ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/5130/21 Суддя І інстанції - Неклеса О.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1
грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2019 рік у кількості 15 діб;
доплати за службу в нічний час за 88 добових чергування за період з 01.10.2017 до 01.10.2020.
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік у кількості 15 діб у сумі 11839,88 грн. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень 88 коп.) та заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.10.2017 до 01.10.2020, в сумі 4 160,64 грн. (чотири тисячі сто шістдесят гривень 64 коп.).
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату правової допомоги в розмірі 9 000,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з ним усіх необхідних розрахунків . Зокрема, не було компенсовано невикористану відпустку за 2019 рік та доплату за несення служби у нічну зміну.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року позовні вимоги були задоволені.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував того факту, що нормами Порядку від 06.04.2016 року № 216, передбачена грошова компенсація за невикористану відпустку лише у році звільнення, а не за минулі роки. Також вказує, що з огляду на ненадходження до УФЗБО ГУНП довідок обліку несення служби в нічний час, які є підставою для нарахування доплати за службу в нічний час, у ГУНП були відсутні правові підстави для здійснення нарахувань доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області, та був звільнений у званні підполковника поліції наказом від 28.09.2020 №261 о/с з посади начальника чергової частини відділення поліції на станції №1 Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області за п.7 ч.1 ст. 77 Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з 01.10.2020.
Після проведення розрахунку позивачем було з`ясовано, що той був неповним. Зокрема, не було компенсовано невикористану відпустку за 2019 рік та доплату за несення служби у нічну зміну.
На письмове звернення від 12.11.2020 ГУ НП в Дніпропетровській області листом №1/є-7947/103/04-2020 від 18.11.2020 було повідомлено, що залишок невикористаної додаткової відпустки за 2019 рік склав 15 діб, поряд з тим відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» підстави для здійснення такої компенсації відсутні.
Крім цього, ОСОБА_1 звертався із вимогами виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 №375 за службу в особливих умовах в період карантину, а також відшкодування вартості предметів однострою.
У грудні 2020 року ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 було перераховано 12 689,87 грн., однак призначення цього платежу було невідомим.
09.03.2021 ОСОБА_1 звернувся за правовою (правничою) допомогою до адвоката для з`ясування питання повноти здійсненого розрахунку при звільненні та стягненні недоотриманих сум. Адвокатом зроблено адвокатський запит від 16.03.2021 за №09/21, який зареєстрований в ГУ НП в Дніпропетровській області за №П- 40 аз 23.03.2021. На цей запит відповідачем надано копії документів та ряд довідок, зокрема, довідка про доходи ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 31.12.2020, з якої вбачається, що здійснена виплата у грудні 2020 року є додатковою доплатою до грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 №375 за службу в особливих умовах в період карантину, інших виплат та компенсацій не здійснено.
Більше того, довідкою від 26.03.2021 №43/20-806 підтверджено, що компенсацію за невикористану відпустку здійснено лише за 2020 рік, а довідкою №43-12/1050 від 25.03.2021 підтверджено, що ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 до 01.10.2020 88 разів заступав на чергування у нічний час та 53 рази був відповідальним по відділенню поліції на станції №1. Знову ж таки довідки про доходи не відображають здійснення компенсації за відпустку та доплати за чергування у нічний час.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за усі невикористані ними дні, як основної, так додаткової відпустки, крім того позивачу безпідставно не виплачено доплату за службу у нічний час.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України «Про відпустки» №504/96-ВР установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (Закон № 580-VII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин 1- 3 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 92 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами 1- 4 ст. 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.
Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин 7- 11 ст. 93 Закону № 580-VIII чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.
Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку.
Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Частинами 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 (Порядок № 260), визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами 7, 8 п. 8 розділу III Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на не врегулювання положеннями спеціальним нормативно-правовим актом питання компенсації невикористаної частини відпустки особі рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за минулі роки, суд першої інстанції вірно застосував при вирішенні спору у цій справі приписи КЗпП України та Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до частини першої статті 24 указаного Закону і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ їй виплачується компенсація за всі невикористані нею дні як основної, так і додаткової відпусток.
Виходячи з викладеного, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19 та від 23 вересня 2021 року у справі №520/12296/2020 суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Позивачу компенсація за невикористану щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів за 2019 рік року не нараховувалась та не виплачувалась.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за 15 невикористаних календарних дні щорічної відпустки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Згідно з п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (п.п. «л»).
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100 Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Позивача звільнено 02.10.2020, розрахунковий період становить 01.10.2019 по 01.10.2020, за які, згідно з наданими відповідачем документами, отримано 233 580,20 грн.
За змістом ст. 73 КЗпП, у календарному році 11 святкових днів, які виключаються із формули розрахунку середнього заробітку.
Середньоденний заробіток обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку на відповідну кількість календарних днів за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, та тих періодів, що виключають із розрахунку).
Одержаний результат перемножується на число календарних днів невикористаних щорічних відпусток, а також додаткових відпусток на дітей, якщо на такі є право у працівників.
Середньоденний заробіток для обчислення відпустки становить 233 580,20 грн / (366-115) = 789,33 грн.
Сума компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2019 рік у кількості 15 діб становить 11 839,88 грн. (789,33*15), заперечень щодо наведеного судом першої інстанції розрахунку апеляційна скарга не містить.
З приводу доплати за службу у нічний час колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні (пункт 11 розділу ІІ Порядку № 260).
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
З довідки від 25.03.2021 р. № 43-12/1050, а також відповідно до графіків несення служби відповідальних та чергової частини ВП на станції № 1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та журналу цільових інструктажів зареєстрованого 01.01.2017 р. № 104 вбачається, що ОСОБА_1 заступав на чергування в якості відповідального по відділенню поліції на станції № 1 та в якості підмінного старшого інспектора-чергового чергової частини ВП на станції №1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме в період служби з 01.10.2017 р. по 01.10.2020 р. - 53 рази та 88 разів відповідно.
Доплата позивачу не виплачена, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, не надходження відповідних довідок до ГУНП в Дніпропетровській області, як на тому наголошується в апеляційній скарзі не позбавляє позивача права на отримання таких доплат.
Розрахунок за роботу у нічний час наведений судом першої інстанції а саме: 2 700,00 грн. (посадовий оклад) поділити на 160 годин (тривалість робочого часу на місяць при 40-годинному робочому тижні) = 16,88 (годинна ставка) помножити на 35% = 5,91 грн. (доплата за кожну годину служби в нічний час) помножити на 8 годин (тривалість служби у нічний час під час нічного чергування) помножити на 88 чергувань (кількість добових чергувань зі службою у нічний час) = 4 160,64 грн., апелентом не оскаржувався.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, оскільки суд повно, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішенні суду першої інстанції повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 18 квітня 2023 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова