Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 638/18074/23
Провадження № 1-кп/638/1888/23
УХВАЛА
Іменем України
21 грудня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020001901 від 12 вересня 2023 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області, громадянин України, військовослужбовець, у військовому званні солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа за обвинувальтним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020001901 від 12 вересня 2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду і викликати в судове засідання учасників процесу, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений, ОСОБА_4 погодився із думкою прокурора щодо можливості призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань не заявляв.
Захисник обвинуваченого, погодився із думкою прокурора щодо можливості призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань не заявляв.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314КПК Українирішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Дзержинському районному суду м. Харкова.
Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, відсутні.
З дотриманням вимог статті 293 КПК України копія обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вручені обвинуваченому
Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей468,469,470,472-475 КПК України, до суду не надходила.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини 1 та частини 2 статті 284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Також, в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого, ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ризики зазначені прокурором є необґрунтовані. Просив призначити більш м`який запобіжний захід.
Обвинувачений, ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу..
При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.
03 листопада 2023 року Ухвалою слідчого суддіЛенінського районногосуду м.Харковащодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора», строком на 60 днів, а саме до 01.01.2024 включно. Визначено суму застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 107360 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні місця несення служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, як окремо, так і усіма у сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-п.1ч.1ст.177КПК України,переховуватися відоргану досудовогорозслідування абосуду,пов`язаний тимщо ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину заякий,передбачено понесеннявинною особоюпокарання увиді позбавленняволі строкомдо 10років,у зв`язкуіз чимрозуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, пов`язаний з тим, що обвинувачений розуміючи ступіньтяжкості вчиненогозлочину,наслідки таризик втечідля нього,при цьомуяк військовослужбовецьмаючи певнупідтримку середінших військовослужбовцівможе будь-якимчином здійснювативплив насвідків.Імовірність впливуна свідківза допомогоюнасилля складатимесуть ризикувчинити іншекримінальне правопорушенняабо перешкоджаннякримінальному провадженнюбудь-якимчином.Крім цього,обвинувачений перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування
Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:
- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, та обрання такого запобіжного заходу може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом незаконного впливу на свідків, з метою уникнення покарання.
- особиста порука на адресу суду та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за обвинуваченого.
- домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні та переховування від органів досудового розслідування та суду.
- застава - не можливо застосувати у зв`язку із тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, м`якість застосування якого створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
У разі застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, суд приходить до висновку про доцільність залишити раніше визначений розмір застави, в розмiрi сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2684 грн. х 40), а саме - в сумі 107 360 грн.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 291, 315 КПК України суд,-
У Х В А Л И В:
Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023170020001901 від 12 вересня 2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова на 27 грудня 2023 року о 14 год. 00 хв.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 лютого 2024 року.
Залишити раніше визначену суму застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107 360 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом дії ухвали.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 з під варти та покласти на нього наступні обов`язки:
1)-Прибувати до суду за першою вимогою;
2)Не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу суду;
3)Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) Утримуватись від спілкування з свідками, коло яких стало відомо обвинуваченому під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суми застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої особи запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
