Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
29 січня 2024 року
м. Київ
Справа № 363/3183/22
Провадження № 51 - 513 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року та на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року щодо нього,
встановив:
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 11 липня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 задоволено частково, вирок суду першої інстанції від 11липня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 1 КК України скасовано в частині стягнення з ОСОБА_4 процесуальних витрат за проведення експертизи. В іншій частині вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вироку суду першої інстанції щодо нього від 11 липня 2023 року та ухвали апеляційного суду від 23 листопада 2023 року в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України.
Так, засуджений, вказуючи на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і його особі через суворість, не зазначає в чому конкретно полягає така невідповідність у цьому кримінальному провадженні та підстави для застосування ст. 69 КК України із врахуванням встановлених судами обставин і доводи на обґрунтування цього.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції, яким згідно статті 31 частини 5 КПК України є Касаційний кримінальний суд Верховного Суду. Проте, в порушення зазначених вимог процесуального закону засуджений ОСОБА_6 адресує свою касаційну скаргу Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п`ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
