Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №450/2418/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Желік О.М.,
за участю секретаря судового засідання Гавінської М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Іванова О.О.,
представника відповідача Фельпиль І.І.,
представника третьої особи Качули Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Західного регіонального управління державної прикордонної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності сільської ради щодо невидачі ордеру на службову квартиру протиправною, зобов`язання видати ордер на службову квартиру та визнання права на службову квартиру, -
в с т а н о в и в:
у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Західного регіонального управління державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності сільської ради щодо невидачі ордеру на службову квартиру протиправною, зобов`язання видати ордер на службову квартиру та визнання права на службову квартиру.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області щодо невидачі ордера ОСОБА_1 на службову квартиру та відмови у визнанні права ОСОБА_1 на службову квартиру скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою ці позовні вимоги задоволено: визнано протиправною бездіяльність Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області щодо невидачі ордера ОСОБА_1 на службову квартиру; визнано право ОСОБА_1 на службову квартиру; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу Західного регіонального управління державної прикордонної служби України задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суд увід 30 травня 2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Західного регіонального управління державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності сільської ради щодо невидачі ордеру на службову квартиру протиправною, зобов`язання видати ордер на службову квартиру та визнання права на службову квартиру закрито.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року справу № 450/2418/21 за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Західного регіонального управління державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності сільської ради щодо невидачі ордеру на службову квартиру протиправною, зобов`язання видати ордер на службову квартиру та визнання права на службову квартиру передати для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Дана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 06.01.2023.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023 суддю Желік О.М. було призначено головуючою суддею.
Ухвалою суду від 22.05.2023 адміністративну справу №450/2418/21 за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, Західного регіонального управління державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності сільської ради щодо невидачі ордеру на службову квартиру протиправною, зобов`язання видати ордер на службову квартиру та визнання права на службову квартиру прийнято до провадження та призначено таку до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні, що відбулось 07.03.2023, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головний центр капітального будівництва та реконструкції державної прикордонної служби України.
У судовому засіданні, що відбулось 12.06.2023, суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до позиції позивача, яка ним висловлена в письмових заявах, згідно витягу з наказу № 320-аг від 20.06.2019 року, Західним регіональним управлінням прикордонної служби на підставі рішення № 3 від 20.03.2019 року, вирішено надати службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , черговику загальної черги за № 150 з 27.10.2006 року, позивачу, на склад осіб чотири особи, на час виконання обов`язків служби у м. Львові, без зняття з квартирного обліку. Рішенням виконавчого комітету Сокільницької сільської ради надано статус службової квартири Західного міжрегіонального управління державної прикордонної служби України. 05.06.2019 року Адміністрації Державної прикордонної служби погодила список розподілу службової житлової площі, позивачу. 27.06.2019 року керівництво та житлова комісія Західного регіонального управління Державної прикордонної служби скерувало до Сокільницької сільської ради лист з проханням закріпити службові квартири в тому числі 75, за військовослужбовцями та членами їх сімей. Однак Сокільницька сільська рада, не прийняла рішення та не видала спеціальний ордер. 05.05.2021 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу ордеру на житлове приміщення, на що 04.06.2021 року отримав лист, що сільська рада в період часу з 01.01.2020 року по теперішній час від Державної прикордонної служби до сільської ради жодних звернень, щодо дозволу на розподіл згаданого житла не надходило. Зазначає, що прикордонною службою було надано весь перелік документів Сокільницькій сільській раді, необхідних для прийняття рішення.
На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.
Позиція Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області мотивована тим, що на квартиру, на яку позивач просить видати ордер, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування. Вказаний арешт не скасований. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 19 Конституції України, у Сокільницької сільської ради, не було правових підстав для видачі ордера на квартиру.
Додатково зазначає, що як вбачається з матеріалів, долучених до позовної заяви, та із самої позовної заяви фактів, можна дійти до висновку, що 27.06.2019 року керівництво та житлова комісія Західного регіонального управління Державної прикордонної служби скерувало лист щодо закріплення службових квартир. Розглянувши звернення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.06.2019 року, Виконавчий комітет Сокільницької сільської ради надав визначеним у листі квартирам в будинку АДРЕСА_2 статус службових.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_3 належить І окремому відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України. До позовної заяви позивач долучив витяг з наказу, список розподілу службової житлової площі по Львівському гарнізону, лист Держприкордонслужби від 26.06.2019 року №721/4071 (вх. № 711 від 27.06.2019 року). Звернення щодо привласнення визначеним квартирам статусу службових, Рішення Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради, заява ОСОБА_1 від 05.05.2021 року, Лист Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради щодо відсутності правових підстав у видачі ордеру, копія ордеру № 000021 на ім`я ОСОБА_2 , Рішення Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради щодо закріплення назв за новоутвореними вулицями, план квартири, рішення Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради № 314 від 21.06.2019 року про закріплення службових квартир. Зазначене Рішення Виконавчого комітету Сокільницької сільської ради № 314 від 21.06.2019 року стосувалось квартир під АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 і воно передувало листу Держприкордонслужби вх. №711 від 27.06.2019 року. Таким чином, даний доказ не може братися до уваги відповідно до ст.ст. 72. 73 КАС України. Інших документів від Держприкордонслужби в період з 27.06.2019 - 27.08.2019 рік не надходило.
З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
Позиція Західного регіонального управління державної прикордонної служби України мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на 54 житлових приміщеннях, у томи числі квартиру АДРЕСА_6 , що були отримані для розподілу від Першого окремого відділу капітального будівництва Адміністрації Держприкордонслужби України. Також на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду було вилучено ряд документів, які стосуються кримінального провадження.
Окрім цього додає, що станом на день відкриття провадження у справі Львівським окружним адміністративним судом від Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходило іншого листа, розпорядження про продовження роботи із видачі ордерів. Службові жилі приміщення (ст. 118 ЖК) призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього. З ухвали Вищого антикорупційного суду від 3.10.22р. у справі № 991/3752/22 про розгляд клопотання начальника Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України про скасування арешту майна, обґрунтоване крім іншого тим, що ТОВ «Вестбудінвест» та ТОВ «Будівельна компанія «Карпати» у письмовій формі висловили свою готовність виконати внутрішні опоряджувальні роботи у квартирах, які знаходяться під арештом. Отже обставини припинення видання ордерів на розподілене житло в будинку АДРЕСА_2 спричинені слідчими діями у кримінальному провадженні, яке стосується передання, житлових приміщень не придатних для розподілу в розумінні вимог статті 50 Житлового кодексу. З позову, ОСОБА_1 звернувся письмово до Сокільницької сільської ради відповідача лише 05.05.2021року. Докази в матеріалах справи про звернення позивача в період з прийняття рішення про розподіл службового житла до дня прийняття рішення про призупинення видання ордерів відсутні. Таким чином Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, не видаючи ордер на службову квартиру, діяла в межах свої повноважень та у відповідності норм чинного законодавства, з урахуванням листа щодо призупинено видачі ордерів та ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 року, що спірна службова квартира перебувала в арешті із забороною відчуження, розпорядження та користування такою в межах кримінального провадження.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Позиція Головного центру капітального будівництва та реконструкції державної прикордонної служби України мотивована тим, що відповідно до п. 10 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого Постановою Ради міністрів Української PCP від 04.02.1988 № 37, службове жиле приміщення має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Аналогічна вимога до службових жилих приміщень міститься у п. 2.11. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 № 1040 (в редакції, чинній на дату визначення статусу «службових» квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_17 в будинку АДРЕСА_18 ).
Водночас, у мотивувальній частині ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 по справі № 760/24748/19, якою накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування і на квартиру АДРЕСА_3 , зазначено, що: «У ході огляду, проведеного детективами НАБУ у квартирах №№ 1, З, 4, 6, 8, 10, 13, 14, 17, АДРЕСА_19 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , 99,102, 103 за адресою: АДРЕСА_2 та квартирі АДРЕСА_54 встановлено, що у цих квартирах, крім квартири АДРЕСА_55 , серед іншого, відсутнє опорядження стелі, відсутнє сантехнічне та кухонне обладнання, відсутні міжкімнатні двері.».
Окрім цього, відповідно до вимог ст. 50 Житлового кодексу Української PCP (в редакції, чинній на дату визначення статусу «службових» квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_17 в будинку АДРЕСА_18 ), жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним відповідно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.
Враховуючи вищезазначене, у Адміністрації ДПСУ та виконавчого комітету Сокільницької сільської ради були відсутні правові підстави визначати статус «службових» для квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_17 в будинку АДРЕСА_18 на АДРЕСА_2 , та як наслідок видавати ордер на нежитлове приміщення.
Як зазначає представник третьої особи, позивач, звертаючись до суду просить визнати право на службову квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Враховуючи вищезазначене та матеріали справи № 450/2418/21, у Позивача відсутні правові підстави щодо визнання права власності на службову квартиру АДРЕСА_3 .
Щодо надання службового житлового приміщення, представник відповідача вказав, що Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 січня 2021 року № 26 та ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» уже визначено право позивача на забезпечення його та членів його сім`ї жилими приміщеннями, а підсилювати таке право рішенням суду немає підстав. Крім того, враховуючи те, що квартира АДРЕСА_3 не відповідає вимогам ст. 50 Житлового кодексу України, відсутні правові підстави для видачі ордеру військовослужбовцям та членам їх сімей.
Щодо видачі ордеру на квартиру АДРЕСА_3 зазначив, що Листом виконавчого комітету Сокільницької сільської ради від 07.02.2023 № 348 було повідомлено Головний центр про видані ордери на квартири в будинку АДРЕСА_18 . Так, ордер на квартиру АДРЕСА_3 видавався ОСОБА_1 .
У судових засіданнях позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просили позов задовольнити. Представники відповідача та третьої у судових засіданнях позов не визнали, ствердила про його безпідставність, а тому, просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Сокільницької сільської ради № 274 від 05.03.2019 року, вирішено надати квартирам АДРЕСА_56 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_57 статус службових квартир Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Західному регіональному управлінню Державної прикордонної служби провести закріплення вказаних квартир згідно з вимогами законодавства України.
Згідно витягу з наказу Західного регіонального Управління прикордонної служби України № 320-а від 20.06.2019 року «Про надання службового житла», службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 надано черговику загальної черги за № 150 з 27.10.2006 року, начальнику житлово-експлуатаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 майору ОСОБА_3 на склад сім`ї чотири особи на час виконання обов`язків військової служби у м. Львові без зняття з квартирного обліку.
Відповідно до списку розподілу «службової» житлової площі по Львівському гарнізону Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України у будинку АДРЕСА_2 , затвердженого Адміністрацією державної прикордонної служби України 05.06.2019 року, квартира АДРЕСА_6 у вказаному житловому будинку надана ОСОБА_1 та членам його сім`ї: дружині, доньці та сину.
З листа начальника Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України від 26.06.2019 року № 721/4071, адресованого сільському голові Сокільницької сільської ради, вбачається, що керівництво та житлова комісія Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, просить закріпити квартири АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_38 та АДРЕСА_43 у будинку АДРЕСА_2 за військовослужбовцями та членами їх сімей, згідно затвердженого Адміністрацією Державної прикордонної служби України списку розподілу «службової» житлової площі, та видати ордери та здійснити реєстрацію на зазначену «службову» житлову площу.
Відповідно до вхідної телеграми 1268 прийнятої 27.08.2019 року Західним регіональним Управлінням прикордонної служби України від Адміністрації Державної прикордонної служби України, слід організувати роботу, щодо призупинення видачі ордерів сільською радою с. Сокільники Львівської області на вже розподілене житло (відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби) та призупинити розгляд питань розподілу вільного житла в с. Сокільники Львівської області та в м. Львові (відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 08.05.2019 року № Т/721-4038) до надання окремого розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби.
Відповідно до листа Західного регіонального Управління прикордонної служби України від 29.08.2019 року № 721/5557, адресованого голові Сокільницької сільської ради, слід призупинити видачу ордерів на розподілене службове житлове в будинку АДРЕСА_2 , відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.08.2019 року Т/721-7571 «Про розподіл житла».
Позивач 05.05.2021 року звернувся до виконавчого комітету Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області із заявою про видачу ордеру на жиле приміщення, та 04.06.2021 року сільською радою останньому скеровано відповідь, згідно якої суб`єктом права власності на квартиру АДРЕСА_3 є І окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України. В період часу з 01.01.2020 року по теперішній час від суб`єкта права власності до сільської ради жодних звернень щодо дозволу на розподіл згаданого житла не надходило. Також з даних, які містяться в реєстрі судових рішень, Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду накладено арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, в тому числі на квартиру АДРЕСА_3 . Таким чином, відсутні підстави для видачі ордеру на квартиру.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не видачі ордеру на службову квартиру, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд керується наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до абзацу першого пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом третім пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Відповідно до п.2.6 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007р. № 1040 (яка була чинною до 02.04.2021р.) службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби за рішенням начальника органу Державної прикордонної служби за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби України.
На підставі рішення про надання службового житлового приміщення орган Державної прикордонної служби подає до виконавчого органу районної, міської, районної умісті ради для оформлення спеціального ордера,який є єдиною підставою для вселення у надане службове житлове приміщення:
- погоджений Адміністрацією Держприкордонслужби список розподілу службового житла з необхідними документами;
- витяг з наказу (додаток2) Адміністрації Держприкордонслужби (начальника регіонального управління, начальника органу Державної прикордонної служби України) про виділення службового житла військовослужбовцю.
У наказі про виділення службового житла зазначається, що особа, якій надається службове житло, є військовослужбовцем державної прикордонної служби України.
Як встановив суд та підтверджується сторонами у справі, Західним регіональним управлінням державної прикордонної служби України було прийнято рішення у формі наказу №320-аг від 20.06.2019 «Про надання службового житла», яким надано службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 черговику загальної черги за № 150 з 27.10.2006 року, начальнику житлово-експлуатаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 майору ОСОБА_3 на склад сім`ї чотири особи на час виконання обов`язків військової служби у м. Львові без зняття з квартирного обліку.
З метою виконання згаданого наказу Західним регіональним управлінням державної прикордонної служби України скеровано до Сокільницької сільської ради лист №721/4071 від 26.06.2019.
Згідно пояснень ОСОБА_1 та представника Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України Фельпеля І.І., на виконання листа начальника Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України від 26.06.2019 року № 721/4071, виконкомом Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області видавалися ордери на службові жилі приміщення, однак такі видавалися вибірково і ордери були видані не на всі квартири, які були зазначені в листі начальника Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України від 26.06.2019 року № 721/4071.
Причин невидачі ордера на службове жиле приміщення на інші квартири, які були розподілені і за видачею ордеру на які звернувся з листом начальник Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України ще 26.06.2019 року, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_3 , виконком сільської ради у встановлений законом місячний строк ні начальника Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України, ні ОСОБА_1 , письмово не повідомив.
Як на підставу для відмови ОСОБА_1 у видачі ордера на квартиру, представник відповідача посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою накладено арешт на відповідне житло приміщення із забороною його відчуження, розпорядження та користування.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказану ухвалу було постановлено Вищим антикорупційним судом 27.12.2019. Відтак, з моменту отримання листа Західного регіонального Управління Державної прикордонної служби України від 26.06.2019 року № 721/4071 та до моменту постановлення ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 про накладення арешту, Сокільницькою сільською радою не вчинено дії щодо видачі ордеру на службове приміщення (квартиру АДРЕСА_3 ).
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про допущення Сокільницькою сільською радою протиправної бездіяльності, яка полягає у не видачі ОСОБА_1 ордеру на службову квартиру АДРЕСА_3 .
Суд зважає на те, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд зважає на те, що станом на момент вирішення справи по суті, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.10.2022 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2019 у справі №760/24748/19 на квартиру АДРЕСА_3 із забороною відчуження, розпорядження та користування квартирою.
З огляду на викладене, з метою належного захисту та ефективного поновлення порушених прав позивача суд вважає необхідним зобов`язати Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області видати ОСОБА_1 ордер на службову квартиру АДРЕСА_3 .
Водночас не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання права ОСОБА_1 на службову квартиру, оскільки відповідного способу захисту прав особи в межах адміністративного судочинства не передбачено.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області щодо не видачі ОСОБА_1 ордеру на службову квартиру АДРЕСА_3 .
Зобов`язати Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області (Львівська обл., Львівський р-н, с.Сокільники, вул.Січових Стрільців, буд.1; ЄДРПОУ 04369682) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ордер на службову квартиру АДРЕСА_3 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (Львівська обл., Львівський р-н, с.Сокільники, вул.Січових Стрільців, буд.1; ЄДРПОУ 04369682) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2023.
Суддя Желік О.М.
