ОКРЕМА ДУМКА
28 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21280/21
Судді Верховного Суду Вронської Г.О.
у справі №910/21280/21
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
про стягнення 22 861 522 608,37 грн,
1. У грудні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (далі - Відповідачі) про стягнення 22 861 522 608,37 грн шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протиправні дії та рішення, прийняті пов`язаними з Акціонерним товариством "Дельта банк" особами, призвели до погіршення фінансового становища та неспроможності банку відповідати за вимогами кредиторів, у зв`язку з чим з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Акціонерного товариства "Дельта банк" та його кредиторів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить стягнути солідарно з Відповідачів завдану ними шкоду у заявленому розмірі.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 у справі № 910/21280/21 позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному Позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів та по кожному окремому епізоду, щодо яких, як зазначає Позивач, конкретним колом відповідачів було нанесено шкоду банку в різних розмірах, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов`язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи;
- враховуючи заявлені Позивачем позовні вимоги, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 у справі № 910/21280/21 скасовано, матеріали справи № 910/21280/21 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду.
6. Суд апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, керувався правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, згідно з якою позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
7. Не погодившись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у цій справі ОСОБА_2 та ОСОБА_8 звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 у справі № 910/21280/21.
8. Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_8 обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та не враховано правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2023 справу № 910/21280/21 разом з касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
10. Верховний Суд мотивував своє рішення тим, що вважає за необхідне відступити від висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19 щодо застосування статті 173 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, оскільки суб`єктний склад сторін та зміст правовідносин у справі №910/7186/19 та у цій справі № 910/21280/21 є однаковим, та з огляду на правовий підхід Великої Палати Верховного Суду у питанні сумісного розгляду позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до пов`язаних з банком осіб, висловлений у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18.
11. Я не погоджуюся з вищевказаним висновком Верховного Суду викладеним в ухвалі від 28.03.2023 у цій справі №910/21280/21. Вважаю, що в даному випадку не було необхідності для передачі цієї справи разом з касаційними скаргами на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19 з таких мотивів.
12. Зі змісту позовної заяви у цій справі № 910/21280/21, вбачається, що Позивачем об`єднано в одній позовній заяві вимоги до 8 Відповідачів - фізичних осіб (членів наглядової ради, правління та кредитного комітету Акціонерного товариства "Дельта банк") щодо солідарного стягнення збитків, які нанесені прийняттям даними особами збиткових рішень при виконанні кредитних договорів (здійснення економічно невиправданої ризикової діяльності із проведення активних операцій кредитування позичальників - прийняття необґрунтованих рішень щодо видачі кредитних коштів за договорами кредитної лінії).
13. Заявлені Позивачем вимоги до 8 Відповідачів пов`язані між собою поданими доказами в частині необхідності дослідження обставин настання неплатоспроможності банку, прийняття рішень членами наглядової ради, правління та кредитного комітету Акціонерного товариства "Дельта банк" та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Неналежне виконання посадовими особами органів управління банку обов`язків (недобросовісні управлінські рішення посадових осіб банку, вчинені в інтересах власників банку), внаслідок чого, за твердженням Позивача, банку завдано шкоди, є спільною підставою для звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом у цій справі.
14. Крім того, позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до 8 Відповідачів - фізичних осіб (членів наглядової ради, правління та кредитного комітету Акціонерного товариства "Дельта банк") пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів.
15. Таким чином, у цій справі № 910/21280/21 має місце обов`язкова процесуальна співучасть, що обумовлено єдиною матеріально-правовою вимогою заінтересованої особи (Позивача у справі) до кількох боржників та природою солідарного обов`язку (позов про солідарне стягнення).
16. Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
17. Така судова практика щодо розгляду позовних вимог до пов`язаних з банком осіб, поданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є сталою та неодноразово відображалась у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 910/12955/20, від 28.07.2021 у справі № 910/682/20, від 05.08.2021 у справі № 910/19584/20, від 20.09.2022 у справі №903/43/22, тощо.
18. Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
19. Спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду є Велика Палата Верховного Суду, метою діяльності якої є забезпечення однакового застосування судами норм права.
20. Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (такий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).
21. Велика Палата Верховного Суду у названій вище постанові від 25.05.2021 висловила правову позицію про те, що позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мають розглядатися разом у межах однієї справи. Така правова позиція є останньою за часом порівняно з правовою позицією викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
22. Тому, на мою думку, під час розгляду цієї справи суди мали враховувати останню правову позицію, а саме позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (яка була чинною на момент подачі позову в цій справі та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 21.07.2022 про залишення позову без розгляду).
23. За таких обставин, на мою думку, відсутні підстави для передачі цієї справи разом з касаційними скаргами на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
Суддя Г. Вронська
