КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 760/12027/23
провадження № 22-ц/824/16046/2023
12 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.
при секретарі Усковій Я. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртелеком» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Панчишина Андрія Вікторовича на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року в складі судді Шереметьєвої Л.А.,
встановив:
29.05.2023 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Панчишина А. В. звернувся з позовом до АТ «Укртелеком», в якому просивпоновити (повторно призначити) його на раніше займаній посаді начальника відділу розвитку інформаційних систем департаменту розвитку інформаційних систем дирекції інформаційних технологій в АТ "Укртелеком" або рівнозначній посаді, яку займав до звільнення. Зобов`язати АТ «Укртелеком» нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2023 з урахуванням середньоденної заробітної плати в розмірі 2 853, 84 грн. Допустити до негайного виконання рішення суду до негайного виконання. Відшкодувати судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом №616-К від 06.07.2017 ОСОБА_1 з 10.07.2017 було прийнято на посаду начальника відділу розвитку інформаційних систем департаменту інформаційних систем в дирекції інформаційних технологій АТ «Укртелеком».
В травні 2018 року дружина позивача - ОСОБА_2 отримала посаду спеціаліста з консульських питань Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії та виїхала на виконання завдань дипломатичної служби до Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.
02.05.2018 ОСОБА_1 написав заяву на ім`я Державного секретаря МЗС України про від`їзд у відрядження разом з дружиною.
08.08.2019 ОСОБА_1 написав заяву на звільнення, в якій вказав, що звільнення необхідне у зв`язку з виїздом на постійне перебування з дружиною та дітьми до Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії за місцем довготривалого відрядження дружини - працівника дипломатичної служби в закордонній дипломатичній установі України.
28.07.2020 ОСОБА_1 дізнався, що дружина подала позов до суду про розлучення.
22.09.2020 МЗС України наказом № 1669-ос достроково скасувало відрядження ОСОБА_1 за місцем довгострокового відрядження дружини.
Після повернення до Києва з Лондона з липня 2020 по квітень 2023 року в АТ «Укртелеком» вільної посади, що відповідала б навичкам позивача, не було.
11.04.2023 ОСОБА_1 на веб-сайті robota.ua побачив вакантну посаду "начальник відділу розвитку інформаційних систем", з якої він звільнився 31.10.2019, із тими самими функціональними обов`язками, які добре знає, вміє і розуміє як їх виконувати.
14.04.2023 ОСОБА_1 надіслав заяву про поновлення на раніше зайнятій посаді на підставі ч.3 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу», яка була отримана відповідачем 18.04.2023.
02.05.2023 ОСОБА_1 отримав відповідь АТ "Укртелеком", якою безпідставно та всупереч вимогам чинного трудового законодавства йому було відмовлено у поновленні на раніше займаній посаді, оскільки чинним трудовим законодавством України не передбачено підстав та порядку поновлення трудового договору після його припинення.
Посилався на те, що відповідачем при вирішенні питання про поновлення на посаді було порушено принцип верховенства права, оскільки у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві необхідно застосовувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Вважав, що відмова у поновленні на посаді з огляду на відсутність законодавчих підстав не може вважатися законною підставою для відмови у поворотному прийнятті на роботу за умови існування підстав, які закріплені у ч. 3 ст. 37 Закону України "Про дипломатичну службу".
Таким чином позивач вважав, що належним способом захисту порушеного права є поновлення на роботі та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2023 по дату прийняття рішення у справі.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
06.10.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Панчишин А. В. на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права (зокрема, ст. 36 КЗпП України, ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу»).
Вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення про розірвання трудових відносин та не взяв до уваги ту обставину, що в заяві про звільнення за угодою сторін було вказано: «у зв`язку із від`їздом за місцем довгострокового відрядження дружини-працівника дипломатичної служби в закордонній установі України», - саме таке формулювання і зазначене у ч. 3 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу».
Позивач не просив зберігати його робоче місце, а просив лише надати йому посаду, рівнозначну тій, яку займав до звільнення. Тому правова підстава звільнення зовсім не має юридичного значення.
Також не погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин не застосовується положення ч. 3 ст. 37 Закону України "Про дипломатичну службу", оскільки АТ "Укртелеком" не є державним органом, державним підприємством, установою та організацією.
Вважає, що гарантії, передбачені цим Законом, розповсюджуються не лише на державні органи і підприємства ( юридичні особи публічного права), а і на юридичні особи (організації) приватного права, якою є відповідач.
Судом першої інстанції також не дотримано принципу змагальності сторін, адже аргументам позивача не було надано відповіді, а аргументи відповідача були взяті до уваги без дотримання стандарту найбільш вагомих доказів.
02.11.2023 представник АТ «Укртелеком» - адвокат Малиновська А. Б. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Свої доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції справедливо зазначив, що обов`язок, встановлений ч. 3 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу» щодо працевлаштування другого з подружжя працівника дипломатичної служби після закінчення строку довготривалого відрядження, встановлено лише для державних підприємств, установ, організацій, як це прямо зазначено в законі.
Судом досліджено документи, надані відповідачем, і встановлено, що АТ «Укртелеком» є приватним за типом, за організаційно-правовою формою - акціонерним товариством, що підтверджується п. 1. 3 його Статуту.
Вважає істотним аспектом в даній справі - поновлення на посаді особи, яка мала статус другого з подружжя працівника дипломатичної служби, але потім його втратила через розірвання шлюбу до закінчення строку довготривалого відрядження дипломатичного працівника.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Панчишин А. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Інші учасники справи всудове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в АТ "Укртелеком" з липня 2017 року, а з 01.10.2019 - на посаді начальника відділу розвитку інформаційних систем департаменту розвитку інформаційних систем дирекції інформаційних технологій.
08 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав директору АТ "Укртелеком" заяву, у якій просив звільнити його 31 жовтня 2019 року за угодою сторін у зв`язку із від`їздом за місцем довготривалого відрядження дружини - працівника дипломатичної служби в закордонній дипломатичній установі України з виплатою одноразової вихідної допомоги в розмірі одного посадового окладу згідно п.2.16 розділу ІІ Додатку №2 колективного договору ПАТ "Укртелеком" зі змінами та доповненнями №8 (а.с.18).
Наказом директора дирекції управління персоналом та організаційного розвитку АТ "Укртелеком" №1363-к від 21.10.2019, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу розвитку інформаційних систем департаменту розвитку інформаційних систем дирекції інформаційних технологій за угодою сторін ( пункт 1 ст. 36 КЗпП України) з 31 жовтня 2019 року (а.с.55).
22.09.2020 державний секретар Міністерства закордонних справ України видав наказ №1669-ос "Про завершення перебування чоловіка ОСОБА_2 за місцем відрядження дружини", вважати ОСОБА_1 , чоловіка спеціаліста з консульських питань Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії ОСОБА_2, таким, який з 29 червня 2020 року припинив перебування за місцем довготривалого відрядження дружини. Підстава: заява ОСОБА_2 від 21.09.2020 №201/2946 (а.с.19).
14.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до директора АТ "Укртелеком" з заявою, в якій просив поновити його на займаній посаді "Керівник відділу розвитку інформаційних систем" в ІТ Дирекції", відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про дипломатичну службу", у зв`язку з завершенням його перебування за місцем закордонного відрядження дружини (а.с.22).
Листом від 02 травня 2023 року №30-вих-80С310-2023 радник Департаменту юридичної підтримки та супроводження бізнесу А. Б. Малиновська повідомила ОСОБА_1 про те, що трудові відносини між АТ "Укртелеком" та ОСОБА_1 були припинені на підставі поданої ним заяви про звільнення з Товариства за угодою сторін з 31.10.2019 в порядку п. 1 ст. 36 КЗпП України. Оскільки чинним трудовим законодавством України не передбачено підстав та порядку поновлення трудового договору після його припинення, то підстави для поновлення його на вказаній посаді в Товаристві відсутні (а.с.23).
29 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права на працю внаслідок непоновлення його на займаній посаді керівника відділу розвитку інформаційних систем відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про дипломатичну службу».
Відмовляючи в задоволенні вказаного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України "Про дипломатичну службу" інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про державну службу" та іншими законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про державну службу" цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
В ч.1 ст. 1 Закону України "Про державну службу" зазначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу" рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.
З огляду на те, що АТ "Укртелеком" не відноситься до категорії підприємства, у якого існує обов`язок працевлаштування колишнього працівника відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про дипломатичну службу", суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача з боку відповідача порушені не були, а тому відсутні підстави для їх захисту.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо непоширення гарантій визначених частиною третьою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» на позивача.
Положеннями ст. 37 Закону України "Про дипломатичну службу" визначено гарантії іншому з подружжя працівника дипломатичної служби в закордонній дипломатичній установі України.
Зокрема, положеннями ч. 3 ст. 37 цього Закону передбачено, що іншому з подружжя, який перебував за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, після закінчення строку такого відрядження надається посада в державних органах, на державних підприємствах, в установах, організаціях, де він працював до виїзду за кордон, рівнозначна тій, яку він займав до звільнення.
Відповідно до Статуту АТ "Укртелеком", затвердженого Загальними зборами акціонерів АТ "Укртелеком" протокол №21 від 21 грудня 2022 р., Товариство за типом є Приватним, за організаційно-правовою формою - акціонерним товариством.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
З огляду на те, що Законом України "Про дипломатичну службу" прямо не передбачено, що гарантії, які визначені положеннями ч. 3 ст. 37 цього Закону поширюються тільки на юридичних осіб публічного права, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що АТ "Укртелеком" не є організацією, на яку покладено обов`язок з працевлаштування працівника на посаді, рівнозначній тій, яку він займав до звільнення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги у вказаній частині, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Щодо вимоги про поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді начальника відділу розвитку інформаційних систем департаменту розвитку інформаційних систем дирекції інформаційних технологій в АТ "Укртелеком" та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Частиною 3 ст. 37 Закону України "Про дипломатичну службу" передбачено, що іншому з подружжя, який перебував за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, після закінчення строку такого відрядження надається посада в державних органах, на державних підприємствах, в установах, організаціях, де він працював до виїзду за кордон, рівнозначна тій, яку він займав до звільнення.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 від 14.04.2023, останній звернувся до АТ "Укртелеком" з проханням поновити його на займаній посаді, де він працював до виїзду за кордон у зв`язку з завершенням перебування на місцем закордонного відрядження дружини.
Враховуючи, що трудовий договір між сторонами було розірвано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у відповідача був відсутній обов`язок поновлення працівника на попередній посаді.
З огляду на те, що ОСОБА_4 не звертався до відповідача з проханням надати йому рівнозначну посаду, яку він займав до звільнення, як це передбачено Законом, а у працедавця був відсутній обов`язок поновлювати працівника на попередньо займаній ним посаді, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про поновлення його на роботі та похідна від неї вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову змінити, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панчишина Андрія Вікторовича задовольнити частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.01.2024.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук
