Справа № 466/8799/22 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/1498/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салата Я.І.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИЛА:
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2023 року цивільну справу № 466/8799/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу провадженням зупинено до звільнення ОСОБА_3 з військової служби.
Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що зупинення провадження по справі це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 р. у справі № 11- 398сап20). Тобто ідея інституту зупинення судового провадження пов`язана не із самими обставинами, наявність яких обумовлює прийняття рішення про зупинення, а із тим, що вони створюють об`єктивні перешкоди в здійсненні судового розгляду.
Стверджує, що в даному випадку в справі приймає участь представник позивача, якій має всі можливості для захисту інтересів позивача у передбачений законом спосіб. В судовому засіданні представник позивача висловив узгоджену позицію з позивачем, щодо прийняття для себе чіткого рішення про розлучення, яке незмінне.
Крім того зазначає, що вказана категорія справ віднесена до справ, які можуть розглядатись у спрощеному провадженні.
В силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Вказує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
На думку скаржниці, оскаржуваною ухвалою порушуються права ОСОБА_1 на свободу та особисту недоторканність та вільне ведення свого приватного та сімейного життя.
Просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2023 року скасувати та відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24 серпня 2023 року, є дата складення повного судового рішення 04 вересня 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом та матеріалами справи встановлено, що в провадженні Шевчнгківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу
07 березня 2023р. від представника відповідача ОСОБА_4 поступило клопотання, в якому він просить зупинити провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідач перебуває у лавах ЗСУ, як мобілізований, що направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Як вбачається із листа Шевченківського районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 1051 від 22 березня 2023р., солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний 07 квітня 2022 р. на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 .
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
Пунктом 2 частини першої вказаної правової норми встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
За казаних обставин, устатновивши, що ОСОБА_3 перебуває у складі військової частини Збройних Сил України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу слід зупинити до звільнення ОСОБА_3 з військової служби.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд не повинен був зупиняти провадження у справі у зв`язку з тим, що це призведе до затягування розгляду справи та виникненням правової невизначеності щодо сімейних прав ОСОБА_1 , не можуть бути прийняті до уваги з оґляду на імперативність приписів частини першої статті 251 ЦПК України. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №456/2541/19.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2023 року .- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 04 вересня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.
