Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №761/1571/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3095/2023 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурорів на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштовану, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
визнано винуватою та призначено покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. ч. 4 ст. 358 КК України у виді 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних проступків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 1 (один) рік, якщо протягом указаного строку вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду І-ї інстанції, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, проте не пізніше 22.10.2022, ОСОБА_7 маючи на меті отримання подальшого допуску до роботи, однак не бажаючи проходити попередній профілактичний медичний огляд у медичній установі, всупереч встановленому законом порядку, вирішила підробити та використати завідомо підроблений документ, а саме особисту медичну книжку на своє ім`я.
Реалізуючи свій умисел спрямований на пособництво в підробленні офіційного документу та подальше його використання ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи у невстановленому місці за допомогою наглядно знайомої особи жіночої статі замовила виготовлення підробленої медичної книжки на своє ім`я та в подальшому передала невстановленій особі свої анкетні дані, фотографію з метою її підробки, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про проходження ОСОБА_7 обов`язкового медичного огляду.
В подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, за невстановлених обставин, ОСОБА_7 отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації №1-ОМК; серії ААА №196218, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме закладом охорони здоров`я, де проводився медичний огляд і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, і діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо проходження медичного огляду ОСОБА_7 в Управлінні охорони здоров`я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації КНП Шевченківського району міста Києва на ім`я ОСОБА_7 , з відповідним відтиском печатки, чим порушила встановлений законодавством порядок складання, видачі і використання офіційних документів, визначений законом.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація КНП Шевченківського району м. Києва особисту медичну книжку серії ААА № 196218 на особу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не видавало.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Окрім цього, 21.10.2022 приблизно о 10 год. 23 хв., ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленої медичної книжки серії ААА № 196218 на її ім`я, завідомо знаючи, що вказана медична книжка отримана всупереч встановленому законом порядку, переслідуючи свій злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документу, пред`явила працівнику поліції Лесі Мельник, завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації №1-ОМК, серії ААА № 196218, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, щодо проходження медичного огляду ОСОБА_7 у Управлінні охорони здоров`я Шевченківської в місті Києві державної адміністрації КНП Шевченківського району міста Києва, тим самим використала завідомо підроблений документ.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Не погоджуючись з вироком суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі; за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_7 призначити у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що призначивши ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 6 (шести) місяців обмеження волі, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 61 КК України, якою визначено, що покарання у виді обмеження волі встановлюється у розмірі від одного до п`яти років.
В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_7 призначити у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Зазначає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою призначення покарання яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченої внаслідок м`якості.
Вказує, що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 2 ст. 61 КК України, безпідставно призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 6 місяців обмеження волі.
До початку апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження, від обвинуваченої ОСОБА_7 надійшла заява в якій обвинувачена просить застосувати щодо неї ст. 45 КК України.
Мотивуючи таку заява, обвинувачена зазначає, що вона вперше вчинила кримінальний проступок, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, та у даному випадку має місце дійове каяття: щиро кається у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину. Крім цього, вказує, що має позитивні характеристики, не перебуває на спеціальних обліках, на її утриманні перебуває малолітній син, 2017 року народження, який має інвалідність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали подану заяву та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 ст. 45 КК України, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що заяву про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України слід задовольнити, із наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Згідно 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Відповідно до п.1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1, 2 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність; особа, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.
Вирок суду першої інстанції постановлено за відсутності клопотання про застосування інституту дійового каяття та звільнення від кримінальної відповідальності. Це право обвинуваченої, яке вона вправі реалізувати на будь-якій стадії провадження за наявності відповідних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 45 КК України - звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям - особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень.
Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратило правове значення.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення кримінального правопорушення особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення.
Отже, для звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковими наявність всіх умов дійового каяття, передбачених ст. 45 КК України, і за відсутності однієї з них, звільнення особи неможливе.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, повністю визнала свою вину та висловила щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки, сприяла органам досудового розслідування у встановленні обставин справи; шкоди кримінальним проступком завдано не було.
Окрім того, колегія суддів враховує і дані, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 , а саме те, що вона офіційно працевлаштована, має позитивну характеристику з місця проживання, одружена, виховує малолітнього сина 2017 року народження, який має інвалідність.
Таким чином, в даному випадку наявні усі передбачені ст. 45 КК України умови звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки дана норма носить імперативний характер і встановлює обов`язок суду за наявності таких умов звільнити особу від відповідальності, ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Незважаючи на те, що розгляд судом першої інстанції кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК Українита ухвалення вироку щодо неї відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства, однак при наявності обґрунтованих доводів щодо звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, яке було подано вже до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених обставин, у даному випадку вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 слід скасувати, звільнити обвинувачену на підставі ст.45 КК України від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні проступки, а кримінальне провадження відносно неї закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Керуючись ст.ст.376, 284, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги прокурорів - задовольнити частково.
Клопотання обвинуваченої - задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
На підставі ст.45 КК України у зв`язку із дійовим каяттям звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а кримінальне провадження № 12022105100002280 від 22.10.2022 щодо ОСОБА_7 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
