Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року справа №200/4223/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року у справі № 200/4223/23 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії № 263040007379 від 04.11.2022 року;
- визнати протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до стажу періоду проходження військової служби з 02.05.1979 року по 17.05.1981 року на підставі трудової книжки, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до заяви про призначення пенсії від 30.10.2022 року та проведенні відповідних виплат;
- зобов`язати зарахувати до стажу період проходження військової служби з 02.05.1979 року по 17.05.1981 року на підставі трудової книжки, призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до заяви про призначення пенсії від 30.10.2022 року та провести відповідні виплати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 року у задоволені позову відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позов. Апелянт зазначив, що після проходження військової служби позивач навчався в Таллінській мореходній школі з 21.10.1981 року до 21.10.1982 року та отримав професію моряк 1 класу моторист 2 класу, після навчання прийнятий на роботу 02.12.1982 року моряком-мотористом згідно трудової книжки.
Апелянт вважає, що суд не з`ясував, що згідно ст. Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання за спеціальністю у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до пільгового стажу за умови, якщо впродовж 3 місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалася за набутою професією.
Крім того, згідно абз. 4 п. «б» ст. 13 Закону № 1788 працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
На думку апелянта, в період з 21.10.1981 року по 20.08.1991 року позивач набув 9 років 10 місяців пільгового стажу, тому його пенсійний вік скорочується на 3 роки та становить 57 років. 57 років позивач досяг 26.02.2018 року, на той час необхідний страховий стаж становив 26 років 6 місяців, враховуючи підтверджений відповідачем стаж 24 роки 10 місяців та військову службу 2 роки 15 днів, апелянт вважає, що позивач набув 26 років 10 місяців страхового стажу, якого достатньо для призначення пенсії за віком за Списком №2.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач 31 жовтня 2022 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУПФУ в Донецькій області від 4 листопада 2022 року № 2630440007379 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років.
Страховий стаж заявника становить 24 роки 10 місяці 11 днів, в том числі за кордоном (Естонія) - 14 років 08 місяців 02 дні.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано:
- період проходження військової служби згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.1.1981 року з 02.05.1979 року по 17.05.1981 року, оскільки відсутня дата видачі військового квитка, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників;
- період роботи згідно з довідкою про підтвердження страхового (трудового) стажу в Естонії від 27.07.2022 року № 6-3/41566-3 (формуляр ЕЕ/UA-205) з 01.01.1999 року по 05.06.2000 року, оскільки відсутня сплата страхових внесків.
До стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 27.11.1981 року з 01.01.2004 року по 11.07.2006 року та з 24.09.2010 року по 06.02.2012 року, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Листом ГУПФУ в м. Києві від 22 листопада 2022 року № 2600-0213-8/152940 повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За дублікатом атестату № 6054, виданого 1 липня 1986 року, позивач 21 жовтня 1981 року поступив в Талліннську морехідну школу, 21 жовтня 1982 року закінчив повний курс школи за професією матрос 1 класу, моторист 2 класу.
Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_1 , яка видана 27.11.1981 року:
- запис № 1 - 02.05.1979 -17.05.1981 роки служба в рядах Радянської армії, в/б НОМЕР_2 ;
- запис № 2 Талліннська морехідна школа - 21.10.1981 року зарахований курсантом в групу матросів мотористів 1 класу, наказ № 401 від 21.10.1981 року;
- запис № 3 - 24.11.1982 - закінчив школу та направлений до роботи в об`єднання «Естрибпром», наказ №485 від 24.11.1982;
- запис № 4 Естонське виробниче об`єднання рибної промисловості «Естрибпром» - 02.12.1982 року прийнятий на роботу за направленням ТМШ матросом-мотористом в плавсклад на промислові судна по здобичі та обробки риби, наказ 2909 від 02.12.1982 року;
записи № 5 від 01.03.1996 року, № 6 від 17.08.1998 року, № 7 від 17.09.1998 року, № 8 від 05.10.1998 року, № 9 від 05.06.2000 року стосуються роботи на території Естонської Республіки.
Згідно форми РС-право стаж для розрахунку права позивача:
- 21.10.1981 - 24.11.1982 роки Естонія - 1 рік 1 місяць 1 день;
- 02.12.1982 - 01.03.1996 роки Естонія - 13 років 3 місяці 0 днів;
- 17.08.1998 - 17.09.1998 роки - Естонія - 0 років 1 місяць 1 день;
- 05.10.1998 - 31.12.1998 роки - Естонія - 0 років 2 місяці 27 днів;
- 17.06.2000 - 31.12.2003 роки - 3 роки 6 місяців 15 днів;
- 17.01.2010 - 02.02.2010 роки - 0 років 0 місяців 24 дня;
- 05.08.2015 - 28.02.2022 6 років 7 місяців 0 днів.
Всього: 24 роки 10 місяців 11 днів, в тому числі за кордоном: 14 років 8 місяців 2 дні, в тому числі в Україні: 10 років 2 місяці 9 днів.
За індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) страховий стаж позивача облікований за січень-лютий 2010 року та за період з серпня 2015 року по лютий 2022 року.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону №1058-ІV).
Закон України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) введений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.
1 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-ІV.
Згідно ч. 2 статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 1 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
При обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV, а після 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Під час обчислення страхового стажу позивача за 1979-1991 роки відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV.
Згідно ст. 2 Закону України від 12 вересня 1991 року № 1543-XII «Про правонаступництво України» до ухвалення нової Конституції України на території
України діє Конституція (Основний Закон) Української РСР.
За ст. 71 Конституції (Основного Закону) Української РСР закони СРСР є обов`язковими на території Української РСР.
Згідно ст.ст. 71 та 74 Конституції (Основного Закону) Союзу Радянських Соціалістичних Республік до складу СРСР входили Українська Радянська Соціалістична Республіка та Естонська Радянська Соціалістична Республіка, закони СРСР мають однакову силу на території всіх союзних республік.
30 березня 1990 року Верховна Рада Естонської РСР прийняла постанову «Про державний статус Естонії», якою була визнана незаконною державна влада Союзу РСР і проголосила початок відновлення Естонської Республіки.
20 серпня 1991 року Верховна Рада Естонської Республіки прийняла постанову «Про державну незалежність Естонії», якою підтвердила державну незалежність Естонської Республіки.
26 серпня 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про визнання державної незалежності Естонської Республіки», якою визнала державну незалежність Естонської Республіки.
Отже, в період 1979-1991 роки на територіях України (Українська РСР) та Естонської Республіки (Естонська РСР) діяло законодавство Союзу РСР.
Таким чином, при обчисленні стажу позивача за період з 1979 року по 20 серпня 1991 року відповідач мав керуватися Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162 (далі - Інструкція № 162).
Щодо зарахування періоду проходження військової служби згідно трудової книжки.
Згідно пп. «а» пункту 117 Положення № 590 доказом стажу роботи є, зокрема, трудова книжка.
За пп. «к» пункту 109 Положення № 590 окрім роботи в якості працівника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР.
За пп. «а» пункту 2.17 Інструкції № 162 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил СРСР, в органах Комітету державної безпеки СРСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, у всіх видах охорони, де на тих, хто проходить службу, не поширюється законодавство про працю та державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) та дати звільнення зі служби.
Згідно п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 06.09.1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яку призначає наказ (розпорядження) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
За правовим висновком Верховного суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17 на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Згідно ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, період служби позивача у складі Збройних Сил СРСР з 02.05.1979 року по 17.05.1981 року підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Щодо наявності у позивача стажу за Списком № 2.
За пп. «з» пункту 109 Положення № 590 окрім роботи в якості працівника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів та системи професійно-технічної освіти (у ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних та в інших училищах, школах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.
При призначенні пільгової пенсії період, вказаний в підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Згідно п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
В період 1979-1991 роки був чинним Список №2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.
Плавсклад риболовних, краболовних, китобійних, звіробійних, пошукових суден і флотилій, рефрижераторів-виробничих, які плавають в океанах та морях, зокрема, «матрос» та «моторист» віднесені до Списку № 2 розділу XXIV «Харчова промисловість».
За матеріалами справи після закінчення Талліннської морехідної школи позивач працював матросом-мотористом у плавскладі на промислових суднах по здобичі та обробки риби Естонського виробничого об`єднання рибної промисловості «Естрибпром».
Отже, період навчання з 21 жовтня 1981 року по 21 жовтня 1982 року в Талліннській морехідній школі та трудової діяльності з 2 грудня 1982 року по 20 серпня 1991 року (день проголошення державної незалежності Естонської Республіки) матросом-мотористом у плавскладі на промислових суднах по здобичі та обробки риби Естонського виробничого об`єднання рибної промисловості «Естрибпром» підлягали включенню до пільгового стажу за Списком № 2 (9 років 8 місяців 18 днів).
Як встановлено судом за даними форми РС-право період трудової діяльності позивача з 2 грудня 1982 року по 20 серпня 1991 року віднесений до роботи в Естонії.
Такий висновок відповідача не ґрунтується на чинному законодавстві України з мотивів, наведених вище.
Щодо позовної вимоги призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
За п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно п. 2 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого пенсії абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Отже, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV передбачено:
- за загальним правилом, встановленим абзацом першим, особа чоловічої статі має право на пільгову пенсію, після досягнення 55 річного віку, якщо має страховий стаж не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах за Списком № 2;
- за першим виключенням, встановленим абзацами чотирнадцятим - двадцять третім, особа чоловічої статі має право на пільгову пенсію, якщо досягла 55 років, не має страхового стажу в 30 років, але має не менше 12 років 6 місяців на роботах за Списком № 2, звернулася за призначенням пенсії на пільгових умовах до 01 квітня 2024 року і на дату звернення має страховий стаж, встановлений абзацами п`ятнадцятим двадцять третім;
- за другим виключення, встановленим абзацами двадцять четвертим - двадцять п`ятим, особа чоловічої статі має право на пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку 60 років (на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців роботи за Списком № 2), якщо має страховий стаж не менше 30 років і має не менше половини від необхідних 12 років 6 місяців на роботах за Списком № 2.
За матеріалами справи позивач як на час досягнення 55 річного віку, так і на час подання заяви про призначення пенсії, не відповідав жодній з цих умов для призначення пільгової пенсії.
За ч.ч 1 та 2 статті 4 Закону № 1058-ІV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Питання пенсійного забезпечення особи, яка працювали на території України та Естонії, вирішується згідно з законодавством кожної з держав з урахуванням положень Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року, ратифікованою Законом України від 2 листопада 2011 року № 3990-VI «Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення» (далі - Угода).
За ст. 6 Угоди якщо право на пенсію виникає на підставі законодавства однієї Сторони без урахування страхового стажу, набутого на підставі законодавства іншої Сторони, то відповідна Сторона призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на підставі свого законодавства, незалежно від проживання на території однієї із Сторін.
Якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше.
Якщо право на пенсію виникає на підставі спеціального закону та/або у зв`язку із здійсненням трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, то пенсію на цій підставі призначає і виплачує тільки та Сторона, на території якої виникло право на пенсію, і тільки згідно із своїм законодавством. Періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Сторін, не підсумовуються. Якщо згідно із вищезазначеним законодавством будь-якої із Сторін право на пенсію не виникає, то при призначенні пенсії ці періоди враховуються на загальних підставах.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5):
- за період трудової діяльності з 2 травня 1979 року по 20 серпня 1991 року позивач набув страховий стаж за законодавством Союзу РСР, який за приписами статті 24 Закону №1058-ІV має враховуватися для визначення права на пенсію, при цьому період з 21 жовтня 1981 року по 19 серпня 1991 року, підлягає включенню до пільгового стажу за Списком № 2;
- за період трудової діяльності з 20 серпня 1991 року по 5 червня 2000 року позивач набув страховий стаж для визначення права на пенсію за законодавством Естонської Республіки, при цьому період роботи згідно з довідкою про підтвердження страхового (трудового) стажу в Естонії від 27.07.2022 року № 6-3/41566-3 (формуляр ЕЕ/UA-205) з 01.01.1999 року по 05.06.2000 року до страхового стажу не враховується, оскільки відсутня сплата страхових внесків;
- за період трудової діяльності з 17 червня 2000 року по лютий 2022 року позивач набув страховий стаж для визначення права на пенсію за законодавством України, при цьому періоди з 1 січня 2004 року по 11 липня 2006 року, з 24 вересня 2010 року по 6 лютого 2012 року не можуть бути зараховані до страхового стажу, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, періоди з 12 липня 2010 року по 23 вересня 2010 року та 7 лютого 2012 року по 4 серпня 2015 року не можуть бути зараховані до страхового стажу, оскільки відсутні дані про трудову діяльність та сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Крім того, оскільки позивач претендує на призначення пільгової пенсії, періоди трудової діяльності у певній професії або у певних умовах, набуті згідно із законодавством Естонської Республіки, не підсумовуються, ці періоди враховуються на загальних підставах.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не набув права на пільгову пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, оскільки не має необхідного страхового стажу (навіть за умови зарахування до страхового стажу періоду військової служби з 02.05.1979 року по 17.05.1981 року) та відповідного стажу на роботах за Списком № 2.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2023 року у справі № 200/4223/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 24 січня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв
