Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9165/23 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності;
зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою працездатності відповідно до вимог статей 97-99 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах, який становить шість місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Так, у позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності. При цьому, як слідує з долучених до позовної заяви документів, позивачу повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги листом від 08.04.2020 №29/М-279.
Разом з тим, позовну заяву подано представником позивача до суду лише 09.05.2023 (фактично через три роки), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Одночасно у позовній заяві представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, з огляду на наступне:
- перенесенням вірусної хвороби SARS-CoV (COVID-19) в кінці 2020 року, що підтверджується довідкою № 6075/8067 від 21.10.2020 про результат дослідження антитіл до SARS-CoV (COVTD-19) (копія додається), тривалим психологічним супроводом та фізичною реабілітацією через наявність змішаного тривожно-депресивного розладу та посттравматичного стресового розладу, що зумовив необхідність психологічного консультування в період з 18.06.2018 по 30.11.2021 з кількістю 40 зустрічей (копія виписки Української спілки психотерапевтів зі справи клієнта від 01.12.2021 року додається);
- посиленим тренуванням у місті Луцьку готуючись до відбору до складу національної збірної Україні «Ігор Воїнів» і до самих змагань в період з 01.01.2021 і до 24.02.2022, що підтверджується довідкою Громадської організації «Федерація стрільби з лука Волинської області» Клуб стрільби з лука «Луцькі соколи» № 43 від 15.03.2023 (копія додається),
- участю в міжнародних спортивних змаганнях «Ігри Воїнів» у 2022 році, що підтверджується листом Міністерства у справах ветеранів України № 2648/1.2/6.3-23 від 30.03.2023 року (копія додається),
- проходженням курсу лікування в неврологічному відділенні КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» в період з 23.10.2020 по 03.11.2020, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2646 від 03.11.2020 (копія додається),
- лікуванням за програмою реабілітації інваліда на початку 2021 року, що підтверджується індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 5 від 04.01.2021 (копія додається),
- стаціонарним лікуванням в період з 22.10.2021 по 02.11.2021 в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3539 від 02.11.2021 (копія додається),
- стаціонарним лікуванням в нейрохірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради в період з 12.12.2022 по 29.12.2022, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 17510/5563 від 29.12.2022 (копія додається),
- повторним перенесенням вірусної хвороби SARS-CoV (COVID-19) на початку 2022 року, що підтверджується результатом аналізу молекулярно-генетичного дослідження № 8 від 28.01.2022 (копія додається),
- лікуванням в неврологічному відділенні КП «Луцька ЦРЛ» в період з 27.02.2023 по 08.03.2023, що підтверджується виписним епікризом (копія додається),
- несенням служби в лавах Збройних Сил України з перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації па територію України та введенням Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в Україні, що підтверджується довідкою № 67 від 15.03.2023 та військовим квитком серії НОМЕР_1 від 27.02.2021 (копії додаються).
На думку суду, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави пропуску такого строку не можна визнати поважними, з огляду на таке.
У контексті наведеного слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Так, наведені в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки періоди тимчасової непрацездатності позивача не були тривалими, а зайнятість у підготовці до спортивних змагань не є перешкодою для звернення до суду в межах встановлених строків.
Відтак вказані позивачем обставини не можуть бути визнані достатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки реалізація права на звернення до суду зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Позивачем та її представником жодним чином не обґрунтовано причин тривалого зволікання звернення до суду.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами закономпередбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Аналізуючи матеріали адміністративного позову, суд вважає, що наведені представником позивача у позовній заяві обставини, що зумовили його пропуск, не є поважними.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України особи, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Частиною першою статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною четвертою статті 45 КАС України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже, статтею 45 КАС України передбачено право суду діяти на власний розсуд під час вирішення питання щодо визнання тих або інших дій зловживанням процесуальними правами.
З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що позивач вже зверталася до Волинського окружного адміністративного суду з аналогічним предметом позову до Головного управління Національної поліції в Київській області (справа №140/6603/23).
Судом була надана оцінка причинам пропуску строку звернення позивача з даним позовом та прийнято ухвалу від 18.04.2023 про залишення позовної заяви без руху.
На усунення недоліків позовної заяви 27.04.2023 на адресу суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка не містила інших причин поважності пропуску строку на звернення до адміністративного суду аніж ті, що були наведені в позовній заяві, та щодо яких судом було зроблено висновок, що такі обставини не можна визнати поважними через їх недостатність.
Волинський окружний адміністративний суд, вивчивши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, дійшов висновку, що вказана заява не містила поважних причин пропуску усього періоду такого строку, а тому повернув адміністративний позов позивачу ухвалою від 05.05.2023.
Суд вважає, що позивач, повторно звертаючись з аналогічним позовом і посилаючись на тотожні причини пропуску строку звернення до суду, зловживає своїми процесуальними правами.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та надання доказів на підтвердження таких обставин чи надання доказів, які підтверджують звернення до суду у межах визначеного строку.
Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Б.Плахтій
