ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.04.2023Справа № 910/12005/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до Гаражного кооперативу "Вигурівщина"
про визнання недійсними та скасування рішень позачергових Загальних зборів членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина", оформлених протоколом № 1 від 11.09.2021.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Руденко О.О., ордер серія АА № 1260166.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Гаражного кооперативу «Вигурівщина» про визнання недійсними та скасування рішень позачергових Загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина», оформлених протоколом № 1 від 11.09.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем статті 15 Закону України «Про кооперацію» та пунктів 9.1-9.15 Статуту ГК «Вигурівщина».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
14.11.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.12.2022.
12.12.2022 позивачем подано клопотання про виклик свідків, клопотання про витребування доказів та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
19.12.2022 представником позивача подано клопотання про виклик свідків.
У судове засідання 19.12.2022 позивач та представник відповідача з`явились.
За наслідками розгляду клопотань позивача про виклик свідків, заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у задоволенні поданих клопотань, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Проте, матеріали справи не містять заяв осіб, яких позивач просить викликати в судове засідання, тому на даний час відсутні підстави сумніватись у їх показах, які фактично не надавались.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 витребувано у Гаражного кооперативу "Вигурівщина" належним чином засвідчену копію Протоколу Загальних зборів членів гаражного кооперативу «Вигурівщина» № 1 від 11.09.2021 з усіма додатками до нього, та оригінал для огляду у судовому засіданні, підготовче засідання відкладено на 23.01.2023.
28.12.2022 позивачем подано власну заяву свідка.
04.01.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2022.
13.01.2023 та 17.01.2023 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
20.01.2023 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка та виклик у судове засідання свідка.
23.01.2023 позивачем подано заяву щодо неналежного оформлення відзиву.
У судове засідання 23.01.2023 позивач та представник відповідача з`явились.
За результатами дослідження у судовому засіданні поданого позивачем клопотання про долучення заяви свідка та виклик свідка, оскільки частиною 4 ст. 88 ГПК України визначено, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст. 88 ГПК України, письмово викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів, які позивач подає у строк, визначений ч. 2 ст. 80 ГПК України, разом з поданням позовної заяви, заява свідка подана позивачем поза строком, в зв`язку з чим, судом до розгляду не прийнята.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 20.02.2023.
02.02.2023 позивачем подано відповідь на відзив.
15.02.2023 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
20.02.2023 позивачем подано клопотання про виклик у судове засідання голови гаражного кооперативу «Вигурівщина», яке залишене судом без розгляду, оскільки подане поза межами встановленого строку.
У судове засідання 20.02.2023 позивач та представник відповідача з`явились, позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом поставлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2023.
20.03.2023 позивачем подано клопотання про ознайомлення з оригіналом протоколу № 1 від 11.09.2021 Загальних зборів членів ГК «Вигурівщина».
У судове засідання 20.03.2023 позивач та представник відповідача з`явились, позивач подав вступне слово.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 17.04.2023.
10.04.2023 позивачем подано клопотання про долучення заяви свідка та виклик у судове засідання свідків.
У судове засідання 17.04.2023 позивач та представник відповідача з`явились.
За результатами дослідження у судовому засіданні поданого представником позивача клопотання про долучення заяви свідка та виклик свідка, судом залишено його без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2 ст. 207 ГПК України).
Частиною 4 ст. 88 ГПК України визначено, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст. 88 ГПК України, письмово викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Позивач подає докази у строк, визначений ч.2 ст. 80 ГПК України разом з поданням позовної заяви.
Натомість заява свідка подана позивачем до суду під час розгляду справи по суті, тобто поза межами встановленого законом строку.
В свою чергу, наведені позивачем обґрунтування причин пропуску строку на подання такої заяви, не є поважними причинами, оскільки перебували у виключній залежності від волі позивача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 17.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Довідки вих. № 24/06 від 21.06.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) є членом Гаражного кооперативу «Вигурівщина» (далі - відповідач), що знаходиться по вул. Електротехнічна, 74, в Деснянському районі міста Києва та займає капітальний гаражний бокс № НОМЕР_1 .
Рішенням зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина», оформленим протоколом № 7 від 19.11.2016 затверджено Статут Гаражного кооперативу «Вигурівщина».
Відповідно до п. 1.1 Статуту Гаражний кооператив «Вигурівщина» заснований відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про кооперацію» та інших чинних законодавчих актів України.
Кооператив створено за рішенням загальних зборів 24.01.1988, зареєстрований рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів № 55 від 26.01.1988.
Відповідно до п. 3.1 Статуту кооператив створено з метою надання послуг по організації та наступній експлуатації гаражів, зберіганню та обслуговуванню транспортних засобів членів кооперативу за рахунок їх внесків, задоволенню економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків.
У відповідності до пунктів 6.1, 6.2, 6.3, 6.7, 6.8 Статуту член кооперативу має право: обирати і бути обраним до органів управління кооперативу (правління і ревізійної комісії); приймати участь особисто чи через уповноваженого (представника) у вирішенні статутних питань діяльності кооперативу, загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу, працювати в комісіях, виконувати окремі завдання кооперативу; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі органів управління та посадових осіб; звертатись до правління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативу, діяльністю кооперативу та його посадових осіб. Порядок звернення та отримання відповідної інформації членами кооперативу регулюється чинним законодавством України.
Згідно з пунктами 6.14.1, 6.14.4, 6.14.9 Статуту члени кооперативу зобов`язані дотримуватись вимог статут та внутрішніх нормативних документів (положення, інструкції, правила внутрішнього розпорядку тощо) кооперативу та виконувати рішення органів управління кооперативу; брати участь у витратах на придбання, ремонт, експлуатацію майна кооперативу, що знаходиться в загальному користуванні його членів; самостійно ознайомлюватись з прийняттям в кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед кооперативом.
Розділом 8 Статуту визначено, що управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, відкритості, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.
Вищим органом управління кооперативом є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу.
Виконавчим органом управління кооперативу є правління кооперативу.
Для опрацювання окремих питань на загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу, а також в період між ними правління кооперативу, може утворювати спеціальні комісії з членів кооперативу та залученням фахівців як консультантів, які не є членами кооперативу.
Контролюючим органом кооперативу є ревізійна комісія.
Пунктом 9.1 Статуту визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження нової редакції статуту кооперативу та прийняття рішень про ліквідацію та реорганізацію кооперативу (п. 9.2 Статуту).
Згідно з п. 9.3 Статуту кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, ці це право не може бути передано іншій особі. У виняткових випадках (хвороба, відрядження), якщо член кооперативу не може особисто прийняти участь у роботі загальних зборів кооперативу, своє рішення відносно питань визначених в п. 9.2 цього Статуту він викладає письмово, завіряє нотаріально або головою кооперативу і передає через голову кооперативу або уповноваженого кооперативу або довірену особу на загальні збори кооперативу.
У відповідності до п. 9.5 Статуту додатково, до компетенції загальних зборів, а також виключно до компетенції зборів уповноважених членів кооперативу належить: визначення організаційної та виконавчої структури кооперативу, затвердження внутрішніх положень, інструкцій та правил, внесення змін до них; обрання та відкликання членів виконавчих органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, а також відповідно до вимог та порядку обрання чи звільнення голови кооперативу; заслуховування та затвердження звітів органів управління і контролю кооперативу; затвердження розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, при необхідності та за згодою більшості членів кооперативу залучення кредитів; затвердження річного фінансового звіту та балансу кооперативу, розподіл доходів та покриття збитків; затвердження рішень щодо володіння, користування, розпорядження майна кооперативу; утворення спеціальних комісій із використання сторонніх (найманих) фахівців як консультантів, залучення аудиту, тощо; затвердження змін до статуту;
Пунктом 9.7 Статуту визначено, що чергові загальні збори або збори уповноважених членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу або головою кооперативу, у разі потреби, але не рідше 1 разу на рік. За результатів діяльності кооперативу за календарний рік збори проводяться не пізніше 3 місяців після закінчення фінансового року.
Позачергові загальні збори або збори уповноважених членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу за власною ініціативою, на вимогу ревізійної комісії за результатами перевірки і виявлених значних недоліків в діяльності кооперативу та його органів управління або на вимогу не менше 1/3 членів кооперативу, якщо цього вимагають інтереси кооперативу і вирішення їх в компетенції цих зборів (п. 9.8 Статуту).
Відповідно до п. 9.9 Статуту повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення. За рішенням правління, та при наявності для цього коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.
В повідомленні про проведення Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу вказується: повне найменування та місце знаходження кооперативу; дата та час проведення зборів; перелік питань, включених до порядку денного; час початку та закінчення реєстрації членів кооперативу для участі у зборах; порядок ознайомлення членів кооперативу з документами та інформаційними матеріалами, пов`язаними із порядком денним; адреса, строк та умови внесення пропозицій, зауважень чи інформаційних матеріалів щодо порядку денного зборів.
Не пізніше як за 20 діб до дати проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і за 10 діб до дати проведення позачергових зборів кожен член кооперативу може запропонувати включення додаткових питань до порядку денного, а також висунути кандидатів до обрання складу органів управління кооперативу.
Пропозиції щодо членів кооперативу, які на встановлену дату їх внесення володіють у сукупності понад 10 відсотків голосів від загальної кількості членів кооперативу, не можуть бути відхиленні правлінням кооперативу (п. 9.10 Статуту).
Згідно з п. 9.11 Статуту про зміни, що сталися у порядку денному загальних зборів, не пізніше ніж за 10 діб до проведення зборів правління кооперативу повідомляє членів кооперативу інформацією на дошці об`яв та шляхом надсилання їм цієї інформації листами за місцем їх проживання при наявності для цього коштів в кооперативі.
У відповідності до п. 9.12 Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше (половини) його членів, а збори уповноважених за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів кооперативу, які прибули для участі у зборах.
Кожен член кооперативу чи уповноважений член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі.
Представники членів кооперативу на загальних зборах діють на підставі доручень членів кооперативу, завірених нотаріально або головою кооперативу.
Відповідно до п. 9.13 Статуту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу щодо прийняття або внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього, реорганізацію або ліквідацію кооперативу, в межах їх повноважень, вважається прийняти, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу приймається відкритим голосуванням шляхом підняття спеціальних карток або з використанням бюлетенів для голосування.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу є обов`язковим для всіх членів кооперативу.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу фіксується протоколами, що ведуться, реєструються та обліковуються у відповідності до Правил внутрішньої господарської діяльності. (п. 9.14 та п. 9.15 Статуту).
Згідно з п. 10.1 та п. 10.2 Статуту виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова кооперативу, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.
Правління підзвітне загальним зборам (зборам уповноважених) членів кооперативу і несе відповідальність за роботу кооперативу та її відповідність статутним вимогам кооперативу.
Члени правління у кількості не менше трьох обираються із членів кооперативу, які не порушують вимоги цього Статуту, загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу на строк 5 років.
Загальна кількість членів правління кооперативу повинна бути не менше 3осіб, в тому числі голова кооперативу.
Відповідно до п. 11.1 та п. 11.2 Статуту голова кооперативу обирається із членів кооперативу загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу на термін 5 років.
Голова кооперативу на загальних зборах членів кооперативу обирається чи звільняється від своїх обов`язків відкритим голосуванням у порядку, визначеному цим Статутом, якщо на них присутні більше половини його членів, простою більшістю голосів.
На зборах уповноважених голова кооперативу вважається вибраним чи звільненим, якщо участь у голосуванні прийняло не менше 75% від загальної кількості уповноважених членів кооперативу, простою більшістю голосів.
У відповідності до п. 12.1 та п. 12.2 Статуту ревізійна комісії кооперативу веде контроль за фінансово-господарською діяльністю кооперативу. Ревізійна комісія обирається загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.
Ревізійна комісія обирається з числа членів кооперативу терміном на 5 років в кількості 3 осіб. Члени правління не можуть бути членами ревізійної комісії.
Рішеннями позачергових загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина» від 11.09.2021, оформленими Протоколом від 11.09.2021, вирішено:
- обрати головою зборів членів кооперативу ОСОБА_2 , а введення протоколу доручити секретарю в особі ОСОБА_3 ;
- звільнити голову кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_4 у зв`язку з виходом його із членів кооперативу та закінчення строку його повноважень на посаді голови кооперативу, а також виключити його із підписантів у відомостях у ЄДР;
- обрати головою кооперативу ОСОБА_2 ;
- обрати головою лічильної комісії ОСОБА_5 , а членами лічильної комісії: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- обрати головою спостережної ради ОСОБА_8 ;
- прийнято до складу членів гаражного кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- обрати та затвердити новий особовий склад правління гаражного кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ;
- ухвалити кошторис на 2022 рік;
- доручити новому голові та членам правління підготувати та подати до розгляду наступними загальними зборами членів кооперативу нову редакцію Статуту, зобов`язати ОСОБА_2 , як нового керівника кооперативу, особисто або через третіх осіб, терміново здійснити необхідні дії для державної реєстрації змін щодо керівника, підписантів, інших відомостей та даних кооперативу у ЄДР, ЄДРПОУ, інших реєстрах та базах даних у відповідності до вимог чинного законодавства.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що підробивши протокол № 1 від 11.09.2021, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 зареєстрував себе самопроголошеним головою ГК «Вигурівщина». Позивач зазначає, що позачергові загальні збори членів ГК «Вигурівщина» взагалі не відкривались через відсутність кворуму, оскільки на збори з`явились тільки 174 члени ГК «Вигурівщина», що вбачається із відеозапису зборів, яке набрало 279 переглядів, під яким зазначено про присутність 210 членів, що суперечить даним вказаним у протоколі про участь у загальних зборах 496 членів з 897 членів. Позивач зазначає, що із вказаного відеозапису видно, що через відсутність кворуму на цих зборах не проводилось відкриття зборів, затвердження порядку денного, розгляд питань порядку денного, не проводилось обрання на посаду голови ГК «Вигурівщина» ОСОБА_2 , а також не проводилось обрання ніяких керівних органів ГК «Вигурівщина», натомість надавались тільки рекомендації члену кооперативу ОСОБА_8 , який був секретарем загальних зборів, що відбулись 29.05.2021, оформити належним чином протокол цих зборів та зареєструвати зміну керівника ГК «Вигурівщина» у державного реєстратора. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до протоколу № 1 від 11.09.2021, обрано голову спостережної ради та лічильну комісію, всупереч вимогам Статуту, якими не передбачено таких органів управління. Також позивач зазначає, що рішеннями Загальних зборів ГК «Вигурівщина», які оформлені Протоколом № 1 від 11.09.2021 порушені його права, визначені Законом України «Про кооперацію» та Статутом, зокрема обиратися та бути обраним до органів управління кооперативом.
У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування рішень позачергових Загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина», оформлених протоколом № від 11.09.2021.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 07.12.2022 провадження у справі № 754/12402/18 зупинено за клопотанням ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, а отже істинними мотивами пред`явлення ОСОБА_1 цього позову є не захист порушених права, а бажання уникнути відповідальності за несплачену спожиту електричну енергію та помста голові кооперативу ОСОБА_2 внаслідок особистих неприязних стосунків з ним, при цьому, до цього часу від жодного із членів кооперативу не надходило будь-яких скарг щодо неправомірності проведення загальних зборів 11.09.2021.
Відповідач зазначає, що наданий позивачем відеозапис від 11.09.2021 не можна вважати належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки вказаний відеозапис має очевидні ознаки монтажу (переривання, обрізання відео файлу та об`єднання окремих частині відео файлів), не має прив`язки до часу доби, не фіксує саму подію загальних зборів. При цьому, означеним відеозаписом зафіксовано попереднє спонтанне голосування за декілька кандидатур на посаду голови кооперативу, за підсумками якого з очевидністю присутні на той момент не надали переваги кандидатурі в особі позивача. Водночас, відповідач зазначає, що ані статут кооперативу, ані Закон України «Про кооперацію» не передбачає обов`язкової відеофіксації проведення загальних зборів, тому відсутність такого відеозапису чи неповнота не може ставити під сумнів правомірність та достовірність проведення загальних зборів, які оформлені протоколом.
Як зазначає відповідач, згідно з п. 9.15 Статуту рішення загальних зборів фіксується саме протоколом, та як вбачається з протоколу від 11.09.2021 всього членів кооперативу 897, а присутні 496 членів, що підтверджується листом з їх підписами, як додаток до протоколу, що складає 55,30%, що цілком відповідає вимогам Статуту та Закону України «Про кооперацію», а тому твердження позивача про відсутність кворуму є безпідставними.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».
За змістом положень статей 2, 6, 9 вказаного вище Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.
Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах (частина перша статті 7 Закону України «Про кооперацію»).
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.
Стаття 12 Закону України «Про кооперацію» визначає, що основними правами члена кооперативу є:
участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;
користування послугами кооперативу;
одержання кооперативних виплат та виплат на паї;
одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;
право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Основними обов`язками члена кооперативу є:
додержання статуту кооперативу;
виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;
виконання своїх зобов`язань перед кооперативом;
сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про кооперацію» та п. 9.1 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Згідно з п. 9.5 Статуту, який кореспондується із ст. 15 Закону України «Про кооперацію», до компетенції Загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема обрання та відкликання членів виконавчих органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, а також відповідно до вимог та порядку обрання чи звільнення голови кооперативу.
З наведених положень вбачається, що однією зі складових корпоративних прав є правомочність члена кооперативу на участь в управлінні кооперативом, яка реалізується ним, зокрема, шляхом участі в загальних зборах членів кооперативу.
Вказані права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо член кооперативу не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні кооперативом.
Пунктом 9.9 Статуту визначено, що повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення. За рішенням правління, та при наявності для цього коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.
В повідомленні про проведення Загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу вказується: повне найменування та місце знаходження кооперативу; дата та час проведення зборів; перелік питань, включених до порядку денного; час початку та закінчення реєстрації членів кооперативу для участі у зборах; порядок ознайомлення членів кооперативу з документами та інформаційними матеріалами, пов`язаними із порядком денним; адреса, строк та умови внесення пропозицій, зауважень чи інформаційних матеріалів щодо порядку денного зборів.
Не пізніше як за 20 діб до дати проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і за 10 діб до дати проведення позачергових зборів кожен член кооперативу може запропонувати включення додаткових питань до порядку денного, а також висунути кандидатів до обрання складу органів управління кооперативу.
Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:
не менше третини його членів;
спостережної ради;
ревізійної комісії (ревізора);
органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.
про дату, місце, час проведення та порядок денний Загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
У відповідності до п. 9.12 Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше (половини) його членів, а збори уповноважених за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів кооперативу, які прибули для участі у зборах.
Кожен член кооперативу чи уповноважений член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі.
Представники членів кооперативу на загальних зборах діють на підставі доручень членів кооперативу, завірених нотаріально або головою кооперативу.
Відповідно до п. 9.13 Статуту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу щодо прийняття або внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього, реорганізацію або ліквідацію кооперативу, в межах їх повноважень, вважається прийняти, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу приймається відкритим голосуванням шляхом підняття спеціальних карток або з використанням бюлетенів для голосування.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу є обов`язковим для всіх членів кооперативу.
Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу фіксується протоколами, що ведуться, реєструються та обліковуються у відповідності до Правил внутрішньої господарської діяльності. (п. 9.14 та п. 9.15 Статуту).
Згідно з ст. 15 Закону України «Про кооперацію» загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з наведених у сукупності положень Закону України «Про кооперацію» та Статуту вбачається, що належним доказом в підтвердження прийняття рішень загальними зборами є саме Протокол, яким фіксуються обставини, зокрема щодо як кількості учасників, присутніх на зборах, так і кількості голосів, які підтримали певне рішення.
Як вбачається з Протоколу № 1 загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина» від 11.09.2021, на позачергових загальних зборах 11.09.2021 були присутні 496 членів кооперативу, що підтверджується підписами таких членів, у Додатку № 1 до означеного Протоколу, що складає більше половини його членів (загальна кількість 897), а отже означені позачергові збори були правомочні вирішувати питання порядку денного.
Посилання позивача ж на відеозапис, як на доказ, в підтвердження присутності іншої кількості членів, судом оцінюються критично, оскільки участь у зборах 496 членів кооперативу підтверджується підписами таких членів у Додатку № 1 до Протоколу, натомість ані Статутом, ані Законом України «Про кооперацію» не передбачено визначення кількості членів, присутніх на зборах за допомогою відеозапису, а не особистими підписами кожного із члену.
Рішеннями позачергових загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина» від 11.09.2021, оформленими Протоколом від 11.09.2021, вирішено:
- обрати головою зборів членів кооперативу ОСОБА_2 , а введення протоколу доручити секретарю в особі ОСОБА_3 ;
- звільнити голову кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_4 у зв`язку з виходом його із членів кооперативу та закінчення строку його повноважень на посаді голови кооперативу, а також виключити його із підписантів у відомостях у ЄДР;
- обрати головою кооперативу ОСОБА_2 ;
- обрати головою лічильної комісії ОСОБА_5 , а членами лічильної комісії: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- обрати головою спостережної ради ОСОБА_8 ;
- прийнято до складу членів гаражного кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- обрати та затвердити новий особовий склад правління гаражного кооперативу «Вигурівщина» ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ;
- ухвалити кошторис на 2022 рік;
- доручити новому голові та членам правління підготувати та подати до розгляду наступними загальними зборами членів кооперативу нову редакцію Статуту, зобов`язати ОСОБА_2 , як нового керівника кооперативу, особисто або через третіх осіб, терміново здійснити необхідні дії для державної реєстрації змін щодо керівника, підписантів, інших відомостей та даних кооперативу у ЄДР, ЄДРПОУ, інших реєстрах та базах даних у відповідності до вимог чинного законодавства.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру, тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.
Однак, з наведених рішень вбачається, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» та п. 9.13 Статуту, для прийняття таких рішень, які не пов`язані із внесенням безпосередніх змін до статуту, достатня проста більшість голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах, за які проголосували одноголосно усі 496 членів кооперативу.
При цьому, посилання позивача на те, що на загальних зборах обрано голову спостережної ради та лічильну комісія, всупереч вимогам Статуту, яким не передбачено таких органів управління, судом відхиляються, оскільки з означених рішень вбачається обрання не органів управління, таких як спостережна рада та лічильна комісія, а осіб, які здійснять контроль за проведенням зборів 11.09.2021, зокрема підрахунком голосів та веденням таких зборів, що не суперечить ані положенням Статуту, ані Закону України «Про кооперацію».
Судом також відхиляються посилання позивача на підробку протоколу № 1 від 11.09.2021, оскільки жодних доказів в підтвердження наведеного, позивачем не представлено.
При цьому, суд враховує, що Протокол № 1 загальних зборів членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина» від 11.09.2021, викладений на нотаріальному бланку, а справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Л.М.
В той же час, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.
Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Водночас, звертаючись з даним позовом до суду, позивачем жодним чином не доведено порушення його прав і законних інтересів прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів учасників ГК «Вигурівщина», які оформлені протоколом № 1 від 11.09.2021.
Таким чином, з обставин цієї справи вбачається, що рішення загальних зборів учасників ГК «Вигурівщина», які оформлені протоколом № 1 від 11.09.2021, прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України та Статуту щодо порядку проведення загальних зборів, за наявності кворуму для прийняття рішень та за відсутності порушення корпоративних прав позивача на участь в управлінні кооперативом.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги встановлений факт відсутності порушення корпоративних прав позивача - як учасника ГК «Вигурівщина» та факт прийняття загальними зборами рішення за наявності кворуму, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 (далі - Постанова № 10) позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).
Відповідно до п. 2.2 Постанови № 10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відтак, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, застосування наслідків спливу строків позовної давності судом не здійснюється.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ :
1. У задоволені позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.05.2023
Суддя О.А. Грєхова
