Справа № 455/2731/23
Провадження № 3/455/63/2024
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 січня 2024 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця інспектора прикордонної служби 1 категорії начальник кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б),
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №282997 від 25.12.2023, складеного начальником ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , зазначено, що 24.12.2023 о 01 годині 30 хв заступником начальника ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 було виявлено, що ОСОБА_1 перебував на території військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що відноситься до території Добромильської ОТГ Самбірського району Львівської області, в станіалкогольного сп`яніння.Даний фактвійськовослужбовцем буввчинений вумовах особливогоперіоду. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 свою вину визнав та пояснив, що у вільний від служби час, він спільно з іншим військовослужбовцем, вийшли у місто де випив пиво, після чого через деякий час повернувся на територію військового містечка та ліг спати, вночі його та інших військовослужбовців розбудив командир та здійснив контрольне шикування підрозділу, та повідомив про направлення його до Старосамбірської ЦРЛ з метою перевірки на стан алкогольного сп`яніння. Після цього його було доставлено до Старосамбірської ЦРЛ, де він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, частина 3статті 172-20 КУпАПпередбачає настанняадміністративної відповідальностіза розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1ст.254 КУпАПпри вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписівстатті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст.254КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змістуст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст.7,254,279 КУпАПвизначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Згідно зістаттею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьомустаття 17 зазначеного Законувизначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №282997 від 25.12.2023, у такому при викладені обставин правопорушення, зазначено, що ОСОБА_1 перебував на території військового містечка у стані алкогольного сп`яніння.
В той же час, як вбачається із долучених до протоколу доказів, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Так, відповідно до Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №60 від 24.12.2023 о 2 год 45 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.
Також, із рапорту начальника ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 від 25.12.2023, відомо, що 24.12.2023 року о 01 год. 30 хв. надійшла доповідь від заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) з персоналу лейтенанта ОСОБА_5 , що під час обходу службових приміщень було виявлено двох військовослужбовців, які можливо перебувають в стані алкогольного сп`яніння. Здійснивши контрольне шикування особового складу було виявлено штаб-сержанта ОСОБА_6 та сержанта ОСОБА_7 з характерними ознаками вживання алкогольних напоїв, а саме з запахом з ротової порожнини. В подальшому ним спільно з заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшим лейтенантом ОСОБА_8 було доставлено до Старосамбірської ЦРЛ вищевказаних військовослужбовців з метою освідчення на стан алкогольного сп`яніння. За результатами проведення освідчення ОСОБА_7 винесено «Висновок медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та алкогольного сп`яніння №59» від 24.12.2023 року, де було підтверджено факт вживання алкогольних напоїв (0,2 проміле) та штаб-сержант ОСОБА_9 від проведення освідчення відмовився, що відображено в «Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №60» від 24.12.2023 року.
Також, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 25.12.2023, останній у вільний від служби час, спільно з сержантом ОСОБА_10 вийшов в місто та випив дві бутилки пива, після чого прибув на територію військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) та ліг спати у спальне приміщення. Приблизно в 01год. 30хв. 24.12.2023р. його розбудив ОСОБА_11 та здійснив контрольне шикування усього підрозділу у коридорі, після чого занюхав усіх присутніх осіб на наявність алкогольного запаху. В наслідок чого повідомив, що у нього та сержанта ОСОБА_12 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Після чого повідомив, щоб вони одягалися і йшли в кабінет до начальника підрозділу який довів їм до відома, що їх буде доставлено в місто Старий Самбір в Старосамбірську ЦРЛ з метою перевірки на стан алкогольного сп`яніння. Після чого вони були доставлені службовим автомобілем в місто Старий Самбір, в Старосамбірську ЦРЛ, де він відмовився проходити освідчення на стан алкогольного сп`яніння.
Однак, жодних доказів, які б підтверджували стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
При цьому слід зазначити, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушенню, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом лише в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та на підставі наданих доказів, а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки надані матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Керуючись ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3ст.172-20 КУпАП, закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП,- за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя А.В.Кушнір
