Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/2938/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.
Провадження № 22-ц/811/1874/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Назар Х.Б.,
за участі в судовому засіданні представника стягувача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , головної державної виконавиці Шевченківського відділу ДВС у місті Львові ЗМУМЮ Рибчак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Ковальчука О.І.від 31 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державної виконавиці Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Рибчак А.М. та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львовавід 31 травня 2023 року скаргу задоволено частково.
Визнано бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рибчак А.М. у виконавчих провадженнях про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів - неправомірною.
Зобов`язано головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рибчак А.М. вчинити виконавчі дії щодо примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів.
Скасовано постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рибчак А.М. від 10.02.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчих провадженнях №64397592, №69731794, №69731747.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вказану ухвалу оскаржив Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Львів).
В апеляційній скарзі просять ухвалу Шевченківського районного суду м. Львовавід 31 травня 2023 року скасувати.
Вважають, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначають, що державним виконавцемвжито усіхпередбачених ЗакономУкраїни «Провиконавче провадження»заходів длявиявлення майнаборжника,про щосвідчать матеріаливиконавчого провадження. Звертають увагуна те,що постановапро поверненнявиконавчого документастягувачу непозбавляє йогоправа повторнопред`явити виконавчийдокумент довиконання протягомтрьох років.Тому правастягувача вданому випадкужодним чиномне порушено. Додатково повідомляють, що стягувачем повторно пред`явлено до виконання вищезазначені виконавчі документи на підставі яких відкрито виконавчі провадження №72067307,72067386,72067512, відтак права та інтереси стягувача жодним чином не порушено і не позбавлено, а подана і задоволена скарга є безпідставною.
В судове засідання представник апелянта та сторони виконавчого провадження не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що в судовому засіданні брали участь їх представники та державна виконавиця.
Заслухавши суддю-доповідача,представника стягувачав запереченняапеляційної скарги,представника боржниката державноївиконавиці на підтриманняапеляційної скарги,дослідивши матеріалисправи,оцінивши доводиучасників справив межахмотивів скарги на дії та бездіяльність державної виконавиці, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.19,124,129-1Конституції України,1,2,5,11,18,28,36,37,48, 74ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»,4Закону України«Про державнувиконавчу службу»,258,260,353,354,447-453ЦПК Українитазадовольняючичастково скаргу виходив з того, що в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) знаходяться виконавчі провадження ВП №64397592, №69731794, №69731747 з примусового виконання: виконавчого листа №466/5373/17, виданого 03.02.2021 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 855838,00грн.; виконавчого листа №466/12612/21, виданого 22.08.2022 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 1600грн.; виконавчого листа №466/12612/21, виданого 22.08.2022 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 201460,29грн. 08.02.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64397592. Як вбачається з інформації від 16.05.2023 про виконавче провадження №64397592, 16.03.2021 головним державним виконавцем Рибчак А.М. було винесено постанову про арешт майна боржника. Крім того, 16.03.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», однак 18.03.2021 року вказана постанова скасована та вказано «помилка виконавця». 02.04.2021 року головним державним виконавцем Рибчак А.М. винесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. 14.04.2021 проведено опис майна та винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні. 18.05.2021 року головним державним виконавцем Рибчак А.М. зупинено виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (зупинення судом реалізації арештованого майна). 05.07.2021 року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 13.07.2021, 08.09.2021 головним державним виконавцем Рибчак А.М. винесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. 25.11.2021 року звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника та винесено постанову про арешт коштів боржника. Того ж дня скасовано звернення стягнення на кошти на рахунках божника та вказано «помилка виконавця». 13.01.2022 головним державним виконавцем Рибчак А.М. зупинено виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (зупинення судом реалізації арештованого майна). Того ж дня, винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 25.01.2022 повторно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження». 10.02.2023 головним державним виконавцем Рибчак А.М. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та цього ж дня 10.02.2023 винесено постанову у ВП №64397592 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу не відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», а державним виконавцем всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення, зокрема, не вжито належних заходів по перевірці та розшуку майна за місцем проживання (перебування) боржника. Встановлені судом обставини є підставами для задоволення скарги в тій частині та скасування оскаржуваних постанов від 10.02.2023 у виконавчих провадженнях №64397592, №69731794, №69731747, оскільки такі порушують права заявника (стягувача) на одержання від боржника стягнутих з нього за судовим рішенням коштів. Щодо заявлених вимог у скарзі в частині зобов`язання начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Савойника Р.П. вжити дієвих заходів для неухильного дотримання державною виконавчою службою вимог ЗУ «Про виконавче провадження», суд звертає увагу на те, що згідно вимог ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а тому з тих підстав, що заявник просить вжити дієвих заходів для неухильного дотримання державною виконавчою службою вимог ЗУ «Про виконавче провадження», в цій частині вимоги скарги до задоволення не підлягають.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду немає. Висновки суду відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.
24.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії та бездіяльність державної виконавиці Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) Рибчак А.М. та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просив:
- визнати бездіяльність головної державної виконавиці Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рибчак А.М. у виконавчих провадженнях про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів - неправомірною;
- зобов`язати головну державну виконавицю Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рибчак А.М. вчинити необхідні дії щодо примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів;
- скасувати постанови головної державної виконавиці Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рибчак А.М. від 10.02.2023 про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях №64397592, №69731794, №69731747 та поновити порушене право скаржника;
- зобов`язати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Савойника Р.П. вжити дієвих заходів для неухильного дотримання державною виконавчою службою вимог ЗУ «Про виконавче провадження»;
- стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) витрати на правничу допомогу.
Заяву обґрунтовував тим, що Шевченківським відділом ДВС у м.Львові було відкрито виконавчі провадження (№64397592; №69731747; 69731794) з примусового виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 : 855838,00 грн.; 201460,29 грн; 1600,00 грн. Незважаючи на те, що боржник ОСОБА_3 добровільно не виконував судові рішення, головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Рибчак А.М. протягом двох років виконавчі дії в повному обсязі не вчиняла, а 10.02.2023р. прийняла неправомірні рішення про повернення виконавчих листів стягувачу з причини відсутності у боржника майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою ст.74 ЗУ "Про виконавче провадження". Згідно зі статтею 449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС під час виконання судового рішення порушено їхні права. Відповідну скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Оскаржувані постанови Шевченківського ВДВС з виконавчими документи заявником отримано в поштовому відділенні 17.03.2023р. В матеріалах виконавчого провадження відсутні достовірні відомості вжитих державним виконавцем Рибчак А.М. дієвих заходів для виявлення коштів на банківських рахунках боржника, належних йому часток у спільному майні (квартири, земельні ділянки, транспортні засоби, тощо), наявності доходів від підприємницької діяльності, про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника з метою виявлення нерухомого та рухомого майна, опису та арешту такого майна і що такі заходи виявилися безрезультатними. Зважаючи на те, що боржник - відомий забудовник смт.Брюховичі, впродовж тривалого часу свідомо та злісно ухиляється від виконання судових рішень (загалом з 2015р.), заявник будучи стягувачем у виконавчому провадженні, неодноразово звертався до начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління МЮ України (Львів) п.Савойника Р.П. з клопотанням зобов`язати головного державного виконавця Рибчак А.М.: а) винести постанову про накладення арешту, провести опис та оголосити заборону на відчуження об`єкта будівництва - житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 , замовником та інвестором якого є, зокрема, боржник ОСОБА_3 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкта органам, які здійснюють прийняття в експлуатацію завершеного будівництва та реєстрацію речових прав на нерухоме майно; б)накласти арешт на орендовані боржником під забудову земельні ділянки по АДРЕСА_1 та інші цінності боржника, якими він володіє спільно з іншими особами в АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; в)витребувати у боржника декларації про доходи та майно, зокрема, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. За злісне ухилення від виконання законних вимог державного виконавця притягнути боржника до відповідальності. г)отримати інформацію, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних про майно, доходи боржників; витребувати від банківських, податкових та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків, рух коштів та операції за рахунками, Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до вимог закону, не допускаючи в своїй діяльності недбалості, порушень прав та законних інтересів громадян. За змістом частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено законом, тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово. Докази на підтвердження періодичного проведення таких перевірок в матеріалах виконавчих проваджень щодо боржника відсутні. Відтак, відсутність у постановах державного виконавця Рибчак А.М обґрунтованих доводів стосовно належного та повного вчинення нею визначених законом дій щодо розшуку майна для погашення боргу дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника. Крім того заявник вказує, що начальнику Шевченківського ВДВС Савойнику Р.П. та головному державному виконавцю Рибчак А.М. відомо, що за його зверненням щодо ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження за ст.382 КК України і ведеться досудове розслідування за умисне невиконання судових рішень. Водночас, Галицьким районним судом м.Львова розглядається заява ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, а відтак, допускає, що постанови головного державного виконавця Рибчак А.М. про повернення стягувану виконавчих документів мають у цьому сприяти. На підставі вище наведеного заявник просить суд скаргу задовольнити.
Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,правильно встановленосудом першоїінстанції таучасниками справине оспоренота неспростовано, в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) знаходяться виконавчі провадження ВП №64397592, №69731794, №69731747 з примусового виконання: виконавчого листа №466/5373/17, виданого 03.02.2021 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 855838,00грн.; виконавчого листа №466/12612/21, виданого 22.08.2022 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 1600грн.; виконавчого листа №466/12612/21, виданого 22.08.2022 року Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 201460,29грн.
08.02.2021 року головною державною виконавицею винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64397592.
Як вбачається з інформації від 16.05.2023 про виконавче провадження №64397592, 16.03.2021 головною державною виконавицею Рибчак А.М. було винесено постанову про арешт майна боржника. Крім того, 16.03.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», однак 18.03.2021 року вказана постанова скасована та вказано «помилка виконавця».
02.04.2021 року головною державною виконавицею Рибчак А.М. винесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
14.04.2021 проведено опис майна та винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні.
18.05.2021 року головною державною виконавицею Рибчак А.М. зупинено виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (зупинення судом реалізації арештованого майна).
05.07.2021 року винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
13.07.2021, 08.09.2021 головною державною виконавицею Рибчак А.М. винесено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
25.11.2021 року звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника та винесено постанову про арешт коштів боржника. Того ж дня скасовано звернення стягнення на кошти на рахунках божника та вказано «помилка виконавця».
13.01.2022 головною державною виконавицею Рибчак А.М. зупинено виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (зупинення судом реалізації арештованого майна). Того ж дня, винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
25.01.2022 повторно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».
10.02.2023 головною державною виконавицею Рибчак А.М. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та цього ж дня 10.02.2023 винесено постанову у ВП №64397592 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
Відповідно до статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей1, 5 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом№ 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, встановлено, що організацію розшуку боржника юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
Як вбачається з матеріалів скарги, правильно встановлено судом першої інстанції, головною державною виконавицею були вчинені певні дії щодо розшуку майна боржника, які узгоджуються з вимогами ЗУ "Про виконавче провадження".
Однак, суд правильно вважав, що головною державною виконавицею Рибчак А.М. вжито недостатньо заходів щодо розшуку майна боржника за місцем його проживання, на яке можна звернути стягнення. Окрім цього сам заявник вказав на ряд можливих заходів виконавчого провадження які б могли бути вжиті для виконання рішення суду, яке протягом кількох років не виконується, а саме:
а) винести постанову про накладення арешту, провести опис та оголосити заборону на відчуження об`єкта будівництва житлового комплексу «Хвиля» в АДРЕСА_1 , замовником та інвестором якого є, зокрема, боржник ОСОБА_3 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкта органам, які здійснюють прийняття в експлуатацію завершеного будівництва та реєстрацію речових прав на нерухоме майно;
б) накласти арешт на орендовані боржником під забудову земельні ділянки по АДРЕСА_1 та інші цінності боржника, якими він володіє спільно з іншими особами в АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ;
в) витребувати у боржника декларації про доходи та майно, зокрема, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України. За злісне ухилення від виконання законних вимог державного виконавця притягнути боржника до відповідальності.
г) отримати інформацію, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних про майно, доходи боржників; витребувати від банківських, податкових та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків, рух коштів та операції за рахунками, Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Будь-яких доказів про вжиття таких заходів або неможливість їх вжиття державна виконавиця не подала та про такі не вказала ні у суді першої, ані у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження", розшук боржника юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Згідно ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
У відповідності п. 1 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно до п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №489/20802, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що матеріали справи не містять такого акту, складеного державним виконавцем, відтак суд правильно вважав, що заходи вжиті державним виконавцем щодо перевірки та розшуку майна боржника в цій частині, не можна вважати належними та такими, що відповідають вимогам ЗУ " Про виконавче провадження".
Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З матеріалів скарги, також, вбачається, що 10.02.2023 головною державною виконавицею Рибчак А.М. у виконавчому провадженню №69731794 було, також, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, цього ж дня 10.02.2023 головною державною виконавицею Рибчак А.М. у виконавчому провадженню №69731747 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що незважаючи на вчинені виконавчі дії, рішення суду у справі №466/5373/17 про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 855838,00грн.; у справі №466/12612/21 про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 1600грн.; у справі №466/12612/21 про стягнення з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 201460,29грн., станом на час розгляду скарги не виконано. Як встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції рішення судів протягом кількох років не виконані навіть частково.
З врахуванням вищенаведеного, а також того, що 10.02.2023 року головною державною виконавицею поновлено виконавче провадження та того ж дня винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, суд прийшов до правильного висновку, що головною державною виконавицею вчинено не достатньо заходів для примусового виконання рішення, отриманої виконавцем інформації не достатньо для однозначного висновку про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Таким чином у суду є підстави вважати, що оскаржувані постанови були винесені передчасно.
Отже, суд правильно вважав, що дії головної державної виконавиці щодо повернення виконавчого документа стягувачу не відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», а державною виконавицею всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» не вжито всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення, зокрема, не вжито належних заходів по перевірці та розшуку майна за місцем проживання (перебування) боржника.
Окрім цього, ні у суді першої ні у суді апеляційної інстанції головною державною виконавицею не доведено, що нею вжито всіх передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду.
Державною виконавицеюжодним чиномне спростованодоводів скаргита ненадано доказіввчинення нею всіх передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду.
Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку що відповідає обставинам, які мають значення та вимогам закону слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львовавід 31 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 25 жовтня 2023 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра
