Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1903/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Губської Л.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської районної державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Бориспільської районної державної лікарні ветеринарної медицини про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Держпраці у Київській області (далі також - ГУ Держпраці у Київській області, позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі також - відповідач) в якому просило прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:
- заборонити експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В - ПЛ-10кВ від оп. №77 до ТП-719; ТП-719 шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК Київські Регіональні Електромережі;
- заборонити виконання робіт в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти;
- відсторонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 від виконання посадових обов`язків;
- заборонити експлуатацію обладнання, що працює під тиском: стерилізатори парові ВК-30 зав. № 870 інв. № 22100336, ВК-75-01 зав. № 76 інв. № 10400182, ВК-75 зав. № 189 інв. №10400012;
- заборонити експлуатацію системи газопостачання природним і зрідженим газом.
Позовні вимоги обґрунтовано встановленими позивачем під час перевірки позивача обставинами порушення останнім вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року даний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття акту від 12 жовтня 2021 року №КВ3221/733АВ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Так, на думку апелянта рішення підлягає скасуванню повністю, а замість нього повинно бути ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову, з огляду на вказане:
1) у порушення ст. 5 КАС України та ч.7 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суд першої інстанції не встановив, що позивач не має права на звернення до адміністративного суду із заявленим позовом, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України;
2) у порушення п.3 ч.1 ст.244 КАС України суд першої інстанції застосував норми Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 які втратили чинність, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України
3) суд першої інстанції неправильно дослідив обставини справи та у порушення п.1,2 ч.1 ст. 244 КАС України обрав неналежний спосіб вирішення спору, який не передбачений жодним нормативно-правовим актом та не відповідає принципам та засадам адміністративного судочинства, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.1,3 ч.1 ст.317 КАС України;
4) суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини справи та не встановив порушення процедури перевірки, передбачені ст.5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», чим порушив приписи п.1,2 ч.1 ст.244 КАС України, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.1,2, 3 ч.1 ст.317 КАС України;
5) суд першої інстанції у порушення ст.74 КАС України ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів, що є порушенням п.3 ч.1 ст.244 КАС України та дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України;
6) суд першої інстанції, в порушення ст.174 КАС України не повідомив відповідача про відкриття провадження по справі, не надіславши йому відповідну ухвалу, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України;
7) суд першої інстанції, в порушення ст.244 КАС України не з`ясував усі обставини справи та не встановив відсутність підстав для застосування заходів реагування, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до п.1,2 ч.1 ст.317 КАС України.
Також апелянт зазначає, що частково усунув порушення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч.4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27 листопада 2020 року №158, відповідачем видано наказ від 08 вересня 2021 року № 3844 та направлення від 13 вересня 2021 року № 3221, на основі яких посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки відповідачем.
За результатом проведеної перевірки складено акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 12 жовтня 2021 року № КВ3221/733АВ та припис від 12 жовтня 2021 року № КВ3221/733АВ/П.
В акті перевірки від 12 жовтня 2021 року були зафіксовані наступні допущені відповідачем порушення:
1. Роботодавець не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В - ПЛ-10кВ від оп. №77 до ТП-719; ТП-719, які знаходяться на балансі підприємства.
Порушено п. 8 Групи А «Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77; п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;
2. Роботодавець не одержав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти.
Порушено п. 9 Групи А Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107;
3. Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану електрообладнання.
Порушено п. 8.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
4. Роботодавцем не проведено первинний та періодичний (черговий) технічний огляд устаткування, яке введено в експлуатацію: електрообладнання ТП-719;
Порушено п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687, якою затверджено Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
5. Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме:
- не затвердив Положення про енергетичну службу;
- не забезпечив достатню кількість електротехнічних працівників (відсутні оперативні працівники);
- не призначив відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку;
- не забезпечив проведення профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме: ПЛ-10кВ від оп. №77 до ТП-719; ТП-719, електрообладнання та електромереж 0,4 кВ, які знаходяться на балансі підприємства;
- не забезпечив проведення технічних оглядів електроустановок підприємства;
Порушено п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;
6. Роботодавцем не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме за рахунок роботодавця під час прийняття на роботу і в процесі роботи, не забезпечено навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб підприємства: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 .
Порушено п. 3.1.; п. 5.1. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».
7. Роботодавець не отримав дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання що працює під тиском Стерилізатори парові ВК-30 зав. №870 інв. № 22100336, ВК-75-01 зав. № 76 інв. № 10400182, ВК-75 зав. №189 інв. № 10400012, що розташовані за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Польова, буд. 26, що є порушенням, групи А пункту 5 переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77, Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107;
8. Роботодавець не отримав декларацію на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: системи газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням групи Б пункту 4, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77, Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011року № 1107;
9. Роботодавець не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: ОСОБА_50 ОСОБА_19 не були відсторонені від роботи як такі, що не пройшли щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Порушено п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Перелік робіт з підвищеною небезпекою;
10. Роботодавець не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, належне утримання устаткування, а саме: не проведено первинний технічний огляд обладнання, що працює під тиском Стерилізатори парові ВК-30 зав. № 870 інв. № 22100336, ВК-75-01 зав. № 76 інв. № 10400182, ВК-75 зав. № 189 інв. № 10400012, розташовані за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Польова, буд. 26, що є порушенням п. 1.4.1 Розділу VIII «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском» НПАОП 0.00-1.81-18, п. 8 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687;
11. Роботодавець не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, належне утримання устаткування, а саме: не провів гідростатичне випробування тиском стерилізаторів парових ВК-30 зав. № 870 інв. № 22100336, ВК-75-01 зав. № 76 інв. № 10400182, ВК-75 зав. № 189 інв. № 10400012, розташованих за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Польова, буд. 26, що є порушенням п. 1.6. Розділу VIII «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском» НПАОП 0.00-1.81-18
12. Роботодавець не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, належне утримання устаткування, а саме: не проведене експертне обстеження стерилізаторів парових ВК-30 зав. № 870 інв. № 22100336, ВК-75-01 зав. № 76 інв. № 10400182, ВК-75 зав. № 189 інв. № 10400012, розташованих за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Польова, буд. 26, що є порушенням, п. 21 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.
Виявлення вказаних порушень законодавства, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Частиною першою статті 38 Закону № 2694 встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Так, ч. 7 ст. 7 Закону Закон № 877 встановлено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки.
Водночас, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.
Матеріалами справи підтверджується, що з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, відповідачем було видано наказ від 08 вересня 2021 року № 3844 та направлення від 13 вересня 2021 року № 3221, на основі яких посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки відповідачем.
Так, наказом від 08 вересня 2021 року № 3844 та направленням від 13 вересня 2021 року № 3221 встановлено, що Планова перевірка буде проводитись позивачем у період з 29.09.2021 по 12.10.2021 року - тобто всього 10 робочих днів.
Однак, відповідач вважає, що строк проведення планової перевірки відносно нього не міг перевищувати 5 робочих днів. Зазначає, що відповідно до абз.1,2 ч.5 ст.5 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів. Вказує, що відповідач є суб`єктом малого підприємництва.
При цьому, слід зазначити, що відповідачем не оскаржувались вище вказані наказ та направлення, в яких чітко зазначено строк проведення перевірки.
Крім того, колегія суддів звертає свою увагу, що відповідач допустив позивача до перевірки та не висловив в акті, складеному за результатами перевірки, жодних заперечень щодо порядку її проведення чи суті виявлених порушень законодавства, відмовившись від його підписання, про що посадовими особами позивача складено відповідний акт про відмову від підпису №КВ3221/733/АВ-ВП від 12 жовтня 2021 року.
Також, колегія суддів зауважує, що порушення позивачем строку проведення перевірки жодним чином не нівелює виявлені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини.
Отже, підставою для звернення Головного управління Держпраці у Київській області до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які викладені в акті перевірки від 12 жовтня 2021 року № КВ3221/733АВ.
При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття акту від 12 жовтня 2021 року №КВ3221/733АВ.
Однак, в апеляційній скарзі Бориспільської районної державної лікарні ветеринарної медицини зазначено, що станом на день ухвалення рішення по справі всі поставлені у вину порушення були усунуті наступним чином:
1) отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної безпеки, що підтверджується посвідченням № 03.08.22./1/1 ТОВ «НВП АТЛАНТА ЮМС» та Витягом з протоколу № 03.08.2022.2 засідання комісії з перевірки знань з технічної експлуатації електроустановок споживачів;
2) на виконання порушень, зазначених у пунктах 2-3 отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки що підтверджується посвідченням № 03.08.22./1/1 ТОВ «НВП АТЛАНТА ЮМС» та Витягом з протоколу № 03.08.2022.2 засідання комісії з перевірки знань з технічної експлуатації електроустановок споживачів;
3) проводиться первинний та періодичний огляд устаткування;
4) забезпечено утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок, що підтверджується посвідченням № 13.07.22./1/1 ТОВ «НВП АТЛАНТА ЮМС»;
5) забезпечено функціонування системи управління охороною праці, що підтверджується Витягом з протоколу № 10.08.2022.2 засідання комісії з перевірки знань з охорони праці;
6) отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, що підтверджується Витягом з протоколу № 270-23 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці;
7) отримано декларацію на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, що підтверджується посвідченням № 13.07.22./1/1 ТОВ «НВП АТЛАНТА ЮМС» та Витягом з протоколу № 13.07.2022.1 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці;
8) забезпечено функціонування системи управління ОХОРОНОЮ праці (проведені перевірки знань ТОВ «Навчально-виробничий комплекс»), що підтверджується посвідченнями № 270-23/1 ( ОСОБА_19 ) та № 270-23/2 ( ОСОБА_16 );
9) на виконання пунктів 10-12 забезпечено функціонування системи управління охороною праці, належне утримання устаткування - проведено огляд, тестування та калібрування манометрів в кількості 4 шт. ТОВ «Тестметрстандарт», що підтверджується свідоцтвами про калібрування, реєстраційні номери №16/0171/23, №16/0172/23, №16/0173/23 та №16/0174/23.
Таким чином, апелянт вказує, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування заходів реагування, оскільки поставлені відповідачу у вину порушення були усунуті.
Колегія суддів враховує зазначену інформацію, надану відповідачем, проте зауважує, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).
Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.
Таких документів сторонами не надано, у зв`язку із чим доводи апеляційної скарги не підтверджують у повній мірі обставин відсутності або повного усунення виявлених порушень в господарській діяльності.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Таким чином, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Щодо твердження апелянта про те, що суд першої інстанції в порушення ст.174 КАС України не повідомив відповідача про відкриття провадження по справі, не надіславши йому відповідну ухвалу, слід зазначити.
Відповідно до абз.2 п.2 ст 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, колегія суддів пристає на доводи апелянта та не може погодитись з судом першої інстанції в частині застосування застосування заходу реагування у вигляді відсторонення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 від виконання посадових обов`язків.
З аналізу вище вказаних норм законодавства вбачається, що Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено такого заходу впливу, як відсторонення працівників від виконання посадових обов`язків.
Відтак, судова колегія вважає лише частково виправданими та необхідними застосовані до відповідача судом першої інстанції заходи реагування.
За таких обставин, судом першої інстанції при ухваленні рішення в частині застосування до відповідача заходу реагування у вигляді відсторонення працівників від виконання посадових обов`язків було неповно з`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення питання щодо застосування даного заходу реагування, у зв`язку з чим скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню у цій частині з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову у відповідній частині.
В решті рішення, судом першої інстанції судом було правильно встановлено обставини справи та дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
В цілому, колегія суддів вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, які в свою чергу, є дискреційними.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Бориспільської районної державної лікарні ветеринарної медицини - задоволнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року - скасувати в частині позовних вимог щодо відсторонення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 від виконання посадових обов`язків;
В решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Л.В. Губська
Є.І. Мєзєнцев
