1Справа № 335/7288/23 2/335/2643/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
при секретарі - Печерей О.С.,
за участю
представника позивача - адвоката Загрія Н.Ю.,
представника відповідача - Вигівського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника адвоката Загрія Надію Юріївну, до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, про стягнення доплати за виконання додаткової роботи,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст позовних вимог та рух справи
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - позивач), діючи через представника адвоката Загрія Н.Ю., звернулась до суду з позовом до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області (надалі відповідач або БМВА БРЗО), просила стягнути з відповідача на свою користь доплату за додаткової роботи, що була виконана нею як уповноваженою особою з публічних закупівель, у розмірі 21300,00 грн.
Ухвалою від 09.08.2023 було відкрите провадження у справі, її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.
01.09.2023 до суду надійшов письмовий відзив відповідача із запереченнями проти задоволення позову.
07.09.2023 до суду надійшла письмова відповідь представника позивача на відзив та заява про виклик свідка.
Судовий розгляд неодноразово відкладався з причин, які не залежали від суду.
В судовому засіданні 16.11.2023 були заслухані пояснення представників сторін, досліджені письмові докази та допитаний свідок зі сторони позивача.
В судовому засіданні 21.11.2023 судом ухвалено та оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
2. Доводи сторін по суті позовних вимог
2.1. В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на такі обставини і норми права
19.10.2022 позивач була прийнята на роботу до відповідача на посаду начальника- юрисконсульта відділу юридично-кадрового забезпечення апарату Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області з посадовим окладом 7100,00 грн.
Пізніше, а саме 16 листопада 2022 року, Розпорядженням начальника БМВА БРЗО № 67 позивача додатково призначено уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.
Також, 16 листопада 2022 року Розпорядженням начальника БМВА БРЗО № 66 було затверджено Положення про уповноважену особу з публічних закупівель (надалі Положення № 66).
Відповідно допункту 2.1Положення №66одним ізспособів визначенняуповноваженої особи є покладення на працівника із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Пунктом 3.3Положення № 66передбачено,що оплатапраці (доплата)уповноваженої особиздійснюється напідставі законівта іншихнормативно-правовихактів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів. Розмір заробітної плати (доплати) уповноваженої особи визначається у трудовому договорі (контракті) відповідно до вимог законодавства.
За час роботи, поряд з виконанням основних посадових обов`язків, позивачем виконувались обов`язки уповноваженої особи з публічних закупівель.
Так, позивачем було проведено сім закупівель: 06 грудня 2022 року - очікувана вартість 49 725 грн., 08 грудня 2022 року - очікувана вартість 2 086 грн., 16 грудня 2022 року - очікувана вартість 94 720 грн., 16 грудня 2022 року - очікувана вартість 56 721 грн., 21 лютого 2023 року - очікувана вартість 81 825 грн., 07 березня 2023 року - очікувана вартість 84 422 грн., 04 квітня 2023 року - очікувана вартість 99 900 грн., 10 квітня 2023 - очікувана вартість 94 290,22 грн.
Вказане підтверджується роздруківками з порталу prozorro.gov.ua, доданими до позовної заяви.
Отже,паралельно звиконанням своїхосновних посадовихобов`язків,позивач малазначне навантаженняз виконанняроботи уповноваженоїособи,що включала,але невиключно:розробку тапідготовку тендерноїдокументації,проведення попередніхринковихконсультацій з метою аналізу ринку, проведення самої процедури закупівель/спрощених закупівель, забезпечення укладення рамкових угод, забезпечення складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, що визначені профільним законом тощо.
На думку позивача, за наведених обставин вона мала право на доплату у розмірі 50 % від її посадового окладу за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, що передбачена підпунктом третім пункту третього Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 1298 від 30.08.2002 року (надалі Постанова № 1298).
Однак додаткова робота (виконання обов`язків уповноваженої особи з публічних закупівель) позивачу жодним чином не оплачувалась.
08.05.2023 позивач звільнилась з роботи у відповідача за власним бажанням.
Таким чином, сума невиплаченої позивачу доплати за виконання обов`язків уповноваженої особи з публічних закупівель за період часу з 16.11.2022 по 08.05.2022, з розрахунку 50% від посадового окладу позивача, за її підрахунком, становить 21300,00 грн.
Відтак, позивач просила стягнути вказану суму з відповідача на підставі ст. ст. 21, 94, 97, 233 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці», пп. 3 п.3 Постанови № 1298, а також покласти на відповідача судові витрати, які мають бути понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги адвоката Загрія Н.Ю. у розмірі 18000,00 грн.
Окремо сторона позивача навела доводи щодо розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
Зокрема, у позовні заяві зазначено, що позивач присягу посадової особи органу місцевого самоврядування не складала, була прийнята на роботу за строковим трудовим договором поза межами конкурсу, її посада не належала до посад в органах місцевого самоврядування, БМВА БРЗО не органом місцевого самоврядування і не є правонаступником Бердянської міської ради Запорізької області та її виконавчого комітету, а отже - період роботи у відповідача не перебувала на публічній службі. Відтак, навіть незважаючи на те, що позивач отримувала заробітну плату за рахунок бюджетних коштів, спір за її вимогами є суто трудовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
2.2. Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позову, пославшись на такі обставини і норми права
Відповідач не оспорював фактичні обставини, покладені в основу позовних вимог, однак щодо дотримання права позивача на оплату додатково покладених на неї обов`язків уповноваженої особи з публічних закупівель наполягав, що у відповідних відносинах з позивачем керувався нормами Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, зокрема, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством (ч. 1 ст. 11).
Розпорядженням начальника БМВА БРЗО обов`язки уповноваженої особи з питань закупівель покладені на працівника зі штатної чисельності установи, а саме на ОСОБА_1 , та їй встановлено доплату за додаткове навантаження при виконанні «закупівельних» обов`язків, шляхом збільшення відсоткового розміру щомісячної премії.
Так, середній показник відсоткового розміру щомісячної премії визначеної начальником БМВА БРЗО працівникам БМВА БРЗО за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року (період в якому ОСОБА_1 фактично виконувала функції уповноваженої особи з закупівель), складає 180%. Разом з тим середній показник відсоткового розміру щомісячної премії, визначеної начальником БМВА БРЗО, працівникам БМВА БРЗО за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року (період в якому ОСОБА_1 фактично виконувала функції уповноваженої особи з закупівель) складає 204%, що є підтвердженням доплати у вигляді премії ОСОБА_1 , як уповноваженій особі з питань закупівель БМВА БРЗО.
На думку відповідача, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», формулювання «з відповідною доплатою згідно із законодавством», не встановлює для уповноваженої особи з питань закупівель, конкретного виду доплати (виплати). В даному випадку під доплатою слід розуміти надання такій особі певної грошової винагороди у вигляді будь-якої виплати (надбавки, премії тощо).
До того ж, нормативно не визначено й розмір доплати за виконання «закупівельних» обов`язків.
В даному випадку можна використовувати галузеву оплатну нормативну базу щодо оплати праці, зокрема, встановлювати дозволені галузеві стимулюючі виплати у вигляді надбавок та премій, що виплачуються в межах затвердженого фонду оплати праці.
Отже, на переконання відповідача, твердження позивача щодо невиплат їй надбавок чи премій за виконання додаткової роботи є хибним та таким, що не відповідає дійсності та являється виключно її суб`єктивним твердженням.
Посилання позивача на вимоги пп. 3 п. 3 Постанови № 1298 щодо обов`язку БМВА БРЗО сплачувати їй 50% від посадового окладу за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, взагалі є неприйнятним, оскільки цим пунктом встановлено доплати працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників; за суміщення професій (посад); за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
Тобто, законодавець надає виключно роботодавцю повноваження щодо визначення розміру доплат, в даному випадку БМВА БРЗО, та ні в якому разі не зазначає про встановлення саме певної відсоткової ставки, але лише вказує на її граничний розмір.
Крім того, вищевказана постанова стосується оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, тоді як позивач виходить з того, що вона не набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а отже і посилання позивача на дану постанову взагалі нівелює її застосування у даному випадку.
2.3. Доводи сторони позивача, викладені у письмовій відповіді на відзив
На думку сторони позивача, відповідачем не було доведено факту нарахування й виплати позивачу премії у розмірі, підвищеному у порівнянні з середнім розміром премій, що виплачувались персональному складу відповідача.
На підтвердження начебто виплати позивачу підвищеної премії за виконання додаткової роботи на посаді уповноваженої особи з публічних закупівель відповідач посилається на пункт 2.2. Положення про преміювання працівників БМВА БРЗО та надає довідки «за місцем вимоги» № 01-13/979 від 29.08.2023 року та № 01-13/980 від 29.08.2023.
На переконаннясторони позивача,до вказанихдовідок слідпоставитись критично,оскільки вонине відповідаютьвимогам ст.ст.79,80ЦПК України,а саме:не містятьв собіповної інформації,яка моженадати змогу здійснити порівняння розміру премій позивача та інших працівників відповідача; інформація, що міститься у довідках, викладена суб`єктивно та стисло, що не дає можливості дійти висновку про виплату позивачу дійсно підвищеної премії.
В довідках викладена лише загальна інформація, інформація по посадам працівників по їх посадовим окладам відсутня, невідомо чи враховано для розрахунку середнього показника відсоткового розміру щомісячної премії аналогічні посади тієї, що займала позивач з аналогічними посадовими окладами, не є зрозумілим, яким чином було проведено розрахунок середнього показника відсоткового розміру щомісячної премії тощо.
Як випливає з наказів про преміювання всіх працівників відповідача, зокрема і позивача, копії яких надані були надані до позовної заяви, розмір премії встановлювався за одним критерієм (показником преміювання), вказаним у пункті 2.2. Положення про преміювання, а саме: премії нараховувались і виплачувались відповідно до «особистого внеску в загальні результати роботи».
Відповідно до п. 2.4 Положення про преміювання № 4 від 09.09.2022 року (що діяло на час покладення на Позивача виконання додаткової роботи і до 01.02.2023 року) питання визначення розміру премії працівникам вирішувалось на підставі подання керівника апарату Бердянської МВА, враховуючи пропозиції керівників структурних підрозділів.
Позивач наполягає, що працівникам, які займали посади, аналогічні посаді позивача та мали аналогічний посадовий оклад, встановлювався однаковий відсоток, і як наслідок розмір премії. Жодної підвищеної премії Позивач не отримувала.
Накази про встановлення, нарахування та виплату позивачу окремої (відмежованої) від інших працівників будь-якої премії відсутні.
Крім того, на підтвердження того, що доплата за виконання додаткової роботи не може здійснювати шляхом виплати підвищеної премії, свідчить наступне.
Розпорядженням № 67 взагалі не визначено: ні про здійснення доплати за виконання додаткової роботи, ані яким шляхом така доплата має відбуватись, що прямо порушує вимоги статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 2.1 Положення № 66.
Крім того, Міністерством розвиткуекономіки,торгівлі тасільського господарстваУкраїни (Мінекономіки)ще 10.04.2020року наданіофіційні роз`яснення«Щодо організаціїзакупівельної діяльностізамовника» від10.04.2020року №3304-04/24218-06,відповідно дояких оплатапраці уповноваженоїособи зпублічних закупівельшляхом преміюванняособи,яка виконуєцю роботу,як додатковупоряд зосновними трудовимиобов`язками нездійснюється,а маєбути встановленосамедоплату за виконання додаткової роботи: розширення зони обслуговування або збільшення обсягу роботи.
Посилання відповідача на те, що дія Постанови № 1298 не розповсюджується на позивача, оскільки вона не набула статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, на думку представника позивача, є неспроможними, тому що поняття «посадова особа органу місцевого самоврядування» не є тотожним поняттю «працівник бюджетної сфери», або «працівник установ, закладів та організацій, що фінансується з бюджету».
Встановлення граничного розміру відсотку від посадового окладу, а саме 50% є справедливим і виправданим зважаючи на підвищену відповідальність та широке коло обов`язків, які має виконувати уповноважена особа з публічних закупівель, які вказані у Законі України «Про публічні закупівлі» та в Положенні № 66.
3. Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження
Указом Президента України №587/2022 від 18.08.2022 створено Бердянську міську військову адміністрацію Бердянського району Запорізької області. Згідно положень п. ч. 8 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
Начальника Бердянської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області Вікторію ГАЛІЦІНУ призначено Розпорядженням Президента України від 18.08.2022 №147/2022-рп.
19.10.2022 між ОСОБА_1 та БМВА БРЗО укладено трудовий договір №10/2022.
За умовами укладеного трудового договору, наказом начальника БМВА БРЗО від 19.10.2022 № 17 ОСОБА_1 була з 20.10.2022 прийнята на роботу на посаду начальника-юрисконсульта відділу юридично-кадрового забезпечення апарату Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, з посадовим окладом 7100,00 грн. (копія наказу наявна в матеріалах справи).
Відповідно до витягів із штатного розпису БМВА БРЗО, затвердженого головою Запорізької обласної військової адміністрації 30.08.2022 та 11.01.2023, відділ юридично-кадрового забезпечення є структурним підрозділом БМВА БРЗО, а посада начальника-юрисконсульта цього відділу, відповідно, є посадою керівника структурного підрозділу.
Розпорядженням начальника БМВА БРЗО від 16.11.2022 було затверджено Положення № 66, пунктом 2.1. якого було передбачено, що уповноважена особа визначається або призначається одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом уведення до штатного розпису окремої посади, на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Розпорядженням начальника БМВА БРЗО № 67 від 16.11.2022 позивача призначено уповноваженою особою та визначено відповідальною за організацію та проведення закупівель (копія наявна в матеріалах справи).
Пунктом 3.3 Положення № 66 було передбачено, що оплата праці (доплата) уповноваженої особи здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів. Розмір заробітної плати (доплати) уповноваженої особи визначається у трудовому договорі (контракті) відповідно до вимог законодавства.
У Розпорядженні начальника БМВА БРЗО № 67 від 16.11.2022 про призначення позивача уповноваженою особою розмір доплати за виконання функцій уповноваженої особи та (або) умови і порядок її визначення (встановлення) не вказані.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.5 Трудового договору № 10/2022 від 19.10.2022, укладеного між позивачем та відповідачем, за виконання обов`язків, передбачених цим договором, працівнику щомісяця виплачується заробітна плата, що складається з посадового окладу, розмір якого встановлюється штатним розписом. За особливі досягнення в роботі, і в інших випадках працівнику можуть виплачуватись премії, надбавки, доплати. Розмір і порядок таких виплат встановлюються внутрішніми правовими актами БМВА БРЗО та законодавством України.
У період перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, щомісяця начальник БМВА БРЗО встановлювала працівникам, в тому числі й позивачу, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, за фактично відпрацьований час, що підтверджується наявними у справі копіями наказів № 17 від 31.10.2022, № 24 від 29.11.2023, № 38 від 12.12.2022, № 62 від 24.01.2023, № 65 від 17.02.2023, № 69 від 24.03.2023, № 77 від 20.04.2023.
Крім того, на підставі вказаних наказів позивачу також нараховувалась та виплачувалась премія відповідно її особистого внеску в загальні результати роботи.
За період перебування на посаді начальника-юрисконсульта відділу юридично- кадрового забезпечення апарату Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області ОСОБА_1 виконувала функції уповноваженої особи з публічних закупівель.
Відповідно до наказу начальника БМВА БРЗО №88 від 05.05.2023 (копія наявна в матеріалах справи) ОСОБА_1 08.05.2023 було звільнено з посади начальника юридичного відділу апарату Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області за власним бажанням.
Сторонами не оспорювався той факт, що на виконання функцій уповноваженої особи позивачем фактично було проведено сім закупівель: 06 грудня 2022 року - очікувана вартість 49 725 грн., 08 грудня 2022 року - очікувана вартість 2 086 грн., 16 грудня 2022 року - очікувана вартість 94 720 грн., 16 грудня 2022 року - очікувана вартість 56 721 грн., 21 лютого 2023 року - очікувана вартість 81 825 грн., 07 березня 2023 року - очікувана вартість 84 422 грн., 04 квітня 2023 року - очікувана вартість 99 900 грн., 10 квітня 2023 - очікувана вартість 94 290,22 грн.
Також сторонами не оспорювалось, що за період роботи з 20.10.2022 по 08.05.2023 включно, загальна сума заробітної плати ОСОБА_1 склала 181 592,55 грн., в тому числі в розрізі по місяцях:
у жовтні 2022 року - 7 761,90 грн., в тому числі посадовий оклад - 2 704,76,00 грн.; надбавка за 11 ранг - 400,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 1 552,38 грн.; премія у розмірі 100% - З 104,76 грн.;
у листопаді 2022 року - 22 500,00 грн., в тому числі 7 100,00 грн; надбавка за 11 ранг - 400,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 3 750,00 грн.; премія у розмірі 150% - 11 250,00 грн.;
у грудні 2022 року - 33 750,00 грн., в тому числі посадовий оклад - 7 100,00 грн; надбавка за 11 ранг - 400,00 грн.; премія з нагоди професійного свята «День місцевого самоврядування» 100% - 7 500,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 3 750,00 грн.; премія у розмірі 200% - 15000,00 грн.;
у січні 2023 року - 28 125,00 грн., в тому числі посадовий оклад - 7100,00 грн; надбавка за 11 ранг - 400,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 3 750.00 грн.; премія у розмірі 225% - 16 875,00 грн.;
у лютому 2023 року - 33 750 грн., в тому числі посадовий оклад - 7 100,00 грн; надбавка за 11 ранг - 400,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 3 750,00 грн.; премія у розмірі 300% - 22 500,00 грн.;
у березні 2023 року - 27 203,16 грн., в тому числі посадовий оклад - 4 630,43 грн; надбавка за 11 ранг - 260,87 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 2 445,65 грн.; премія у розмірі 300% - 14 673,90 грн.; допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок роботодавця - 5 192,31 грн.;
у квітні 2023 року - 10 034,04 грн., в тому числі посадовий оклад - 4 260,00 грн; надбавка за 11 ранг - 240,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 50% - 2 250,00 грн.; премія у розмірі 50% - 2 250,00 грн.; допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок роботодавця - 3 528,60;
у травні 2023 року - 21 899,88 грн., в тому числі посадовий оклад - 0,00 грн; надбавка за 11 ранг - 0,00 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 0% - 0,00 грн.; премія у розмірі 0% - 0,00 грн.; допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду України - 9880,08 грн.: компенсація за невикористану відпустку 17 календарних днів - 14 269,80 грн.
В судовому засіданні був також допитаний свідок ОСОБА_2 , який у період спірних правовідносин працював на посаді керівника апарату БМВА БРЗО. Свідок надав пояснення про те, що позивач дійсно фактично виконувала функції уповноваженої особи, і що виконання цих функцій становило значне навантаження. Позивач та інші працівники юридичного відділу, як правило, затримувались на роботі після закінчення робочого часу. Щодо питання про встановлення позивачу та іншим працівникам відповідача надбавки за ранги посадових осіб органів місцевого самоврядування свідок пояснив, що висловлював свою незгоду з таким рішенням начальника, оскільки статус працівників військових адміністрацій чітко не визначений, і встановлення такої надбавки в подальшому може бути визнано безпідставним. Щодо оплати праці позивача свідок пояснив, що, як керівник апарату, вважав за необхідне належним чином оплачувати роботу працівників, тому вносив начальнику подання про преміювання позивача, виходячи з роботи, яку вона виконувала за основною посадою. Щодо вирішення питання про оплату праці позивача як уповноваженої особи свідок, як керівник апарату, не мав до цього відношення, оскільки уповноважена особа безпосередньо підпорядкована начальнику БМВА БРЗО.
4. Норми права, що регулюють спірні відносини
4.1. Статтею четвертою Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що:
на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення діїКонституціїта законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації (ч. 1);
військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на нихКонституцієюта законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом; військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації (абз. 1 та 2 ч. 3);
військові адміністрації населених пунктів формуються з військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу, а також працівників, які уклали трудовий договір з обласними військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або з Генеральним штабом Збройних Сил України (якщо у відповідній області не утворено обласну військову адміністрацію) (абз. 1 ч. 5);
фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 6);
структуру і штатний розпис районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких утворені обласні військові адміністрації, затверджують начальники відповідних обласних військових адміністрацій (абз. 6 ч. 7);
військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування (ч. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуютьсяКонституцією України, законами України"Про оборону України","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію","Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
4.2. Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом,Законом України "Про оплату праці"та іншими нормативно-правовими актами.
4.3. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять:
основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці», умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, тачастиною першоюстатті 10 цього Закону.
4.4. Постановою № 1298 затверджено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (п. 1), а також установлено доплату працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):
за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників;
за суміщення професій (посад);
за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт (підпункт «а» пункту 3).
Водночас цим підпунктом окремо встановлено, що зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.
4.5. Порядком фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 397, передбачено, що:
цей Порядок визначає механізм фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, зокрема здійснення оплати праці працівників та грошового забезпечення військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них в установленому законодавством порядку (п. 1);
фінансування діяльності військових адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету територіальної громади, де утворено військову адміністрацію (пп. 1 п. 2);
розмір заробітної плати працівників обласних та районних військових адміністрацій визначається згідно з умовами оплати праці, встановленими для відповідних працівників районних та обласних держадміністрацій, а працівників військових адміністрацій населених пунктів - згідно з умовами оплати праці, встановленими для працівників відповідних органів місцевого самоврядування (абз. 1 п. 4).
4.6. Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268 (надалі Постанова № 268) передбачено, що:
умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно здодатками48-53і57 до цієї постанови (абз. 2 п. 1);
керівники органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці мають право установлювати:
а) керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів;
б) заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, посадові оклади на 3-7 відсотків нижче передбаченого схемою посадового окладу відповідного керівника;
в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи:
керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років …,
г) спеціалістам і службовцям (крім заступників керівників органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, керівників структурних підрозділів та їх заступників) доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв`язку з вагітністю і пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) - до 50 відсотків посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника (пп. «а» - «г» п. 2).
4.7. Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що:
служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1)
посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ч. 1 ст. 2);
громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених вабзаці другомучастини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу ….; посадова особамісцевого самоврядування,яка впершеприймається наслужбу воргани місцевогосамоврядування,вважається такою,що вступилана посаду,з моментускладення Присяги. Присягавважається складеною,якщо післяїї зачитуваннягромадянин Українискріплює Присягусвоїм підписом.Підписаний текстПрисяги зберігаєтьсяза місцемслужби. Відомості про складення Присяги із зазначенням дати складення Присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в порядку, затвердженому Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу громадянина про складення Присяги робиться запис у його трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги (ч. ч. 1-5 ст. 11).
5. Мотиви і висновки суду
5.1. Щодо розгляду спору в порядку цивільного судочинства
Великою палатою Верховного суду неодноразово розглядались питання розмежування компетенції різних видів судочинства, та в узагальненому вигляді сформульовані такий підхід до вирішення цього питання: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівкау законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Оскільки відповідачем у цій справі є військова адміністрація, тобто тимчасовий державний орган, діяльність якого фінансується за рахунок бюджету, окремого мотивування потребує висновок суду щодо виду судочинства, в порядку якого підлягає розгляду спір.
Системний аналіз матеріальних норм права, що регулюють порядок створення та діяльності військових адміністрацій, вказує на те, що такі органи є суб`єктами владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони є державними органами.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Із змісту абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» випливає, що персональний склад військових адміністрацій формується як з осіб, які вже перебувають на публічній службі (військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу), так і з працівників, які уклали трудовий договір з обласними військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або з Генеральним штабом Збройних Сил України (якщо у відповідній області не утворено обласну військову адміністрацію).
При цьому правовий статус працівників, які працюють у військовій адміністрації за трудовим договором, окремо не врегульований.
З одного боку, такі особи працюють у державному органі, прямо чи опосередковано виконують функції держави, отримують заробітну плату за рахунок бюджету відповідного рівня в розмірі, порядку і на умовах, аналогічних тим, що передбачені для державних службовців або посадових осіб органів місцевого самоврядування.
З іншого боку, жодним законодавчим актом прямо не передбачено, що на таких працівників поширюються вимоги Законів України «Про державну службу» або «Про службу в органах місцевого самоврядування», в тому числі щодо порядку та умов прийняття на службу, прийняття присяги, присвоєння категорій та рангів тощо.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено ознак того, що під час роботи у відповідача позивач перебувала на публічній службі, тому суд приходить до висновку, що спір між ними є суто трудовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не впливає на такий висновок й той факт, що позивачу нараховувалась та виплачувалась надбавка за 11-й ранг, оскільки підстави для встановлення такої надбавки суду надані не були, як і не було доведено факту прийняття позивачем Присяги посадової особи органу місцевого самоврядування, відсутність якої в будь-якому разі виключає набуття позивачем статусу такої посадової особи.
5.2. Щодо суті позовних вимог
Виходячи із змісту наведених вище та проаналізованих судом фактів і норм права, позивач мала право на отримання додаткової оплати роботи, яку вона виконувала як уповноважена особа з публічних закупівель.
Водночас відповідач, маючи обов`язок виплачувати позивачу таку додаткову оплату, був обмеженим у виборі способу такої оплати, оскільки мав керуватися приписами Постанови № 1298 та Постанови № 268, якими прямо передбачено, що доплати за за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу, не можуть бути встановлені для керівників структурних підрозділів та їх заступників.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, оскільки позивач працювала на посаді керівника структурного підрозділу БМВА БРЗО, у начальника цього органу не було права на встановлення позивачу саме такої доплати в силу прямої законодавчої заборони, і тому відповідні доводи сторони позивача суд відхиляє.
Разом з цим суд зауважує, що ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані Положенням № 66 безпосередньо не передбачено ані граничних розмірів оплати праці уповноваженої особи з публічних закупівель, ані того, в якому саме виді, з точки зору структури заробітної плати, може або має бути здійснена така оплата.
З іншого боку, виходячи із встановленої у ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структури заробітної плати, премія може виплачуватись і як додаткова заробітна плата (за виконання виробничих обов`язків і функцій), і як заохочувальна виплата.
З урахуванням цього, єдиним законним способом дотримання права позивача на додаткову оплату за виконання функцій уповноваженої особи, який міг бути застосований відповідачем, це виплата премій як додаткової заробітної плати за виконання виробничих обов`язків.
Співвставленням наявних у справі відомостей, достовірність яких сторонами не оспорювалась, судом встановлено, що позивач організувала чотири публічні закупівлі у грудні 2022 року та по одній публічній закупівлі у лютому, березні та квітні 2023 року, і в ці ж періоди їй було нараховано премію: у грудні 2022 року 200% посадового окладу, у січні 2023 року 225% посадового окладу, у лютому та березні 2023 року по 300% посадового окладу, у квітні 2023 року 50% посадового окладу (вочевидь, це було пов`язано з тимчасовою непрацездатністю). При цьому у жовтні та листопаді 2022 року, коли публічні закупівлі не проводились, позивачу була нарахована премія у розмірі 100 і 150 відсотків посадового окладу відповідно.
Отже, очевидним є те, що розмір премії, що нараховувався позивачу, був більшим у тих місяцях, коли позивач фактично здійснювала функції уповноваженої особи, і тому суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача у цій частині.
При цьому той факт, що у наказах про преміювання зазначалось, що премія виплачується працівникам за особистий внесок у загальні результати роботи, не спростовує наведеного висновку, оскільки виконання функцій уповноваженої особи, разом з виконанням основної роботи, і був особистим внеском позивача.
Показання свідка ОСОБА_2 суд оцінює критично, оскільки остаточне рішення про визначення розміру премії та підстав для її виплати належить до компетенції начальника військової адміністрації.
Позивачем не надано доказів на спростування доводів відповідача щодо того, що оплата виконання позивачем функцій уповноваженої особи здійснювалась шляхом збільшення розміру премії у відповідних періодах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено право позивача на оплату додаткової роботи з виконання функцій уповноваженої особи з публічних закупівель, і тому підстав для задоволення позову немає.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, що понесені або мають бути понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого через представника адвоката Загрія Надію Юріївну, до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, про стягнення доплати за виконання додаткової роботи, - відмовити.
Повний текст рішення складений 23.11.2023.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.
Суддя М.М. Мінаєв
