Справа № 567/79/23
УХВАЛА
15 березня 2023 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., перевіривши дотримання вимог ст.ст.175,177 ЦПК Українипри зверненні ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - державний реєстратор КП «Центр реєстрації прав» П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В., про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся в Острозький районний суд з позовом до ТОВ «Горинь Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - державний реєстратор КП «Центр реєстрації прав» П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В., про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, мотивуючи позов тим, що така угода складена з порушенням вимог чинного законодавства та з порушенням його прав як орендодавця земельної ділянки, оскільки вказану угоду він не підписував. Просить визнати недійсною угоду №б/н від 24.04.2019 року про дострокове розірвання договору оренди землі № 109 від 24.04.2018 року, а також просить скасувати рішення державного реєстратора КП «Центр реєстрації прав» П`ятигірської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області Хілько Н.В. від 28.09.2019 року (індексний номер 48913737).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогамст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.4 ст.175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
ОСОБА_1 не долучив до позовної заяви документа про сплату судового збору, водночас зазначив про звільнення від його сплати на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», надавши копію посвідчення від 22.02.2008 року, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Крім того, вказує, що на даний час його дохід складається з пенсії та орендної плати, яку відповідач не сплатив йому за 2020-2022 роки.
Так, відповідно до положень п.13 ч.1 ст.5 зазначеного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, вищевказаним Законом звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації, та наведені позовні вимоги не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій, як і не стосуються будь-яким іншим чином соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, а відтак судовий збір при зверненні ОСОБА_1 до суду з вищевказаним позовом у даній справі підлягає сплаті.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 року (справа №9901/311/19).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 01.01.2023 р. встановлено у розмірі 2 684 грн.
Як визначено п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру, а відтак сума судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з вказаним позовом, становить 2147,20 грн. (2 684 грн. х 0,4 х 2 = 2147,20 грн.)
З огляду на вказане, позивачу було запропоновано сплатити судовий збір у вищевказаному розмірі за реквізитами, вказаними в ухвалі суду.
В позовній заяві також не було вказано, як того вимагає п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номер і серію його паспорта.
Ухвалою суду від 23.01.2023року вищевказану позовну заяву залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків, а також було роз`яснено наслідки невиконання ухвали.
Копія ухвали згідно повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана позивачем 29.01.2023 р.
На виконання вищевказаної ухвали суду позивач частково усунув недоліки, водночас судовий збір у визначеному розмірі не сплатив та у поданій до суду письмовій відповіді вказав, що розмір його щомісячного доходу становить 7500 грн., який складається з пенсії, доплати та матеріальної допомоги. З клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, як це передбачено ст.8 Закону України «Про судовий збір» позивач до суду не звертався.
Строк для усунення недоліків позовної заяви визначених в ухвалі суду від 23.01.2023 року закінчився. Із заявою про продовження строку для усунення недоліків позивач до суду не звертався. Інших заяв на виконання ухвали на адресу суду не надходило. Будь-яких повідомлень про наявність поважних причин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений для цього строк, позивачем не подано.
Таким чином, встановлено, що зазначені в ухвалі суду недоліки позивачем в повній мірі не було усунуто.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Доступ до правосуддя в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У встановлений строк позивачем судовий збір не було сплачено, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177, 185,260,261,353 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ«Горинь АгроПлюс»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог -державний реєстраторКП «Центрреєстрації прав»П`ятигірськоїсільської радиЗдолбунівського районуРівненської областіХілько Н.В.,про визнаннянедійсною угодипро достроковерозірвання договоруоренди земліта скасуванняїї державноїреєстрації - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, згідно ч.7 ст.185 ЦПК України.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.
