РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року справа № 580/4079/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Каліновської А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шапошник Я.О.,
представника позивача Фатєєва А.О. (згідно ордеру),
представників відповідача Левенець А.М., Осьмака Ю.М. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом іноземного підприємства Агро-Вільд Україна до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» (19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Шевченко, 48, , далі позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7580/23-00-07-08-01 від 26.12.2022 за формою «С», прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області, яким застосовано до Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (код ЄДРПОУ 33353730) суму штрафних санкцій у розмірі 1143780,85 гривень (один мільйон сто сорок три тисячі сімсот вісімдесят гривень вісімдесят п`ять копійок);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7725/23-00-07-08-01 від 29.12.2022 за формою «С», прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області, яким застосовано до Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (код ЄДРПОУ 33353730) суму штрафних санкцій у розмірі 845297,68 гривень (вісімсот сорок п`ять тисяч двісті дев`яносто сім гривень шістдесят вісім копійок);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1520/23-00-07-08-01 від 22.02.2023 за формою «С», прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області, яким застосовано до Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна (код ЄДРПОУ 33353730) суму штрафних санкцій у розмірі 711818,30 гривень (сімсот одинадцять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень тридцять копійок);
- стягнути з відповідача понесені витрати за виготовлення ТПП сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та інші судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведених відповідачем невиїзних позапланових документальних перевірок було встановлено порушення граничних строків розрахунків за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлених Національним банком України. Разом з тим, такі висновки контролюючого органу вважає безпідставними, оскільки неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договорами підтверджується сертифікатами Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, а за договором від 25.03.2021 №25/03 зобов`язання були виконані шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
У судових засіданнях, в яких приймав участь представник позивача, останній підтримував позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ІП «Агро-Вільд Україна», в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що надані позивачем сертифікати Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини не можуть вважатися належними доказами їх настання, оскільки такі були відсутні як на час виникнення обов`язку з виконання зобов`язань за договорами, так і на момент проведення перевірок й оформленні її результатів. Крім того, зауважив, що за окремими договорами до дати надходження товару по імпорту вже мала повернутися попередня оплата, що вказує на відсутність форс-мажорних обставин по таким операціям. Підкреслив, що сертифікат Торгово-промислової палати №3200-23-1248 фактично виданий на імпортну операцію, у той час договір від 25.03.2021 №25/03 стосувався поставки товарів, а у сертифікаті Торгово-промислової палати №3200-23-1388 гранична дата здійснення розрахунків 21.04.2022 не відповідає реальним датам здійснення розрахунків 28.09.2022 та 08.11.2022. Окремо звернув увагу на те, що у період, щодо якого позивач наголошував на існуванні форс-мажорних обставин та неможливості нормального здійснення господарської діяльності ним були оформлені в митних органах 15 митних декларацій на експорт товарів та 17 на імпорт, з яких 7 на ввезення товарів від компанії «Agrarprodukte Falkenberg GmbH». Також підкреслив, що посилання позивача на виконання зобов`язань за договором від 25.03.2021 №25/03 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є необґрунтованим, оскільки таке зарахування здійснено поза межами встановленого ст. 602 Цивільного кодексу України строку. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники відповідача, у судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідачем не було враховано можливість надавати заперечення та докази на спростування позиції контролюючого органу на усіх стадіях податкового контролю та стадіях судового процесу, на яких допускається подання нових доказів, а відтак стверджує про безпідставність неврахування сертифікатів Торгово-промислової палати. Щодо продовження здійснення експортно-імпортних операцій у період до 18.02.2022 зазначив, що ці обставини жодним чином не спростовують існування форс-мажорних обставин за операціями, які були предметом перевірок. Щодо розбіжності у граничній даті розрахунків, зазначених у сертифікаті Торгово-промислової палати №3200-23-1388, вказав, що це є неточності з огляду на встановлений період дії форс-мажорних обставин.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач, зокрема, підкреслив, що перебування працівників на дистанційному режимі роботи не зупиняло експортно-імпортні операції позивача, що свідчить про вибірковий підхід до виконання зобов`язань.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
На підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, абз. 3 пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ІІ Податкового кодексу України (у зв`язку з ненаданням на письмовий запит ГУ ДПС у Черкаській області від 15.06.2022 №5577/6/23-00-07-08-07 пояснення та його документальних підтверджень, які не спростовують отриману від НБУ податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів, встановлених НБУ) працівниками ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ІП «Агро-Вільд Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 25.11.2022 №7049/23-00-07-08-04/33353730, відповідно до якого встановлено порушення позивачем ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), з урахуванням п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій і іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за договором купівлі-продажу від 20.04.2021 №20/04-1, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина) в розмірі 14 500 Євро на 19 днів; за договором купівлі-продажу від 20.04.2021 №20/04-3, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина) в розмірі 15 000 Євро на 19 днів; за договором купівлі-продажу від 08.04.2021 №08/04, укладеним з Binder Energietechnik Ges.m.b.H (Австрія) в розмірі 150 394,47 Євро на 79 днів.
За наслідками розгляду заперечень ІП «Агро-Вільд Україна» від 09.12.2022 №224 на цей акт перевірки висновки останнього були залишені без змін, про що ГУ ДПС у Черкаській області повідомило позивача листом від 23.12.2022 №18038/6/23-00-07-08-07.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 26.12.2022 №7580/23-00-07-08-01, яким позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню в сумі 1 143 780,85 грн.
Крім того, на підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, абз. 3 пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ІІ Податкового кодексу України (у зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями та наданням на письмовий запит ГУ ДПС у Черкаській області від 15.06.2022 №5577/6/23-00-07-08-07 пояснення та його документальних підтверджень, які не спростовують отриману від НБУ податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів, встановлених НБУ) працівниками ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ІП «Агро-Вільд Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 05.12.2022 №7346/23-00-07-08-01/33353730, відповідно до якого встановлено порушення позивачем ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за договором купівлі-продажу від 25.03.2021 №25/03, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина), в розмірі 36 485,00 Євро на 237 днів.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 29.12.2022 №7725/23-00-07-08-01, яким позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню в сумі 845 297,68 грн.
Також, на підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, абз. 3 пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ІІ Податкового кодексу України (у зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та наданням на письмовий запит ГУ ДПС у Черкаській області від 04.11.2022 №14628/6/23-00-07-08-07 пояснення та його документальних підтверджень, які не спростовують отриману від НБУ податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів, встановлених НБУ) працівниками ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ІП «Агро-Вільд Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 30.01.2023 №882/23-00-07-08-01/ НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено порушення позивачем ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), з урахуванням п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій і іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, за контрактом від 05.08.2021 №1, укладеним з Компанією FAE GROUP S.P.A. (Італія), у розмірі 20 641,69 Євро на 120 днів, 15 368,63 Євро на 120 днів; за договором купівлі-продажу від 23.09.2021 №23/09, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина) в розмірі 25 000 Євро на 64 дні та 25 000 Євро на 23 дні.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 22.02.2023 №1520/23-00-07-08-01, яким позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню в сумі 711 818,30 грн.
Не погоджуючись із указаними індивідуальними актами, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням вимог Закону України «Про валюту і валютні цінності» та без наявності на те обґрунтованих підстав, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про визнання їх протиправними та скасування у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі -ПК України).
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Згідно з підпунктом «б» підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).
Отже, законодавцем передбачено право контролюючого органу у період дії правового режиму воєнного стану на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі Закон).
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.
За правилами ч. ч, 4, 6 ст. 11 Закону органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Також частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин 2 і 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Викладене свідчить, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання закріплених у законі повноважень Національний банк України пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, встановив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Нормами частин 6-8 статті 13 указаного Закону передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання. Порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах частин 6-7 статті 13 Закону, а також у частині 4 вказаної статті.
Спірним питанням у цих правовідносинах є встановлення обставин порушення позивачем граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями за договором купівлі-продажу від 20.04.2021 №20/04-1, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина), в розмірі 14 500 Євро на 19 днів; за договором купівлі-продажу від 20.04.2021 №20/04-3, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина), в розмірі 15 000 Євро на 19 днів; за договором купівлі-продажу від 08.04.2021 №08/04, укладеним з Binder Energietechnik Ges.m.b.H (Австрія) в розмірі 150 394,47 Євро на 79 днів; договором купівлі-продажу від 25.03.2021 №25/03, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина), в розмірі 36 485,00 Євро на 237 днів; контрактом від 05.08.2021 №1, укладеним з Компанією FAE GROUP S.P.A. (Італія), у розмірі 20 641,69 Євро на 120 днів, 15 368,63 Євро на 120 днів; за договором купівлі-продажу від 23.09.2021 №23/09, укладеним з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина), в розмірі 25 000 Євро на 64 дні та 25 000 Євро на 23 дні, вказаних в актах перевірки та відображених у розрахунках пені до податкових повідомлень-рішень.
Так, матеріали справи свідчать, що між Іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна» (Покупець), в особі генерального директора Вільда Бертольда Карла Алоіса, укладено з Binder Energietechnik Ges.m.b.Н. (Австрія) (Продавець), в особі власника ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу № 08/04 від 08.04.2021 (далі Договір №08/04), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього договору товар запчастини до повітряних теплообмінників.
У параграфі 2 Договору №08/04 визначено, що загальна вартість вказаного договору становить 501 314,90 Євро.
Покупець здійснює оплати в наступному порядку:
- попередня оплата 30% - 150 394,47 Євро при розміщенні замовлення в термін до 11.06.2021;
- оплата 60% - 300 788,94 Євро після оголошення про готовність до доставки в термін до 30.09.2021;
- після оплата 10% - 50 131,49 Євро після введення в експлуатацію, але не пізніше 6 тижнів після доставки в термін до 15.11.2021.
Згідно з параграфом 3 Договору №08/04 відвантаження предмету поставки проводиться до 30.09.2021 після підписання договору.
14.06.2021 відповідно до платіжного доручення № 21927109 Покупцем перераховано Продавцю 150 394,47 Євро (платіжне доручення в іноземній валюті № 62 від 14.06.2021).
У параграфі 5 Договору №08/04 закріплено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є акт, виданий Торгово-промисловою палатою тієї сторони, яка заявляє про настання форс-мажору.
У подальшому, у зв`язку з впровадженням карантинних обмежень між сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 27.09.2021 до Договору № 08/04, якою, зокрема, змінено строки оплати та після оплати, а також зафіксовано, що відвантаження предмета поставки проводиться до 08.04.2022.
Згодом, у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) в результаті військової агресії російської федерації проти України та метою уникнення ризиків, пов`язаних з можливими пошкодженнями, які можуть бути нанесені предметам поставки чи загибелі предметів доставки сторонами прийнято рішення про укладення додаткової угоди № 2 від 04.03.2022 до Договору № 08/04, згідно якої Покупць та Продавець дійшли згоди про повернення ІП «Агро-Вільд Україна» суми попередньої оплати в розмірі 150 394,47 Євро до 15.09.2022.
Крім того, між Binder Energietechnik Ges.m.b.H. (Продавець; Австрія), Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Новий продавець; Німеччина) і ІП «Агро-Вільд Україна» (Покупець) укладені: додаткова угода від 22.08.2022 №3 про передачу Новому продавцю всіх прав та обов`язків Продавця за Договором №08/04; додаткова угода № 4 від 23.08.2022 про повернення Покупцю оплати за товар у розмірі 150 394,47 Євро.
Із змісту платіжної інструкції в іноземній валюті від 31.08.2022 №42917334 вбачається, що 31.08.2022 повернуто на рахунок ІП «Агро-Вільд Україна» сплачену попередню оплату у сумі 150 394,47 Євро.
За висновками перевірки (акт від 25.11.2022 №7049/23-00-07-08-01/33353730) оскільки попередня оплата, перерахована позивачем 14.06.2021 у розмірі 150 394,47 Євро, повернута на рахунок ІП «Агро-Вільд Україна» лише 31.08.2022, тобто на 444 день з дати її здійснення, то має місце порушення граничного строку розрахунку за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України, на 79 днів (з 14.06.2022 по 31.08.2022).
Крім того, судом встановлено, що ІП «Агро-Вільд Україна» (Покупець), в особі генерального директора Вільда Бертольда Карла Алоіса, укладено з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Німеччина; Продавець) договір купівлі-продажу № 20/04-1 від 20.04.2021 (далі Договір №20/04-1), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього договору товар сівалку прицепну марки Horsch, модель Focus 6 TD 3-P.
У параграфі 2 Договору №20/04-1 закріплено, що загальна вартість вказаного договору становить 94 500,00 Євро.
Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 14 500,00 Євро в термін до 24.03.2021, а далі платить у розстрочку по 10 000 Євро 30.10.2021, 30.04.2022, 30.10.2022, 30.04.2023, 30.10.2023, 30.04.2024, 30.10.2024.
Згідно з параграфом 3 Договору №20/04-1 відвантаження предмету поставки проводиться до 30.12.2021 після підписання договору.
У параграфі 5 Договору №20/04-1 закріплено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є акт, виданий Торгово-промисловою палатою тієї сторони, яка заявляє про настання форс-мажору.
На виконання вимог вказаного Договору № 20/04-1 позивачем на користь нерезидента перераховані кошти згідно:
- платіжного доручення № 52 від 22.04.2021 на суму 14 500,00 Євро;
- платіжного доручення № 77 від 26.08.2021 на суму 10 000,00 Євро;
- платіжного доручення № 104 від 25.10.2021 на суму 10 000,00 Євро;
- платіжного доручення № 138 від 18.02.2022 на суму 60 000,00 Євро.
Між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 від 20.12.2021 до Договору № 20/04-1, в якій визначено, що відвантаження предмета поставки проводиться до 20.04.2022.
У подальшому у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) в результаті військової агресії російської федерації проти України та з метою уникнення ризиків, пов`язаних з можливими пошкодженнями, які можуть бути нанесені предмету поставки чи загибелі предмету доставки сторонами укладено Додаткову угоду № 3 від 18.04.2022 до Договору № 20/04-1, згідно з якої сторони дійшли згоди про повернення позивачу оплати за товар, яка була отримана Продавцем, у розмірі 94 500 Євро у строк до 15.09.2022.
На виконання вищевказаної Додаткової угоди № 3 від 18.04.2022 до Договору № 20/04-1 Agrarprodukte Falkenberg GmbH відповідно до платіжного доручення № 12708884 від 10.05.2022 на рахунок іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» повернула сплачену оплату у сумі 94 500,00 Євро у складі 150 000,00 Євро, сплачених згідно цього платіжного доручення.
За висновками контролюючого органу (акт від 25.11.2022 №7049/23-00-07-08-01/33353730) із вказаної суми попередня оплата, перерахована згідно платіжного доручення від 22.04.2021 №52 у розмірі 14 500 Євро, повернута на 384 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України, на 19 днів (з 22.04.2022 по 10.05.2022). Решта коштів повернута без порушень граничного терміну.
Крім іншого, ІП «Агро-Вільд Україна», в особі генерального директора Вільда Бертольда Карла Алоіса (Покупець), укладено з Agrarprodukte Falkenberg GmbH (Продавець; Німеччина) договір купівлі-продажу № 20/04-3 від 20.04.2021 (далі Договір №20/04-3), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього договору культиватор прицепний марки Horsch, модель Cruiser 12XL.
У параграфі 2 Договору №20/04-3 закріплено, що загальна вартість вказаного договору становить 105 500,00 Євро.
Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 15 500 Євро в термін до 24.03.2021, а далі платить у розстрочку по 11 250 Євро 30.10.2021, 30.04.2022, 30.10.2022, 30.04.2023, 30.10.2023, 30.04.2024 та 22 500 Євро - 30.10.2024.
Згідно з параграфом 3 Договору №20/04-3 відвантаження предмету поставки проводиться до 30.12.2021 після підписання договору.
У параграфі 5 Договору №20/04-3 закріплено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є акт, виданий Торгово-промисловою палатою тієї сторони, яка заявляє про настання форс-мажору.
На виконання вимог вказаного Договору № 20/04-3 ІП «Агро-Вільд Україна» перераховано на користь Agrarprodukte Falkenberg Gmbl кошти згідно:
- платіжного доручення № 51 від 22.04.2021 на суму 15 500 Євро;
- платіжного доручення № 94 від 23.09.2021 на суму 11 250,00 Євро;
- платіжного доручення № 103 від 12.10.2021 на суму 11 250,00 Євро;
- платіжного доручення № 139 від 18.02.2022 на суму 67 500,00 Євро.
Між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 від 20.12.2021 до Договору № 20/04-3, в якій визначено, що відвантаження предмета поставки проводиться до 20.04.2022.
У подальшому у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) в результаті військової агресії російської федерації проти України, та з метою уникнення ризиків, пов`язаних з можливими пошкодженнями, які можуть бути нанесені предмету поставки чи загибелі предмету доставки між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 від 18.04.2022 до Договору № 20/04-3, згідно з якої сторони дійшли згоди про повернення ІП «Агро-Вільд Україна» оплати за товар, яка була отримана Продавцем згідно з Договором №20/04-3, розмірі 105 500,00 Євро (сто п?ять тисяч п?ятсот євро нуль євроцентів) у строк до 15.09.2022.
На виконання вищевказаної додаткової угоди № 3 від 18.04.2022 до Договору №20/04-3 Agrarprodukte Falkenberg GmbH відповідно до платіжного доручення № 12708884 від 10.05.2022 на рахунок ІП «Агро-Вільд Україна» повернуло сплачену оплату у сумі 105 500,00 Євро (150 000,00 Євро 94 500,00 Євро) та платіжного доручення № 38487815 від 30.05.2022 повернуто сплачену оплату у сумі 50 000,00 Євро.
За твердженням контролюючого органу (акт від 25.11.2022 №7049/23-00-07-08-01/33353730) із вказаної суми попередня оплата, перерахована згідно платіжного доручення від 22.04.2021 №51 у розмірі 15 500 Євро, повернута на 384 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України, на 19 днів (з 22.04.2022 по 10.05.2022). Решта коштів повернута без порушень граничного терміну.
Також, матеріали справи свідчать, що ІП «Агро-Вільд Україна» (Продавець), в особі генерального директора Вільда Бертольда Карла Алоіса, укладено з Agrarprodukte Falkenberg GmbH, в особі Berthold Vild (Німеччина; Покупець) договір купівлі-продажу № 25/03 від 25.03.2021 (далі Договір №25/03), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього договору товар запасні частини до с/г техніки та сівалка точного висіву з бункером для добрив Amazone.
У параграфі 2 Договору №25/03 визначено, що загальна вартість вказаного договору становить 36 485,00 Євро. Покупець здійснює оплату в розмірі 36 485,00 Євро у термін до 30.12.2021.
Згідно з параграфом 3 Договору №25/03 відвантаження предмету поставки проводиться до 30.12.2021 після підписання договору.
У параграфі 5 Договору №25/03 закріплено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є акт, виданий Торгово-промисловою палатою тієї сторони, яка заявляє про настання форс-мажору.
На виконання умов вказаного Договору № 25/03 позивач відповідно до митної декларації від 31.03.2021 № 401050/2021/002544 відвантажив на адресу нерезидента сівалку точного висіву з бункером для добрив Amazone модель ED 6000 - 2FC, серійний номер ED30000459, 2017 року випуску у кількості - 1 штуки (що була раніше у використанні) на суму 36 485,00 Євро (еквівалент 1 178 038,80 гривень).
Листом Agrarprodukte Falkenberg GmbH від 22.08.2021 повідомлено Іноземне підприємства «Агро-Вільд Україна» про те, що у зв`язку з епідеміологічною ситуацією в Німеччині, яка негативно впливає на режим роботи та фінансове становище підприємства, Agrarprodukte Falkenberg GmbH не може здійснити оплату за відвантажений товар згідно з умовами договору купівлі-продажу № 25/03 від 25.03.2021 про придбання сільськогосподарської техніки, а також звернуто увагу, що Іноземне підприємства «Агро-Вільд Україна» досі має неоплачені зобов`язання перед Agrarprodukte Falkenberg GmbH за договором купівлі-продажу № 22 від 05.08.2013 на суму 63 650,00 Євро та № 03-14SA від 03.04.2014 на суму 14 293,70 Євро, у зв`язку з чим запропоновано розглянути питання щодо можливості проведення взаємозаліку зустрічних вимог в рамках вищевказаних договорів (№ 22 від 05.08.2013 та № 03-14SA від 03.04.2014) для належного виконання умов Договору №25/03.
Листом від 20.09.2021 ІП «Агро-Вільд Україна» погодилося на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Сторонами прийнято рішення про укладення Додаткової угоди № 1 від 01.11.2021 до Договору № 25/03, якою доповнено параграф 2 Договору №25/03 наступним чином: «грошові кошти, які переведені в якості авансового платежу в сумі 36 485 Євро, можуть бути враховані по даному договору та акту заліку зустрічних вимог в погашення боргу за договором № 22 від 05.08.2013 в сумі 22 191,30 Євро та за договором № 03-14 від 03.04.2014 в сумі 14 293,70 Євро».
В акті від 05.12.2022 № 7346/23-00-07-08-01/33353730 відповідачем зроблено висновок про порушення ІП «Агро-Вільд Україна» частин 1 та 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», тобто порушення граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком України, на 237 днів (за період з 31.03.2022 до 22.11.2022), оскільки станом на 22.11.2022 або на 602 день з дати митного оформлення продукції, яка експортована відповідно до митної декларації від 31.03.2021 №401050/2021/002544, грошові кошти в розмірі 36 485,00 Євро на валютний рахунок не надійшли. При цьому ГУ ДПС у Черкаській області вказало на те, що документів, що підтверджують розрахунок, до перевірки не надані, термін позовної давності за договорами № 22 від 05.08.2013 та № 03-14SA сплинув 31.07.2017 та 30.06.2017 відповідно, що в силу приписів ст. 602 Цивільного кодексу України унеможливлює зарахування зустрічних однорідних вимог.
Також з матеріалів справи вбачається, що ІП «Агро-Вільд Україна» (Покупець), в особі генерального директора Вільда Бертольда Карла Алоіса укладено з FAE GROUP S.P.A. (Продавець, Італія), в особі комерційного директора Давиде Баратта, Контракт № 1 від 05.08.2021 (далі Контракт №1), за умовами якого Продавець продає, а Покупець придбаває обладнання та запасні частини.
У пункті 2 Контракту №1 визначено, що загальна вартість його складає 1 000 000 Євро.
Згідно з п. 4.2 Контракту №1 товар має бути підготовлений Продавцем до відвантаження на умовах FCA Fondo/Sarnonico, Italy (Incoterms 2010) протягом 80 календарних днів з моменту отримання 100% попередньої оплати цього товару. При цьому пунктом 3.1 Контракту передбачено, що умови оплати зазначаються в специфікації, що є невід`ємною частиною контракту.
Згідно з умовами Контракту № 1 та Специфікації №1 від 05.08.2021 ІП «Агро-Вільд Україна» здійснило оплату в розмірі 156 108,75 Євро наступним чином:
- 20 641,69 Євро згідно платіжного доручення №87 від 13.09.2021;
- 15 368,63 Євро згідно платіжного доручення № 89 від 13.09.2021;
- 3 016,88 Євро згідно платіжного доручення №90 від 13.09.2021;
- 61 925,06 Євро згідно платіжного доручення №131 від 31.01.2022;
- 46 105,87 Євро згідно платіжного доручення №133 від 31.01.2022
- 9 050,62 Євро згідно платіжного доручення №132 від 31.01.2022.
За твердженням позивача, оскільки контрагент не встиг виконати замовлення товару до терміну, обумовленого у п. 6.1 Контракту № 1, то, з урахуванням листа FAE GROUP S.p.A від 01.12.2021 та положень п. 6.2 цього Контракту №1 його дія вважається продовженою до 31.12.2022.
Відповідно до п. 7.1 Контракту № 1 у разі виникнення обставин непереборної сили, що перебувають поза контролем сторін (війна, урядові заборони на імпорт-експорт, стихійні лиха), строк поставки буде збільшений на період дії цих обставин до того моменту, доки ці обставини значно перешкоджають виконанню відповідного Контракту.
При цьому п. 7.2 Контакту №1 передбачено, що сторони повинні інформувати одна одну про настання обставин форс-мажору невідкладно, не пізніше 48 годин з моменту їх настання. Це повідомлення має бути протягом 20 днів підтверджено відповідною Торгово-промисловою палатою. Несвоєчасне інформування позбавляє права посилатися на настання форс-мажорних обставин.
3 урахуванням настання викладених обставин, що унеможливлюють виконання умов Контракту № 1 з боку ІП «Агро-Вільд Україна», позивачем скеровано до FAE GROUP S.P.A. лист про виникнення форс-мажорних обставин № 1/01 від 01.03.2022 та продовження строків виконання зобов`язань за цим Контрактом на термін, рівний строку дії даної обставини і строку, необхідному для усунення наслідків її дії.
Водночас, 02.03.2023 у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин непереборної сили, зокрема, військової агресії російської федерації проти України, яка триває понад 12 місяців, та з метою запобігання ризиків, пов`язаних з можливим пошкодженням предмету поставки ІП «Агро-Вільд Україна» та FAE GROUP S.P.A. укладено Додаткову угоду № 1 від 02.03.2023 до Контракту № 1, якою зафіксовано досягнення згоди з повернення Покупцю оплати, отриманої Продавцем за товар на виконання умов цього Контракту, в розмірі 156 108,75 Євро у строк до 30.03.2023 включно.
Грошові кошти у сумі 156 108,75 Євро повернуті на рахунок ІП «Агро-Вільд Україна», що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 21837815 від 17.03.2023, випискою з особового рахунку позивача від 17.03.2023, копією SWIFT платежу № 03МТ230317916493 від 17.03.2023.
Зазначаючи про порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за Контрактом №1, відповідач в акті перевірки від 30.01.2023 №882/23-00-07-08-01/33353730 зазначив, що згідно платіжного доручення від 13.09.2021 №87 перераховано попередню оплату в розмірі 20 641,69 Євро, граничний строк за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України 12.09.2022. Станом на 10.01.2023 (останній день періоду, що перевірявся) або на 485 день з дати здійснення попередньої оплати 13.09.2021, товари на суму 20 641,69 Євро не надійшли, чим порушено граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, на 120 днів (з 13.09.2022 по 10.01.2023). Крім того, згідно платіжного доручення від 13.09.2021 №89 перераховано попередню оплату у розмірі 15 368,63 Євро, граничний строк за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України 12.09.2022. Станом на 10.01.2023 (останній день періоду, що перевірявся) або на 485 день з дати здійснення попередньої оплати 13.09.2021, товари на суму 15 368,63 Євро не надійшли, чим порушено граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним банком України, на 120 днів (з 13.09.2022 по 10.01.2023).
Крім того, матеріали справи свідчать, що ІП «Агро-Вільд Україна» (Покупець), в особі генерального директора Вільда Бертольда Карла Алоіса, укладено з Agrarprodukte Falkenberg GmbH, в особі Berthold Vild (Продавець; Німеччина) договір купівлі-продажу № 23/09 від 23.09.2021 (далі Договір №23/09), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього договору сівалку зернову точного висіву HORSCH Maestro 24 SX.
У параграфі 2 Договору №23/09 закріплено, що загальна вартість вказаного договору становить 210 000 Євро.
Покупець здійснює попередню передоплату в розмірі 25 000 Євро в термін до 30.09.2021, а далі платить у розстрочку по 25 000 Євро 30.11.2021, 30.04.2022, 30.10.2022, 30.04.2023, 30.10.2023, 30.04.2024 та 35 000 Євро - 30.10.2024.
Згідно з параграфом 3 Договору №23/09 відвантаження предмету поставки проводиться до 20.09.2022 після підписання договору.
У параграфі 5 Договору №23/09 закріплено, зокрема, що підтвердженням форс-мажорних обставин є акт, виданий Торгово-промисловою палатою тієї сторони, яка заявляє про настання форс-мажору.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 97 від 29.09.2021 ІП «Агро-Вільд Україна» перераховано Agrarprodukte Falkenberg GmbH попередню передоплату у сумі 25000,00 Євро.
У подальшому на виконання вимог вказаного Договору № 23/09 позивач на користь нерезидента були перераховані наступні кошти:
- згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 109 від 08.11.2021 25 000,00 Євро;
- згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 125 від 12.01.2022 25 000,00 Євро;
- згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 140 від 18.02.2022 135 000,00 Євро.
У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні позивачем скеровано на адресу Agrarprodukte Falkenberg GmbH лист від 04.03.2022 про можливість повернення сплачених за Договором № 23/09 коштів та припинення зобов`язань сторін за цим Договором.
Додатковою угодою № 2 від 08.09.2022 до Договору № 23/09 у зв`язку з тим, що Agrarprodukte Falkenberg GmbH не в змозі виконати умови по контракту № 23/09 від 23.09.2021 сторонами оформлено рішення про повернення Покупцю оплати, яка була отримана Продавцем за товар згідно Договору №23/09 у розмірі 210 000 Євро у строк до 07.12.2022 включно.
Крім того, з метою уникнення ризиків, пов`язаних з можливими пошкодженнями, які можуть бути нанесені предметам поставки згідно Договору №23/09 сторонами 22.11.2022 укладено Додаткову угоду №3 до Договору №23/09 про повернення Покупцю оплати, яка була отримана Продавцем за товар згідно цього договору у розмірі 210 000 Євро у строк до 10.12.2022 включно.
На виконання згадано Додаткової угоди № 3 від 22.11.2022 до Договору № 23/09 Agrarprodukte Falkenberg GmbH відповідно до платіжного доручення № 484465 від 01.12.2022 на рахунок ІП «Агро-Вільд Україна» повернуто сплачену оплата у сумі 210 000,00 Євро.
За висновками контролюючого органу (акт від 30.01.2023 №882/23-00-07-08-01/33353730) згідно платіжного доручення від 29.09.2021 №97 перераховано попередню оплату у розмірі 25 000 Євро, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України 28.09.2022. Зазначена попередня оплата повернута 01.12.2022 або на 429 день з дати її здійснення, чим порушено граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлені Національним банком України, на 64 дні (з 29.09.2022 по 01.12.2022). Крім того, згідно платіжного доручення від 09.11.2021 №109 перераховано попередню оплату у розмірі 25 000 Євро, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України 08.11.2022. Зазначена попередня оплата повернута 01.12.2022 або на 388 день з дати її здійснення, чим порушено граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлені Національним банком України, на 23 дні (з 09.11.2022 по 01.12.2022).
Як було встановлено раніше, наголошуючи на безпідставності нарахування контролюючим органом пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, позивач посилається, зокрема, на непереборні обставини, зумовлені запровадженням дистанційного режиму роботи на підприємстві внаслідок коронавірусної хвороби, а також військовою агресією російської федерації проти України та введення у зв`язку з цим воєнного стану з 24.02.2022.
На підтвердження вказаних аргументів ІП «Агро-Вільд Україна» надало суду, зокрема, копії наказів щодо запровадження дистанційної роботи від 18.12.2021 №5, від 05.03.2021 №12, від 16.03.2020 №13, від 23.03.2021 №16, від 09.04.2021 №18/1, від 30.04.2021 №19/1, від 30.06.2021 №29/1, від 31.08.2021 №40, від 28.10.2021 №41/1, від 24.12.2021 №52, а також щодо запровадження надзвичайного стану роботи від 28.02.2022 №7, від 28.03.2022 №8, від 22.04.2022 №9, від 20.05.2022 №10, від 23.08.2022 №11, від 23.11.2022 №13/1, від 14.02.2023 №3.
Крім того, позивачем було надано копії сертифікатів Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати:
- від 22.03.2023 №3200-23-1389, згідно якого період дії форс-мажорних обставин щодо обов`язку із забезпечення поставки товару у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 365 календарних днів за Договором №08/04, тривав з 24.02.2022 по 31.08.2022;
- від 10.04.2023 №3200-23-1731, згідно якого період дії форс-мажорних обставин щодо обов`язку із забезпечення поставки товару у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 365 календарних днів за Договором №20/04-1, тривав з 24.02.2022 по 10.05.2022;
- від 10.04.2023 №3200-23-1732, згідно якого період дії форс-мажорних обставин щодо обов`язку із забезпечення поставки товару у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 365 календарних днів за Договором №20/04-3, тривав з 24.02.2022 по 30.05.2022;
- від 13.03.2023 №3200-23-1248, згідно якого період дії форс-мажорних обставин щодо обов`язку із забезпечення поставки товару у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 365 календарних днів за Договором №25/03, тривав з 24.02.2022 по 22.11.2022;
- від 25.04.2023 №3200-23-2004, згідно якого період дії форс-мажорних обставин щодо обов`язку із забезпечення поставки товару у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 365 календарних днів за Контрактом №1, тривав з 24.02.2022 і станом на 25.04.2023;
- від 22.03.2023 №3200-23-1388, згідно якого період дії форс-мажорних обставин щодо обов`язку із забезпечення поставки товару у строки, зазначені у договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 365 календарних днів за Договором №23/09, тривав з 24.02.2022 по 01.12.2022.
Надаючи оцінку згаданим посиланням позивача та наданим на їх обґрунтування документам, суд виходить з того, що за вимогами Закону підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22.
Разом з тим, суд підкреслює, що ні під час перевірок, на етапі адміністративного оскарження результатів однієї з них платником податків не було надано копій документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору. Крім того, через призму згаданих вище умов зовнішньоекономічних договорів суд зазначає, що указані документи повинні були бути у розпорядженні сторони договору, щодо якої виникли обставини непереборної сили, ще на етапі укладення додаткових угод щодо продовження строків поставки та у подальшому щодо повернення сплачених коштів.
Подальше ж подання до суду копій сертифікатів Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, виданих після завершення перевірок та прийняття за їх результатами податкових повідомлень-рішень, не може мати своїм наслідком висновок про необґрунтованість спірних індивідуальних актів з огляду наступне.
Відповідно до абз. 1-2 п. 44.1 ст. 44 ПК України у редакції, чинній на момент проведення перевірок, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Приписи п. 44.3 ст. 44 ПК України визначають, що Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
В силу положень п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що приписи ст. 44 ПК України на час складення податкової звітності встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
Указана позиція відповідає висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 27.04.2023 у справі № 640/10530/19, яка прийнята пізніше постанови Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №826/15890/18, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи своє право на подання додаткових документів на будь-якій стадії судового процесу, на якій допускається подання нових доказів.
Відтак, оскільки на час проведення перевірок, оформлення їх результатів та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем не було надано відповідачу передбачених Законом копій документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору, суд приходить до висновку, що додані до позовної заяви копії сертифікатів про форс-мажорні обставини, видані у березні-квітні 2023 року, жодним чином не спростовують правильність позиції контролюючого органу про порушення позивачем вимог Закону, які були встановлені під час заходів валютного нагляду.
Крім того, відповідач у відзиві на позов правильно звернув увагу на те, що сертифікат про форс-мажорні обставини від 13.03.2023 №3200-23-1248 виданий на поставку товару за Договором №25/03, у той час як свідчать матеріали справи за цим договором експортна операція відбулася у строк, а порушення за цим епізодом стосується несвоєчасної оплати за поставлений нерезиденту товар, а не несвоєчасної поставки товару іноземному контрагенту.
Зауваження ГУ ДПС у Черкаській області щодо змісту сертифікату про форс-мажорні обставини від 22.03.2023 №3200-23-1388, в якому гранична дата здійснення розрахунків 21.04.2022 не відповідає фактичним 28.09.2022 та 08.11.2022, суд відхиляє, оскільки помилкове зазначення граничної дати після слів «у термін» 21.04.2022 у сертифікаті №3200-23-1388 жодним чином не впливає на обґрунтовану вище неможливість врахування як цього та й іншого сертифікатів на підтвердження існування форс-мажорних обставин до правовідносин, які були предметами перевірок.
Посилання позивача на необхідність врахування наказів підприємства щодо впровадження дистанційної роботи та запровадження надзвичайного стану роботи, а також змісту переписки з нерезидентами, в якості доказів, що підтверджують існування обставин непереборної сили, що об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання договірних зобов`язань, суд вважає необґрунтованим, оскільки указані документи у розумінні положень Закону не належать до таких, які ці обставини підтверджують. До того ж, як слушно зауважив відповідач, протягом 2021 року в Україні були послаблені карантинні обмеження у порівнянні з 2020 року, що у більшості випадків без значних обмежень і перешкод давало можливість працювати суб`єктам господарювання.
Крім іншого, суд підкреслює, що згідно відомостей про оформлені ІП «Агро-Вільд Україна» митні декларації за період з 18.02.2021 по 22.02.2022 згадане підприємство за цей період здійснювало експортно-імпортні операції, у тому числі з Agrarprodukte Falkenberg GmbH, що робить неспроможним посилання позивача (за відсутності будь-яких підтверджуючих документів від офіційних органів) на те, що запровадження дистанційного режиму роботи на підприємстві ускладнювало виконання договірних зобов`язань. Жодних обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконання умов одних договорів і можливості виконання інших за однакових обставин позивачем не надано.
Суд зауважує, що саме по собі продовження додатковими угодами до зовнішньоекономічних договорів строків поставки товару не звільняє особу від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, оскільки за правилами ч. 4 ст. 13 Закону такі строки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Разом з тим, висновку Мінекономіки щодо досліджуваних у межах цієї справи операцій позивачем не надано.
Окремо зупиняючись на доводах позовної заяви про те, що відповідачем всупереч наданих під час перевірки доказів помилково не враховано, що оплата за Договором №25/03 здійснена шляхом заліку зустрічних вимог за договорами від 05.08.2013 №22 в сумі 22 191,30 Євро та від 03.04.2014 №03-14 в сумі 14 293,70 Євро, що оформлено додатковою угодою №1 до Договору №25/03, а відтак відсутні порушення Закону щодо порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Agrarprodukte Falkenberg GmbH за договором купівлі-продажу від 05.08.2013 №22 поставило ІП «Агро-Вільд Україна» обладнання для обробки ґрунту вартістю 63 650 Євро, оплату за яке позивачем станом на 01.01.2021 здійснено не було.
Крім того, Agrarprodukte Falkenberg GmbH за договором купівлі-продажу від 03.04.2014 №03-14SA поставило ІП «Агро-Вільд Україна» катки до культиватора, причеп-самоскид, запчастини до сівалки вартістю 14 293,70 Євро, оплату за які позивачем станом на 01.01.2021 здійснено не було.
Згідно додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору купівлі-продажу №22 боргові зобов`язання можуть бути погашені шляхом підписання акту заліку зустрічних вимог, а саме списання передплати з договору №31/01 від 31.01.2020 в сумі 377 Євро та з договору №25/03 від 25.03.2021 в сумі 22 191,30 Євро. Залишок боргу в сумі 41 081,70 Євро обумовлено погасити до 31.01.2022.
Також згідно додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору №03-14SA від 03.04.2014 боргові зобов`язання можуть бути погашені шляхом підписання акту заліку зустрічних вимог, а саме списання передплати з договору №25/03 від 25.03.2021 в сумі 14 293,70 грн.
Із змісту наданих позивачем до матеріалів справи карток рахунку 362 за 01.01.2020 11.01.2023 вбачається, що 01.01.2021 було зменшено дебіторську заборгованість позивача за Договором №25/03 на 22 191,30 Євро та 14 293,70 Євро шляхом заліку кредиторської заборгованості за Договорами №22 та №03-14SA.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.
Аналогічні положення містяться в ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пп. 1 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі Інструкція №7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
Підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Отже, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.07.2021 у справі № 817/1200/15 сформулював такий висновок: «у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.».
Разом з тим, як було зазначено вище, за правилами ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних вимог не допускається у разі спливу позовної давності. При цьому, аналіз змісту наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу від 05.08.2013 №22, від 03.04.2014 №03-14SA, наданих на підтвердження поставки товару за ним митних декларацій, а також карток рахунку 632 по цим правочинам і Договору №25/03, свідчить, що позивач обліковував кредиторську заборгованість за договорами №22 та №03-14SA станом на 01.01.2020. Зобов`язання із сплати поставлених товарів мали бути виконані до 01.08.2014 за договором №22 та 30.06.2014 за договором №03-14SA.
Суд наголошує, що згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, строк позовної давності щодо зобов`язань за договором №22 сплинув 31.07.2017, а за договором №03-14SA 30.06.2017.
При цьому, на переконання суду, навіть попри те, що ІП «Агро-Вільд Україна» станом 01.01.2020 обліковувало у складі кредиторської заборгованості зобов`язання за договором №22 та договором №03-14SA, застосування інституту зарахування зустрічних однорідних вимог 01.11.2021 у спірному випадку є безпідставним, оскільки не узгоджується з імперативною забороною на вчинення таких дій, закріпленою у п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦК України.
Посилання позивача на те, що за умовами договорів №22 та №03-14SA сторони вирішили, що місцем проведення судових розглядів є місце розташування продавця (Німеччина), а відтак в силу норм ст. 35 Закону України «Про міжнародне приватне право» позовна давність має визначатися саме правом країни продавця, суд вважає необґрунтованим, оскільки за умовами Договору №25/03 у разі, якщо сторони не досягають домовленості мирним шляхом, місце проведення судових розглядів визначається місце розташування продавця (параграф 7). За цим Договором продавцем є ІП «Агро-Вільд Україна», а відтак до правовідносин із зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема, за Договором №25/03, мають застосовуватися норми національного законодавства України, які, як було неодноразово підкреслено вище, містить обмеження щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог із спливом строку позовної давності.
Крім того, позивачем не надано доказів розгляду справи іноземним судом з приводу вказаної заборони.
З урахуванням наведеного вище у своїй сукупності суд приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується позиція контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку розрахунку в іноземній валюті, що має своїм наслідком нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), що свідчить про обґрунтованість прийнятих та оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.
Отже, судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваних індивідуальних актів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
При цьому суд звертає увагу, що правильність проведених ГУ ДПС у Черкаській області розрахунків суми пені та періодів її нарахування ІП «Агро-Вільд Україна» під сумнів не ставиться. У свою чергу, як було зазначено вище, підставами позову підприємство визначило те, що порушення встановлених строків мало місце внаслідок обставин непереборної сили, а щодо Договору №25/03 таке порушення взагалі не мало місце, позаяк розрахунки відбулися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За правилами ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У площині наведеного суд звертає увагу, що 31.07.2023 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення (вх. №31403/23), в яких позивач додатково посилається на порушення відповідачем вимог п. п. 112.8 і 112.9 ст. 112 ПК України, які передбачають звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, вчинення діяння внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Крім того, у цих поясненнях ІП «Агро-Вільд Україна» наголошує, що в силу п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України пеню нараховано безпідставно за період дії карантину.
Разом з тим, викладені у згаданих письмових поясненнях від 31.07.2023 аргументи за своїм змістом є новими підставами позову, які суд позбавлений процесуальної можливості враховувати та оцінювати з огляду на те, що підготовче провадження у справі було закрито 11.07.2023, про що судом постановлено протокольну ухвалу.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід залишити без задоволення.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено 17.08.2023.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА