Справа № 161/14230/23 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/122/24 Доповідач: Киця С. I.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою представником Калініним Сергієм Костянтиновичем , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») у серпні 2023 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 172270828. Відповідно Реєстру боржників № 170 від 25 січня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги за цим кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс»). У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» відчужило таке право вимоги на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року. Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2022 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 89 010,76 грн, з яких: 21 999,80 грн - сума заборгованості по основному боргу; 67 014,96 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення про відступлення прав вимоги, відповідач не здійснив свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Крім того, 08 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (далі - ТОВ «КУ «Європейська кредитна група») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3069105730/739180. Між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 12 серпня 2022 року укладено Договір факторингу № 12082022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників від 12 серпня 2022 року, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року. Згідно Реєстру боржників, право грошової вимоги до ОСОБА_1 становить 11 017,50 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8017,50 грн - сума заборгованості за відсотками. Узяті на себе зобов`язання за цим кредитним договором відповідач не виконав. За вищевказаними кредитними договорами сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк, умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таки договорів, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Просив стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором № 172270828 у розмірі 89 014,76 грн, з яких: 21 999,88 грн - сума заборгованості по основному боргу, 67 014,76 грн - сума заборгованості по відсоткам; за кредитним договором № 306915730/739180 у розмірі 11 017,50 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8017,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором № 172270828 у розмірі 89 014,76 грн, з яких: 21 999,88 грн - сума заборгованості по основному боргу, 67 014,76 грн - сума заборгованості по відсоткам; за кредитним договором № 306915730/739180 у розмірі 11 017,50 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8017,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач ОСОБА_1 через свого представника Калініна С. К. подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його таким, що прийняте з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, неповним з`ясуванням усіх фактичних обставин справи. Суд також не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, не сприяв повному, об`єктивному її розгляду, тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи є незаконним та необґрунтованим. Позивачем не надано Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», Реєстр боржників № 170 від 25 січня 2022 року, доказів здійснення оплати за відступлені права вимоги. Кредитний договір від 24 вересня 2021 року укладений після відступлення прав вимоги за договором від 28 листопада 2018 року. Продовження сторонами строку дії договору № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2021 року та укладення у подальшому Реєстру боржників № 170 від 25 січня 2022 року (який не приєднано до матеріалів справи) до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки станом на 2018 рік у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не існувало право вимоги до відповідача, оскільки кредитний договір було укладено лише 24 вересня 2021 року. Договір факторингу є похідним від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. Надана копія договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, укладеного між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ». не містить усіх розділів цього договору (лише «Визначення термінів», «Предмет договору», «Гарантії», «Місцезнаходження та реквізити сторін»). Наданий позивачем Реєстр боржників за Договором факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, не містить підпису сторін, які б підтверджували дійсність переходу права вимоги до відповідача як боржника. Безпосередньо реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу, з якого б вбачалося право вимоги за спірним кредитним договором, позивачем суду надано не було, як і доказів здійснення оплати за набуті права вимоги, тому позивачем не доведено належним чином переходу права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора до нового - ТОВ «ФК «ЄАПБ», за кредитним договором № 306915730/739180 від 08 жовтня 2021 року. Відповідач не визнає факт укладання кредитних договорів, а тим більше використання одноразового ідентифікатора. Позивач не надав будь-яких відомостей, що б підтверджували укладення електронних договорів, доказів отримання та використання відповідачем одноразового ідентифікатора. Інформація з сайтів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» належним доказом у справі бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Позивач не надав суду Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також Публічну пропозицію (оферту) ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» на укладання договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів та Правила надання грошових коштів у позику товариства. Надана позивачем копія Паспорта споживчого кредиту не містить підпису відповідача. Матеріали справи не містять доказів надання коштів у кредит. Розрахунки заборгованості самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника. Проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та приєднаним до справи матеріалам. Право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зі спливом строку дії договору 22 жовтня 2021 року; ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» - 6 листопада 2021 року, тому починаючи із зазначених дат, товариства не мали права нараховувати проценти за користування кредитом. Позивач не надав детального розрахунку заборгованості, яку просить стягнути з відповідача, зокрема простроченої заборгованості за процентами, із зазначенням за який період була нарахована та за якою відсотковою ставкою. Позивач не заявив про стягнення з позивача відсотків у порядку, визначеному ст. 625 ЦК України. Просив скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року в цій справі та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» в користь відповідача ОСОБА_1 10 000 грн витрат по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої допомоги та 4026 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказав, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим без порушень норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права. Кредитні договори підписані сторонами електронними цифровими підписами (відповідач - одноразовим ідентифікатором), що підтверджує волю сторін, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, у якому втілюється воля останніх. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, кредитор має право вимагати виконання обов`язку боржником і будь-який час. Відповідач має в мережі Інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою). У Договорі оферти зазначено, що клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов`язково вказуючи свої дані, зазначені у заявці як обов`язкові для заповнення. Укладання угоди без заповнення Заявки клієнтом є неможливою. Для укладення договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариства позичальником власноруч із застосуванням електронного підпису через особистий кабінет на вебсайті позикодавця. Відповідач подав заявку про отримання позики на умовах, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для відповідача для підтвердження підписання кредитних договорів. Позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними кредитними договорами, оскільки не є первісним кредитором, а такі документи складаються та зберігаються в установі, яка видала кредит. Відповідно до умов договорів, кошти надавались позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану позичальником при укладенні кредитних договорів. Просив приєднати до матеріалів справи отримані у відповідь на запити платіжні доручення, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 172270828 від 24 вересня 2021 року (у розрахунку також міститься інформація про оплату боргу на загальну суму 12 959 грн, яка була розподілена згідно умов кредитного договору), інформаційну довідку № 106/08 від 10 серпня 2023 року, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 306915730/739180 від 08 жовтня 2021 року (міститься інформація про оплату боргу на суму 1350 грн, яка була розподілена згідно умов кредитного договору). Відповідач не надав доказів того, що кошти не були зараховані йому на картковий рахунок НОМЕР_1 , або доказів того, що такий картковий рахунок йому не належить. Відсотки по кредиту № 306915730/739180 від 08 жовтня 2021 року нараховані відповідно до умов п. п. 1. 2, 1. 3, 1. 4, 1. 6, 1. 7, 1. 8, 4. 3 цього Договору, а відсотки по кредиту № 172270828 від 24 вересня 2021 року - за п. п. 1. 2 -1. 7, 1. 9, , 4. 1, 4. 3 цього Договору. Сторони у п. 4. 3 Договору № 172270828 від 24 вересня 2021 року також погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду чи його дострокового розірвання) є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Нарахування заборгованості за відсотками здійснювалося відповідно до умов договору та припинилось на 90 день прострочення. На спростування доводів апеляційної скарги надає для приєднання до матеріалів справи копії Договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, витягу з реєстру боржників до нього, Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, витягу з реєстру боржників до нього, платіжної інструкції № 19474 (плата за відступлення прав вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 2 від 3 березня 2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року), платіжного доручення № 18618 (плата за відступлення права вимоги згідно з Договором факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року). Договори факторингу між ТОВ «Манівео швидка фнансова допомога» та ТОВ «Тліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені відповідно до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент укладення цих правочинів, є чинними і дійсними. Заявлені відповідачем витрати за надання йому професійної правничої допомоги вважає завищеними, не співмірними зі складністю цієї справи, тому просив відмовити в задоволенні вимог скарги у цій частині. Просив апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року в цій справі - без змін.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має непогашені перед позивачем заборгованості за кредитними договорами, у зв`язку із чим повинен відповідати за порушення узятих на себе зобов`язань.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується частково, однак вважає, що оскаржуване рішення ухвалене із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав установленими.
Судом першої інстанціївстановлено, що 24 вересня 2021 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 172270828, згідно умов якого відповідачу було надано кредит на суму 22 000 грн.
Між TOB «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 20 жовтня 2022 року укладено Договір факторингу № 20102022. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 20 жовтня 2022 року до вказаного договору позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором за кредитним договором № 172270828 до відповідача в сумі 89 014,76 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що борг ОСОБА_1 за цим кредитним договором становить 89 014,76 грн, з яких: 21 999,80 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 67 014,96 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 за умовами якого відповідач отримав фінансовий кредит в розмірі 3000 грн.
Між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 12 серпня 2022 року укладено Договір факторингу № 12082022, відповідно до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 3069105730/739180, розмір заборгованості позичальника за яким становить 11 017,50 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 11 017,50 грн, з яких: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8017,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги його доводів. Проте, ознайомившись із матеріалами справи 12 жовтня 2023 року, відповідач не подав до суду першої інстанції відзиву на позов, своїх пояснень, не з`явився в судове засідання 30 жовтня 2023 року, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 634 цього кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про електронну комерцію").
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Колегією суддів установлено, що відповідно до п. 4. 4 Договору кредитної лінії № 172270828 від 24 вересня 2021 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. За п. 4. 15 Договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Пунктом 2. 2. 2. 5 Договору передбачено обов`язок позичальника щоденно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення із станом поточної заборгованості (за наявності) чи іншою інформацією, яка стосується цього договору. Розділ 5 Договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» заповнений особистими даними відповідача ОСОБА_1 , нижче у графі «Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором» містяться QR-код, а також ідентифікаційний код позичальника ОСОБА_1 , його номер телефону, номер і дата укладення кредитного договору, алфавітно-цифровий одноразовий ідентифікатор MNV37J6F з часом його відправлення позичальнику та введення для підписання договору.
За п. 6. 1 Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 , такий договір складений українському мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За п. п. 6. 2, 6. 3 Договору, сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних ними у договорі реквізитів, і зобов`язується своєчасно у письмовій формі, по електронній пошті, повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення, несе ризик настання пов`язаних із цим несприятливих наслідків. Підписанням цього договору клієнт дає свою згоду на те, щоб Графік платежів розміщувався в електронному вигляді в Особистому кабінеті клієнта, зареєстрованому на вебсторінці товариства - http://www.eurogroshi.com.ua. У розділі 7 договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , зокрема номер карткового рахунку НОМЕР_1 , нижче - алфавітно-цифровий одноразовий ідентифікатор R35893. Аналогічний алфавітно-цифровий одноразовий ідентифікатор накладений на Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року та Інформацію про умови кредитування від 08 жовтня 2021 року.
У вищевказаних кредитних договорах кредитори та позичальник узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Матеріали справи свідчать про те, що заявки, які є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитних договорів (оферти), були підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами, надісланими смс-повідомленнями на номери телефону відповідача - НОМЕР_2 (у кредитному договорі № 172270828 від 24 вересня 2021 року), НОМЕР_3 (у кредитному договорі № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року).
В апеляційній скарзі відповідач та його представник не заперечували, що вказані засоби зв`язку, а саме номери телефону НОМЕР_2 та НОМЕР_3 належать йому, не вказували, що на час укладення кредитних договорів відповідач втратив ці засоби зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування кредитних грошових коштів, номери телефонів, адреси реєстрації (та фактичного) місця проживання, адреса електронної пошти) були використані товариствами для укладення кредитних договорів від його імені, відповідачем до суду не надані, як і не надано доказів того, що він звертався до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій чи оскарження ним правомірності укладених договорів. Враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і він мав можливість представити суду виписку зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладених договорів. Зважаючи на вказане, доводи представника відповідача про те, що позивач не надав доказів на підтвердження отримання та використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, спростовуються матеріалами справи, а невизнання самим відповідачем факту укладання кредитних договорів і використання такого ідентифікатора - не обґрунтоване стороною відповідача за допомогою належних та допустимих доказів.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині заперечень доведеності позивачем факту переходу прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами до ТОВ «ФК «ЄАПБ» колегія суддів зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначив, що право вимоги за кредитним договором № 172270828 від 24 вересня 2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , набуто на підставі Реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, укладеного між ним та ТОВ «Таліон Плюс», яке, у свою чергу, набуло це право вимоги на підставі Реєстру боржників № 170 від 25 січня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». На підтвердження факту набуття права вимоги за цим кредитним договором позивач приєднав до позовної заяви копію Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, витягу від 06 березня 2023 року з Реєстру прав вимоги № 2 до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Таліон Плюс» як фінансової установи, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по ТОВ «Таліон Плюс», розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 4234 від 07 листопада 2017 року про видачу ТОВ «Іксора-Інвестлайн» (нині - ТОВ «Таліон Плюс») ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, протоколу № 06/09 Загальних зборів учасників ТОВ «Іксора-Інвестлайн» від 06 вересня 2018 року (у т. ч. по перейменування на ТОВ «Таліон Плюс»). Також надано копію свідоцтв про держреєстрацію юридичної особи та фінансової установи ТОВ «ФК «ЄАПБ», розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 691 від 23 березня 2017 року про видачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, документи, що подані для держреєстрації змін до установчих документів (статут, протокол загальних зборів засновників (учасників), наказ по особовому складу).
Згідно з п. 1. 2 Договору факторингу № 2102022 від 20 жовтня 2022 року «кредитний договір» - кредитний договір, укладений між первісним кредитором, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і боржником, право грошової вимоги за яким отримав клієнт, ТОВ «Таліон Плюс», на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між клієнтом, ТОВ «Таліон Плюс», та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до цього Договору, а саме у Реєстрах прав вимог. За п. 1. 3 «право вимоги» - всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі право грошових вимог до боржників по сплаті сум боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Згідно з п. 4. 1 Договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі, встановленій у додатку до цього договору.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, сформованого 10 серпня 2023 року, ТОВ «Таліон Плюс» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 172270828 щодо стягнення з останнього 89 014,76 грн загальної суми заборгованості, з якої: 21 999,80 грн - заборгованість по основному боргу, 67 014,96 грн - заборгованість по відсоткам.
В матеріалах справи, на час розгляду справи судом першої інстанції, не містилося доказів набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 172270828 від 24 вересня 2021 року, яке, як стверджує позивач, було відчужено первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в користь ТОВ «Таліон Плюс» за Реєстром боржників № 170 від 25 січня 2022 року до Договору № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ»» не довів переходу права вимоги за кредитним договором № 172270828 від 24 вересня 2021 року від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», і, як наслідок, права ТОВ «Таліон Плюс» відчужувати на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» таке право вимоги, що було його процесуальним обов`язком, у зв`язку із чим, висновок суду першої інстанції в частині доведеності існування у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за цим кредитним договором саме перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» є передчасним.
Докази, надані представником позивача разом із відзивом на апеляційну скаргу, апеляційним судом не приймаються оскільки вони подані з порушенням установленого порядку. Неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції ні у позовній заяві, а ні у відзиві на апеляційну скаргу у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України не обґрунтовано. Відповідач заперечив задоволення клопотання про долучення доказів. Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання позивача про приєднання нових доказів по справі, виходячи з вимог ст. 368 ЦПК України, оскільки такі докази не були подані до суду першої інстанції, не зазначено виняткового випадку і не надано доказів неможливості подання їх до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, що правонаступництво від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» щодо грошової вимоги за кредитним договором № 172270828 від 24 вересня 2021 року не доведено належними доказами, разом з тим, не здійснює дослідження Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, оскільки він поданий позивачем з порушенням ч. ч. 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України.
Зважаючи на недоведеність переходу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитним договором № 172270828 від 24 вересня 2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , правові підстави для стягнення з останнього в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за цим кредитним договором відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
На підтвердження переходу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитним договором № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року до позовної заяви приєднані копії Договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, укладеного між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», акту прийому-передачі Реєстру боржників від 12 серпня 2022 року, витягу з Реєстру боржників від 12 серпня 2022 року, а також копії свідоцтва про реєстрацію ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» як фінансової установи, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2400 від 08 червня 2017 року про видачу ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, опис документів, що подані для держреєстрації змін до установчих документів.
Відповідно до п. п. 1. 1, 1. 2 Договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, за цим договором фактор (ТОВ «ФК «ЄАПБ») зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ТОВ «КУ «Європейська кредитна група») (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до треті осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. У день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку № 4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 5). За п. 1. 6 цього Договору, права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акту прийому-передачі Реєстру боржників (Додаток № 2).
Колегія суддів приймає до уваги зауваження представника відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні копії аркушів Договору факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року від пункту 2. 2. 2 по 9. 3 Договору, однак ураховує, що саме у розділі 1 «Предмет договору» сторони погодили порядок та момент переходу від клієнта до фактора прав вимоги. Факт прийняття ТОВ «ФК «ЄАПБ» Реєстру Боржників за Договором факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року підтверджується копією Акту прийому-передачі від 12 серпня 2022 року. Згідно з витягом з Реєстру боржників від 12 серпня 2022 року, сформованим 10 серпня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло, серед іншого, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року на суму 11 017,50 грн, з якої: 3000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8017,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відсутність у матеріалах справи копії платіжного доручення (квитанції тощо), яке б підтверджувало оплату фактором ціни продажу за Договором факторингу № 12082022 від 12 серпня 2022 року, не може слугувати підставою для висновку про недоведеність переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, оскільки п. п. 1. 2, 1. 6 Договору факторингу передбачено, що права вимоги вважаються прийнятими фактором у момент підписання Акту прийому-передачі Реєстру боржників, копія якого у матеріалах справи наявна. Ненадання позивачем повного Реєстру боржників, переданого йому за актом від 12 серпня 2022 року, а виключно витягу з такого Реєстру щодо відповідача ОСОБА_1 , також не свідчить про недоведеність факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають відхиленню як необґрунтовані.
Одночасно із цим, ураховуючи доводи апеляційної скарги відповідача в частині невідповідності розрахунку суми процентів умовам укладеного кредитного договору, що заявлена позивачем до стягнення (альтернативний розрахунок стороною відповідача не надано), розмір заборгованості за кредитним договором № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року підлягає перерахунку.
Колегією суддів установлено, що відповідно до п. 1. 1 Договору про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 , товариство надає клієнту фінансовий кредит у межах суми 3000 грн, зазначеної клієнтом у заявці, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. п. 1. 2, 6. 1, 7 вищевказаного договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 06 листопада 2021 року, строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором R35893 (таким самим ідентифікатором підписана Інформація про умови кредитування від 08 жовтня 2021 року, Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року (графік платежів).
За п. 1. 3 договору клієнт сплачує товариству 547,5% річних від суми кредиту в розрахунку 1,5% на добу; тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з умовами п. 4.3 договору, у разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1. 2 цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти, передбачені в п. 1. 3 цього договору, продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) днів, починаючи з першого дня прострочення.
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року, загальна сума заборгованості становить 11 017,50 грн, з яких: основна сума боргу - 3000 грн, заборгованість за процентами - 8017,50 грн (з них заборгованість за процентами - 1350 грн, заборгованість за простроченими процентами - 6667,50 грн (8017,50 грн - 1350 грн).
За період з 08 жовтня 2021 року по 06 листопада 2021 року (30 днів) розмір процентів за користування кредитом у розмірі 3000 грн з урахуванням ставки у розмірі 1,5% на добу становить 1350 грн, що відповідає розрахунку, здійсненому у Графіку платежів (Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року). Однак, розрахунок в частині заборгованості за простроченими процентами (6667,50 грн) не відповідає п. 4. 3 договору, оскільки у зв`язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_1 узятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів, у порядку, визначеному цим пунктом договору, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (з 07 листопада 2021 року), але не більше 90 календарних днів (по 05 лютого 2022 року), проценти, передбачені п. 1. 3 договору (1,5% на добу) продовжують нараховуватися за кожен день прострочення. Таким чином сума заборгованості за простроченими процентами становить 4050 грн.
Підстав для застосування п. п. 1. 5, 1. 6, 2. 3 договору до правовідносин, що виникли між сторонами, колегією суддів не встановлено.
Отже, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року становить 8400 грн, з яких: основна сума боргу - 3000 грн, заборгованість за процентами - 1350 грн, заборгованість за простроченими процентами - 4050 грн, і саме така сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в користь позивача, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог у цій частині.
Проценти, які просить стягнути позивач, не є пенею у розмінні ст. 625 ЦК України, а є сумою, що зазначена в процентному вираженні до суми кредиту, яку платить одержувач кредиту за користування ним в розрахунку на певний період (місяць, квартал, рік), тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають відхиленню.
У зв`язку із неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав установленими, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції в цій справі необхідно скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Апеляційний суд у порядку, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 270, пп. «б», «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, здійснює розподіл судових витрат (судового збору), понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У зв`язку із ухваленням постанови про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви (2684 грн) необхідно стягнути з відповідача в користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (8,40%) - у розмірі 57,46 грн. Судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги (4026 грн), стягується з позивача в користь відповідача пропорційно розміру задоволених апеляційних вимог (91,60%) - у розмірі 3687,82 грн. Таким чином, у порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України, з позивача в користь відповідача необхідно стягнути всього 3630,36 грн судового збору (3687,82 - 57,46).
Звертаючись з апеляційною скаргою, представник позивача також заявив про стягнення з позивача в користь відповідача судових витрат, пов`язаних із наданням відповідачу професійної правничої допомоги, у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Частиною 8 цієї статті визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
В апеляційній скарзі представник відповідача заявив, що розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, складається із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, з яких згідно з Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 06 грудня 2023 року до Договору б/н/23 від 31 жовтня 2023 року: 4 години затраченого часу адвоката на вивчення, аналіз позовної заяви - вартість 4000 грн; 8 годин на складання, оформлення, подання до Волинського апеляційного суду в інтересах клієнта апеляційної скарги на рішення суду - 6000 грн. До апеляційної скарги приєднано копії платіжної інструкції від 27 листопада 2023 року на суму 5000 грн, сплачених в користь АБ «Калінін і Партнери» з призначенням платежу «сплата за дог. №б/н від 31.10.2023, ОСОБА_1 , 3069105730, ОСОБА_1 »; ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1152253 від 06 грудня 2023 року, виданого АБ «Калінін і Партнери» на представництво адвокатом Калініним С. К. інтересів ОСОБА_1 у Волинському апеляційному суді на підставі Договору № б/н/23 від 31 жовтня 2023 року; Договору № б/н/23 від 31 жовтня 2023 року про надання професійної правничої (правової) допомоги, що підписаний електронними цифровими підписами бюро та клієнта; Додатку № 1 до Договору від 31 жовтня 2023 року про гонорар бюро, умови та порядок розрахунків; Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 06 грудня 2023 року Додаток № 2 до Договору № б/н/23 від 31 жовтня 2023 року; свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Калініна С. К.; Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), затверджених рішенням засновника АБ «Калінін і Партнери» № 3/2018 від 17 липня 2018 року. В апеляційні скарзі зазначено, що разом із апеляційною скаргою не можуть бути подані докази на підтвердження судових витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 грн, що обумовлено домовленістю здійснювати частково оплату гонорару адвокатському бюро. Такі докази сторона відповідача має намір подати після оплати.
За п. п. 3. 1, 3. 2 Договору Договору № б/н/23 від 31 жовтня 2023 року АБ «Калінін і Партнери» та ОСОБА_1 погодили, що гонорар є формою винагороди бюро за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту. За правничу (правову) допомогу, передбачену в п. п. 1. 1, 1. 2 Договору клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду), розмір якого, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього Договору, з урахуванням Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), затверджених рішенням засновника АБ «Калінін і Партнери» № 3/2018 від 17 липня 2018 року. Згідно із п. 2 Додатку № 1 до Договору № б/н/23 від 31 жовтня 2023 за надання професійної правничої (правової) допомоги, передбаченої в п. п. 1. 1 Договору клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі 10 000 грн у строк до набрання судового рішення законної сили у справі, що визначена предметом Договору (за п. 1. 1 Договору - справа № 161/14230/23). Факт погодження сторонами оплати гонорару частинами колегією суддів не установлено.
У матеріалах справи міститься копія платіжної інструкції від 27 листопада 2023 року на суму 5000 грн, сплачених в користь АБ «Калінін і Партнери» з призначенням платежу «сплата за дог. №б/н від 31.10.2023, ОСОБА_1 , НОМЕР_4 , ОСОБА_1 ». Станом на день ухвалення цієї постанови, яка набирає законної сили у порядку, встановленому ч. ч. 4, 5 ст. 268, ст. 384 ЦПК України, відповідач не надав до апеляційного суду доказів оплати ним решти гонорару за отриману від АБ «Калінін і Партнери» професійну правничу допомогу за цим договором згідно Акту від 06 грудня 2023 року на суму 5000 грн.
Апеляційну скаргу відповідача задоволено частково (вимоги скарги задоволено на 91,60%). Однак ураховуючи той факт, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції хоч і скасовано, проте нове судове рішення про часткове задоволення позову ухвалене, зокрема, але не виключно, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, надані адвокатським бюро професійні правничі послуги оплачені відповідачем лише на суму 5000 грн, беручи до уваги те, що справа належить до категорії малозначних, складність справи є незначною, а також зважаючи на заперечення позивача щодо заявленого до стягнення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення таких витрат до 4580 грн (5000 х 0,916).
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року в цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 3069105730/739180 від 08 жовтня 2021 року у розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000 (три чисячі) гривень, сума заборгованості за відсотками - 5400 (п`ять тисяч чотириста) гривень.
У решті позову відмовити.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в користь ОСОБА_1 3630 (три тисячі шістсот тридцять) гривень 36 к. судового збору та 4580 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді
