Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1998/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
за участю представників: позивача - Мамич Я.С., відповідача Школова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 ( суддя першої інстанції Садовий І.В.) в адміністративній справі №280/1998/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок Інвест до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
31.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Барвінок-Інвест (далі позивач, ТОВ Барвінок-Інвест) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 18.10.2022 №00035230709, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 943150,31грн. (десять мільйонів дев`ятсот сорок три тисячі сто п`ятдесят гривень 31 копійка);
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представниками ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі наказу від 21.07.2022 № 779-п Про проведення фактичної перевірки TOB Барвінок-Інвест проведено фактичну перевірку автозаправної станції (далі АЗС) №14, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Авраменко 19 та належить ТОВ Барвінок-Інвест за період з 01.01.2022 по день закінчення фактичної перевірки. За результатами проведеної перевірки 08.08.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області було складено акт фактичної перевірки №2440/08/01/07/09/40385546, відповідно до якого встановлено порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 10 943 150,31 грн., а саме: в ході аналізу наданих до перевірки первинних документів встановлено відсутність документів, що підтверджують походження палива на вказану суму. Зауважено, що 18.10.2022 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0035230709, яким до ТОВ Барвінок-Інвест застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 10 943 150,31 грн. Зі змісту вказаного податкового повідомлення - рішення вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №-265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон України №-265/95-ВР). Наголошено, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ Барвінок-Інвест установленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 10 943 150,31 грн. є неправомірним, необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню. Водночас зауважено, що під час перевірки та разом із запереченнями до акту перевірки відповідачу надані всі запитувані документи з яких вбачається, що вся кількість пального на загальну суму 10 943 150,31 грн. облікована у встановленому чинним законодавством порядку. Крім того, з посиланням на положення Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 №13 вказано, що реєстратор розрахункових операцій, який використовується на АЗС, виконує крім інших, також функцію обліку нафтопродуктів, що реалізуються на такій АЗС. Водночас зауважено, що за результатами перевірки у ГУ ДПС у Запорізькій області були відсутні зауваження щодо роботи та функцій реєстратора розрахункових операцій, що додатково підтверджує належне здійснення обліку товарів з боку TOB Барвінок-Інвест. Також наголошено, що застосована відповідачем фінансова санкція згідно зі статтею 20 Закону України №265/95-ВР підлягає застосуванню лише за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, якщо такий факт перевіркою встановлений та доведений. В той же час, при проведенні перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області не встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, інформації про те, яким чином під час перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області встановлений залишок пального на АЗС (для розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій), документи перевірки не містять; жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків товару ГУ ДПС у Запорізькій області не проводилось та як наслідок, жодних відхилень наявного на АЗС пального від даних обліку позивача виявлено не було. Також вказано, що твердження відповідача щодо відсутності сертифікатів відповідності та паспортів якості є безпідставними та необґрунтованими, оскільки такі не є первинними документами на товар.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 задоволено повністю адміністративний позов Товариства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі ПК України) та наказу ГУ ДПС у Запорізькій області №779-п від 21.07.2022 проведено фактичну перевірку АЗС № 14 де здійснює господарську діяльність ТОВ Барвінок-Інвест. За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки №2440/08/01/07/09/40385546 від 08.08.2022 в якому зокрема встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України №-265/95-ВР, а саме: порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 10 943 150,31 грн., оскільки в ході аналізу наданих до перевірки первинних документів встановлено відсутність документів, що підтверджують походження палива на вказану суму. В подальшому за результатами проведеної перевірки та розгляду заперечень до акта фактичної перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2022 №00035230709. Водночас зазначено, що пунктом 10.2.10 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі Інструкція №281) визначено, що на підставі товарно-транспортної накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП. Вказано, що відповідно до Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів або за готівку. Разом з тим зауважено, що позивачем до матеріалів перевірки надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), в яких вантажовідправниками зазначені ТОВ Нафтасіті та АТ Одеснафтопродукт, однак до зазначених товарно-транспортних накладних не надані угоди постачанная пального, актів приймання передачі нафтопродуктів, паспортів якості та сертифікатів відповідності, у зв`язку із чим, на думку відповідача, неможливо встановити походження товару. Додатково зазначено, що позивачем надано договір від 01.11.2021 № ДЗБ21-160/Л, який укладений з ТОВ Лiвайн Торг на підставі частини другої статті 628 Цивільного кодексу України, проте надані акти приймання передачі нафтопродуктів на АЗС не містять підписів операторів АЗС щодо приймання нафтопродуктів з відповідними паспортами якості та копіями сертифікатів відповідності. Крім того вказано, що позивачем не надано до перевірки та відсутня інформація про реєстрацію в Інформаційній системі / Єдине вікно / ЄРПН податкових накладних, що підтверджують факт передачі комітентом (ПАТ Укртатнафта) нафтопродуктів на комісію комісіонеру (ТОВ Барвінок-Інвест). Наголошено, що відповідно до Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої Інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС. За таких обставин, враховуючи те, що під час перевірки позивач не надав документи, що підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу, наголошено, що контролюючим органом правомірно зафіксовано порушення пункту 12 статті 3 Закону України №-265/95-ВР та обґрунтовано застосовані фінансові санкції так, як товар не облікований у встановленому законодавством порядку.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За позицією контролюючого органу порушення полягає в тому, що позивач не надав документів, які підтверджують відвантаження пального саме на АЗС, яка перевірялась, зокрема, актів приймання-передачі з підписами операторів АЗС, накладних на внутрішнє переміщення, ТТН від постачальника та відповідної угоди на постачання. Надані позивачем до перевірки угоди не підтверджують постачання пального на адресу АЗС, товарно-транспортні накладні без сертифікатів та паспортів не підтверджують походження пального, тому що неможлива ідентифікація такого пального, а надані акти приймання-передачі пального свідчать про отримання пального за межами АЗС, яка перевірялась. Документи на внутрішнє переміщення пального позивачем також не надавались.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції стосовно доводів відповідача про відсутність первинних документів, що підтверджують облік пального, за місцем продажу пального, зазначив, що законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання, де реалізуються товари, повинні зберігатись оригінали первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України № 996-ХIV покладено на уповноважену особу.
Також суд зауважив, що фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону України №265/95-ВР, може бути застосована до суб`єкта господарювання лише у тому випадку, коли такий не веде обліку товарів, тоді як сама по собі відсутність на момент проведення перевірки первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України №996-XIV, не є підставою для застосування до суб`єкта господарювання зазначеної фінансової санкції. Під час фактичної перевірки автозаправній станції контролюючим органом не встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС. Також, у документах перевірки відсутня інформація про те, яким чином під час перевірки ГУ ДПС встановлений залишок пального на АЗС для розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій.
З приводу таких висновків суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР.
Відповідно до п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
За правилами ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку, є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції що законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатися оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону № 996-XIV покладено на уповноважену особу.
Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-XIV, не є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 265/95-ВР.
За змістом ст.20 Закону № 265/95-ВР підставою для застосування штрафних санкцій в контексті пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР є встановлення факту наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).
При цьому застосування вказаної санкції можливе до суб`єкта, який не облікував товар та реалізував його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операції, та/або не надав під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначений Інструкцією №281 про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496.
Відповідно до пп. 10.2.1 п.10.2 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14) (пп. 10.2.10 п.10.2 Інструкції №281).
Згідно з пп. 10.3.1.3 п. 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
За положеннями пп. 10.4.1 п. 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
Підпунктом 10.4.2 пункту 10.4 Інструкції №281 передбачено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:
визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті;
передають залишок готівки;
перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Підпунктом 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції №281 передбачено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
За змістом пп. 16.1 п.16 Інструкції №281 (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС), матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Підпункт 16.2 пункту 16 цієї Інструкції встановлює, що бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №917-НП, та надходження готівки.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, в тому числі за місцем їх реалізації, належать первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Щодо відсутності у позивача сертифікатів відповідності та паспортів якості на нафтопродукти, що перебувають за місцем реалізації, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що такі документи не є первинними документами та не є документами бухгалтерського обліку.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції звернув увагу, що під час проведення перевірки контролюючим органом жодні зауваження щодо роботи та функцій реєстратора розрахункових операцій були відсутні.
За висновками Верховного Суду, єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формами 16-НП, 17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які необліковані у встановленому порядку. Для визначення факту реалізації необлікованого товару, за умови встановлення якого до суб`єкта господарювання можливе застосування зазначеної вище фінансової санкції, контролюючий орган має встановити розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС.
В спірному випадку, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, під час фактичної перевірки АЗС №16, де здійснює господарську діяльність позивач, контролюючим органом не встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін
Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.06.2023 в адміністративній справі №280/1998/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 жовтня 2023 року.
Головуючий - суддяН.А. Олефіренко
суддяЮ. В. Дурасова
суддяА.В. Суховаров
