1.1. 11.01.2023 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Чигиринської міської ради.

1.2. Змістом позову є вимога про стягнення 6092868,11 грн.

1.3. Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням комунальним підприємством, яке здійснювало господарську діяльність, пов`язану з наданням теплової енергії споживачам, грошового зобов`язання на підставі договорів постачання природного газу. Позивач є постачальником енергоносіїв та кредитором комунального підприємства. Відповідач є засновником комунального підприємства. Позивач стверджує, що внаслідок прийняття рішення про ліквідацію комунального підприємства у відповідача виник обов`язок забезпечити погашення боргу комунального підприємства. Позивач вимагає притягнути відповідача до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями комунального підприємства.

1.4. Правовою підставою позову позивача є норми статті 619 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 22 Закону України Про теплопостачання.

1.5. 16.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/80/23. Cправу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11 год. 00 хв. 07.02.2023. Суд звернув увагу позивача на те, що у позовній заяві зазначено третьою особою - Госпрозрахункове підприємство "Чигиринські теплові мережі", проте заяву про залучення вказаної особи як третьої особи для участі у справі позивачем не подано. Обґрунтування підстав для залучення третьої особи у позовній заяві не вказано.

1.6. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, яку 23.01.2023 вручено позивачу та 25.01.2022 - відповідачу (а. с. 204-205 том 1).

1.7. 26.01.2023 позивач подав до суду заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (а.с. 206 207 том 1) - Госпрозрахункове підприємство "Чигиринські теплові мережі". В обґрунтування заяви вказав, що Госпрозрахункове підприємство "Чигиринські теплові мережі" є боржником позивача за зобов`язаннями з оплати за поставлений природний газ, а відповідач є засновником третьої особи, який прийняв рішення про припинення її та не забезпечив погашення боргу перед постачальником енергоносіїв. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора. Отже, рішення у справі вплине на права та обов`язки третьої особи, оскільки наділяє особу, яка притягується до субсидіарної відповідальності, правом висунути проти основного боржника регресну вимогу.

1.8. 03.02.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 218 222 том 1), у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

1.8.1. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що покладення на орган, до сфери управління якого входить підприємство, субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями такого підприємства можливе у разі встановлення відсутності у боржника коштів та майна, що перебувають у його розпорядженні, та при доведенні тієї обставини, що стан неплатоспроможності боржника комунального підприємства настав саме унаслідок протиправних управлінських рішень органу, до сфери управління якого входить підприємство, зокрема через виведення коштів або активів іншій юридичній особі.

1.8.2. Станом на 30.01.2023 у власності Госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі" знаходиться майно загальною вартістю 1041667,00 грн, за рахунок якого можна було б задовольнити кредиторські вимоги позивача.

1.8.3. У Чигиринському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) немає жодного виконавчого провадження, стягувачем у якому є позивач, що свідчить про те, що вимоги про стягнення заявлених сум до основного боржника не пред`являлися.

1.8.4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі №925/466/18 ГП "Чигиринські теплові мережі" зобов`язано включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у сумі 4346487,14 грн. Інші заявлені в цій позовній заяві штрафні санкції у сумі 1746380,097 грн не пред`являлися до основного боржника.

1.8.5. Усі договори поставки природного газу укладені більше п`яти років назад (останній договір від 15.12.2016), тому згідно з пунктами 10.3 договорів поставки природного газу усі строки позовної давності (5 років) вже пропущені.

1.8.6. Позивач заявив вимоги про стягнення коштів з Чигиринської міської ради, як субсидіарного боржника, не заявивши вимог до основного боржника - Госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі", а тому такі вимоги до Чигиринської міської ради є передчасними та безпідставними.

1.9. 06.02.2023 відповідач подав до суду клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату (а.с. 1 том 2).

1.10. У підготовчому судовому засіданні 07.02.2023 взяла участь представник позивача адвокат Музика Світлана Миколаївна у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився.

1.11. 07.02.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 22.02.2023 на 10 год. 00 хв.

1.12. 21.02.2023 відповідач подав до суду клопотання (а.с. 22, 24 том 2) про долучення до матеріалів справи копії постанови Чигиринського РВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМРУМЮ (м.Київ) про розшук майна боржника від 21.01.2022 №960/26-21 (а.с. 25 том 2).

1.13. 21.02.2023 відповідач подав до суду клопотання (а.с. 27 том 2) про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Госпрозрахункове підприємство "Чигиринські теплові мережі". В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що третя особа з 19.02.2018 перебуває у стані припинення шляхом ліквідації та є основним боржником у зобов`язанні.

1.14. Судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. 22.02.2023, не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги. Суд ухвалив призначити розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 09.03.2023 на 10 год. 30 хв.

1.15. 09.03.2023 позивач подав до суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження (а.с. 46 том 2).

1.16. У підготовче судове засідання 09.03.2023 з`явився представник відповідача Постригань Сергій Григорович. Представник позивача адвокат Волков Андрій Станіславович взяв участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконферекнції.

1.17. У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Волков А.С. та представник відповідача Постригань С.Г. просили клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, задовольнити, залучити до участі у справі третю особу - Госпрозрахункове підприємство "Чигиринські теплові мережі", оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки даної особи.

1.18. 09.03.2023 суд ухвалив задовольнити заяву позивача про залучення до участі у справі третьої особи та клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи. Ухвалив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Госпрозрахункове підприємство "Чигиринські теплові мережі" (ідентифікаційний код 31165782). Зобов`язав позивача та відповідача надіслати третій особі - Госпрозрахунковому підприємству "Чигиринські теплові мережі" копію позовної заяви з додатками до неї, відзиву на позовну заяву з додатками до нього, копію відповіді на відзив, копію заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів. Розгляд справи у підготовчому засіданні відклав на 30.03.2023 на 11 год. 30 хв.

1.19. 27.03.2023 позивач подав до суду клопотання про закриття підготовчого провадження за відсутності його представника (а.с. 65 том 2), у якому просив провести підготовче засідання 30.03.2023 без участі його представника; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

1.20. 30.03.2023 третя особа подала до суду пояснення по суті спору (а.с. 67-68 том 2), у яких просила у позові відмовити повністю.

1.20.1. Ліквідаційна комісія ГП "Чигиринські теплові мережі" вважала, що позов позивача до відповідача є передчасним, оскільки до ГП "Чигиринські теплові мережі" як до основного боржника, зазначені вимоги у судовому порядку не пред`являлися.

1.20.2. Зазначила, що пунктом 10.3. договорів постачання природного газу встановлена позовна давність тривалістю 5 років. Строк позовної за останнім договором № 2656/1617-КП-36 від 15.12.2016, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 24.02.2017 закінчився 24.02.2022.

1.20.3. Строк позовної давності, встановлений законом у три роки, закінчився після спливу трьох років від дня подання позивачем заяви про включення кредиторських вимог до ліквідаційного балансу від 05.04.2018, тобто 05.04.2021.

1.20.4. Просила врахувати правову позицію Верховного Суду про застосування наслідків спливу строку позовної давності, викладену у постанові від 22.09.2021 у справі №924/1274/20.

1.21. 30.03.2023 у підготовче судове засідання з`явились представник відповідача Постригань С.Г. та представник третьої особи Шевченко В.В. Представник позивача у підготовче засідання не з`явився.

1.22. 30.03.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.04.2023 на 12 год. 30 хв.

1.23. 03.04.2023 третя особа подала до суду клопотання про застосування строку позовної давності (а.с. 95-97 том 2), у якому просила застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

1.24. 10.04.2023 позивач подав до суду заяву-заперечення щодо клопотання третьої особи про застосування строку позовної давності (а.с. 111-116 том 2), у якій просив відмовити у задоволенні заяви третьої особи щодо застосування строку позовної давності.

1.24.1. Зазначив, що на перебіг позовної давності відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України впливають факти вчинення боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу (здійснення платежів, письмове визнання боргу тощо), а також пред`явлення позову. Здійснення третьою особою платежів за п`ятьма договорами, укладеними між позивачем та третьою особою, призвело до переривання строку позовної давності за відповідними зобов`язаннями. Оскільки у договорах встановлено строк звернення до суду у п`ять років і строк необхідно рахувати від дати останнього платежу, якими є 23.02.2017 за договором від 25.11.2014; 27.02.2017 за договором від 15.12.2015; 13.03.2017 за договором від 31.10.2016; 16.11.2017 за договором від 08.09.2016; 26.07.2017 за договором від 15.12.2016.

1.24.2. Оскільки вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, мають похідний характер від вимог до основного боржника, позовна давність за такими вимогами не може бути меншою, ніж позовна давність за вимогами до основного боржника.

1.24.3. ГП "Чигиринські теплові мережі" не є стороною у спорі, що розглядається між позивачем та відповідачем, має статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Тому ГП "Чигиринські теплові мережі" не наділена правом у судовому процесі вчиняти процесуальні заяви про застосування позовної давності.

1.24.4. У заяві позивач заперечив факт отримання листа ліквідаційної комісії ГП "Чигиринські теплові мережі" від 15.11.2018, яким комісія повідомила про включення кредиторських вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в розмірі 4346487,14 грн до проміжного ліквідаційного балансу.

1.25. 13.04.2023 у судове засідання з`явились представник відповідача Постригань С.Г. та представник третьої особи Шевченко В.В. Представник позивача адвокат Музика С.В. взяла участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

1.26. 13.04.2023 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 03.05.2023 до 10 год. 00 хв.

1.27. Судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. 03 травня 2023 року, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

1.28. 15.05.2023 суд ухвалив призначити судове засідання на 23.05.2023 на 14 год. 00 хв.

1.29. 23.05.2023 відповідач подав до суду пояснення, які просив розглянути як промову у судових дебатах, (а.с. 136 - 141 том 2), у яких зазначив, що комерційні комунальні підприємства за своїми зобов`язаннями відповідають самостійно. Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) органу місцевого самоврядування. Зазначена правова позиція міститься у постанові КГС ВС від 16.06.2020 у справі №924/1076/17. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у цій справі, оскільки позивачем не пред`явлено вимогу до основного боржника у встановленому законом ефективному порядку, не доведено наявності протиправних дій чи бездіяльності з боку засновника, які призвели до неплатоспроможності боржника.

1.30. 23.05.2023 у судове засідання з`явились представник відповідача Постригань С.Г. та представник третьої особи Шевченко В.В. Представник позивача адвокат Музика С.В. взяла участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

1.31. У судовому засіданні представник позивача адвокат Музика С.В. просила позовні вимоги задовольнити повністю, заперечила щодо застосування строку позовної давності до вимог позивача.

1.32. Представник відповідача Постригань С.Г. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог повністю, вважав, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача.

1.33. Представник третьої особи Шевченко В.В. заперечила проти задоволення позовних вимог, пояснила, що відповідач не є стороною правочину, і в статуті третьої особи не передбачено стягнення боргу з відповідача як засновника третьої особи.

1.34. 23.05.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.35. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/80/23.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставини, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення 6092868,11 грн боргу за поставлений природний газ на підставі договорів постачання природного газу від 25.11.2014 №3010/15-БО-36, від 15.12.2015 №2066/16-БО-36, від 31.10.2016 №2584/1617-БО-36, від 08.09.2016 №2364/1617-ТЕ-36; від 15.12.2016 №2656/1617-КП-36.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та постачання природного газу третій особі ГП "Чигиринські теплові мережі", засновником якого є відповідач Чигиринська міська рада; ухвалення відповідачем рішення про припинення ГП "Чигиринські теплові мережі" шляхом ліквідації; не забезпечення відповідачем погашення боргу перед постачальником; виникнення підстав для притягнення відповідача до субсидіарної відповідальності за порушення зобов`язання третьою особою.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між позивачем та третьою особою майнового господарського зобов`язання; виконання позивачем зобов`язання з поставки газу; невиконання третьою особою грошового зобов`язання з оплати поставленого газу; розмір невиконаного грошового зобов`язання третьої особи; підстави субсидіарної відповідальності відповідача за порушення зобов`язання третьою особою; дотримання позивачем строку позовної давності звернення з позовом до відповідача; порушення суб`єктивного прав за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.1.1. 25.09.2018 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення справі №925/466/18, яким задовольнив позов НАК Нафтогаз України до ГП Чигиринські теплові мережі та зобов`язав ГП Чигиринські теплові мережі включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги НАК Нафтогаз України в розмірі 4346487,14 грн.

3.1.2. У рішенні господарського суду у справі №925/466/18 суд встановив обставини виникнення між НАК Нафтогаз України та ГП Чигиринські теплові мережі майнового господарського зобов`язання на підставі договорів купівлі-продажу природного газу від 25.11.2014 №3010/15-50-36; від 15.12.2015 №2066/16-БО-36; від 31.10.2016 №2584/1617-БО-36; від 08.09.2016 №2364/1617-ТЕ-36; від 15.12.2016 №2656/1617-КП-36 (а.с. 67-72, 104-110, 127-135, 154-162, 175-183); невиконання ГП Чигиринські теплові мережі зобов`язання з оплати поставленого газу; розмір невиконаного грошового зобов`язання ГП Чигиринські теплові мережі з урахуванням неустойки, інфляційних втрат та 3% річних становить 4346487,14 грн; розмір грошових вимог НАК Нафтогаз України до ГП Чигиринські теплові мережі становить 4346487,14 грн.

3.1.3. Рішення господарського суду у справі №925/466/18 набрало законної сили 18.10.2018.

3.1.4. Позивач та третя особа є учасниками справи №925/466/18 та справи № 925/80/23.

3.1.5. Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу, обставини виникнення між позивачем та третьою особою майнового господарського зобов`язання; виконання позивачем зобов`язання з поставки газу; невиконання третьою особою зобов`язання з оплати поставленого газу та розмір невиконаного грошового зобов`язання третьої особи не підлягають доказуванню під час розгляду справи № 925/80/23.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1. НАК Нафтогаз України (постачальник) та ГП Чигиринські теплові мережі (покупець) уклали договір купівлі-продажу природного газу від 25.11.2014 №3010/15-50-36 (а.с. 67-72, том 1), згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.1 - впродовж строку дії договору постачальник кожного місяця (розрахунковий період) передає споживачу замовлений обсяг природного газу;

п. 3.4 - приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу; п. п.6.1 - оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

п. 7.2 - у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

4.1.2. На виконання умов договору постачальник передав споживачу природний газ в обсязі 279,142 тис куб м на загальну суму 2410028,74 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.10.2015, 30.11.2015 та 31.12.2015 (а.с. 86-92 том 1).

4.1.3. НАК Нафтогаз України (постачальник) та ГП Чигиринські теплові мережі (споживач) уклали договір постачання природного газу від № 2066/16-БО-36 (а.с. 104-110 том 1), згідно з пунктами 2.1, 5.1, 5.2 якого постачальник зобов`язався передати споживачу у період з 01.01.2016 по 31.03.2016 газ обсягом до 320,00 тис куб м за ціною (на дату укладання договору) за 1000 куб м 6474,00 грн (без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2 %); до сплати за 1000 куб. м природного газу 6603,48 грн, крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ - 7924,18 грн.

Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:

п.3.4 - приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу; п. п. 5.2 - оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, або у відповідних додаткових угодах;

п. 6.1 - остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

п. 8.2 - у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

4.1.4. На виконання умов цього договору постачальник передав споживачу природний газ 193,076 тис куб м на загальну суму 1548036,68 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016 та 31.03.2016 (а.с. 115-117 том 1).

4.1.5. НАК Нафтогаз України (постачальник) та ГП Чигиринські теплові мережі (споживач) уклали договір від 31.10.2016 №2584/1617-50-36 постачання природного газу (а.с. 127-135 том 1), згідно з умовами якого постачальник узяв на себе зобов`язання поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.1 - постачальник передає споживачу у період з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 460,0 тис. куб. м;

п. 3.4 - приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу;

п. 5.2 - ціна за 1000 куб. м природного газу за цим договором з 01.10.2016 становить 5916,00 грн, крім того ПДВ (20 %) 1183,20 грн, до сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 7099,20 грн;

п. 6.1 - до оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

п. 8.2 - у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

4.1.6. На виконання умов зазначеного Договору протягом жовтня-грудня 2016 року та січня і березня 2017 року постачальник передав споживачу природний газ в обсязі 195,123 тис куб м на загальну суму 1385228,79 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 31.12.2016, 31.01.2017 та 31.03.2017 (а.с. 142-146 том 1).

4.1.7. НАК Нафтогаз України (постачальник) та ГП Чигиринські теплові мережі (споживач) уклали договір від 08.09.2012 №2364/1617-ТЕ-36 постачання природного газу (а.с. 154-162 том 1), згідно з умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у період з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 1300,0 тис куб м.

Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:

п. 3.4- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу;

п. 5.2 - ціна за 1000 куб природного газу за цим договором становить 4942,00 грн, крім того ПДВ 20 %, усього до сплати разом з ПДВ 5930,40 грн;

п. 5.4 - загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу;

п. 6.1 - оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

4.1.8. На виконання цього договору постачальник передав споживачу природний газ в обсязі 644,578 тис. куб м на загальну суму 3822605,37 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2016, 31.01.2017 та 31.03.2017 (а.с. 167-169 том 1).

4.1.9. НАК Нафтогаз України (постачальник) та ГП Чигиринські теплові мережі (споживач) уклали договір від 15.12.2016 № 2656/1617-КП-36 (постачання природного газу (а.с. 175-183 том 1), згідно з умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Сторони погодили усі істотні умови договору і, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.1 - постачальник передає споживачу у період з 01.12.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 20,0 тис. куб. м;

п. 5.2 - ціна за 1000 куб. м природного газу за цим договором з 01.12.2016 становить 7148,00 грн, крім того ПДВ (20 %) 1429,6 грн; до сплати за 1 00 куб. м природного газу з ПДВ 8577,60 грн;

п. 8.2 - у разі прострочення споживачем оплати він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

4.1.10. На виконання цього договору постачальник передав споживачу природний газ в обсязі 8,625 куб м на загальну суму 74832,01 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 31.12.2016, 31.01.2017 та 31.03.2017 (а.с. 189-191 том 1).

4.1.11. Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГП Чигиринські теплові мережі є юридичною особою, комунальним підприємством, засновником (учасником) підприємства є Чигиринська міська рада (ідентифікаційний код 04061560). Основним видом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Підприємство перебуває в стані припинення шляхом ліквідації за рішенням засновника. Строк, визначений засновником для заявлення кредиторами своїх вимог - до 26.04.2018. (а.с. 25-28, 224-227 том 1).

4.1.12. 09.02.2018 Чигиринська міська рада прийняла рішення №413-40/VII "Про припинення Госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі" шляхом ліквідації (а.с. 31-32, 233 том 1, ). 19.02.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновників про припинення ГП Чигиринські теплові мережі.

4.1.13. 05.04.2018 НАК Нафтогаз України звернулось до ліквідаційної комісії ГП Чигиринські теплові мережі із заявою №14/7-350 про включення грошових вимог в розмірі 4346487,14 грн до проміжного ліквідаційного балансу (а.с. 33-43 том 1).

4.1.14. 13.04.2021 НАК Нафтогаз України звернулось до ліквідаційної комісії ГП Чигиринські теплові мережі з листом №39/2-2753-21 про надання інформації про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу та забезпечення погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі №925/466/18 (а.с. 44-45 том 1).

4.2. Відповідач на спростування доводів позивача подав до суду письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.2.1. Чигиринська міська рада є юридичною особою, відомості про яку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 223 том 1);

4.2.2. ГП Чигиринські теплові мережі є комунальним підприємством, засновником (учасником) підприємства є Чигиринська міська рада, Підприємство перебуває в стані припинення шляхом ліквідації за рішенням засновника. Строк, визначений засновником для заявлення кредиторами своїх вимог - до 26.04.2018; (224-227 том 1).

4.2.3. Відповідно до статуту ГП Чигиринські теплові мережі (а.с. 228-232 том 1) підприємство створене рішенням виконкому міської ради №8-320 від 17.08.2000 і підпорядковане Чигиринській міській раді (засновник, орган управління майном). Підприємство створене з метою забезпечення теплом і підігрівом води споживачів згідно з підписаними угодами шляхом чіткої організації та безпечної експлуатації котельних, теплових пунктів і тепломереж, роботи аварійно-диспечерської служби підприємства. Вищим органом управління підприємства є засновник (орган управління майном). Ліквідація та реорганізація підприємства здійснюється за рішенням засновника (органу управління майном) або суду згідно з чинним законодавством. Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється засновником. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню підприємством. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс підприємства, подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію. Кредитори та інші юридичні особи, які перебувають у договірних відносинах з підприємством, що ліквідується, повідомляють про його ліквідацію у письмовій формі.

4.2.4. Рішенням Чигиринської міської ради від 09.02.2018 №413-40/VII (а.с. 233 том 1) припинено ГП Чигиринські теплові мережі шляхом його ліквідації, утворено ліквідаційну комісію з припинення. Ліквідаційній комісії доручено провести заходи щодо припинення ГП Чигиринські теплові мережі шляхом ліквідації згідно з вимогами чинного законодавства впродовж шести місяців з дати прийняття цього рішення; встановлено 2-х місячний строк заявлення кредиторами своїх вимог до ГП Чигиринські теплові мережі з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи;

4.2.5. Постановою головного державного виконавця Чигиринського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) від 31.01.2020 ЗВП №61127621 про накладено арешт на майно, що належить боржнику ГП Чигиринські теплові мережі (а.с. 234 том 1);

4.2.6. Постановою начальника Чигиринського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) від 26.05.2020 описано та накладено арешт на майно боржника ГП Чигиринські теплові мережі (а.с. 235-236 том 1);

4.2.7. Відповідно до висновків про вартість майна, рухомого майна основних засобів, які належать ГП Чигиринські теплові мережі (а.с. 237-238 том 1), вартість майна боржника становить 1041667 грн (625000+416667);

4.2.8. Постановою начальника Чигиринського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ) від 21.01.2022 ВП №62221071 оголошено в розшук майно боржника ГП Чигиринські теплові мережі (а.с. 25 том 2).

4.3. Третя особа ГП Чигиринські теплові мережі на підтвердження наданих письмових пояснень надала письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.3.1. 27.03.2023 ГП Чигиринські теплові мережі звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (а.с. 82-84 том 2).

4.3.2. 13.02.2023 ліквідаційна комісія ГП Чигиринські теплові мережі затвердила проміжний ліквідаційний баланс, до якого включила кредиторські вимоги позивача у розмірі 4346487,14 грн.

4.3.3. 15.11.2018 ліквідаційна комісія ГП Чигиринські теплові мережі склала лист, яким позивачу повідомила про включення кредиторських вимог у розмірі 4346487,14 грн до проміжного ліквідаційного балансу (а.с. 101 том 2).

4.3.2. Решта доказів, поданих третьою особою, тотожні доказам, що подані відповідачем.

4.4. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.6. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

4.7. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.8. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

4.9. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

4.10. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

4.11. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.12. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.13. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та встановленими наступні обставини:

- виникнення між позивачем та третьою особою ГП Чигиринські теплові мережі майново-господарського зобов`язання на підставі договорів постачання природного газу від 25.11.2014 №3010/15-50-36; від 15.12.2015 №2066/16-БО-36; від 31.10.2016 №2584/1617-БО-36; від 08.09.2016 №2364/1617-ТЕ-36; від 15.12.2016 №2656/1617-КП-36;

- виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні з постачання природного газу;

- невиконання третьою особою ГП Чигиринські теплові мережі зобов`язання з оплати поставленого газу;

- розмір невиконаного грошового зобов`язання ГП Чигиринські теплові мережі з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних станом на 05.04.2018 становить 4346487,14 грн;

- ГП Чигиринські теплові мережі є теплогенеруючою (теплопостачальною) організацією, яка здійснювала господарську діяльність, пов`язану з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам. Основним видом діяльності ГП Чигиринські теплові мережі є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря;

- 09.02.2018 Чигиринська міська рада прийняла рішення №413-40/VII "Про припинення Госпрозрахункового підприємства "Чигиринські теплові мережі" шляхом ліквідації;

- 19.02.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення засновника про припинення ГП Чигиринські теплові мережі.

- строк, визначений засновником для заявлення кредиторами своїх вимог - до 26.04.2018;

- 05.04.2018 позивач звернувся до ліквідаційної комісії ГП Чигиринські теплові мережі з вимогою включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги в розмірі 4346487,14 грн;

- відповіді на вимогу позивача ліквідаційна комісія ГП Чигиринські теплові мережі у розумний строк не надала;

- рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі №925/466/18 ГП Чигиринські теплові мережі зобов`язано включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги позивача у розмірі 4346487,14 грн;

- на розмір заборгованості ГП Чигиринські теплові мережі, що залишилася непогашеною, позивач на підставі статтею 526, 599, 611 та 625 Цивільного кодексу України нарахував 1746380,97 грн пені, 3% річних та інфляційних втрат;

- станом на 30.11.2022 заборгованість ГП Чигиринські теплові мережі за договором від 25.11.2014 № 30Ю/15-БО-36 постачання природного газу становить 132241,54 грн, з яких: 52756,07 грн основний борг; 10584,36 грн пеня; 10883,82 грн 3% річних; 58017,29 грн інфляційні втрати.

- станом на 30.11.2022 заборгованість ГП Чигиринські теплові мережі за договором від 15.12.2015 №2066/16-БО-36 постачання природного газу становить 2856610,28 грн, з яких:1158036,68 грн основний борг; 235069,47 грн пеня; 232574,77 грн 3% річних; 1230929,36 грн інфляційні втрати.

- станом на 30.11.2022 заборгованість ГП Чигиринські теплові мережі за договором від 31.10.2016 № 2584/1617-БО-36 постачання природного газу становить загальну суму 1545063,18 грн, з яких: 729102,89 грн основний борг; 76117,01 грн пеня; 125842,26 грн 3% річних; 614001,02 грн інфляційні втрати.

- станом на 30.11.2022 заборгованість ГП Чигиринські теплові мережі за договором від 08.09.2016 №2364/1617-ТЕ-36 постачання природного газу становить загальну суму 1521256,84 грн, з яких: 731626,76 грн основний борг;76899,60 грн пеня; 123500,13 грн 3% річних; 589230,35 грн інфляційні втрати.

- станом на 30.11.2022 заборгованість ГП Чигиринські теплові мережі за договором від 15.12.2016 № 2656/1617-КП-36 постачання природного газу становить загальну суму 37696,27 грн, з яких: 18019,43 грн основний борг; 2273,41 грн пеня; 3028,74 грн 3 % річних; 14374,69 грн інфляційні втрати.

- загальний розмір позовних вимог позивача становить 6092868,11 грн;

- 13.02.2023 ліквідаційна комісія ГП Чигиринські теплові мережі затвердила проміжний ліквідаційний баланс, до якого включила кредиторські вимоги позивача у розмірі 4346487,14 грн;

- вартість майна, яке належать ГП Чигиринські теплові мережі, становить 1041667 грн;

- грошові вимоги позивача ліквідаційною комісією ГП Чигиринські теплові мережі не задоволено.

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (частина 3 статті 140 Конституція України).

6.2. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

6.3. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

6.4. Відповідно до частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про місцевого самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

6.5. Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування (стаття 1 Закону України «Про місцеве саморвядування»).

6.6. Відповідно до пунктів 23, 27 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

6.7. Відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

6.8. Абзацом 2 частини 1 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

6.9. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

6.10. Відповідно до пункту 2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

6.11. Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

6.12. На підставі системного тлумачення норм Конституції України, Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників суд дійшов висновку, що виконання рішення суду про стягнення коштів з органу місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету або внаслідок прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету та виконується у порядку безспірного списання коштів місцевого бюджету органами Державної казначейської служби України.

6.13. Виконання рішення у даній справі може здійснюватись лише за рахунок місцевого бюджету, а не за рахунок коштів, виділених на утримання відповідача чи утворених ним виконавчих органів.

6.14. Оскільки рішення про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету належить до виключних повноважень міської ради суд дійшов висновку, що Чигиринська міська рада є належним відповідачем за позовом.

6.15. Юридичні особи - розпорядники бюджетних коштів, а саме виконавчий комітет, департаменти, управління тощо, утворені відповідачем у організаційно-правовій формі органу місцевого самоврядування діють на засадах єдності, підзвітності, підпорядкованості та підконтрольності відповідачу як представницькому органу місцевого самоврядування територіальної громади міста Чигирин.

6.16. Подання позову не до розпорядника бюджетних коштів юридичних осіб не може бути перешкодою у доступі позивачу до правосуддя у спорі з органом місцевого самоврядування про покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного та згодом ліквідованого ним комунального підприємства.

6.17. Згідно пункту 1 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Наказом №1280 від 12.10.2011р. Міністерства фінансів України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2011р. за №1236/19974, Головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (Головне управління Казначейства) є територіальними органами Державної казначейської служби України.

6.18. Головне управління Казначейства здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 14 пункту 4 Положення).

6.19. З огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства визначення складу учасників справи, зокрема відповідача (співвідповідачів), є правом позивача.

6.20. Не залучення до участі у справі Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області не є підставою для відмови позивачу у судовому захисті.

6.21 Особливості господарської діяльності, правовий режим майна комерційного комунального підприємства та порядок розпорядження ним врегульовані Господарським кодексом України.

6.22. Відповідно до частин 1-3 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

6.23. ГП Чигиринські теплові мережі створено за рішенням Чигиринської міської ради від, є комунальним унітарним комерційним підприємством та здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Засновником ГП Чигиринські теплові мережі є Чигиринська міська рада.

6.24. Майно ГП Чигиринські теплові мережі належить йому на праві повного господарського відання.

6.25. Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

6.26. Відповідно до частини 10 статті 78 Господарського кодексу України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

6.27. Відповідно до частини 7 статті 77 Господарського кодексу України казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства.

6.28. Відповідно до статті 24 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

6.29. Відповідно до частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи.

6.30. Згідно з частиною 9 статті 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

6.31. Відповідно до частини 1 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

6.32. Згідно із частиною 2 статті 619 Цивільного кодексу України кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, лише після того, як основний боржник відмовиться задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержить від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу.

6.33. Відповідно до статті 1 Закону України Про теплопостачання постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам; теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та вир бляє теплову енергію; теплопостачальна органі ація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

6.34. Основним видом діяльності ГП Чигиринські теплові мережі є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. ГП Чигиринські теплові мережі є теплогенеруючою (теплопостачальною) організацією, яка здійснювала господарську діяльність, пов`язану з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам.

6.35. Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України Про теплопостачання учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

6.36. Відповідач є засновником ГП Чигиринські теплові мережі.

6.37. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

6.38. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (частина перша статті 257 Цивільного кодексу України).

6.39. Відповідно до частини першої статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

6.40. Згідно з частино першою та п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

6.41. Відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

6.42. Мотивом застосування норм, що регулюють інститут позовної давності, є твердження відповідача та третьої особи про пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

6.43. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.44. Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Отже, субсидіарна відповідальність полягає у залученні поряд основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №920/836/18.

6.45. Відповідно до висновку, сформованого Європейським судом з прав людини у справі "Єршова проти Російської Федерації" щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства (пункт 62 рішення): враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

6.46. До спірних правовідносин суд не застосовує норми частини 1 статті 7 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (в редакції Закону № 2479-ІХ від 29.07.2022), на які посилався позивач, з огляду на момент виникнення у позивача права вимоги до особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника (19.02.2018), та порядок і підстави покладення субсидіарної відповідальності, які врегульовані частиною 2 статті 619 Цивільного кодексу України та передбачають попереднє пред`явлення вимоги до основного боржника.

6.47. Норми статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, на які у судових дебатах посилався відповідач, суд не застосовує, оскільки Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

6.48. Розгляд цієї справи суд здійснює за правилами Господарського процесуального кодексу України у порядку загального позовного провадження з метою виконання завдання господарського судочинства - вирішення спору, а не відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи чи визнання його банкрутом.

6.49. Нормами статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені повноваження ліквідатора у справі про банкрутство на звернення з вимогами до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржникам у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

6.50. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним видом цивільно-правової відповідальності, який покладається на засновників (учасників) боржника або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

6.51. З цих підстав суд не враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16 та у постанові від 16.06.2020 у справі № 924/1076/17, на врахуванні яких наполягав відповідач, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними до правовідносин сторін у цій справі, виникли з інших підстав та за іншого правового регулювання.

7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1. Передумовою спору між сторонами є невиконання ГП "Чигиринські теплові мережі" грошового зобов`язання зі сплати за природній газ, поставлений позивачем на виконання договорів поставки.

7.2. Причиною виникнення спору є прийняття відповідачем рішення про припинення ГП "Чигиринські теплові мережі" шляхом його ліквідації.

7.3. Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право у зобов`язанні на отримання плати за поставлений газ, пред`явивши вимогу до особи, яка несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

7.4. Заперечуючи проти позову відповідач стверджував, що покладення на орган, до сфери управління якого входить підприємство, субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями такого підприємства можливе у разі встановлення відсутності у боржника коштів та майна, що перебувають у його розпорядженні, та при доведенні тієї обставини, що стан неплатоспроможності боржника комунального підприємства настав саме унаслідок протиправних управлінських рішень органу, до сфери управління якого входить підприємство, зокрема через виведення коштів або активів іншій юридичній особі.

7.4. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про виникнення між позивачем та третьою особою ГП Чигиринські теплові мережі майново-господарського зобов`язання на підставі договорів постачання природного газу; виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні з постачання природного газу; невиконання третьою особою зобов`язання з оплати поставленого газу.

7.5. ГП Чигиринські теплові мережі є комунальним унітарним комерційним підприємством, теплогенеруючою (теплопостачальною) організацією, яка здійснювала господарську діяльність, пов`язану з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам.

7.6. Відповідач є засновником ГП Чигиринські теплові мережі.

7.7. Відповідач прийняв рішення про припинення ГП "Чигиринські теплові мережі" шляхом його ліквідації.

7.8. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

7.9. Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (частина 1 статті 619 ЦК України).

7.10. Відповідн до частини 5 статті 24 Господарського кодексу Укрїани органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

7.11. Загальними нормами закону, передбаченими частиною 7 статті 77 та частиною 10 статті 78 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі недостатності у комунального унітарного підприємства коштів для виконання своїх зобов`язань орган, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями підприємства.

7.12. Спеціальним законом частиною 5 статті 22 Закону України Про теплопостачання передбачено поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність учасника (засновника) теплопостачальної або теплогенеруючої організації, який, у разі прийняття рішення про її ліквідацію, забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальниками енергоносіїв.

7.13. Внаслідок прийняття відповідачем рішення про ліквідацію ГП Чигиринські теплові мережі (теплопостачальної організації, боржника у зобов`язанні) позивач набув право вимоги до відповідача (засновника боржника), який несе додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов`язаннями боржника та забезпечує погашення боргу перед позивачем (постачальником енергоносіїв), у розмірі вимог заявлених до боржника.

7.14. Твердження відповідача про те, що у власності ГП "Чигиринські теплові мережі" залишилось майно, за рахунок якого можуть бути задоволенні грошові вимоги позивача, суд визнає такими, що не спростовують передбачених спеціальним законом підстав для покладення на відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями основного боржника.

7.15. Закон не ставить виникнення права вимоги кредитора до субсидіарного боржника у залежність від наявності чи відсутності у боржника майна, а також від доведення кредитором тієї обставини, що стан неплатоспроможності боржника комунального підприємства настав саме унаслідок протиправних управлінських рішень органу, до сфери управління якого входить підприємство, зокрема через виведення коштів або активів іншій юридичній особі.

7.16. Закон також не ставить у залежність виникнення права вимоги кредитора до субсидіарного боржника від можливості виконання зобов`язання основним боржником.

7.17. Субсидіарна відповідальність полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

7.18. Порядок реалізації кредитором права вимоги до субсидіарного боржника врегульований частиною 2 статті 619 Цивільного кодексу України, за змістом якої кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність, лише після того, як основний боржник відмовиться задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержить від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу.

7.19. Позивач, у строк, визначений засновником боржника для заявлення кредиторами своїх вимог, звернувся до ліквідаційної комісії ГП Чигиринські теплові мережі з вимогою включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги в розмірі 4346487,14 грн.

7.20. Відповіді на вимогу позивача ліквідаційна комісія ГП Чигиринські теплові мережі у розумний строк не надала.

7.21. Рішенням господарського суду, що набрало законної сили, ГП Чигиринські теплові мережі зобов`язано включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги позивача у розмірі 4346487,14 грн.

7.22. Грошові вимоги позивача ліквідаційною комісією ГП Чигиринські теплові мережі не задоволено. Вартість майна, яке належать ГП Чигиринські теплові мережі, становить 1041667 грн та є недостатньою для задоволення вимог позивача.

7.23. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.24. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

7.25. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.26. Невиконання боржниками своїх обов`язків у зобов`язанні порушує право кредитора на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні.

7.27. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.28. Враховуючи публічний характер діяльності ГП Чигиринські теплові мережі, істотний ступінь контролю за його майном та діяльністю з боку відповідача і його рішення про ліквідацію підприємства, підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від відповідача. Незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, відповідач має бути визнаний відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

7.29. Покладення на відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного та згодом ліквідованого ним комунального підприємства відповідатиме принципу добросовісності, свідчитиме про повагу до інтересів іншої сторони договору та забезпечить поновлення порушеного права позивача.

7.30. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.31. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

7.32. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

7.33. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

7.34. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

7.35. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 6092868,11 грн боргу з оплати за поставлений природний газ за договорами постачання природного газу від 25.11.2014 №3010/15-БО-36, від 15.12.2015 №2066/16-БО-36, від 31.10.2016 №2584/1617-БО-36, від 08.09.2016 №2364/1617-ТЕ-36; від 15.12.2016 №2656/1617-КП-36, суд визнає обґрунтованою частково у розмірі 4346487,14 грн, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 4346487,14 грн.

7.36. Прийняття засновником рішення про припинення юридичної особи боржника не є підставою припинення зобов`язання й кредитор такого боржника вправі вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

7.36. Водночас, врегульовані частиною 2 статті 619 Цивільного кодексу України порядок та підстави покладення на особу субсидіарної відповідальності передбачають попереднє пред`явлення кредитором такої вимоги до основного боржника.

7.37. Частиною 4 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено право кредитора заявити вимоги до боржника і після спливу строку встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення.

7.38. Оскільки позивач вимог про стягнення 1746380,97 грн неустойки (пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, що залишилась непогашеною, основному боржнику не пред`являв, такі вимоги не можуть бути пред`явлені до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

7.39. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 1746380,97 грн суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відмову у позові у цій частині.

7.40. Позовна даність.

7.40.1. Твердження відповідача та третьої особи про пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу суд визнає необґрунтованими.

7.40.2. Суд також визнає необґрунтованими твердження позивача про початок відліку строку строку позовної даності від дати останнього платежу та її тривалість у п`ять років.

7.40.3. Відповідач та третя особа стверджували, що встановлений пунктом 10.3. договорів постачання природного газу строк позовної давності тривалістю п`ять років і, зокрема, за останнім договором № 2656/1617-КП-36 від 15.12.2016, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 24.02.2017 закінчився 24.02.2022.

7.40.4. Третя особа також стверджувала, що строк позовної давності, встановлений законом у три роки, закінчився після спливу трьох років від дня подання позивачем заяви про включення кредиторських вимог до ліквідаційного балансу від 05.04.2018, тобто 05.04.2021.

7.40.5. Відповідно до статті частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

7.40.6. Сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач (частина 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України.

7.40.7. Заява про застосування позовної давності вчинена третьою особою, не є заявою сторони в судовому процесі те зумовлює обов`язок суду її застосувати.

7.40.8. Закон не встановлю форми та змісту заяви про застосування позовної давності. У відзиві на позов відповідач стверджував, що усі строки позовної давності (5 років) вже пропущені.

7.40.9. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

7.40.10 Причиною виникнення спору є прийняття відповідачем рішення про припинення ГП "Чигиринські теплові мережі" шляхом його ліквідації.

7.40.11. Внаслідок прийняття відповідачем рішення про ліквідацію ГП Чигиринські теплові мережі позивач набув право вимоги до відповідача, який несе додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов`язаннями боржника та забезпечує погашення боргу перед позивачем, у розмірі вимог, заявлених до боржника.

7.40.12. 09.02.2018 відповідач прийняв рішення про припинення ГП "Чигиринські теплові мережі" шляхом ліквідації. Запис про рішення засновника про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 19.02.2018.

7.40.13. Відповідно до загальних правил обчислення строків у цивільному праві, передбачених статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

7.40.14. З 20.02.2018 з наступного дня після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновника про припинення юридичної особи позивач міг дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а тому з цього дня розпочався перебіг строку позовної давності, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою до відповідача про захист свого цивільного права або інтересу.

7.40.15. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 Цивільного кодексу України).

7.40.16. Встановлений законом строк позовної давності закінчився 19.02.2021.

7.40.17. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України установлено карантин. Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, №383 від 25.04.2023, востаннє до 30.06.2023.

З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ №392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1100 від 11.11.2020, №1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.

7.40.18. Відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

7.40.19. Враховуючи, що закінчення трирічного строку позовної давності строку позовної давності, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою до відповідача про захист свого цивільного права або інтересу припало на час дії карантину, строк позовної давності продовжений на строк дії карантину та не закінчився станом на 11.01.2023 день звернення позивачем до суду.

8. Розподіл судових витрат.

8.1. За подання позову до суду позивач на підставі платіжного доручення №0000033564 від 06.01.2023 сплатив судовий збір у розмірі 91393,03 грн (а.с. 22 том 1).

8.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

8.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 65197,31 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Чигиринської міської ради (ідентифікаційний код 04061560, адреса місцезнаходження: 20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, 26) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України (ідентифікаційний код 20077720, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) 4346487,14 грн (чотири мільйони триста сорок шість тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 14 копійок) боргу з оплати за поставлений природний газ за договорами постачання природного газу від 25.11.2014 №3010/15-БО-36, від 15.12.2015 №2066/16-БО-36, від 31.10.2016 №2584/1617-БО-36, від 08.09.2016 №2364/1617-ТЕ-36; від 15.12.2016 №2656/1617-КП-36, 65197,31 грн (шістдесят п`ять тисяч сто дев`яносто сім гривень 31 копійку) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.06.2023.

Суддя А.І. Гладун

Джерело:ЄДРСР 111675624

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 23.05.2023 по справі № 925/80/23 Господарський суд Черкаської області

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

132 439 321

28 648

4 742

544 021

30 962 356

53 228 672

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 23.05.2023 по справі № 925/80/23 Господарський суд Черкаської області

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!