Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 344/4586/23
Провадження № 1-кп/344/780/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2023 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з: ОСОБА_2 ,
за участі прокурорів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилася у селі Куртуй, Іркутської області, російської федерації,, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, раніше не судима,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 поширила матеріали, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році та повторно поширила матеріали, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, поширила матеріали у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон), збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України.
У ст. ст. 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974 р. серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН. Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них. Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями № 2131 (ХХ) від 21.12.1965, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету, № 2625 (XXV) від 24.10.1970, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, № 2734 (ХХV) від 16.12.1970, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
У відповідності до ч. 2, п. 42 «Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 № 164, воєнна окупація - тимчасове зайняття збройними силами сторони, що воює, у збройному конфлікті міжнародного характеру частини або всієї території супротивника на період ведення воєнних дій.
Представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС російської федерації шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв`язку із військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, воєнний стан в Україні введено на 30 діб, на теперішній час воєнний стан продовжено до 20 травня 2023 року.
Згідно із ст. 1 Закону, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У листопаді 2012 року ОСОБА_6 створила у соціальній мережі «Однокласники» обліковий запис, прив`язаний до номеру телефону НОМЕР_1 , з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_19 », який в подальшому особисто використовувала для спілкування з іншими користувачами соціальної мережі «Однокласники», залишивши персональний акаунт відкритим для публічного огляду та поширення інформації невизначеному колу осіб.
У подальшому, в ІНФОРМАЦІЯ_16, громадянка України ОСОБА_6 , будучи прихильником встановлення контролю російської федерації над політичними та економічними процесами в Україні, вирішила послідовно, умисно поширювати у соціальній мережі «Однокласники» матеріали, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Знаючи, що публікації в соціально-орієнтованих ресурсах як частина суспільно-політичної комунікації сприяють формуванню суспільної думки, ОСОБА_6 послідовно, систематично, активно стала розповсюджувати у них публічну інформацію та надавати вкрай негативну оцінку українській владі, виправдовувати збройну агресію російської федерації проти України.
Так, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, ОСОБА_6 , реалізовуючи власний злочинний умисел, перебуваючи на території м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 поширила на власній сторінці соціальної мережі «Однокласники» - « ОСОБА_7 », публікацію під назвою «"ІНФОРМАЦІЯ_17» з відеозаписом та дописом (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_18): « Эту песню ОСОБА_14 написал и исполнил к 23 февраля, Дню защитника Отечества И кто бы мог подумать, что она станет так актуальна в данный момент Эта песня гимн! Слава всем защитникам Отечества! Слава героям России! Все материалы для видеоклипа взяты в интернете в свободном доступе Авторские права принадлежат их владельцам Коммерческих целей не преследую Канал не монетизирован», в якому міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, бажаючи представити збройну агресію російської федерації проти України як внутрішньогромадянський конфлікт, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи на території м.Івано-Франківська Івано-Франківської області, вподобала та повторно поширила на власній сторінці соціальної мережі «Однокласники» - « ОСОБА_7», публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_20 » з відеозаписом та дописом « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з ілюстрованими фрагментами: «Друзья… восемь лет Украина бомбила Донбасс, изначально Донбасс хотевший всего лишь федерализацию, получил в ответ обстрелы с истребителей и боевых вертолетов, и мы останавливающие сперва БТРы голыми руками, взялись за оружие, мы продержались в этой не равной, совершенно не равной борьбе восемь лет. Сейчас за нас вступилась Россия, и в Украины больше нет шансов. Теперь давайте посмотрим на то, что представляет из себя сегодняшняя Украина. Я не буду рассказывать про нацизм. Вы и прекрасно знаете это сами.», «Россия пытается аккуратно зачищать нацистов», «Украину никто не пытается завоевать, мы очищаем Украину от той раковой опухоли, которая восемь лет уничтожала страну.» ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_21 користувачем « ОСОБА_10 », в якому заперечується та виправдовується збройна агресія російської федерації проти України, що розпочалася у 2014 році.
Також ІНФОРМАЦІЯ_22, ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, вподобала та повторно умисно поширила на власній сторінці соціальної мережі «Однокласники» - « ОСОБА_7 », публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з відеозаписом та дописом « ІНФОРМАЦІЯ_23» ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_11 групою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », в якому міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_24 ОСОБА_6 , перебуваючи на території м.Івано-Франківська Івано-Франківської області, вподобала та повторно поширила на власній сторінці соціальної мережі «Однокласники» - « ОСОБА_7 », фотопублікацію та допис (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_13 ): з наступним текстом «Слава Богу, к России постепенно приходит, что настоящие её герои - не те, кто ехидно кропает про то, что построили или не построили другие. А те - как этот лейтенант, пацан ещё... ОСОБА_12 - раненым, вызывал огонь на себя, прикрывал и спасал товарищей в бою. Герой России.», яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_24 року групою «ІНФОРМАЦІЯ_25», в якому міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, вподобала та повторно поширила на власній сторінці соціальної мережі «Однокласники» - « ОСОБА_7 )», фотопублікацію «ІНФОРМАЦІЯ_26» та допис (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_15 ): з наступним текстом «В Донецке разорвало на куски 10-летнюю девочку в самом центре города, где нет военных объектов. Выходит, что это маленькой дончанке ВСУ "отомстили" за то, что вся территория ЛНР освобождена от их контроля? Ублюдки. Другого слова для них у меня нет. Упоротый наркоман в Киеве наверняка сможет это преподнести своим избирателям, как "победу". Ему же нужны новостные заголовки о нём любимом. В историю же хочет войти тщеславная гнида. Войдёт, как убийца детей. Только в западной прессе об этом не напишут, к сожалению. Жалеть можно только украинцев, поддерживающих режим. Для остальных сочувствия на западе нет. Честно, я даже уже не знаю, что должно произойти, чтобы свершился тот самый обещанный удар по центрам принятия решения. ОСОБА_13 », яка була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_27 групою «ІНФОРМАЦІЯ_25», в якому виправдовується збройна агресія російської федерації проти України, що розпочалася у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів та надала суду показання, що дійсно в час та за обставин, які зазначені в обвинувальному акті поширила матеріали, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році та повторно поширила матеріали, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, поширила матеріали у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
Додатково зазначила, що на даний момент переосмислила своє ставлення до збройної агресії Російської Федерації проти України та вважає її неправомірною. Також вказала, що на момент вчинення описаних в обвинувальному акті дій не до кінця розуміла їх злочинність та карність. Вона розуміє, що вчинила неправильно, їй дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлена, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися її допитом.
Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченої та її захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_6 не викликають сумнівів у правильності розуміння нею змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності її позиції.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченої. Обвинуваченій роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.2 ст.436-2 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році та за ч.3 ст.436-2 КК України, як повторне поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушеннь, одне з яких відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а інше нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченої, яка є особою похилого віку та хворіє на хронічні захворювання; раніше не судима; по місцю проживання характеризується позитивно; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває;.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченій кінцеве покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна, думку обвинуваченої яка просила її суворо не карати, думку її захисника, який просив призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій ч.2 ст.436-2 та ч.3 ст.436-2 КК України та у зв`язку з відсутністю в обвинувальному акті посилання на наявність в обвинуваченої корисливого мотиву і не встановлення корисливого мотиву за наслідком судового розгляду, без конфіскації майна. На думку суду призначення обвинуваченій встановленого санкціями інкримінованих обвинуваченій злочинів додаткового покарання у виді конфіскації майна, за відсутності корисливого мотиву, не буде відповідати точному змісту кримінального закону та суперечитиме усталеній судовій практиці.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень найбільш м`яким, встановленим даною статею шляхом, а саме шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Суд, при призначенні покарання не застосовує до обвинуваченої ОСОБА_6 вимоги ч.1 ст.69 КК України та ст.75 КК України, оскільки наявність щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні не призвели до істотного зниження ступеня тяжкості вчиненого діяння, більше того кримінальні правопорушення вчинялись з використанням умов воєнного стану та в період часу коли за наслідком невиправданої збройної агресії російської федерації вже відбулись сумнозвісні події в м.Буча та м.Ірпінь і обвинувачена маючи вільний доступ до засобів масової інформації не могла не усвідомлювати характер вчинюваних нею дій. Крім цього до моменту затримання обвинуваченої ОСОБА_6 16.02.2023 року, остання не вчинила жодних дій які б вказували на можливість її виправлення без відбування покарання, не отримано достатніх доказів для застосування вимог ст.75 КК України і в ході судового розгляду.
Запобіжний захід обраний щодо обвинуваченої ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, загальний розмір яких складає 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 55 копійок, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_6 .
Питання щодо скасування арешту майна вирішити згідно ч.4 ст. 174 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.2 ст.436-2 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.3 ст.436-2 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання термін її попереднього ув`язнення з 16.02.2023 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Обраний щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 55 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судових експертиз.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
мобільний телефон марки «Huawei Р30 lite» із сім картою оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_1 (постанова слідчого від 07 березня 2023 року) - повернути обвинуваченій ОСОБА_6 .
Після набрання вироком законної сили скасувати накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року арешт.
Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
