ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2002/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Державна служба з питань безпеки на транспорті про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі також відповідач), третя особа: Державна служба з питань безпеки на транспорті про зобов`язання вчинити певні дії у якій просить зобов`язати Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції оформити подання до відповідного органу Державної казначейської служби України про повернення коштів у загальному розмірі 37 697,00 грн. на користь ОСОБА_1 , стягнутих в рамках виконавчого провадження № 68134352, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що визнання недійсною у судовому порядку постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18.11.2021 серії ВМ №0001364, є підставою для повернення стягнутої суми штрафу. Позивач зазначив, що сума нарахованого штрафу була стягнута в межах виконавчого провадження на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18.11.2021 серії ВМ №00001364 до набрання рішенням суду законної сили. Позивач, діючи на підставі Порядку № 787, звернувся до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із зверненням щодо формування подання про повернення грошових коштів у сумі 37 697,00 грн, проте відповідач відмовив у формуванні подання, що порушує законне право позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність з посиланням на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки у розумінні пункту 5 Порядку повернення коштів відповідачем є Державна служба України з безпеки на транспорті, оскільки саме на виконання його рішення позивачем сплачено штраф. Крім того, зазначено, що відповідач не є ні органом державної виконачвої служби, ні учасником виконавчого провадження.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
У запереченнях відповідач підтримав правову позицію, викладену у відзиві в повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
18.11.2021 постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00001364 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 132 -1 КУпАП.
13.01.2022 старшим державним виконавцем Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Каленюк Тамілою Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68134352, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови № ВМ 00001364, виданої 18.11.2021 Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення на користь держави адміністративного штрафу у подвійному розмірі по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, в сумі 34000,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Каленюк Тамілою Олександрівною про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 68134352 встановлено загальну суму мінімальних витрат 297,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Каленюк Тамілою Олександрівною про стягнення виконавчого збору ВП № 68134352 стягнуто виконавчий збір з позивача у розмірі 3400,00 грн.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.04.2022 у справі № 528/88/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 18.11.2021 серії ВМ № 00001364, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП; провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, закрито. Рішення набрало законної сили.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.05.2022 про надання подання на повернення зайво сплачених сум до державного бюджету, на яку, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми ) листом № 7010/5656-24-22 від 17.06.2022 повідомило позивача про відсутність законних підстав для повернення зайво сплачених сум до державного бюджету, оскільки до відділу не надходило жодних судових рішень про скасування виконавчого документа або ж про зупинення виконавчого провадження до моменту розгляду судом справи по суті.
На цій підставі, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Частинами першою, четвертою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
Згідно пунктом 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я органу Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
За змістом пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Пунктом 8 Порядку № 787 Передбачено, що подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 6 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі Інструкція № 512) у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КупАП, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу разом із заявою Державної служби України з безпеки на транспорті (її територіального органу) про відкриття виконавчого провадження надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Частиною сьомою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (далі - Постанова № 106) установлено, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (далі - перелік), згідно з додатком.
Відповідно до зазначеного Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 21080500, 21080600, 21080800, 21081100, 21081300, 21081800, 22070000, 22090100, 22090200, 24010000, 24010100, 24010200, 24010300, 24010400, 50080100 за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні, 22010300, 22012600, 22012700, 22012900 у разі надання послуг у сферах державної реєстрації нотаріусами є Міністерство Юстиції України.
Згідно з пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497 (далі - Положення № 1707/5) Міжрегіональні управління Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 Положення № 1707/5 Міжрегіональне управління з метою організації своєї діяльності контролює надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх облік.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє позицію відповідача, що вимоги позивача про зобов`язання сформувати та направити подання про повернення грошових коштів у сумі 37697,00 грн. є такими, що заявлені до неналежного відповідача.
Таким чином, контроль за справлянням надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 21081100 у Полтавській області покладено на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), а отже, саме відповідач повинен сформувати та направити позивачу подання про повернення надміру та помилково сплачених коштів, стягнутих на підставі скасованої постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 18.11.2021 серії ВМ №0001364.
З матеріалів справи вбачається, що в рамках ВП № 68134352 з виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00001364 від 18.11.2021 про стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 на депозитний рахунок Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі у Полтавській області надійшли кошти у сумі 37697,00 грн, які пекрераховано за належністю згідно платіжних доручень від 11.02.2022 №757, від 11.02.2022 №752, від 11.02.2022 №734, від 11.02.2022 № 724./а.с. 32-35/
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.04.2022 у справі № 528/88/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 18.11.2021 серії ВМ № 00001364, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП; провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, закрито. Рішення набрало законної сили.
Суд відхиляє доводи відповідача, що на час відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчого провадження державному виконавцю не було відомо про наявність судового спору між сторонами виконавчого провадження та позивачем не оскаржувались дії державного виконавця, з огляду на таке.
Згідно пункту 7 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі Інструкція № 512) у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КупАП, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу разом із заявою Державної служби України з безпеки на транспорті (її територіального органу) про відкриття виконавчого провадження надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Провадження справи про адміністративне правопорушення вважається закінченим після виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Аналізуючи положення пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 6,7 Інструкції 6,7 суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.11.2021 серії ВМ № 00001364 є виконавчим документом, а штраф визначений указаною постановою підлягає стягненню органами державної виконавчої служби. При цьому, станом на дату стягнення суми штрафу постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами 18.11.2021 серії ВМ № 0001364 була чинною.
У той же час, як встановлено судом, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.11.2021 серії ВМ № 00001364 скасована рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.04.2022 у справі № 528/88/22, тобто виконанню не підлягала.
Крім того, суд зауважує, що оскарження дій державного виконавця та постанов прийнятих в межах виконавчого провадження є правом, а не обов`язком сторони виконавчого провадження. Факт відсутності оскарження дій державного виконавця з боку учасників виконавчого провадження не змінює правовий режим стягнутих коштів як таких, що підлягають поверненню.
Таким чином, у позивача виникли правові підстави для повернення суми стягнутого штрафу у розмірі 37 697,00 грн., у зв`язку з набуттям рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.04.2022 у справі № 528/88/22 законної сили, а не у зв`язку з діями державного виконавця.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 160/2727/21.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту визнання протиправними дій Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 37 697,00 грн. помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 787 від 03.09.2013 та зобов`язання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) сформувати та направити позивачу подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 37 697,00 грн. помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 787 від 03.09.2013.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи вищенаведене, позов ОСОБА_1 належить задовольнити.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Отже, з огляду на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Кондратьєва, буд. 28,м. Суми, Сумська область,40003, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа: Державна служба України з безпеки на транспорті ( пр-т. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 37 697,00 грн. помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 787 від 03.09.2013.
Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) сформувати та направити позивачу подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 37 697,00 грн. помилково зарахованих до державного бюджету за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 787 від 03.09.2013.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко
