Справа № 367/5417/18
Провадження по справі № 1-кп/367/98/2023
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинуваченої ОСОБА_10 ,
захисників ОСОБА_11 ,
потерпілої ОСОБА_12
представника потерпілої ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016110040000214 від 23.01.2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої лікарем гінекологом ТОВ « Медичний центр «СантаЛен», раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого частиною 1статті 140 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Суть обвинувачення.
ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_10 , займаючи посади лікаря акушера гінеколога та за сумісництвом лікаря ультразвукової діагности, будучи медичним працівником ТОВ « МЦ « СантаЛен», знаходячись у приміщенні ТОВ « МЦ « СантаЛен», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Пушкінська, 59-б (точне місце не встановлено), маючи можливість встановити вірний діагноз хворій ОСОБА_14 , у період часу 21.09.2015 по 28.09.2015 (точний час не встановлено) неналежно виконавши свої професійні обов`язки передбачені розділом № 2 її Посадових інструкцій акушера гінеколога та лікаря ультразвукової діагностики внаслідок недбалого до них ставлення, при проведенні гінекологічного, вагінального та в дзеркалах оглядів хворої ОСОБА_14 , встановила останній невірний діагноз у вигляді загрози самовільного викидня малого терміну вагітності, лейоміома матки, однак маючи можливість встановити його вірно, а саме лівобічна трубна вагітність хворої ОСОБА_14 .
Внаслідок неналежного надання медичної допомоги хворій ОСОБА_14 медичним працівником ТОВ «МЦ «СантаЛен» ОСОБА_10 , що виразилось у встановленні невірного діагнозу останній та як наслідок порушенні анатомічні цілісності тканин і органів та їх функцій, у хворої ОСОБА_14 за критерієм небезпеки для життя, відповідно до підпункту) п.2.1.3. «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 року мало місце тяжке тілесне ушкодження, що перебуває у прямому причинно наслідковому зв`язку із неналежним виконанням медичним працівником ТОВ «МЦ «СантаЛен» ОСОБА_10 своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення.
Таким чином, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 .
До початку судового розгляду потерпілою був заявлений цивільний позов, в якому остання, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.142-148 том 2), просила стягнути з ОСОБА_10 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 114662,00 грн. та 150000,00 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що у зв`язку з неналежним виконанням лікарем ОСОБА_10 своїх службових обов`язків ( невірно встановлений діагноз) існувала загроза її життю ї її перша дитина- інвалід залишиться без матері, що завдало їй душевних страждань та моральної шкоди, під загрозою залишається можливість завагітніти знову, необхідно робити ЕКО, що є дуже дорогою процедурою.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачена зазначає, що в її діях немає ознак кримінального правопорушення, просить її виправдати.
Прокурор просить суд визнати ОСОБА_10 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права зайняття посади на 3 роки, на підставі ст. 49 КК України звільнити від відбуття покарання, цивільний позов задовольнити.
Потерпіла та її представник вважають наявними докази на підтвердження обвинувачення, просять задовольнити цивільний позов.
Захисник обвинуваченої просить виправдати обвинувачену у зв`язку з його недоведеністю, цивільний позов залишити без задоволення.
В межах судового розгляду судом було досліджено докази, в тому числі допитані обвинувачена, свідки, потерпіла, досліджено письмові докази.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що потерпіла по справі є його дружиною. Обвинувачену по справі не знає та раніше не знав, взагалі не спілкувався з обвинуваченою. Станом на 2015 рік з потерпілою мешкав без реєстрації шлюбу три роки. Потерпіла має від попереднього шлюбу дитину та він має від попереднього шлюбу дитину і прийшов час коли замислилися про спільну дитину. Вагітність потерпілої була запланованою. Так, в вересні 2015 року, оскільки у дружини попередня вагітність була важкою, він наполіг на тому, що вона в період вагітності буде спостерігатися в платній клініці. На той час в нашому районі знайшов тільки клініку «СантаЛен». Вони записалися на консультацію на 21 вересня 2015 року, ОСОБА_16 (дружина) пішла на консультацію до лікаря, він залишився її чекати. Лікаря він не бачив. На час консультації знаходився в клініці, сплатив за консультацію, коли дружина вийшла від лікаря, вона показала мені результати консультації де зазначалося, що є вірогідність викидня, лікар призначив препарати та наступну дату огляду на 24 вересня 2015. 24 вересня 2015 року вони приїхали до ОСОБА_17 на консультацію, дружина пішла на огляд, прийшла та розповіла що є вірогідність викидня, рекомендаціями лікаря були надалі приймати препарати, які їй були призначені (із назв препаратів пам`ятає тільки утрожестан, який приймали з 21 вересня 2015 року), вірогідно 24 вересня 2015 року ще щось призначили, але він не пам`ятає. Наступна дата огляду була призначена на 28 вересня 2015 року. 28 вересня 2015 року вони приїхали на консультацію, дружина вийшла з огляду, загроза викидня так і зосталась та лікарем було рекомендовано постільний режим та прийом ліків, які були призначені, (постільний режим це в сенсі лежати не вставати, встати можна було лише до туалету) в рекомендаціях от 28 вересня 2015 року було написано, що наступна консультація 01.10.2015, з урахування того, якщо стан здоров`я дружини погіршиться, якщо буде краще, або стан дружини здоров`я дружини не зміниться, то прийти 9-10 жовтня 2015 року на огляд. В період з 28.09. по 01.10.2015 року стан дружи не погіршився, був стабільно таким, як тиждень до цього, була легка кровотеча. З 02.10.2015 по 05.10.2015 року стан був стабільний не гірше не ліпше, оскільки краще дружині не ставало, то він наполіг на проведенні огляду в іншій клініці. Через знайомого знайшли лікаря, ім`я та прізвище не пам`ятає, вона приймала в м. Києві Інститут педіатрії , акушерства та гінекології. Домовились з цим лікарем, що 08 жовтня приїдемо до неї в м. Київ та вона проведе обстеження, стан дружини був стабільний. 08 жовтня 2015 року о 08 год. 50 хв. ранку, він затримався дома та дружина, виходячи з санвузла в квартирі, впала в коридорі та втратила свідомість хвилин на десять. Коли він до неї підбіг та привів до тями, вона повідомила, що щось не так, дуже болить низ живота і він прийняв рішення везти її до лікаря. Оскільки в цей день вони були записані до лікаря в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології в м. Києві на Майбороди, 8, то він набрав лікаря та повідомив йому, що дружина втрачає свідомість та в неї дуже болить низ живота. Лікар повідомила, щоб терміново віз дружину до лікарні. Дорогою дружина періодично втрачала свідомість. Коли приїхали до Інституту їх вже чекали та дружину забрали на качалці в гінекологічне відділення на 4 поверсі. Коли він піднявся туди, дружині робили УЗД та рядом був лікар на той час він ще не знав його, це лікар, який потім робив дружині операцію - ОСОБА_18 . В кабінеті з ним було ще четверо людей. Лікар особисто робив огляд дружини та показував іншім лікарям та йому, що плід знаходиться в трубі і його слова були такими: « Як таке можна було не побачити, якщо у плода вже є серцебиття?» . Після цього він повідомив, що терміново потрібна операція, так як стався розрив труби і йде внутрішня кровотеча, якщо б приїхали на двадцять хвилин пізніше, то скоріш за все наслідки були би печальні. Дружину забрали до операційної, а його відправили купувати ліки для операції, потім операція. Після операції вийшов лікар та повідомив, що плід був в трубі, труби не вирізали, але що буде надалі не відомо. Свідок уточнив, чи можливо це було побачити раніше (побачити те, що плід знаходився в трубі), на що лікар відповів що так. В Інституті педіатрії, акушерства та гінекології вони витратили загалом 25000 грн, 12000 грн на операцію,10000 грн на ліки, 3000 грн не пам`ятає за що, операція пройшла добре, загрози життю вже не було, через тиждень вони приїхали додому. Після всього що сталося, вирішили поїхали до клініки «СантаЛен» для того, щоб лікарі цієї клініки пояснили чому так трапилось, перед цим підготували адвокатську претензію, на що їм сказали, що розбиратися вони не будуть, якщо вони бажають, то зареєструють той документ, який привезли і все. Додатково повідомив, що лікар ОСОБА_19 після огляду 28.09.2015 року не призначала обов`язкового візиту через три дні з аналізом крові на ХГЧ. Зі слів дружини необхідності прибуття 01.10. не було.
Свідок ОСОБА_20 повідомила що особисто з потерпілою не знайома. Працює директором - керівником клініки «СантаЛен». Обвинувачена є її підлеглою, працює в медичному центрі «СантаЛен» акушером - гінекологом. У відділенні міста Буча в грудні місяці 2015 року прийшли ОСОБА_14 з чоловіком з листом від адвоката та попросили прийняти цей лист. Головний лікар ОСОБА_21 прийняла цей лист під підпис. Після цього факту головний лікар доповіла як директору про дану ситуацію, що є такий лист - скарга від пацієнта ОСОБА_14 скарга з приводу лікування пацієнтки ОСОБА_14 в клініці «СантаЛен» у лікаря акушера гінеколога Лозінської. Була створена комісія для вивчення цієї скарги, а також особисто була вивчена амбулаторна картка пацієнтки ОСОБА_14 , з якої вона може повідомити що ОСОБА_14 з`явилася на прийом до лікаря ОСОБА_10 21.09.2015 року із скаргами на кровомазани із статевих шляхів протягом останніх двох годин. На запитання лікаря ОСОБА_14 відповіла, що болів в низу живота не має та остання менструація була 22.08.2015 року, тест на вагітність позитивний, ця інформація є і в консультаційних висновках та амбулаторній карточці пацієнта. Також ОСОБА_14 надала результати аналізу ХГЧ від 21.09.2015 року, зроблений в лабораторії Неолаб, показники ХГЛ становили 849 мулів, що відповідно до шкали вимірювання відповідає двом - трьом тижням вагітності. Згідно консультаційного висновку лікаря гінеколога ОСОБА_10 від 21.09.2015 року був проведений огляд ОСОБА_14 на кріслі. При огляді на кріслі виявлено кровомазання статевих шляхів, мазки придатків безболісні, що свідчить про відсутність внутрічеревної кровотечі. ОСОБА_14 21.09.2015 року було проведено також ультразвукову діагностику органів малого тазу, згідно з висновком від 21.09.2015 року виявлено гіпоехогенне включення 3-4 мм, що вказує на плідне яйце, а також і висновку УЗД ознаки малого терміну вагітності під питанням. Відповідно до клінічної картини, зібраних скарг, огляду, також проведеного результату УЗД лікар ОСОБА_10 ставить попередній діагноз про вагітність малих термінів та загрозу самовільного викидня, є кровомазання. З пацієнткою була проведе бесіда, щодо неможливості на даному етапі виключити і позаматкову вагітність та завмерлу вагітність, так як дуже малий термін вагітності. Наказом МОЗ № 676 від 31.12.2004 року обрано очікувальну тактику у разі малого терміну затримки менструації, зацікавленості жінки збереження матковій вагітності та відсутності симптомів внутрішньочеревної кровотечі необхідно обрати очікувальну тактику, орієнтуючись на клінічні ознаки в динаміці та рівня ХГЧ також в динаміці. У зв`язку тим, що була обрана очікувальна тактика та клінічне спостереження клієнта, ОСОБА_10 рекомендує лабораторні обстеження ХГЛ дворазові з інтервалом три - чотири дні загальний аналіз крові з формулою УЗД малого тазу на 28.09 та наступна консультація лікаря 24.09.2015 року. Подальше визначення тактики лікування та ведення жінки після дообстеження. З амбулаторної картки видно, що пацієнтка звернулася до ОСОБА_10 , на рекомендовану консультацію 24.09.2015 року, з результатами лабораторної діагностики від 23.09.2015 року, а саме аналіз ХГЧ та загальний аналіз крові, скарги пацієнта, що є кровомазання, болів внизу живота не має. Згідно результатів аналізу крові рівень ХГЧ , показники відповідають трьом - чотирьом тижням вагітності, відмічається позитивна динаміка, тобто лікар порівнює перший результат аналізу крові і наступний, відмітилась позитивна діагностика, загальний аналіз крові в нормі. Так як була обрана очікувальна тактика і малий термін вагітності у пацієнта, і обране динамічне спостереження лікар призначає наступну консультацію на 28.09.2015 року. Пацієнтка звернулась на цю консультацію 28.09.2015 року і проводили УЗД обстеження та консультацію. 29.09.2015 року ОСОБА_10 провела огляд і УЗД і рекомендувала пацієнтці ОСОБА_14 продовжити спостереження динамічне і призначила консультацію на 01.10.2015 року з третім результатом аналізу ХГЧ, тому що ще на першій консультації була рекомендована динамічна здача цього аналізу, так як перший і другий раз була позитивна динаміка, потрібно було і в третій раз подивиться на динаміку зростання цього гормону ХГЛ і призначена консультація та огляд. Їй відомо, що ОСОБА_14 не з`явилася на наступний візит до лікаря гінеколога 01.10.2015 року. Потім вже відомо що є така скарга, що пацієнтка була прооперована. Відомо з листа адвокату, що пацієнтка була прооперована, діагноз - позаматкова вагітність, операція була проведена 08.10.2015 року. Зі слів головного лікаря ОСОБА_14 повідомили, що вона спілкуватися з керівництвом закладу та лікарем не буде, а буде спілкуватися через адвоката та надала цей лист. Відповідно до чого, головний лікар ОСОБА_22 зв`язалась з адвокатом ОСОБА_14 і призначила зустріч в кінці грудня 2015 року (дату не пам`ятаю) На зустріч до адвоката поїхав головний лікар з юристом ОСОБА_23 для з`ясування обставин та в чому саме полягає скарга пацієнта, на що адвокату була дано пояснення, була показана амбулаторна катка, не була показана, було пояснено, що був такий випадок, що пацієнтка не з`явилась, що ми хочемо поспілкуватися з приводу в чому питання, адвокат сказав добре він зі своєю клієнткою все обговорить і повідомить нам. Але ніякого повідомлення їм не надходило, а на початку січня вже пройшла виїмка амбулаторної картки. На початку січня 2016 року в медичний центр м. Бучі прийшла слідча ОСОБА_24 (ім`я не пам`ятає) з рішенням суду та була проведена виїмка амбулаторної карти. Слідчому було повідомлено до готовності до співпраці зі слідчими органами.
ОСОБА_10 зарахована у закладі лікарем акушером гінекологом та лікарем УЗД. УЗД апарат є сертифікованим, належить медичному закладу, цей УЗД апарат експерт класу і він проходить щорічні метрологічні дослідження. За час роботи на лікаря ОСОБА_10 скарг не поступало, це перша.
Потерпіла ОСОБА_14 повідомила що у вересні місяці 2015 року планово завагітніла і так як мала проблеми з першою дитиною, які виникли після того, як він народився, та після першого дня вагітності, як це підтвердила домашнім тестом на вагітність, вирішила звернутися до приватної клініки. Та звернулась до клініки «СантаЛен» в м. Буча, вул. Пушкінська,59 б з приводу підтвердження вагітності та подальшого її ведення. Лікар у неї була ОСОБА_10 . На прийомі у лікаря дали висновок про те, що у мене під питанням вагітність, огляд гінеколога. Вона прийшла на прийом о гінеколога, їй задавали стандартні питання, провели огляд, на котрому було УЗД, де повідомили, що у неї маткова вагітність. Через пару днів вона звернулась знову до лікаря, так як почалось кровомазання і на цей момент вона знову була в УЗД і лікар ОСОБА_10 , це був другий візит, повідомила, що у мене загроза викидня, уточнила чи є ця вагітність бажаною, на що повідомила, що так, і лікар запропонувала збереження вагітності, на що вона погодилась, бо з цією проблемою вона до неї і звернулася, їй було призначено ліки, постільний режим і знову таки прийти на огляд. Коли вона прийшла на третій раз, то у неї вже була алергічна реакція ( третій огляд був в найближчі дні, на протязі днів десяти), вона була в паніці, оскільки кровомазання не припинялось, а до цього ще й почалася алергія, на той момент погіршення якби не було, але збільшили препарати Утрожестан, змінити дозування) так як на УЗД було підтверджено, що у неї маткова вагітність і є загроза викидня. На наступний раз було призначено прийти через певний проміжок часу і було призначено дві дати, що зазначено в останньому документі. Якщо на момент першої дати не стане гірше, вона може не приходити, так як УЗД робити не будуть, а на УЗД прийти 09 жовтня, там є ці дати і зазначено, що УЗД буде проводитися 09 жовтня, якщо не буде збільшуватися кровотеча, та вона не порушує постільний режим. На момент 28 вересня у неї не збільшувалась кровотеча, бо вона дотримувалась постільного режиму, тому вона не прийшла і збиралася прийти 09 числа на УЗД, щоб зайвий раз не приходити, так як і було сказано на консультації. 01 жовтня по телефону домовилась з завідуючій відділення Інституту акушерства і гінекології о консультації, тому що відчувала по собі що щось не так. І домовилась, що вона приїду до неї 10 числа, після УЗД. Але восьмого числа зранку, точного часу не скаже, десь о дев`ятій годині, вона встала до туалету, відчула різкий біль в низу живота, дуже сильний, до втрати свідомості, чоловік був в цей час дома, коли вона прийшла до тями ( в той час я то втрачала свідомість, то приходила до тями), то сказала чоловіку, що б він зателефонував до Інституту гінекології та акушерства, бо відчувала що стан не є нормальним, він зателефонував лікарю, з якою домовились о консультації і вона сказала швидко їхати до неї. Погано пам`ятаю що відбувалося потім, бо весь час то втрачала свідомість, то приходила до тями. На першому УЗД в Інституті лікар повідомила мені, що в неї ліва позаматкова вагітність з розривом труби, потім перед операцією лікар, який оперував, встановив діагноз - розрив лівої труби вагітності в ній та направив негайно на операцію. Потім ОСОБА_18 , лікар, який оперував, роблячи УЗД, повідомив, що в неї в розриві трубі знаходиться ембріон з серцебиттям і що окрім того, що треба спасати мене, потрібно вбити дитину, оскільки серцебиття вже не було. Що і підтверджує експертиза. Їй була проведена лаброскопія, видалення ембріона, пластика однієї труби та перевірка іншої труби. Чоловік був присутній на УЗД і може все це підтвердити. Після лаброскопії було довге емоційне, моральне, фізичне відновлення, до теперішнього часу завагітніти вона не може, у неї є висновок із головного центру Матері і дитини про те, що у неї безпліддя ІІІ ступеня. 09 жовтня ( на наступний день після операції) коли вона була в реанімації їй зателефонувала ОСОБА_19 , так як вона знала, що 09 числа повинна прийти на УЗД, і запитала чому не прийшла, вона повідомила, що її прооперували. Повідомила що в неї була позаматкова вагітність, на що ОСОБА_19 відповіла, що у їх було певно дві - і в матці, і в трубі. Після чого зверталась з адвокатською претензією до «СантаЛен» і до лікаря, щоб вирішити це питання, для того хоча б щоб почути вибачення. Але в усній формі повідомили, що це її проблеми і вона сама винна. Перебувати в стаціонарі на збереженні мені не пропонували. Додаткових аналізів, окрім ХГЧ, не було.
На її думку неналежне виконання лікарем ОСОБА_10 своїх професійних обов`язків виявилось в тому що не був встановлений вірний діагноз, який в подальшому погіршив її стан.
Повторний допитпотерпілої ОСОБА_14
ОСОБА_14 , повідомила що не знає, чому з лікарні "СантаЛен" не телефонували першого жовтня, а тільки дев`ятого. Станом на момент вагітності хронічних захворювань не мала ( захворювання кишкового тракту, аборти). Перед вагітністю вона разом з чоловіком пішли до лікарів, зробили перевірку здоров`я і були абсолютно здорові.
Обвинувачена ОСОБА_10 повідомила що 21 вересня 2015 року в другій половині дня до медичного центру «СантаЛен» звернулась пацієнтка ОСОБА_14 із скаргами на кровомазання із статевих шляхів, яке виникло протягом двох годин, на фоні затримки два дні. При собі ОСОБА_14 мала кров ХГЧ, це тест на вагітність, і показники вказували на те, що дана жінка має вагітність. Були показники 849.Також була оглянута жінка, ургентної ситуації не було, тобто рухи за шейку матки були не болісні, це вказує на те, що кровотечі внутрішньо черевної не було, виділення були прозорі, сльозові,також було проведено ультразвукове обстеження органів малого тазу, де було виявлено в порожнині матки гіпоехогене включення, що можна було сказати, запідозрити вагітність даної жінки. По УЗД не було виявлено розширення труб, ніяких новоутворень, і в порожнині за маткою не було рідини, що вказує на відсутність внутрішньої кровотечі. Жінці було вказано, що це є кілька діагнозів, так як порушення менструального циклу, вагітність малих термінів і також повідомлено про позаматкову вагітність, а також може бути порушення, запропонована госпіталізація у відділення гінекологічне, на що пацієнтка відмовилась і сказала, що лікуватися в стаціонарі не буде, пред`явила свої бачення, що не хоче лягати в стаціонар. Нею надано приватний телефон, повідомлено про ускладнення які можливі, і якщо їй щось потрібно, щоб вона дзвонила на прямий телефон. Потерпілій було повідомлено, що при різких болях в низу живота, при посилення кровотечі, взагалі кровотечі вона негайно має звернутися в гінекологічне відділення. По діагнозу встановлено вагітність малого терміну, загроза переривання вагітності під знаком питання. Наступний візит був призначений для динамічного спостереження, що передбачає наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 року «якщо в жінки бажана вагітність, не має ургентної ситуації для госпіталізації в стаціонар, вона спостерігається в умовах денного стаціонару, тобто вдома». І для динамічного спостереження було рекомендовано повторити контроль крові на ХГЧ , коли здаємо ХГЧ і показник росте, то бачимо, що вагітність прогресує і також загальний аналіз крові був призначений для того, щоб побачити, що не має кровотечі, не має втрати гемоглобіну, а також контроль УЗД, для того щоб побачити як росте плідне яйце і чи не має ускладнень під час даної вагітності. Під час другої консультації 24 вересня 2015 року вона прийшла із аналізами: із результатами ХГЧ від 23.09.2015, що відповідало на три - чотири тижні вагітності, і на момент візиту 24.09.2015 року скарг на наявність виділень не має, то виділення у жінки були відсутні, також болів внизу живота не було ніяких і нагальної потреби для госпіталізації не було, для динамічного спостереження все - таки наполягала на госпіталізації, оскільки в таких умовах краще спостерігатися в стаціонарі, на що ОСОБА_14 відмовилась і сказала, що буде вдома. Під час третьої консультації 28.09.2015 року була проведена УЗ , була позитивна динаміка гіпоехогенно включення, що нагадувало плідне яйце, 6,5 мм, відхилень від норми по УЗД на той момент не було. Розширення труб не було, позитивна динаміка приросту гіпоехогенного включення давало привід стверджувати що все таки вагітність є, прогресує, але виключати що можливо інша вагітність існує, не можна було і ОСОБА_14 про це було повідомлено. На що вона категорично відмовлялась, тому що першу її дитину в пологовому будинку скалічили. Наступний раз візит був призначений, здається, на перше число, знову призначено кров на ХГЧ і для контрольного УЗД. На кожному візиті повідомлялось, що при будь - яких погіршеннях стану вона має звернутися в швидку і їхати в найближче гінекологічне відділення. 01 жовтня ОСОБА_14 не з`явилась, аналізи не принесла і УЗД вона не змогла зробити, бо її не було, надати можливість її обстежити і встановити діагноз, або запідозрити позаматкову вагітність в трубі неможливо. Можливо першого числа вона б побачила позаматкову вагітність бо на перше число вже було десь близько п`яти тижнів вагітності, можливо і видно б було, тому що на 08 число це вже було шість тижнів і кілька днів, тому звичайно восьмого числа цю вагітність можна було гарно побачити. 08.10.2015 року ОСОБА_14 подзвонила, це був ранок, повідомила що в неї заболів живіт, кров`янистих виділень у неї не було (так вона повідомила мені по телефону), вона їй сказала, якщо у неї є транспорт вона самостійно з чоловіком швидко в стаціонар, якщо ні то чекає швидку і за допомогою карети швидкої допомоги їде в стаціонар. Десь близько трьох годин дня вона їй зателефонувала, вона була після наркозу, я її спитала як вона себе почуває і якій діагноз підтвердився, чи викидень, чи позаматкова, відповіді вона мені не надала, бо була ще під дією наркозу. На другий день і наступні дні які були, вона скільки телефонувала, номер телефону ніхто не брав.
Її стаж роботи гінекологом на момент звернення потерпілої складав 9 років. Стаж лікаря УЗД 4 роки. Достатній стаж при умові, що для встановлення вірного діагнози є підстави. Скарг від потерпілої на посилання кров`янисті виділення не було. Навпаки на другому візиті у неї взагалі відсутні були скарги на третьому візиті також. Позаматкову вагітність вона могла б побачити на шостому тижні. Із позаматкової вагітності є тільки оперативний вихід, іншого виходу не має. Все виконувалось за протоколом та наказом. Утрожестан призначають не тільки при кровотечі, а навіть коли є болі в низу живота, для того щоб зняти тонус. Кровотеча це означає, що матка скорочується і видавлює з себе плідне яйце і для того щоб розслабити матку ми призначаємо Утрожестан, матка не скорочується і відповідно кровомазання, кров`янисті виділення припиняються тому що процес укріплення і процес утворення форіона, в подальшому плаценти він продовжується. У формулюванні обвинувачення відсутні посилання на будь - які нормативно правові акти в сфері охорони здоров`я, котрі б порушила, надаючи медичну допомогу ОСОБА_14 .
Судом досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту:
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110040000214 від 23.01.2016р. за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 140 КК України (том 1, а.с. 151);
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.01.2016р. від ОСОБА_14 , в якій вона просить прийняти міри до працівників медичного центру «СантаЛен», які 08.10.2015р. зробили операцію з метою збереження життя (том 1, а.с. 152);
Копія паспорту на ім`я ОСОБА_14 (том 1, а.с. 153);
Копія консультативного висновку лікаря гінеколога від 21.09.2015р., відповідно до якого були скарги на кровомазання, діагноз загроза самовільного викидня в малому терміні вагітності, рекомендації з лікування таблетки утрожестан 100 мг 1 раз на добу, корекція лікування та план ведення після дообстеження, наступна консультація з результатами дообстеження, отримана інформована добровільна згода пацієнта ( ОСОБА_14 ) на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (том 1, а.с. 157);
Копія ультразвукового обстеження органів малого тазу від 21.09.2015р. із заключенням «ознаки вагітності малого терміну ?», рекомендація узд контроль через 7 днів, отримана інформована добровільна згода пацієнта ( ОСОБА_14 ) на проведення діагностики (том 1, а.с. 158-159);
Копія консультативного висновку лікаря гінеколога від 24.09.2015р., відповідно до якого були скарги на посилення кров`яністих виділень, зуд шкіри, пчихання, діагноз загроза переривання вагітності малого терміну, рекомендації з лікування утрожестан, лоратадін, обстеження: ОМТ 27.09-28.09, наступна консультація 28.09.2015р. з результатами УЗД ОМТ, отримана інформована добровільна згода пацієнта ( ОСОБА_14 ) на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (том 1, а.с. 160);
Копія консультативного висновку лікаря гінеколога від 28.09.2015р., відповідно до якого були скарги на кровомазання, забарвлення з червоного на тьогтьоподібне, діагноз загроза самовільного викидня в малому терміні вагітності (4 т) лейоміома матки, рекомендації з лікування продовжити утрожестан, корекція лікування та ведення після контролю ХГЛ, наступна консультація 01.10.2015р., отримана інформована добровільна згода пацієнта ( ОСОБА_14 ) на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (том 1, а.с. 154);
Копія ультразвукового обстеження органів малого тазу від 28.09.2015р. із заключенням ознаки вагітності малого терміну (4т), лейоміома, рекомендація узд контроль через 10 днів, отримана інформована добровільна згода пацієнта ( ОСОБА_14 ) на проведення діагностики (том 1, а.с. 155-156);
Копія загального аналізу крові ОСОБА_14 (том 1, а.с. 161);
Копія пренатальної гормональної діагностики ОСОБА_14 (том 1, а.с. 162-163);
Копія епікризу ОСОБА_14 за №904, знаходження в клініці планування сім`ї з 08.10.2015р. по 13.10.2015р., клінічний діагноз лівобічна трубка порушена вагітність, хронічний двобічний сальнінгоофорит, спайковий процес органів малого тазу, за ургентними показаннями проведена лапароскопія, двобічний сальнінгооваріолізіс, лівобічна сальінготомія з видаленням плідного яйця, правобічна сальмінгостомія, хромогідротубація, лікувально діагностична вишкрібання стінок порожнини матки (том 1, а.с. 164);
Копія висновку патолого гістологічного дослідження №7239-46 від 08.10.2015р. (том 1, а.с.165);
Постанова про створення групи слідчих у кримінальному провадженні від 21.05.2018р. (том 1, а.с. 168-169);
Доручення про проведення досудового розслідування від 23.01.2016р. (том 1, а.с. 170);
Заява про залучення до провадження як потерпілої ОСОБА_14 (том 1, а.с. 171);
Копія ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.04.2016р. по справі №367/3249/16-к про надання тимчасового доступу до медичної документації в медичному центрі «СантаЛен» (том 1, а.с. 172-174);
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.04.2016р. (том 1, а.с 175-177);
Копія ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.04.2016р. по справі №367/3326/16-к про надання тимчасового доступу до медичної документації в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» (том 1, а.с. 178);
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.04.2016р. (том 1, а.с 179-181);
Супровідний лист Київського міського пологового будинку №3 від 18.05.2016р. за №398 (том 1, а.с. 182);
Постанова про призначення комісійної судово медичної експертизи від 26.04.2016р. із супровідним листом (том 1, а.с. 184-186);
Висновок експерта №44/к, проведеної судово медичною експертною комісією Київського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_14 в медичному центрі СантаЛен діагноз було встановлений невірно, потерпілій ОСОБА_14 під час проведення обстежень в медичному центрі СантаЛен в період з 21.09.2015 року по 08.10.2015 року була можливість встановити правильний діагноз і теоретично можливо було «…уникнути подальшого розвитку захворювання лівобічної трубної вагітності». У разі своєчасного встановленого діагнозу позаматкової вагітності необхідно було провести оперативне втручання (лапароскопія, лапаротомія). Оперативне лікування позаматкової вагітності є оптимальним, хоча у сучасній практиці можливе застосування консервативних методів лікування позаматкової вагітності. Враховуючи високий ризик материнської смертності при діагнозі позаматкової вагітності, можна сказати, що невірно встановлений діагноз може призвести до непередбачених наслідків. Беручи до уваги дані наданих медичних документів, можливо зробити висновок, що у потерпілої ОСОБА_14 яких небудь захворювань «… які б могли потягнути до виникнення лівобічної трубної вагітності» не було. Після проведення операції 08.10.2015р. в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» потерпіла ОСОБА_14 може завагітніти природнім шляхом, але є великий ризик повторної позаматкової вагітності. Недіагностування лікарем медичного центру СантаЛен наявності у ОСОБА_14 позаматкової вагітності не дало можливості планового лікування цієї патології та призвело до порушення цілісності (розриву) лівої маткової труби через розвиток у неї плідного яйця, що є загрозливим для життя станом та потребувало проведення негайного (за життєвими показами) оперативного лікування для збереження життя пацієнтки. Терміни «недбалість чи несумлінне виконання професійних обов`язків» є юридичними і тому їх трактування не входить до компетенції судово медичної експертизи. (том 1, а.с. 187-219);
Постанова про призначення додаткової комісійної судово медичної експертизи від 22.06.2017р. з супровідним листом (том 1, а.с. 220-222);
Висновок експерта №65/к від 27.06.2017р., проведеної судово медичною експертною комісією Київського обласного бюро судово медичної експертизи, в якому зазначається, що відповідно до «Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 від 17.01.1995р. МОЗ України, згідно з пунктом 1.3. «У випадку неналежного надання медичної допомоги, що виявилось у порушенні анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, експерта комісія вправі розглядати це порушення як тілесне ушкодження і визначити ступінь його тяжкості за цими Правилами». У потерпілій ОСОБА_14 мало місце тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя, відповідно до підпункту л) п. 2.1.3. вищезазначених «Правил…» (том 1, а.с. 223-249);
Копія ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 24.10.2017р. про тимчасовий доступ до оригіналів документів (том 2, а.с. 1-4);
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.11.2017р. (том 2, а.с 5-8);
Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Медичний центр «СантаЛен» (том 2, а.с. 9);
Копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 10);
Копія статуту ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 11-18);
Копія характеристики на ОСОБА_10 , згідно якої загальний медичний стаж роботи 11 років, прийнята на роботу у ТОВ «Медичний центр «СантаЛен» з 10.06.2015р. на посади лікаря акушера гінеколога та лікаря з ультразвукової діагностики, зарекомендувала себе з позитивної сторони (том 2, а.с. 19-20);
Копія наказу ТОВ «Медичний центр «СантаЛен» від 23.12.2015р. №81-к про проведення службового розслідування випадку невстановлення діагнозу «позаматкова вагітність» у пацієнтки ОСОБА_14 (том 2, а.с. 21-22);
Копія протоколу засідання комісії із службового розслідування випадку невстановлення діагнозу «позаматкова вагітність» у пацієнтки ОСОБА_14 від 25.12.2015р. (том 2, а.с. 23-27);
Копія заяви ОСОБА_10 про зарахування на роботу лікарем акушером гінекологом в ТОВ «Медцентр «СантаЛен» з 10.06.2015р. (том 2, а.с. 28);
Копія заяви ОСОБА_10 про зарахування на роботу лікарем з ультразвукової діагностики в ТОВ «Медцентр «СантаЛен» з 10.06.2015р. (том 2, а.с. 29);
Копія заяви ОСОБА_10 про переведення на основне місце роботи лікаря акушер гінеколога з 01.11.2015р. (том 2, а.с. 30);
Копія особової картки працівника ОСОБА_10 (том 2, а.с. 31, 80);
Копія військового квитка ОСОБА_10 (том 2, а.с. 32-33);
Копія посвідчення №1132 ОСОБА_10 про проходження атестації та витяг з наказу №17 від 25.11.2016р. (том 2, а.с. 34);
Копія сертифікату спеціаліста №3667, виданий ОСОБА_10 від 23.12.2011р. (том 2, а.с. 35);
Копія посвідчення №5581/22/17 від 31.03.2017р. про проходження ОСОБА_10 атестації (том 2, а.с. 36);
Копія сертифікату лікаря спеціаліста №4056 від 30.06.2014р. та посвідчення №4, виданих ОСОБА_10 (том 2, а.с. 37);
Копія диплому спеціаліста, виданого ОСОБА_10 за кваліфікацією лікар (том 2, а.с. 38);
Копія картки фізичної особи платника податків ОСОБА_10 (том 2, а.с. 39);
Копія паспорту на ім`я ОСОБА_10 (том 2, а.с.40);
Копія трудової книжки ОСОБА_10 (том 2, а.с. 41-46);
Копія посадової інструкції лікаря з ультразвукової діагностики ТОВ «Медичного центру «Сантален» ОСОБА_10 (том 2, а.с. 47-50);
Копія посадової інструкції лікаря акушера гінеколога ТОВ «Медичний центр «Сантален» ОСОБА_10 (том 2, а.с. 51-55);
Копія змін до статуту ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 56-57);
Копія витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 58);
Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 59-61);
Копія ліцензії ТОВ «Медичний центр «Сантален» з медичної практики (том 2, а.с. 62);
Копія акредитаційного сертифікату №013295, виданого ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 63);
Копія повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 64);
Копія витягу з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 65);
Копія довідки про взяття на облік платника податків №401 ТОВ «Медичний центр «Сантален» (том 2, а.с. 66);
Копія наказу №40-п від 10.06.2015р. про прийняття на роботу ОСОБА_10 з 10.06.2015р. на основне місце на 0,75 ставки на посаду лікаря акушера гінеколога та за суміщенням на 0,25 ставки лікарем з ультразвукової діагностики (том 2, а.с. 67);
Клопотання експерта Київського науково дослідного експертно криміналістичного центру №528 від 03.12.2017р. (том 2, а.с. 68);
Супровідний лист №19/111/8-4/4008 від 29.01.2018р. (том 2, а.с. 69);
Висновок експерта №8-4/2496 від 25.01.2018р., згідно якого підписи в консультативних заключеннях лікаря гінеколога від 21.09.2015р., 24.09.2015р., 28.09.2015р., щоденнику пацієнта ОСОБА_14 від 21.04.2015р., 24.09.2015р., 28.09.2015р., в ультразвуковому обстеженні органів малого тазу ОСОБА_14 від 21.09.2015р., 28.09.2015р. виконані ОСОБА_10 (том 2, а.с. 71-79);
Анкета ОСОБА_10 (том 2, а.с. 81);
Висновок експерта №21/к від 15.05.2018р., виконаного судово медичною експертною комісією Київського обласного бюро судово медичної експертизи потерпілій ОСОБА_14 працівником ТОВ «СантаЛен» ОСОБА_10 діагноз був встановлений невірно, під час проведення обстежень медичним працівником ТОВ «СантаЛен» ОСОБА_10 була можливість встановити вірний діагноз потерпілій ОСОБА_14 , вірний діагноз потерпілій ОСОБА_14 було встановлено 08.10.2015р. в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», а саме: «Лівобічна трубна вагітність», під час проведення обстежень в медичному центрі СантаЛен медичний працівник ТОВ «СантаЛен» ОСОБА_10 повинна була кваліфіковано виконувати свої професійні обов`язки, у потерпілій ОСОБА_14 мало місце тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя, відповідно до підпункту л) п.2.1.3 вищезазначених «Правил….». Комісія експертів вважає, що «….невстановлення вірного діагнозу потерпілій ОСОБА_14 медичним працівником ТОВ «СантаЛен» ОСОБА_10 та настання тілесних ушкоджень наявних у потерпілої ОСОБА_14 » перебувають у прямому причинно наслідковому зв`язку (том 2, а.с. 82-86);
Протокол огляду документа від 21.05.2018р. (том 2, а.с. 87-90);
Медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_14 (том 2, а.с. 91);
Протокол огляду документа від 21.05.2018р. (том 2, а.с. 91а-94);
Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 21.05.2018р. (том 2, а.с. 95-96);
Медична карта хворого №904 (том 2, а.с. 97);
Вимога щодо наявності судимості ОСОБА_10 , судимість відсутня (том 2, а.с. 98);
Довідки щодо відсутності на обліку у лікаря нарколога та психіатра ОСОБА_10 (том 2, а.с. 99);
Постанова про зупинення досудового розслідування від 10.07.2018р., виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_10 , довідка №21, лист Ірпінського пологового будинку №107 від 09.07.2018р. (том 2, а.с. 100-106);
Постанова про відновлення досудового розслідування від 26.07.2018р. (том 2, а.с. 107-110);
Копія ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2018р. по справі №367/6879/16 про застосування до підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (том 2, а.с. 111-117);
Клопотання захисника ОСОБА_10 про проведення судово медичної експертизи (том 3, а.с. 114-118);
Супровідний лист (том 3, а.с. 119);
Копія ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2018р. по справі №367/6879/17 про задоволення клопотання та призначення повторної комісійної судово медичної експертизи відносно громадянки ОСОБА_14 , проведення якої доручено спеціалістам Головного бюро судово медичної експертизи МОЗ України (том 3, а.с. 120-124);
Висновок експерта №247-А/19 від 07.10.2019р., складеного судово медичною експертною комісією ДУ «Головне бюро судово медичної експертизи МОЗ України», відповідно до якого знижені концентрації ХГЛ можуть свідчити про ектопічну (позаматкову) вагітність, з метою встановлення правильного діагнозу, а саме виявлення вагітності та її локалізації чи загрози переривання вагітності, лікар гінеколог повинен призначати дослідження щодо рівня вказаного гормона в організмі жінки. Таким чином «….неявка ОСОБА_14 на рекомендовану ОСОБА_10 консультацію 01.10.2015р. з результатами аналізів ХГЛ в динаміці» лишила лікаря гінеколога можливості встановлення правильного діагнозу та «…подальшого проведення корекції лікування та ведення пацієнтки». За даними спеціальної медичної літератури, які постійно знаходять своє підтвердження у повсякденній практиці, факторами ризику виникнення позаматкової вагітності є запальні захворювання матки та придатків матки в анамнезі, спайкові зміни органів малого таза внаслідок перенесених раніше операцій на внутрішніх статевих органах, пельвіоперитоніту, абортів, порушення гормональної функції яєчників, довготривале використання внутрішньоматкових контрацептивів та ін. Тобто, у даному випадку «… аборт, апендектомія, лейоміома матки та хронічний двосторонній сальпінгоофорит» могли бути «… бути факторами ризику та призвести до виникнення позаматкової вагітності». Після проведеного хірургічного втручання щодо позаматкової вагітності та пластики маточної труби настання вагітності у ОСОБА_14 природнім шляхом є можливим. Такі «…такі клінічні ознаки як затримка місячного циклу на 2 дні, кровомазання зі статевих шляхів, позитивний тест на вагітність, результат аналізу ХГЛ, показник якого становив 849 mU/mL (відповідно до шкали вимірювання відповідає 2-3 тижням вагітності), що відмічалось у ОСОБА_14 », не є характерними клінічними ознаками виключно для трубної позаматкової вагітності і можуть вказувати на інші види позаматкової чи маткової вагітності. Для встановлення правильного діагнозу лікар гінеколог повинен призначити повторне визначення рівня хоріонічного гонадотропіну та повторний огляд жінки, що в даному випадку і було зроблено. Саме неявка пацієнтки на повторний огляд не дозволила лікарю гінекологу встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування. У даному випадку немає підстав стверджувати, що хірургічна тактика могла б змінитися за умови встановлення діагнозу позаматкової вагітності до 08.10.2015р. Таким чином комісія не вбачає причинного зв`язку між діями лікаря гінеколога ОСОБА_10 та виникненням «…позаматкової вагітності у пацієнтки ОСОБА_14 .?» і хірургічним втручанням з приводу позаматкової вагітності. У даному випадку комісія не виявила даних, які б свідчили про неналежне надання медичної допомоги, а тому «….експертні висновки за результатами проведених комісійних судово медичних експертиз (висновок експерта №21/к від 15.05.2018р., висновок експерта №65/к від 27.06.2017р. та висновок експерта №44/к від 05.10.2016р.), щодо: визначення наявності у ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень» не можна вважати обгрунтованими та підтвердженими об`єктивними медичними даними (том 3, а.с. 125-163)
Надані на дослідження копія листа від адвоката ОСОБА_25 в інтересах ОСОБА_14 (том 1, а.с. 166) та копія листа КНП «Консультативно діагностичний центр» Святошинського району міста Києва (філія №1) від 27.05.2016р. (том 1, а.с. 183) суд вважає неналежними, оскільки вони не є доказами, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Надаючи правову кваліфікацію показанням обвинуваченої, потерпілої, свідків, письмовим доказам, то суд приходить до наступних висновків.
В статті 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, ст. 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх надає.
Згідно вимог ст.17 КПК України, особа вважається не винуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Вимогами ст.370 КПК України, передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
ОСОБА_10 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 140 КК України неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Обвинувачення, сформульоване прокурором, підлягає дослідженню в кожній окремій його частині.
Так, стороною обвинувачення надані докази, а стороною захисту не заперечується факт того, що ОСОБА_10 є медичним працівником, що підтверджується, в тому числі, і дипломом ОСОБА_10 , її сертифікатами та посвідченнями щодо атестації.
Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_10 неналежне виконання своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
А саме, ОСОБА_10 , займаючи посади лікаря акушера гінеколога та за сумісництвом лікаря з ультразвукової діагностики ТОВ «МЦ «Сантален» неналежно виконала свої професійні обов`язки, передбачені розділом №2 її посадових інструкцій акушера гінеколога та лікаря з ультразвукової діагностики внаслідок недбалого до них ставлення, встановила ОСОБА_14 невірний діагноз, маючи можливість встановити його вірно, і внаслідок неналежного надання медичної допомоги хворій ОСОБА_14 , у останньої мало місце тяжке тілесне ушкодження, що перебуває у прямому причинно наслідковому зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_10 своїх професійних обов`язків.
Таким чином, це злочин з матеріальним складом, що передбачає вчинення діяння, заподіяння наслідків та причинний зв`язок між діянням та наслідками.
Неналежне виконання професійних обов`язків вчиняється внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення. Якщо медичний працівник не мав можливості виконати свої обов`язки належним чином, то кримінальна відповідальність не настає.
До тяжких наслідків для хворого належить, в тому числі, і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Як на підставу для визначення ОСОБА_10 ознак неналежного виконання своїх професійних обов`язків стороною обвинувачення було надано на дослідження суду відповідні копії посадових інструкцій лікаря з ультразвукової діагностики та лікаря акушера гінеколога ТОВ «Медичного центру «Сантален» ОСОБА_10 (том 2, а.с. 47-55).
Так, згідно п.2.1. посадової інструкції лікаря акушера - гінеколога основним завданням та метою діяльності лікаря акушера - гінеколога є організація та надання акушерсько - гінекологічної допомоги населенню із застосуванням сучасних методів профілактики, діагностики, лікування. Лікар акушер - гінеколог зобов`язаний керуватися в своїй роботі чинним законодавством України про охорону здоров`я, нормативно - правовими актами, що визначають організацію медичної допомоги населенню й закладів охорони здоров`я, постановами і рішеннями Уряду, наказами і розпорядженнями МОЗ України ( в тому числі Протоколами і стандартами надання медичної допомоги населенню гінекологічного профілю), відомчими інструкціями, положеннями та інструкціями МЦ "СантаЛен", наказами директора МЦ "СантаЛен", розпорядженнями і вказівками головного лікаря МЦ "СантаЛен", дійсною посадовою інструкція (п.2.2.), суворо дотримуватися стандартів медичної практики за спеціальністю, дозволених прийомів і методів діагностики та обстеження (п.2.3.).
Посадовою інструкцією лікаря з ультразвукової діагностики ТОВ "Медичного центру "СантаЛен" передбачено, що основним завданням та метою діяльності лікаря УЗД є організація та забезпечення проведення кваліфікованого ультразвукового обстеження пацієнтів МЦ в необхідному обсязі та високої якості (п.2.1.). Лікар УЗД зобов`язаний керуватися в своїй роботі чинним законодавством України про охорону здоров`я, нормативно - правовими актами, що визначають організацію медичної допомоги населенню й закладів охорони здоров`я, постановами і рішеннями Уряду, наказами і розпорядженнями МОЗ України ( в тому числі Протоколами і стандартами надання медичної допомоги населенню гінекологічного профілю), відомчими інструкціями, положеннями та інструкціями МЦ "СантаЛен", наказами директора МЦ "СантаЛен", розпорядженнями і вказівками головного лікаря МЦ "СантаЛен", дійсною посадовою інструкція (п.2.2.1.), суворо дотримуватися стандартів медичної практики за спеціальністю, дозволених прийомів і методів діагностики та обстеження (п.2.2.2.).
У консультативному висновку лікаря гінеколога від 28.09.2015р. ОСОБА_10 визначає наступну дату консультації 01.10.2015р. Висновок має підпис потерпілої ОСОБА_14 із застереженням про можливе ускладнення лікувального процесу та негативного стану здоров`я у разі недотримання рекомендацій лікуючого лікаря, режиму прийому призначених препаратів та безконтрольного самолікування.
У судовому засіданні як обвинувачена, так і потерпіла не заперечували факту відсутності на прийомі 01.10.2015р., показання потерпілої про те, що з усної домовленості між ними було визначено, що можна не з`являтись на консультацію 01.10.2015р. суд не приймає до уваги, оскільки вони жодними іншими доказами не підтверджуються, а показання свідка ОСОБА_15 , який є чоловіком потерпілої про те, що стан здоров`я її дружини був стабільний без суттєвих змін у самопочутті, свідчить про те, що відвідування консультації 01.10.2015р. було б вкрай важливе для моніторингу в динаміці стану здоров`я потерпілої ОСОБА_14 .
Аналогічно викладено і у висновку експерта №247-А/19 від 07.10.2019р., складеного судово медичною експертною комісією ДУ «Головне бюро судово медичної експертизи МОЗ України», відповідно до якого «….неявка ОСОБА_14 на рекомендовану ОСОБА_10 консультацію 01.10.2015р. з результатами аналізів ХГЛ в динаміці» лишила лікаря гінеколога можливості встановлення правильного діагнозу та «…подальшого проведення корекції лікування та ведення пацієнтки». (п.1,2 Підсумків). Для встановлення правильного діагнозу лікар гінеколог повинен призначити повторне визначення рівня хоріонічного гонадотропіну та повторний огляд жінки, що в даному випадку і було зроблено. Саме неявка пацієнтки на повторний огляд не дозволила лікарю гінекологу встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування (п.4-6,8 Підсумків).
Сторона обвинувачення жодним чином не спростувала вищенаведений висновок експерта №247-А/19 від 07.10.2019р., не зазначила, з яких підстав його не слід брати до уваги та не звернулась до суду із клопотанням про проведення повторного експертного дослідження.
Отже, суд вважає, що неявка потерпілої ОСОБА_14 на консультацію 01.10.2015р. відбулась не з вини лікаря обвинуваченої ОСОБА_10 , вона не мала можливості виконати свої обов`язки належним чином.
Відносно попередніх висновків експертів №21/к від 15.05.2018р., №65/к від 27.06.2017р. та №44/к від 05.10.2016р. судово медична експертна комісія ДУ «Головне бюро судово медичної експертизи МОЗ України» визначила їх необгрунтованими та не підтвердженими об`єктивними медичними даними.
Крім того, суд наголошує на тому, що згідно обвинувачення ОСОБА_10 порушила розділ №2 її посадових інструкцій акушера гінеколога та лікаря з ультразвукової діагностики внаслідок недбалого до них ставлення.
Дослідженням двох інструкцій (акушера - гінеколога та лікаря з ультразвукової діагностики) (том 2, а.с. 47-55) можна дійти висновку, що вони містять загалом 67 пунктів завдань та функціональних обов`язків обох лікарів.
Відповідно до положень п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншими відомостями, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Даний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п.3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та відповідно про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
Крім того право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Отже, обвинувачений має право знати, у чому він обвинувачується, а тому обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом. Неконкретність обвинувального акта порушує право особи на захист.
Диспозиція ч.1ст.140має бланкетнийхарактер,у кожномуконкретному випадкумає встановлюватися,які самепрофесійні обов`язкипокладались навинну особуі якіз цихобов`язківне виконанівзагалі абовиконані неналежнимчином,а такожвимоги якихконкретно нормативнихактів (інструкцій,правил,вказівок тощо)порушено винним.
Суд повторює, що обвинувачення розглядається в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, встановлених прокурором, Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення (ч.1 ст. 337 КПК України).
Суд має право з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Обвинувальний акт надійшов на розгляд даному складу суду зі стадії судового розгляду, що унеможливлювало виконання завдань підготовчого судового засідання та є наслідком розгляду обвинувачення в тих межах, які були сформульовані прокурором.
Прокурор не скористався своїм правом на зміну обвинувачення.
Отже, суд констатує, що в даному випадку інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_10 кримінальне правопорушення є неконкретним.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мінеллі проти Швейцарії від 25.03.1983 року № 49, у п. 30 Суд зазначає, що принцип презумпції невинуватості є одним з елементів справедливого судового процесу у кримінальних справах у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у судовому засіданні докази, які надані стороною обвинувачення на підтвердження обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого - ч.1 ст.140КК України не є достатніми, містять сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_10 , що тлумачиться судом на її користь та не доводять винуватість ОСОБА_10 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Це вказує на те, що сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела винуватість ОСОБА_10 поза розумним сумнівом, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 має бути виправдана у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного кримінального правопорушення.
Судові витрати мають бути віднесені на рахунок держави.
На підставі ч.3 ст. 129 КПК України цивільний позов потерпілої підлягає залишенню без розгляду, підстав для повернення цивільного позову згідно клопотання захисника не вбачається.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. 7-9, 13, 17, 22, 28,40, 84- 87, 89, 91, 92, 94, 98-100, 105, 110, 113-117, 242, 337,373,374 КПК України, ч. 1 ст. 140 КК України, ст. ст. 30, 62 Конституції України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, п.2 ст. 6, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення ЄСПЛ у справах "Абрамян проти Росії", Мінеллі проти Швейцарії, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_10 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного кримінального правопорушення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 залишити без розгляду.
Судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Речові докази відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій, прокурору, захиснику, потерпілій, представнику потерпілої.
Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1
