Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 643/10167/20
Провадження № 11кп/818/155/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 22 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного 23 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000749 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу
УСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 22 грудня 2021 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , кримінальне провадження, внесене 23 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000749 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України закрито на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що з моменту отримання стороною захисту повідомлення про завершення досудового розслідування до закінчення строку досудового розслідування залишалося 4 дні, які не включаються у строк досудового розслідування, а тому перебіг цього строку продовжився після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування (тобто після 18 червня 2020 року) до 22 червня 2020 року, проте обвинувальний акт було подано до суду 26 червня 2020 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор ОСОБА_5 в апеляційній скарзі з врахуванням останніх уточнень просить ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2021 року про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України - скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також наявністю істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий розгляд провадження зі стадії судового розгляду в Московському районному суді міста Харкова в іншому складі суду.
В обґрунтування посилається на те, що суд, допустивши істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, визначені у ст. ст. 7, 9, 26, 284 та 314 КПК України, поза межами стадії підготовчого судового провадження, на якій мав право це зробити, а саме - на стадії судового розгляду, 22 грудня 2021 року ухвалив рішення про закриття кримінального провадження, яке перешкоджає подальшому судовому розгляду і можливості постановити законне судове рішення по суті.
Водночас апелянт зазначив, що оскільки раніше під час підготовчого судового засідання судом було вже розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, то повторне звернення з таким клопотанням є неможливим.
Окрім цього, зазначає, що судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, у мотивувальній частині наведено висновки, які не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. За наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, що стосується не прийняття до уваги клопотання від 12 червня 2020 року, з якого слідує, що саме сторона захисту є ініціатором проведення експертизи та направлення експерту речових доказів, які прокурор не вважав необхідними для складення обвинувального акту. Апелянт вказує, що строки були призупинені, оскільки була проведена експертиза.
Також вказує, що зазначені матеріали досудового розслідування, а саме супровідний лист від 19 червня 2020 року із додатком детально перелічених речових доказів - грошових коштів і відміткою про їх отримання 24 червня 2020 року експертною установою, фактично 26 червня 2020 року відкрито стороні захисту для завершення ознайомлення, у зв`язку із чим підозрюваний та захисник погодились отримати обвинувальний акт та підписати розписки про його отримання. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні подано до суду 26 червня 2021 року, саме в день отримання матеріалів від сторони захисту та закінчення стороною захисту ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України, з урахуванням чого на думку апелянта строк досудового розслідування не пропущено.
В судове засідання захисник ОСОБА_8 не з`явився, надав до суду заяву з проханням апеляційний розгляд провести без його участі. Також просить ухвалу суду залишити без змін. Проти апеляційної скарги прокурора заперечує.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
При цьому прокурор ОСОБА_6 зазначав, що судово-біологічна (молекулярно-генетична) експертиза була призначена слідчим суддею, а не слідчим, а тому усі дії, пов`язані з її проведенням та отриманням висновку, не є слідчими діями, а тому не потребували поновлення досудового розслідування, так як охоплювалися процедурою, передбаченою ст.290 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів на підтримку апеляційної скарги, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Мотиви суду
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зі змісту ст.370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п.4 ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.
Зі змісту цих вимог закону слідує, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, ухвалах Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20, постанові Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі № 711/262/20.
Пунктом 4 частиною 3 статті 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України 02 грудня 2019 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000749 було продовжено до шести місяців, тобто до 02 червня 2020 року включно.
29 травня 2020 року, (тобто за 4 дні до завершення шестимісячного строку досудового розслідування), в порядку ст. 290 КПК України, повідомлено про закінчення досудового розслідування та надано обвинуваченому та стороні захисту доступ до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (п.31 розділу І Реєстру).
18 червня 2020 року обвинувачений та сторона захисту закінчили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. При ознайомленні обвинувачений та його захисник зробили в протоколі надання доступу від 18 червня 2020 року зауваження про відсутність в них висновку судово-біологічної (молекулярно-генетичної) експертизи, проведення якої мав забезпечити орган досудового розслідування згідно ухвали слідчого судді Октябрьського районного суду м.Полтави від 18 травня 2020 року.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року вбачається, що прокурор направив зазначену ухвалу до експертної установи ще 29 травня 2020 року, але без додатків.
Після цього, наступного дня після того, як сторона захисту ознайомилася з усіма матеріалами досудового розслідування, наданими стороною обвинувачення, слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, виготовив супровідний лист №8987/15-02-2 від 19 червня 2020 року, який разом із додатками у вигляді грошових купюр надав до експертної установи через п`ять днів, а саме 24 червня 2020 року.
Попередньо про наміри направити грошові купюри до експертної установи слідчий повідомив обвинуваченого та його захисника листами №Б/П-6109/ез/15-02-2 від 19 червня 2020 року, також додатково роз`яснивши право оскаржити це рішення в порядку ст.ст.303-307 КПК України.
Однак, повідомлення 29 травня 2020 року стороні захисту в порядку ст.290 КПК України про завершення досудового розслідування виключає як можливість реалізації прокурором наведених процесуальних повноважень, так і правові підстави для виконання слідчим вказівок прокурора щодо продовження збирання доказів у справі, без попереднього скасування процесуального рішення про завершення досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання 17 червня 2020 року прокурором вказівок слідчому щодо виконання клопотання експерта від 03 червня 2020 року, розгляд слідчим клопотання експерта, його часткове задоволення та направлення об`єктів дослідження до експертної установи можливе лише під час досудового розслідування, внаслідок чого 17 червня 2020 року прокурор фактично поновив проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року, і, як наслідок - 17 червня 2020 року відновили свій перебіг та 22 червня 2020 року закінчився шестимісячний строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування 18 червня 2020 року фактично відбулося не в порядку ст.290, а згідно ст.221 КПК України, яка передбачає ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення.
26 червня 2020 року, тобто поза межами строків досудового розслідування, які закінчилися 22 червня 2020 року, безпосередньо перед врученням обвинуваченому та його захиснику обвинувального акта, прокурор ознайомив сторону захисту в порядку ст.290 КПК України із клопотанням експерта від 03 червня 2020 року, письмовими вказівками прокурора слідчому від 17 червня 2020 року, супровідним листом до експертної установи із детальним переліченням грошових купюр від 19 червня 2020 року.
Того ж дня, 26 червня 2020 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42019220000000749 від 23 листопада 2019 року надійшов для розгляду до Московського районного суду м. Харкова.
Період, з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст.290 КПК України, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Проте факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту. Тобто, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування (постанова Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі №758/12538/20, провадження №51-3811км21).
З огляду на те, що у даній справі з моменту отримання стороною захисту та обвинуваченим повідомлення про завершення досудового розслідування до закінчення строку досудового розслідування залишалося 4 дні (з 18 червня 2020 року по 22 червня 2020 року), які не включаються у строк досудового розслідування, то перебіг цього строку продовжився після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування (тобто після 18 червня 2020 року) на 4 дні.
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні кінцевою датою строку досудового розслідування з урахуванням часу ознайомлення сторони захисту та обвинуваченого з матеріалами досудового розслідування є саме 22 червня 2020 року.
Проте, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст.368 КК України, був складений та затверджений 26 червня 2020 року та у цей же день направлений до Московського районного суду м.Харкова (а.с.45).
Московським районним судом м.Харкова обвинувальний акт був отриманий 26 червня 2020 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.
Щодо апеляційних доводів прокурора про те, що строки досудового розслідування були зупинені у зв`язку з поданням клопотання сторони захисту про проведення експертизи та направлення речових доказів є безпідставними, оскільки у строк досудового розслідування включається лише строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Інших підстав зупинення досудового розслідування не перебачено, в тому числі строку виконання прокурором зроблених зауважень під час ознайомлення з матеріалами стороною захисту.
При цьому, слід відзначити, що зазначені відомості могли бути відкриті стороною обвинувачення під час судового розгляду.
Також не заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що суд не мав права поза межами стадії підготовчого судового провадження розглядати клопотання про закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.
Так, у справі №556/1381/18 (постанова від 26 травня 2020 року) Верховний Суд зауважив, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України на будь-якій стадії процесу до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті. Тобто, постановлення ухвали про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України можливе під час підготовчого судового засідання або під час судового провадження тощо.
Також, доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що оскільки під час підготовчого судового засідання судом було розглянуто клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, то повторне звернення з таким клопотанням є неможливим, є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.350 КПК України відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню та вирішенню, а попереднє рішення суду з цього приводу не має характеру преюдиціального та остаточного.
Окрім цього, доводи прокурора про те, що призначення експертизи не є слідчими діями, у зв`язку з тим, що вона була призначена слідчим суддею, а не слідчим, є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя в межах досудового розслідування лише надає доручення на проведення експертизи. Окрім цього, слідчий суддя не є органом досудового розслідування відповідно до засад кримінального провадження та визначених процесуальних функцій згідно ст.38, ч.3 ст.26 КПК України, а тому вказані дії відносяться до слідчих дій.
Як було вже зазначено, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 був складений та затверджений лише 26 червня 2020 року.
Зазначене свідчить про те, що у цьому кримінальному провадженні звернення обвинувального акту до суду відбулося поза межами строку досудового розслідування, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України є цілком правильними.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, правових підстав для її скасування не має, а відтак апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 22 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження внесеного 23 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000749 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
