ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1948/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (колегія суддів: Пуль О. А. - головуючий, Білоусова Я. О., Тарасова І. В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2023 (суддя Лавренюк Т. А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Комунального підприємства «Харківський метрополітен»
про стягнення коштів
за участю: позивача Тищенко А.І. (адвокат); відповідача Виноградов В.О. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківський метрополітен», у якому просило стягнути з відповідача 1 001 624,55 грн основного боргу, 73 477,58 грн пені та 177 603,53 грн штрафу з 26.02.2022 по 25.04.2022, 397 016,69 грн інфляційних втрат, 50 315,88 грн три відсотки річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасної сплати наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість, на яку було нараховані пеню, штраф, інфляційні втрати та три відсотки річних, тому позов підлягає задоволенню.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 50 315,88 грн три відсотки річних, 397 016,69 грн інфляційних втрат, відмовлено в частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 73 477, 58 грн та штрафу у сумі 177 603,53 грн, закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 001 624,55 грн за відсутністю предмета спору.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафу, суди вказали на те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», зі змінами від 26.04.2022 (далі - Постанова), передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану та ця постанова розповсюджує свою дію на спірні правовідносини. В частині закриття провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу суди послалися на те, що відповідач після звернення позивача до суду, здійснив оплату заборгованості.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у стягненні пені та штрафу і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18, від 06.06.2018 у справі № 902/306/16. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Постанови у подібних правовідносинах.
3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що 10.05.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0549-02024, з урахуванням додаткових угод, за умовами пункту 1.1 якого позивач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач здійснювати оплату за надані послуги відповідно до умов цього договору.
4.2. Згідно з пунктом 5.1 договору, у редакції додаткової угоди від 17.12.2021 до договору, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
4.3. У пункті 5.2 договору, у редакції додаткової угоди від 17.12.2021 до договору, відповідач зобов`язався здійснювати поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
4.4. За умовами пункту 5.5 договору, у редакції додаткової угоди від 17.12.2021 до договору, відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів на надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються відповідачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
4.5. Відповідно до пункту 8.1 договору, у редакції додаткової угоди від 17.12.2021 до договору, сторони погодили, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України.
4.6. Пунктом 5.7 договору, у редакції додаткової угоди від 17.12.2021 до договору, передбачено, що у випадку порушення відповідачем термінів розрахунку позивач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання відповідачем своїх зобов`язань. За прострочення відповідачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
4.7. Суди встановили, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 1001624,55 грн, яку відповідач до звернення позивача до суду не оплатив, а здійснив її повну оплату під час розгляду справи у суді, що не заперечується сторонами у справі.
4.8. Позивач наполягаючи на задоволенні позовних вимог, вказував, що на порушення умов договору, відповідач не виконав свого обов`язку по сплаті наданих послуг за договором внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 001 624, 55 грн, на яку були нараховані 73 477,58 грн пені та 177 603,53 грн штрафу з 26.02.2022 по 25.04.2022, 397 016,69 грн інфляційних втрат, 50 315,88 грн три відсотки річних.
4.9. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.10. Предметом касаційного оскарження є судові рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені та штрафу.
4.11. Касаційне провадження за касаційною скаргою позивача в оскаржуваній частині відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування питання застосування Постанови у подібних правовідносинах.
4.13. Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики.
4.14. Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
4.15. Отже, нарахування та стягнення штрафних санкцій зупинене на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
4.16. Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
4.17. Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738- IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
4.18. Згідно статті 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
4.19. Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
4.20. Статтею 17 вказаного Закону визначено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
4.21. Згідно частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
4.22. Відповідно до статті 1 Закону України від 22.09.2016 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
4.23. Згідно частини 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
4.24. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
4.25. Отже, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
4.26. Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
4.27. Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
4.28. Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.
4.29. Як вбачається із Постанови, її прийнято відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.
4.30. Звернувшись із касаційною скаргою та пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Постанови у подібних правовідносинах скаржник не врахував, що її прийнято відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, не навів доводів того, що таке регулювання здійснено не з метою забезпечення енергетичної безпеки.
4.31. Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для скасування оскаржених судових рішень у цій частині.
4.32. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
4.33. За вказаних обставин касаційна скарга позивача у вказаній частині задоволенню не підлягає.
4.34. Посилання заявника у касаційній скарзі на не врахування судами правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18, від 06.06.2018 у справі № 902/306/16, є безпідставними, оскільки ці постанови не є релевантними до правовідносин щодо стягнення пені та штрафу під час дії воєнного стану, які виникли у справі.
4.35. За таких обставин наведений заявником виключний випадок для касаційного перегляду судових рішень, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримав свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
4.36. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне провадження у справі № 922/1948/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.
В іншій частині касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов
