Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
31 жовтня 2023 року Справа №200/5744/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., вирішуючи у письмовому провадженні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ), позивач, звернувся з адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (з урахуванням уточнень):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неподанні на розгляд комісії Військової частини НОМЕР_4 документів стосовно ОСОБА_1 , які є підставою для надання статусу учасника бойових дій;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни у пункт 1.1. наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03 лютого 2023 року №34 доповнивши його змістом про неотримання ОСОБА_1 додаткової відпустки учасника бойових дій за 2022 рік та компенсації замість неї.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що з 18 липня 2022 року по 03 лютого 2023 року проходив дійсну військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до Бойового наказу командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05 серпня 2022 року №БН-132Т/ОУ військову частину НОМЕР_1 в повному складі передано в оперативне підпорядкування ОТУ «Донецьк», в зв`язку з чим з 05 серпня до 31 грудня 2022 року позивач безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у районах ведення бойових(воєнних) дій.
Позивач зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 порушено механізм та строки оформлення йому посвідчення учасника бойових дій, чим заподіяно шкоду у вигляді втрати права на пільги за 2022 рік: одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів за 2022 рік або грошової компенсації за неї, 75-процентної знижки плати за користування житлом та комунальними послугами з грудня 2022 року, надбавки до пенсії у розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з січня 2023 року (з наступного місяця коли настали підстави).
Так, позивач вказав, що на підставі абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 21 березня 2022 року, з 05 серпня 2022 року він визнається особою, яка має право на статус учасника бойових дій. Оскільки, відповідно до пункту 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (із змінами від 25 жовтня 2022 року) (Далі - Постанова №413) Уряд з 25 жовтня 2022 року створив механізм отримання особами статусу учасника бойових дій та надав уповноваженим державним органам загальний 2 - місячний строк для надання статусу учасника бойових дій, тому за умови сумлінного виконання відповідачем покладених обов`язків щодо своєчасного подання на розгляд комісії Військової частини НОМЕР_4 належних документів стосовно його участі у виконанні бойових (службових) завдань, позивач повинен був отримати статус учасника бойових дій, у вигляді посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач стверджує, що саме з 26 грудня 2022 року на нього мали поширюватися усі пільги, передбаченні Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Водночас, позивач просив врахувати, що посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 30 серпня 2023 року ним отримано лише 12 вересня 2023 року, що підтверджується відомістю військової частини НОМЕР_6 , де останній проходить службу на час звернення до суду, а тому тільки з цього часу він дізнався про порушення прав.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Вказаною ухвалою питання дотримання строку звернення до суду не вирішувалось.
16 жовтня 2023 року позивач, з метою виконання вимог ухвали суду від 13 жовтня 2023 року, надав до суду заяву про усунення недоліків та уточнений адміністративний позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Ухвалено питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено,поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, вирішити на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин.
26 жовтня 2023 року представник відповідача заявив клопотання, в якому просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії до Військової частини НОМЕР_1 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що враховуючи доводи позивача та твердження про те, що право на отримання статусу учасника бойових дій виникло 05 серпня 2022 року, в той час як нормативно правові зміни відбулися 25 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 при поданні позову 12 жовтня 2023 року було порушено строк звернення до адміністративного суду, при цьому не наведено причин пропуску строку звернення до суду. На підтвердження заявленого клопотання відповідач посилається на правила статті 122 КАС України, вказав, що строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, відповідач просив застосувати наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
30 жовтня 2023 року позивач надав до суду заперечення на клопотання представника відповідача від 26 жовтня 2023 року, за змістом яких стверджує, що строк звернення до суду розпочав відлік з наступного дня після отримання посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 30 серпня 2023 року - 13 вересня 2023 року, а тому при зверненні до суду 12 жовтня 2023 року з розглядаємим позовом слід вважати, що він звернувся у місячний термін та будь який строк звернення не порушив.
Водночас, просить суд врахувати, що пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Вказав, що в Україні до 30 червня 2023 року діяв карантин, встановлений Урядом, то строк позовної давності застосовується лише після його закінчення, а не з 05 серпня 2022 року як це вказав відповідач.
Крім того, заперечуючи проти застосування положень статті 123 КАС України, позивач зазначив, що в умовах воєнного стану в Україні військовослужбовці Збройних сил України переведені на ненормований робочий день із обмеженням окремих соціальних прав. Клопоче, у разі якщо суд прийде до висновку, що строк звернення до суду пропущено, вважати поважними причинити його пропуску.
Вирішуючи заявлене клопотання по суті, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзац перший частини другої вказаної статті встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Разом з тим, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Підсумовуючи викладене, суд відхиляє твердження відповідача про необхідність дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду та, як наслідок, порушення такого. Адже, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, оскаржує бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що пов`язана з проходженням публічної служби, тому до спірних правовідносин застосовуються правила частини п`ятої статті 122 КАС України.
Так, строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом позову та заперечень щодо розглядаємого клопотання позивач вказує, що саме з 25 жовтня відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав вчиняти дії з метою забезпечення права позивача на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки з 05 серпня 2022 року ОСОБА_1 має на це право.
Уникаючи вирішення спору по суті, вирішуючи виключно питання дотримання строку звернення до суду, суд враховує таке.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказав на порушення відповідачем пункту 6 Постанови № 413, зі змінами, що відбулися 21 жовтня 2022 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2022 року № 1193 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413» опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» від25 жовтня 2022 року № 228/1/.
Абзацом першим частини першої статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Враховуючи наведені позивачем у заяві по суті та запереченнях на клопотання обставини, є підстави вважати, що позивач вже 25 жовтня 2022 року був обізнаний про нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.
Відтак, суд відхиляє твердження позивача, що посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 30 серпня 2023 року ним отримано лише 12 вересня 2023 року, що підтверджується відомістю військової частини НОМЕР_6 , де останній проходить службу на час звернення до суду, а тому тільки з цього часу він дізнався про порушення своїх прав.
Відповідно до частини третьоїстатті 123 КАС Україниякщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.
Незважаючи на відсутність окремо оформленого звернення позивача до суду щодо питання строку звернення до суду з цим позовом, матеріали справи містять позицію позивача щодо такого. Так, позивач посилається на тривання в державі воєнного стану та перебування на дійсній військовій службі. Також, в обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач посилається на введення картину на території України та, зокрема, на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Оскільки на спірні правовідносини розповсюджується місячний строк звернення до суду, враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» 12 жовтня 2023 року, в той час як виконання положень Постанови №413, на його думку, мало відбутися до 26 грудня 2022 року, суд констатує, що позивачем порушено місячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи питання стосовно поважності/неповажності пропуску цього строку, суд виходить з того, що сам по собі інститут обмеження строку реалізації права на судовий захист має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Зазначене обмеження покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поряд із цим право особи на судовий захист гарантується статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій таке право надано.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема Рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, […] не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги […] в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (п.п. 22-23); в п. 30 Рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.
Виходячи з обґрунтувань причин пропуску строку, суд вважає необґрунтованими та не поважними причини пропуску строку в частині посилання позивача на введення картину на території України та, зокрема, на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, оскільки впроваджені карантинні обмеження не мали постійної дії, були триваючими, з відповідними обмеженнями та послабленнями, зокрема, за постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року було установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року; постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20 травня 2020 року дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 продовжено до 31 липня 2020 року; постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» дію карантину знову продовжено до 31 серпня 2020 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (далі Закон №540-IX) розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, встановлені статтею 122 КАС України продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон №731-IX), яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.
Після змін пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України було викладено в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.».
Також, наведений пункт КАС України доповнено приміткою, за якою процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» в редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом №731-IX.
Отже, строки, раніше продовжені пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України до кінця дії карантину в новій редакції норми обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом №731-IX. Тобто, строки на звернення до суду, продовжені пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України та закінчили свій перебіг 06 серпня 2020 року, а не 30 червня 2023 року, як помилково визначив позивач.
Водночас, суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25 квітня 2022 року.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року №2915-IX, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від №3057-IX від 02 травня 2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від №3275-IX від 27 липня 2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Разом з тим, вивчивши доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що перебування позивача на військовій службі в умовах введеного в Україні воєнного стану, свідчить про поважність причин пропуску ним такого строку, а тому заява позивача підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 цей строк, відтак, враховуючи наведені представником відповідача у клопотанні обґрунтування, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 4, 121-123, 240, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
3. Відмовити у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.
4. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/).
6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.С. Молочна