Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 343/1548/22
провадження № 61-2891св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області у складі судді Керніцького І. І. від 25 жовтня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Девляшевського В. А., від 31 січня 2023 року.
Короткий зміст заявлених вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1.
2. Свою заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, щоз 05 листопада 2015 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу, в житловому будинку АДРЕСА_1 . Також з ними проживав її син від першого шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство.
3. Під час їхнього спільного проживання з ОСОБА_2 у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є ОСОБА_2 .
4. ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив службу у військовій частині, безпосередньо брав участь у військових діях із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Херсонській області.
5. Під час перебування у відпустці з 18 липня 2022 року до 26 липня 2022 року ОСОБА_2 весь час проводив з нею та сином. Будучи на службі по мірі можливості надсилав їй кошти, переказуючи їх на її картковий рахунок.
6. 02 вересня 2022 року її чоловік ОСОБА_2 , з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах, загинув у с. Нововознесенське Високопільського району Херсонської області.
7. ОСОБА_1 зазначала, що у період з 05 листопада 2015 року до дня загибелі ОСОБА_2 вони спільно проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, були пов`язані спільним побутом та мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов`язки. Дбали про добробут сім`ї, придбавали все необхідне для дому. Чоловік матеріально забезпечував сім`ю. Вони несли спільні витрати із утримання житлового будинку, оплати житлово-комунальних послуг, спільно обробляли город, а також у вільний від роботи час спільно разом з дітьми проводили час дозвілля та відпочинку.
8. Стверджувала, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу їй необхідне для призначення і виплати, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, одноразової грошової допомоги.
9. Із урахуванням зазначеного, заявниця просила встановити факт того, що вона разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу у період з 05 листопада 2015 року до дня смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
11. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 05 листопада 2015 року до дня смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 проживали однією сім`єю з 2015 року і до смерті останнього, разом систематично вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, виховували дитину, дбали про утримання житла. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
13. Для заявниці встановлення факту проживання однією сім`єю породжує юридичні наслідки, вона зможе скористатися правом на оформлення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
14. Встановлення цього факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право, а чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2022 року - без змін.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_6 проживали однією сім`єю з 2015 року і до смерті останнього, разом вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, виховували дитину, дбали про утримання житла. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
16. З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її прав, зважаючи на те, що заявниця не має іншої можливості, крім судового порядку, встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , на основі з`ясованих обставин і наданих доказів суд першої інстанції правильно вважав, що заява підлягає задоволенню.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17. 24 лютого 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2023 року.
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 454/1106/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували вимоги статті 315 Цивільного процесуального кодексу України до спірних правовідносин, оскільки відповідно до цієї статті юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
20. Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 зазначила мету встановлення факту - для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, отже існує спір про право, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі частини шостої статті 294 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 343/1548/22.
22. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 рокусправу № 343/1548/22 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про задоволення заяви, а доводи ІНФОРМАЦІЯ_1, викладені в касаційній сказі, про існування спору про право не підтверджені. У касаційній скарзі не зазначено спір про яке право існує між сторонами, які особи перешкоджають у реалізації такого права, або претендують на подібні виплати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 06 вересня 2022 року № 00036733063 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
25. Згідно з актом обстеження від 16 вересня 2022 року, складеним старостою Оболонського старостинського округу Федаєм М. А., зі слів сусідів та самої ОСОБА_1 , вона проживала разом з ОСОБА_2 з 05 листопада 2015 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , вони виховували спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство та побут, а також обробляли земельні ділянки, власником яких був ОСОБА_2 .
26. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 12 вересня 2022 року Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
28. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
30. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
32. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 вказувала на те, що встановлення такого факту є необхідним для отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
34. Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 пред`явила до суду за правилами окремого провадження.
35. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановлюючи факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, виходив із доведеності та обґрунтованості вимог заявниці.
36. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
37. Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
38. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
39. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.
41. Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
42. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
43. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
44. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
45. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
46. У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
47. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
48. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
49. Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
50. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
51. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
52. Відповідно до пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.
53. Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
54. Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
55. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
56. Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
57. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
58. Міністерство оборони України є органом, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975, яку має на меті отримати ОСОБА_1 у разі встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який загинув під час здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії російської федерації.
59. У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 постанови від 30 січня 2020 року зазначила, що вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
60. Визначаючи, чи пов`язується з встановлення факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
61. Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
62. Спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю фізичних осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
63. Вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для встановлення певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням, реалізацією та припиненням. За своїм предметом та правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці щодо соціальних виплат з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
64. Ураховуючи, що між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця (про що заявниця вказала у заяві), і не пов`язаний з цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
65. У спірних правовідносинах суд повинен враховувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу для отримання соціальної виплати. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
66. Врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, недопустимим є ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства.
67. Таким чином, з урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбуз військовослужбовцем ОСОБА_2 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
68. За таких обставин необхідно закрити провадження у справі, оскільки цей спір між сторонами щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
69. Аналогічні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 та постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц.
70. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
71. Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
72. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
73. Оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до статті 414 ЦПК України судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
2. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 січня 2023 року скасувати.
3. Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу закрити.
4. Роз`яснити ОСОБА_1 право за наявності відповідних підстав звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович
