ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 688/2840/22
Провадження № 22-ц/4820/1079/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Чебан О.М.
з участю представника апелянтки,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа державний нотаріус Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович О.А., про усунення від права на спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення державного реєстратора, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Козачук С.В. від 16 березня 2023 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в :
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала що 10.06.1973 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, у якому народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1 . 09.01.2019 шлюб батьки розірвали.
29.01.2019 року ОСОБА_3 склав заповіт, за яким житловий будинок по АДРЕСА_1 заповів сину ОСОБА_4 . Однак після цього відносини між сином і батьком різко погіршилися, між ними виникали сварки. Син часто бив батька, а під час чергової сварки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 наніс батькові тілесні ушкодження, від яких останній помер у лікарні.
ОСОБА_4 було вручено підозру за ч. 2 ст. 121 КК України за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть батька. 31.10.2019 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області винесено ухвалу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 ККУ України, якою закрито кримінальне провадження №12019240270000411 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого. У судовому засіданні підстав для продовження розгляду провадження з метою реабілітації померлого, відновлення його честі і репутації не встановлено. Родичі померлого з такою заявою до суду не зверталися.
Тому позивачка вважає, що ОСОБА_4 втратив право на спадкування після смерті свого батька, оскільки позбавив життя останнього після оформлення ним заповіту.
Відповідачка ОСОБА_2 як матір ОСОБА_4 після його смерті прийняла спадщину, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 , і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
При цьому ОСОБА_2 не мала права на спадкування після свого чоловіка у зв`язку із розірванням шлюбу до моменту смерті спадкодавця.
Тому вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 повинні бути усунені від спадкування, а спадщина батька має перейти до неї як його спадкоємиці першої черги за законом.
З цих підстав позивачка просила усунути ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадщину за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; усунути ОСОБА_2 від права на спадщину у порядку спадкової трансмісії; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, оформлене на ОСОБА_2 та видане державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. (реєстровий № 1151, спадкова справа № 265/2019); скасувати рішення державного реєстратора - державного нотаріуса Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.09.2020 року, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 та стягнути з останньої на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа державний нотаріус Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович Олена Аркадіївна, про усунення від права на спадщину, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення державного реєстратора - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На її думку, помилковим є висновок суду про неможливість усунути від спадкування померлого ОСОБА_4 і відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог у зв`язку з цим. Суд першої інстанції не врахував окрему думку судді Верховного Суду Тітова М.Ю. у справі №755/17978/20, де розкривається відповідь на питання, яке не врегульовано законодавством, - як діяти, коли особа умисно позбавила життя спадкодавця, а потім сама померла. Адже в такому випадку неможливо захистити порушені права зацікавленої особи, яка є належним спадкоємцем - в такому випадку відбудеться перехід спадкової маси до осіб, які не мають на нього права в силу ст. 1224 ЦК України. Навіть у разі неможливості усунути від спадкування померлого ОСОБА_4 потрібно вирішити спір по суті та захистити порушене право позивачки єдиним можливим способом - прийняти рішення про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, оформлене на ОСОБА_2 , як це передбачено ч. 1 ст. 1301 ЦК України за наявності доведених обставин, передбачених ч. 1 ст. 1224 ЦК України.
В засіданні апеляційного суду представник апелянтки підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
Відповідачка надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Державний нотаріус Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. надіслала заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід частково скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Встановлено, що з 10 червня 1973 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1 .
Після одруження ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 09.01.2019 року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шепетівською держнотконторою від 08.12.1989 року № 3378 та договору дарування, посвідченого Шепетівською держнотконторою від 19.12.1989 року №3492, домоволодіння АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_3 .
29.01.2019 року, ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 заповів сину ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
23.08.2019 року Шепетівською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №215/2019, після смерті ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_3 та 17.10.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно звернулися до Шепетівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_4 .
19.07.2019 року до Шепетівського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, щодо свого батька ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.10.2019 року у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження №12019240270000411 за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
30.10.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Шепетівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_4 , у зв`язку з чим Шепетівською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №265/2019.
14.09.2020 року Шепетівською міською державною нотаріальною конторою Линок Ф.М. як спадкоємиці ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який належав батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент подачі позову ОСОБА_4 помер, його правоздатність припинилася, тому усунути його від права на спадщину є неможливим. Позовні вимоги про усунення від права на спадкування ОСОБА_2 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення державного реєстратора є похідними від первісної позовної вимоги, тому наявні підстави для відмови у їх задоволенні.
Проте з цими висновками не можна погодитися повністю.
Так, відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ч.ч.1-2 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність - це визнана за фізичною особою здатність мати цивільні права та нести цивільні обов`язки. Її мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Згідно з ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (ч.1 ст. 1224 ЦК України).
Суд першої інстанції правильно констатував, що факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 має наслідком припинення його цивільної правоздатності, що виключає можливість вирішення питання щодо усунення померлого від права на спадкування.
Позовна вимога щодо усунення від спадкування ОСОБА_2 також не підлягала задоволенню, оскільки за змістом ч. 1 ст. 1224 ЦК України вона не є особою, яка умисно позбавила життя спадкодавця, чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя.
Рішення в цій частині є законним та обґрунтованим, а також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у справі №755/17978/20, де предметом спору була лише одна вимога про усунення від спадкування особи, що померла.
Разом з тим, згідно з дослідженим судом першої інстанції обвинувальним актом від 18.07.2019 року, затвердженим прокурором Шепетівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні № 12019240270000411, ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що 24.04.2019 року близько 21 год., знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , в ході конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_4 умисно наніс останньому 6 ударів кулаками в голову, внаслідок чого ОСОБА_4 впав, потім наніс лежачому 4 удари ногами в ділянки ребер справа та зліва, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх спричинення, і призвели до смерті потерпілого - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер в автомобілі швидкої допомоги.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрито саме на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, а не з інших реабілітуючих підстав. Суд не мав підстав для продовження розгляду провадження з метою реабілітації померлого, відновлення його честі і репутації за відсутності відповідної заяви від родичів померлого.
Відтак ОСОБА_4 умисно позбавив життя свого батька, спадкодавця ОСОБА_3 , а отже, відповідно до ч.1 ст. 1224 ЦК України він не мав права на спадкування після його смерті.
З врахуванням наведеного, попри відсутність підстав для ухвалення судового рішення про усунення від спадкування ОСОБА_4 у зв`язку з його смертю, судом незаперечно встановлено обставини, що за законом (ч.1 ст.1224 ЦК) виключають право на спадкування ОСОБА_4 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_4 не мав права на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , а отже, це право на спадкування не могло перейти і не перейшло після його смерті до його спадкоємиці першої черги за законом, відповідачки ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
З врахуванням наведеного відповідачка ОСОБА_2 не мала право на спадкування спадкового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки право на цю спадщину після смерті батька не отримав її син спадкодавець ОСОБА_4 , за яким вона спадкувала.
Отже, свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.09.2020 року на ім`я відповідачки ОСОБА_2 на спадщину (житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 , видане особі, яка не мала права на спадкування, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до статті 1301 ЦК України.
Підстави для скасування цього свідоцтва про право на спадщину за законом відсутні.
Згідно з частиною 3 статті 26 (абзац 2) Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Отже, визнання на підставі судового рішення недійсним документа, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності відповідачки (свідоцтва про право на спадщину), є достатньою правовою підставою для припинення цього права в силу закону (ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
З врахуванням наявних підстав для задоволення вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, відсутні підстави для задоволення вимоги про скасування відповідного рішення державного реєстратора.
За наведеного рішення суду в частині відмови у визнанні недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом слід скасувати, в решті рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2023 року в частині відмови у визнанні недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 14.09.2020 року на ім`я ОСОБА_2 державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович Оленою Аркадіївною (реєстровий номер 1151, спадкова справа №265/2019).
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 червня 2023 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк
