Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2023 року Справа № 160/331/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно п.1 положення постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000грн.00коп. за вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000грн.00коп. за вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду визначену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року (далі - Постанова №168) за вересень 2022 року. Також, зазначено, що Постанова №168 не передбачає позбавлення військовослужбовця вказаних сум у випадку адміністративного або будь-якого іншого правопорушення. На адвокатський запит відповідачем надано інформацію щодо невиплати додаткової винагороди, проте без жодного посилання на правовві підстави для відмови у виплаті позивачу додаткової грошової допомоги у розмірі до 100 000грн. відповідачем не наведено. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за вересень 2022 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалами суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.05.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що 12.09.2022 командиром патрульного батальону в/ч НОМЕР_1 НГУ відносно позивача було складено адміністративний протокол серії НГУ №241422 про скоєння військового адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Постановою судді Слов?янського міськрайонного суду від 10.10.2022 позивача визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 3 655грн. 00коп. Відповідно до вимог п.8 Інструкції №89 наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по с/ч) від 04.10.2023 №282 ДСК прийнято рішення про позбавлення позивача додаткової винагороди за вересень місяць в розмірі 100 тис. грн. Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідачем вказано на пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить віськову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Східного ОТО Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) з 13.07.2022 року.
Згідно довідки №53 від 15.12.2022 позивача позбавлено додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за вересень 2022 року.
Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за вересень 2022 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо доводів відповідача про строк звернення до суду з відповідним позовом, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законом України №2352-ІХ внесено зміни до статті 233 Кодексу законів України про працю в частині встановлення обмеження строком звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору - три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Цей Закон набув чинності з 19.07.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 30.12.2023 року після отримання від відповідача листа від 20.12.2022 року.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Саме з моменту ознайомлення з таким наказом, на думку суду, і починається відлік строку, в межах якого особа може звернутись з позовом про стягнення додаткової винагороди.
Відповідач такий наказ не видавав, тому про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання листа від 20.12.2022 року, а тому у позивачем не пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом.
За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991(далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п.17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану`у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022/, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Пунктом 1 Постанови №168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Відповідно до п.2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Під час виникнення спірних правовідношень порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України відповідно до Постанови 168 було визначено Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям
Національної гвардії України затвердженої наказом Командувача Національної гвардії
України від 29.03.2022 №89 (далі - Інструкція №89).
Відповідно до п.2 Інструкції №89 - на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривен (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.
Згідно п.3 Інструкції №89 виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі-начальників) органів військового управління, з?єднань військових частин, вищих військових навчальних закладів, начальних військових частин (центрів, баз, закладів охорони здоров?я та установ (далі- військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня.
За приписом абзацу другого пункту 4 Інструкції №89 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються не пізніше 10 числа поточного місяця.
Пунктом 8 Інструкції №89 визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, щодо яких складено матеріали про військове адміністративне правопорушення - за увесь місяць в якому вчинені такі дії.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов`язків.
При цьому, позбавлення винагороди є наслідком накладення на позивача стягнення.
Згідно поданого відповідачем відзиву, відповідачем був виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по с/ч) від 04.10.2023 №282 дск прийнято рішення про позбавлення стрільця санітара 1 відділення 2 патрульного взводу 2 патрульної роти патрульного батальону солдата ОСОБА_1 додаткової винагороди за вересень місяць в розмірі 100 000грн.
Підставою для видання зазначеного наказу було складання 12.09.2022 командиром патрульного батальону в/ч НОМЕР_1 НГУ відносно позивача адміністративного протоколу серії НГУ №241422 про скоєння військового адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Постановою судді Слов?янського міськрайонного суду від 10.10.2022 позивача визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 3 655грн. 00коп.
Суд враховує, що з Єдиного державного реєстру судових рішень оскарження постанови не вбачається.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду, в тому числі, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для позбавлення позивача виплати додаткової винагороди за вересень 2022 року.
Крім того суд враховує, що відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно позбавив позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за вересень 2022 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова
