Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2023 р. № 520/21767/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у виконавчому проваджені №60238601;
- зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у виконавчому проваджені №60238601;
- визнати протиправною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому проваджені №38323365;
- скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №38323365 (постанова від 26.02.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження №20372349 від 30.03.2015);
- зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключити відомості про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта;
- стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодовану моральну шкоду у розмірі 2000000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідачем вчинені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту, зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначає, що дії відповідача є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позовних вимог суд виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що в провадженні Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувала справа за виконавчим провадженням №60238601. Виконавче провадження №60238601 завершено, згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Виконавче провадження №62238601 відкрито 07.10.2019 на підставі вимоги №ф-6610-58-у виданої 29.05.2019 ГУ ДПС у Харківській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави борг по єдиному соціальному внеску у розмірі 21030,90 грн.
07.09.2019 була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2103,09 грн.
13.11.2019 та 15.12.2020 була винесена постанова про арешт коштів боржника.
23.10.2021 у зв`язку з тим, що майно, яке належить боржнику та на яке може бути звернуто стягнення - не виявлено, та заходи щодо розшуку такого майна здійсненні державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", виявилися безрезультатними, виконавче провадження №62238601 було завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження ОСОБА_1 сплачені не були. Повторно вимога №ф-6610-58-у видана 29.05.2019 ГУ ДПС у Харківській області про стягнення ФОЛІ ОСОБА_1 на користь держави борг по єдиному соціальному внеску у розмірі 21030,90 грн для виконання до відділу не надходила.
Виконавче провадження №38323365 відкрито 03.06.2013 на підставі рішення №648 виданого 25.03.2013 УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова заборгованість у розмірі 170,00 грн.
26.02.2015 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт па нерухоме майно ОСОБА_1 .
Відомості про арешт були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав, інформації про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 9223034 (спеціальний розділ), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38323365, виданою 26.02.2015 Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20372349 від 30.03.2015 ОСОБА_2 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.08.2023 за боржником не зареєстровано об`єктів нерухомості.
30.03.2015 була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 17,00 грн та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 45,20 грн.
28.10.2015, у зв`язку зі сплатою ОСОБА_3 суми боргу на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, державним виконавцем Носенко О.В. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», тобто повне фактичне виконання рішення. В постанові було зазначено «борг сплачено у повному обсязі». Крім того, в постанові біло зазначено «Припинити чинність арешту майна боржника на яке було накладено арешт постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2015 ВП №38323365 реєстраційний номер обтяження 9223034 та скасувати інші заходи примусового виконання рішення».
27.07.2023 позивач звернувся з електронним листом з електронним підписом на офіційну електронну адресу відповідача, з вимогою, щодо виключення запису про нього з Єдиного реєстру боржників та виключення відомостей про нього.
31.07.2023 позивачу, з інформаційної довідки №341074544 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, стало відомо про арешт його нерухомого майна. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав, інформації про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження: 9223034 (спеціальний розділ), постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 38323365, виданою 26.02.2015 Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20372349 від 30.03.2015 ОСОБА_2 , на все нерухоме майно заявника накладено арешт.
31.07.2023 позивач звернувся з заявою, електронним листом з електронним підписом на офіційну електронну адресу відповідача, з вимогою надати інформацію стосовно того, в якому виконавчому провадженні накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 . Надати відомості про це виконавче провадження (копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про арешт нерухомого майна та інші документи, які містяться в цьому виконавчому провадженні та яка стадія цього виконавчого провадження). Зняти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 . Надати відомості про всі арешти на нерухоме та рухоме майно Заявника, які було накладено державною виконавчою службою. Надати відомості про всі виконавчі провадження, які не закінчено та в яких боржником є ОСОБА_1
07.08.2023 надійшов лист №93129 від відповідача, проте, як зазначає позивач, лист №93129 не містить чітких відповідей на питання, які він задавав у своїх заявах. Вимогу про зняття арешту з майна та виключення запису з Єдиного реєстру боржників, відповідач не виконав.
У листі відповідач зазначає, що згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено за параметрами пошуку ОСОБА_1 наявне обтяження індексний номер №20372349 від 30.03.2015.
Згідно перевірки Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено що обтяження №15811636 від 10.05.2016 припинено.
Отже, відповідачем підтверджено, що ним встановлено арешт на все нерухоме майно позивача, згідно обтяження індексний номер №20372349 від 30.03.2015, яке зареєстровано на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер №38323365, виданою 26.02.2015 Орджонікідзевським ВДВС ХМУЮ.
Відповідач повідомляє, що у відділі перебувало виконавче провадження №60238601 з примусового виконання вимоги №ф-6610-58-у від 29.05.2019 виданої Державною фіскальною службою України про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу по єдиному соціальному внеску у розмірі 21030,90 грн.
Відповідач посилається на норми п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»: Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника) необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладенихна боржника. Відповідач пропонує для зняття арешту з майна (коштів) сплатити заборгованість.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вжити передбачених дим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1. 2. 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться па рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження па рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Тобто, враховуючи зазначені вище обставини, суд доходить до висновку, що державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в якій було зазначено «борг сплачено у повному обсязі» та «припинити чинність арешту майна боржника на яке було накладено арешт постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2015 ВП №38323365 реєстраційний номер обтяження 9223034 та скасувати інші заходи примусового виконання рішення», помилково, не стягнувши виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Таким чином, для повного та всебічного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути питання про скасування арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №38323365 (постанова від 26.02.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження №20372349 від 30.03.2015) та розглянути питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключення відомості про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
Щодо вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 2000000,00 грн, суд зазначає, що у відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Також в п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За приписами ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд зазначає, що позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 271-272, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Кооперативна, 12/14, м. Харків, 61103, ЄДРПОУ 44045454) про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути питання про скасування арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №38323365 (постанова від 26.02.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, індексний номер запису про обтяження №20372349 від 30.03.2015).
Зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути питання про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та виключення відомості про державну реєстрацію обтяжень ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов