Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 608/1733/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/19/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.1 ст. 366 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 березня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження, зареєстрованого у ЄРДР за №42020210000000150, за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської обласної прокуратури на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року, -
Встановила:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вікно Чортківського (Гусятинського) району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді старшого інспектора сектору дізнання органу досудового розслідування Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, раніше не судимого,
визнано невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що в діянні ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Вироком суду також вирішено питання щодо судових витрат.
Згідно вироку, обвинуваченому ОСОБА_7 , який обіймав посаду слідчого слідчого відділення Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, відповідно до доручення начальника слідчого відділення Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, наданого в порядку п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України, було доручено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210190000190 від 07.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Без погодження процесуального прокурора - прокурора Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_9 слідчий СВ Чортківського відділу поліції ГУНП в області ОСОБА_7 10.06.2020 року склав повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та вручив останньому пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного.
Після чого, 11.06.2020 року в порушення абз. 5 п. 1 глави 3 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 06.04.2016 року № 139 (чинний на той час), щодо невідкладного внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових слідувань про набуття ОСОБА_10 статусу підозрюваного, слідчий СВ Чортківського відділу поліції ГУНП в області ОСОБА_7 у службовому кабінеті №22 Чортківського ВП склав протокол допиту підозрюваного ОСОБА_10 .. Надалі, того ж дня слідчий ОСОБА_7 провів слідчий експеримент за участю ОСОБА_10 в якості підозрюваного, про що склав та підписав відповідний протокол.
Завершуючи свій умисел до кінця, слідчий СВ Чортківського відділу поліції ГУНП в області ОСОБА_7 зібрав характеризуючі матеріали на ОСОБА_10 та без реального виконання вимог ст. 103, 104, 290 КПК України надав ОСОБА_10 для підпису протокол надання доступу до матеріалів кримінального провадження №12020210190000190 та розписку про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які останній в свою чергу підписав. При цьому, ОСОБА_7 достеменно знав, розумів та усвідомлював, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, процесуальним прокурором Чортківської місцевої прокуратури в Тернопільській області ОСОБА_9 не погоджено та не підписано, а отже ОСОБА_10 статусу підозрюваного не набув.
Внаслідок вищезазначених, спланованих, умисних, протиправних дій слідчий СВ Чортківського відділу поліції ГУНП в області ОСОБА_7 вчинив службове підроблення офіційного документу, а саме, протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 в якості підозрюваного, шляхом складення та внесення до такого неправдивих відомостей.
Дії ОСОБА_7 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК, як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказаний вирок суду скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (в редакції від 13.05.2014 року) і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень.
З метою ухвалення законного та обґрунтованого вироку просить провести судове слідство і повторно дослідити докази.
Вказані вимоги мотивує тим, що судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Зазначає, що судом визнано неконкретним пред"явлене обвинувачення але ні захисник, ні обвинувачений не заявляли клопотання про повернення обвинувального акта, а обвинувачений стверджував, що обвинувачення йому зрозуміле.
Крім того суд міг в частині обвинувачення про складання завідомо неправдивого офіційного документа змінити кваліфікацію злочину, якщо вважав, що вона не обґрунтована матеріалами кримінального провадження.
Посилання суду на відсутність предмету злочину, а саме офіційного документа через відсутність у протоколі проведення слідчого експерименту усіх необхідних реквізитів не узгоджуються з матеріалами справи.
Вказує, що вказаний протокол був складений з метою використання його у створенні штучних доказів доведення винуватості особи, підписаний уповноваженою особою і містить інформацію, що підтверджує чи посвідчує певні події, факти, що спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, тому має всі ознаки офіційного документа.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які вважають вказаний вирок законним та обґрунтованим, прокурора, що просить задовольнити його апеляційну скаргу, з мотивів, викладених у ній, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 368, п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, та в разі недоведеності її винуватості - ухвалити виправдувальний вирок.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі і поданих у судовому засіданні.
Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції наведених вимог закону дотримався у повній мірі.
Як вбачається з вироку, у ньому викладено формулювання пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України та встановлено судом відсутність складу даного правопорушення в діянні ОСОБА_7 , підстави виправдання та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
При цьому, матеріалами кримінального провадження підтверджується, що в ході судового розгляду, дотримуючись вимог ст. ст. 22, 23 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, суд створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності переконливості перед судом, безпосередньо дослідив і оцінив всі докази у справі, в тому числі й ті, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, та в повній мірі з`ясував обставини, що мають істотне значення для прийняття правильного рішення, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про те, що зібрані докази не доводять наявність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого останньому кримінального правопорушення, за обставин встановлених органом досудового розслідування.
Згідно ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків передбачених цією статтею.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За наслідками апеляційного розгляду в ході аналізу матеріалів провадження та, у відповідності до вимог ч.3 ст.404 КПК України, в ході проведення часткового судового слідства за клопотанням сторони обвинувачення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що стороною обвинувачення не було доведено достатньою сукупністю доказів обставини скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, як це викладено в обвинувальному акті.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачувався у службовому підробленні офіційного документу, а саме, протоколу слідчого експерименту, і його дії кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК України.
У вироку висновок про відсутність в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення у якому він обвинувачувався, суд першої інстанції мотивував зокрема тим, що органом досудового розслідування не надано жодних доказів, які б беззаперечно підтверджували, що протокол слідчого експерименту, який за змістом не відповідає вимогам закону, спричинив чи здатний спричинити наслідки правового характеру, а відтак наявність об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а також не зазначено, з якою метою обвинувачений вчинив службове підроблення, що є складовою суб`єктивної сторони складу злочину.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, а також висновком про відсутність обов`язкової ознаки службового підроблення, а саме його предмету.
Так, предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України є офіційний документ.
Згідно примітки до ст.358 КК України під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Складання неправдивих офіційних документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.
Внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення у дійсний офіційний документ інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.
Згідно з обвинуваченням предметом злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , є протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 в якості підозрюваного.
Згідно ч.3 ст.104 КПК України, яка була чинна на 11.06.2020 року, протокол складається з : 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
місце, час проведення та назву процесуальної дії;
особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада);
всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);
інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
2) описової частини, яка повинна містити відомості про:
послідовність дій;
отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:
вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;
спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що протокол слідчого експерименту, у службовому підробленні якого обвинувачується ОСОБА_7 , не є офіційним документом, оскільки він не відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст.358 КК України та ч.3 ст.104 КК України, оскільки не містить передбачених законом реквізитів, а саме часу проведення слідчого експерименту, даних та підписів учасників, які приймали в ньому участь.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що протокол слідчого експерименту був складний обвинуваченим ОСОБА_7 з метою використання його у створенні штучних доказів доведення винуватості особи, а саме створення переконання перед державним обвинувачем у необхідності погодження повідомлення про підозру ОСОБА_10 , в погодженні якого йому було двічі відмовлено.
Такі доводи апелянта колегія суддів вважає неспроможними, оскільки протокол слідчого експерименту, у підробленні якого обвинувачується ОСОБА_7 та який не відповідає вимогам ст.104 КПК України (відсутні час та дата його складання, дані та підписи учасників), не може вважатися доказом для переконання прокурора у необхідності погодження підозри особі.
Крім того, згідно диспозиції ч.1 ст.366 КК України об`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення виражається у вчиненні суб`єктом складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Статтею ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого (форма вини, мотив і мета вчинення) та інше.
Натомість, матеріали кримінального провадження не містять даних в чому саме полягало складення ОСОБА_7 завідомо неправдивого документу, а саме протоколу слідчого експерименту, або які саме неправдиві відомості були в нього внесені, у спосіб та за обставин, викладних у пред`явленому йому слідством обвинуваченні.
При цьому, сама процесуальна дія - слідчий експеримент проведений був у рамках кримінального провадження №12020210190000190 від 07.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України слідчим СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , відповідно до доручення начальника СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, наданого в порядку п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України.
Частиною 1 ст.93 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд зобов`язаний був перевірити обвинувальний акт на відповідність його вимогам КПК, а у випадку виявлення у ньому такого недоліку, як неконкретність пред`явленого обвинувачення, зобов`язаний був повернути його прокурору, колегія суддів вважає неспроможними.
При цьому, відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд здійснюється в суді першої інстанції лише в межах висунутого особі обвинувачення з визначеною правовою кваліфікацією відповідно до обвинувального акта. До того ж, питання зміни правової кваліфікації діяння особи належить виключно до дискреційних повноважень прокурора, відповідно до вимог ст.36 КПК України, що у даному випадку реалізовано не було.
Так, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Зі змісту ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Аналізуючи доводи прокурора про безпідставність висновків суду першої інстанції колегія суддів з ними не погоджується, виходячи з наступного.
Так, органом досудового розслідування, в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_7 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України було надано суду ряд доказів, зокрема:
- витяг з наказу начальника підполковника поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 №284о/свід 09.12.2016 про призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (М-178945) на посаду слідчого слідчого відділення Чортківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області, увільнивши від посади слідчого Чортківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області, з 09.12.2016, закріпивши спеціальний жетон №0089892;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42020210000000150 (а.с128-129, т.1), згідно якого відомості про кримінальне правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2020 року слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_12 , і відповідно до якого в прокуратуру Тернопільської області 17.06.2020 надійшов рапорт прокурора Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , за фактом можливого підроблення офіційних документів працівником Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області;
- постанова про передачу матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 17.06.2020 (а.с130-131, т.1);
-доручення про проведення досудового розслідування від 30.06.2020 (а.с.133, т.1);
- інформаційний лист старшого інспектора сектору дізнання ОДР Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_13 від 17.07.2020, адресований слідчому другого слідчого відділу-слідчого управління Територіального управління ДБР ОСОБА_14 (а.с.134, т.1) з долученою до нього ксерокопією повідомлення про підозру ОСОБА_10 від 10.06.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України за підписом слідчого ОСОБА_13 та з погодженням прокурора Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_15 (а.с.135, т.1), відповідно до якого слідчий СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210190000190, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, повідомив ОСОБА_10 , про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), тобто злочині, передбаченому ч.1 ст.185 КК України. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем тимчасового проживання ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_2 винник злочинний умисел на таємне викрадення його майна. Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, ОСОБА_10 , на початку квітня місяця 2020 року, діючи умисно, з метою особистого збагачення, переконався, що за його діями потерпілий не спостерігає та він не буде помічений іншими особами, із квартири загального коридору, шляхом вільного доступу, таємно викрав бензопилу марки «Долмар» моделі «PS-45». Своїми умисними діями ОСОБА_10 , спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 2481 гривень 67 копійок;
- клопотання слідчого другого слідчого відділу-слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Львові ОСОБА_17 про тимчасовий доступ до речей і документів від 06.07.2020 (а.с.136-138, т.1);
- ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова про тимчасовий доступ до речей і документів від 08.07.2020 (а.с.139, т.2);
- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2020 з додатком до нього (описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду (а.с.140-143, т.1);
- два примірники повідомлення про підозру ОСОБА_10 без дати, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України за підписом слідчого ОСОБА_13 та без погодження прокурора Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_15 (а.с.144-145, т.1) з долученою пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_10 (а.с.146-147, т.1);
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_10 без дати (а.с.148-150, т.1) проведений слідчим СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ст.лейтенантом поліції ОСОБА_18 ;
- заява ОСОБА_10 , адресована слідчому СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту (а.с.151, т.1);
-заява власника квартири в АДРЕСА_2 ОСОБА_20 від 11.06.2020 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту (а.с.152, т.1);
-протокол проведення слідчого експерименту без дати з ілюстраціями до нього (а.с.153-158, т.1), згідно якого слідчим СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ст.лейтенантом поліції ОСОБА_18 проведено слідчий експеримент за адресою: АДРЕСА_2 , у квартирі, власником якої є ОСОБА_20 за участю підозрюваного ОСОБА_10 , який на добровільній основі надав письмовий дозвіл на проведення слідчого експерименту та погодився відтворити обставини вчинення ним кримінального правопорушення та підтвердити показання, які він надав під час допиту в якості підозрюваного. Слідчий експеримент також проведено за участі спеціаліста інспектора-криміналіста Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_21 , о/у СКП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_22 та понятих ОСОБА_23 і ОСОБА_24 , підписи яких у протоколі відсутні;
- протокол допиту свідка ОСОБА_23 без дати, проведеного о/у СКП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_25 (а.с.159-161, т.1);
-протокол допиту свідка ОСОБА_24 без дати, проведеного о/у СКП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_25 (а.с.162-164, т.1);
- повідомлення від імені ОСОБА_10 без дати, адресоване прокурору групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020210190000190, згідно якого сторона, яка підозрюється, не володіє речовими доказами чи матеріалами, які згідно з ч.6 ст.290 КПК України, необхідно надати стороні обвинувачення (а.с.173, т.1);
-протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування без дати (а.с.174, т.1), згідно якого підозрюваний ОСОБА_10 ознайомився з матеріалами досудового розслідування щодо нього;
-розписка ОСОБА_10 без дати про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.175, т.1);
-повідомлення процесуального прокурора прокурора Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_15 від 06.08.2020, адресоване слідчому Другого СВ СУ ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_12 (а.с.176, т.1), відповідно до якого прокурор ОСОБА_26 повідомив, що процесуальним керівником у кримінальному провадженні №120202010190000190 від 07.05.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, жодній особі про підозру не повідомлялось, в тому числі і ОСОБА_10 . Процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні доручення про виконання ст.290 КПК України не підписувалось, не реєструвалось та до виконання слідчим не направлялось. Прокурор ОСОБА_26 у відповідності до вимог ст.222 КК України надав дозвіл на використання зазначених в інформації відомостей для використання їх в межах розслідування кримінального провадження №420202100000000150 від 17.06.2020;
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №120202010190000190 (а.с.177, т.1), згідно якого відомості про кримінальне правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 за №120202010190000190 прокурором ОСОБА_9 , і відповідно до якого невідома особа на початку квітня місяця 2020 року шляхом вільного доступу до примішення квартири, в якій проживав ОСОБА_16 , що за адресою АДРЕСА_2 , таємно викрала бензопилу марки "Долмар", червоного кольору, металевий ніж та паспорт громадянина України, виданий на анкетні дані ОСОБА_16 ;
-висновок експерта №5199 від 12.08.2020 за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи з додатками та з наданими для проведення документами (а.с.181-222, т.1) , згідно якого підписи від імені ОСОБА_7 , розташовані у: двох примірниках повідомлення про підозру ОСОБА_10 за червень 2020 р. після слів «Слідчий СВ Чортківського ВП ГУ НП в Тернопільській області ст. лейтенант поліції»; протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 за 2020 р. після слів «Слідчий СВ Чортківського ВП ГУ НП в Тернопільській області ст. лейтенант поліції» на 2-ому аркуші; листі-запиті від 28.05.2020 р. із вих. № 5337/116/05 на ім`я голови Чортківського районного суду про надання копії вироку на ОСОБА_10 після слів «Слідчий СВ»; вимозі в УІЗ ГУНП в Тернопільській області щодо довідки про судимість ОСОБА_10 після слів «Виконавець: слідчий СВ Чортківського ВП ГУ НП в Тернопільській області» - виконані ОСОБА_7 ;
- повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10.08.2020 (а.с.223-228, т.1), згідно якого слідчий Другого слідчого відділу (Відділ з розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_12 , розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020210000000150 від 17.06.2020, повідомив ОСОБА_7 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме, у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Також прокурором надано лист заступника начальника начальника СУ полковника поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_27 від 07.08.2020 №11086/9/04/1-2020 (а.с.232, т.1), згідно якого слідчим управлінням проведено службове розслідування за фактом можливого порушення вимог КПК України під час досудового розслідування кримінального провадження №12020210190000190 слідчим СВ Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 . В ході службового розслідування ОСОБА_7 надав копію повідомлення про підозру гр. ОСОБА_10 від 10.06.2020 року, на якій містяться підписи слідчого СВ Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 3 та прокурора Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_28 (достовірність підпису процесуального керівника в ході службового розслідування не досліджувалась). Враховуючи, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12020210190000190 було погоджено процесуальним керівником, тому прийнято рішення попередити старшого інспектора сектору дізнання органу досудового розслідування Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , який на момент вчинення дисциплінарного проступку перебував на посаді слідчого слідчого відділення Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, про необхідність дотримання вимог КПК України при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях та вказати, що у разі допущення подібних порушень у майбутньому, до нього будуть вжиті заходи дисциплінарного впливу.
З урахуванням викладеного, оцінивши кожен поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_7 є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, яке сформульоване в обвинувальному акті прокурора за ч.1 ст.366 КК України та виправдав на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України.
Відповідно до ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
1) неповнота судового розгляду;
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В ході апеляційного розгляду даного кримінального провадження не встановлено підстав, передбачених ст.409 КПК України та не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не було дано належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам, оскільки з аналізу вироку та матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст.94 КПК України, безпосередньо були досліджені усі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, яким суд дав юридичну оцінку, що у вироку достатньо мотивував.
Відповідно до ч.2 ст. 411 КПК України, вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначених обставин в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Частиною 3 ст.409 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
В даному випадку, при перевірці вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено такої невідповідності висновків суду першої інстанції, які б могли вплинути на правильність постановленого виправдувального вироку та таких порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення.
Враховуючи викладені вище обставини, в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, у зв`язку з чим його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської обласної прокуратури залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.366 КК України- без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді
