Номер провадження: 22-ц/813/4920/23
Справа № 522/1863/23-Е
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни, представника ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року про повернення заяви про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Федчишеної Т.Ю., по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
в с т а н о в и в:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику, з підстав того, що вона подана до суду адвокатом Вдовиченко І.С., представником ОСОБА_1 , яка на підтвердження своїх повноважень надала ордер, який сформований через підсистему «Електронний суд», проте такий ордер не може бути належним документом на підтвердження повноважень представника.
Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Вдовиченко І.С., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначила, що на день звернення апелянта до суду першої інстанції у підсистемі «Електронний суд» з`явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють інтереси клієнтів. Суд першої інстанції не перевірив та не врахував, що заява про забезпечення позову була подана адвокатом Вдовиченко І.С. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд», що є можливим у випадку наявності в особи особистого електронного кабінету у системі ЄСІТС, проходження нею відповідної автентифікації, після якої їй було надано доступ до підсистеми «Електронний суд» та матеріалів справи, відтак не перевірив наявності у представника заявника ОСОБА_1 адвоката Вдовиченко І.С. повноважень на підписання та подання заяви про забезпечення позову на підставі електронного ордеру сформованого через підсистему «Електронний суд», що відповідно до ч. 7 ст. 62 ЦПК України підтверджує повноваження представника.
Відзиву до апеляційного суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу від 07 лютого 2023 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Кутурланової О.В. для розгляду справи (а.с. 67).
Ухвалою Одеського апеляційного суд від 14 березня 2023 року провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Вдовиченко І.С., представника ОСОБА_1 було відкрито з повідомленням про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 85).
Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 14 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С., для подальшого розгляду, у зв`язку із достроковим закінчення відрядження судді Херсонського апеляційного суду Кутурланової О.В., згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (зі змінами, відповідно до рішення № 572/0/15-23 від 31 травня 2023 року) (а.с. 100).
Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 30 червня 2023 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 104).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 липня 2023 року цивільна справа за апеляційною скаргою адвоката Вдовиченко І.С., представника ОСОБА_1 прийнята до провадження (а.с. 107).
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову районний суд виходив з того, що заяву про забезпечення позову від імені ОСОБА_1 подано до суду особою, яка не надала до суду документ, який має містити обов`язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, що посвідчує її повноваження на підписання та подання даної заяви про забезпечення позову до Приморського районного суду м. Одеси від імені ОСОБА_1 .
Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справ, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику, з підстав того, що вона подана до суду адвокатом Вдовиченко І.С., представником ОСОБА_1 , яка на підтвердження своїх повноважень надала ордер, який сформований через підсистему «Електронний суд», проте такий ордер не може бути належним документом на підтвердження повноважень представника.
Однак, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною сьомою ст. 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.
Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система.
Разом з тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису, якщо інше не визначено цим Кодексом.
У пункті 15.15 частини першої розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).
26 листопада 2010 року Рада суддів України рішенням № 30 затвердила Положенняпро автоматизовану систему документообігу суду, до якого були внесені зміни рішенням №17 від2 березня 2018 року шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ №17).
Наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Згідно з пунктами9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Подібна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі №560/10261/21, від 20 грудня 2021 року у справі №560/9405/21 та від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21.
У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.
Ураховуючи викладене, суддя першої інстанції, визнаючи неподаною та повертаючи заяву адвокатом Вдовиченко І.С., представником ОСОБА_1 , з підстав ненадання представником заявника належним чином посвідченого ордеру на право представництва інтересів позивача, не звернув уваги на те, що електронний ордер представнику позивача ОСОБА_3 , сформовано івидано задопомогою засобівта відповіднихалгоритмів підсистеми«Електронний суд»,з використаннямелектронних кабінетівй цифровихпідписівадвоката Вдовиченко І.С.
Підсистемою «Електронний суд» автоматично сформований такий електронний ордер та доданий до заяви, яка подана представником від імені довірителя.
Суддею першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не враховано, щоу позивача та його представника, як користувачів підсистеми «Електронний суд», відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного ордеру, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про визнання неподаною та повернення заяви адвоката Вдовиченко І.С., представника ОСОБА_1 .
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття заяви є порушенням права на справедливий судовий захист.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суддею першої інстанції зроблений безпідставний висновок про те, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання заяви, а заява повернута позивачу з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384,389 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргуадвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни, представника ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Приморського районногосуду м.Одеси від02лютого 2023року проповерненнязаяви про забезпечення позову скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 30 жовтня 2023 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська
______________________________________ Є.С. Сєвєрова
