ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 рокуСправа №215/5830/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23, код ЄДРПОУ 03192359), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправною діяльності
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради , в якій просить:
- визнання протиправною діяльності за результатом розгляду заяви від 27.07.22р. вх. 243, яка виявилася у хибних висновках 07.09.2023р. при законних підставах ст.ст. 3, 46, 92 Конституції України і умовах задовольнити його потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі особі з інвалідність та зобов`язати надати таку соціальну послугу і направлення її сину ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) 07.09.2023р. при розгляді заяви від 27.07.2022р. вх. 243 діяти в межах ст.ст. 19, 21, 22 Конституції України з урахуванням правового порядку ст. 13 ЗУ «Про соціальні послуги» і визнати відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру і призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики.
Позовні вимоги вмотивовані безпідставністю та необґрунтованістю в наданні соціальних послуг і направлення сина ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі особі з інвалідністю, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2022 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 жовтня 2023 року справу № 215/5830/23 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою від 08 листопада 2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 25 грудня 2023 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2
27.11.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де останній зазначив, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 року № 215/3058/22, зокрема, визнано протиправними дії першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Номеровської Тетяни Миколаївни щодо неналежного розгляду заяви від 27.07.2022 вх 243. Зобов`язано першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Номеровської Тетяни Миколаївни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2022 вх. 243 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі та прийняти рішення у відповідності до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.
Відповідач на виконання вищезазначеної постанови повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 27.07.2022 вх. 243 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі у відповідності до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі та підготовив відповідь з вичерпним роз`ясненням щодо порушених позивачем у зверненні питань з посиланням на нормативно-правові акти, яку направлено листом на поштову адресу позивача.
Стосовно надання направлення до організації, які здійснюють навчання для надання соціальних послуг з догляду на професійній основі та включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі сину позивача ОСОБА_2 зазначив, що до заяви рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуг з догляду на професійній основі, оскільки в заяві ОСОБА_2 зазначає адресу: АДРЕСА_2 , а в паспорті зазначена реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 , проте відповідно до витягу з реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу ОСОБА_2 знятий з цього місця проживання 08.11.2013 року та за адресою АДРЕСА_2 не зареєстрований.
ОСОБА_2 постійно не надається документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання , що, на думку відповідача, унеможливлює видати направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі для подальшого залучення до надання послуг з догляду.
Ухвалою від 28 листопада 2023 року визнано заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі № 215/5830/23 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В. необґрунтованою.
Ухвалою від 29 листопада 2023 року суддею Кучугурна Н.В. відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ніколайчук С.В. у справі № 215/5830/23.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради із заявою про потребу в наданні соціальних послуг, у якій просила надання соціальних послуг з догляду на професійній основі від 27.07.2022 вх 243.
Заяву було прийнято 27.07.2022 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради та присвоєно вхідний номер № 899.
Рішенням про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 28.07.2022 року відповідач повідомив позивача повідомлено про те, що станом на 28.07.2022 року гр. ОСОБА_2 не перебуває в переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, тому обрати його не має можливості.
У рішенні також зазначено, що їй надаються соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг сином ОСОБА_2 , який щомісячно у період з 01.01.2020 по 31.12.2022 отримує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 23.09.2020 № 859.
Рішення відповідача направлено на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи.
Рішенням суду від 17.02.2023 у справі № 215/3058/22 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до першого заступник начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівськї районної у м. Кривий Ріг ради Номеровська Тетяна Миколаївна про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі № 215/3058/22 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Номеровської Тетяни Миколаївни щодо неналежного розгляду заяви від 27.07.2022 вх 243.
Зобов`язано першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Номеровської Тетяни Миколаївни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2022 вх 243 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі та прийняти рішення у відповідності до Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Номеровської Тетяни Миколаївни про встановлення наявності компетенції (повноважень) першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради Номеровська Тетяна Миколаївна у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 27.07.2022 вх 243 вважати виплату на догляд відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 умовою відмови в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати утриматися від такої процедуру.
Відповідач на виконання вищезазначеної постанови повторно розглянув заяву ОСОБА_1 від 27.07.2022 вх. 243 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі у відповідності до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.
Відповідно до пункту 6 Порядку та висновку Комунального некоменційрного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради від 05.01.2022 року № 13, в якому позивачу рекомендовано саме соціальну послугу догляду вдома, позивачу відмовлено у надані соціальної послуги догляду на професійній основі від 07.09.2023 року.
В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що відповідно до висновку Комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради від 05.01.2022 року вх.243 позивачу рекомендовано лише соціальну послугу вдома. Інших медичних висновків не надано.
Після визначення ступеня індивідуальних потреб, враховуючи рекомендації зазначені у висновку комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради від 05.01.2022 № 13, а саме: рекомендовано лише соціальну послугу догляду вдома, позивачу 05.09.2023 було особисто вручено повідомлення від 05.09.2023 №2144 з пропозицією щодо можливості надання соціальної послуги догляду вдома, яка надається Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» Криворізької міської ради, яка розташована за адресою: вул. Доватора, 1 Б, та надано перелік необхідних документів та бланки документів для заповнення.
При особистому спілкуванні з позивачем, відповідач зауважив, що остання хоче щоб соціальні послуги надавав тільки син ОСОБА_2 . Від запропонованої послуги з догляду вдома, яка надається Комунальною установою «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у Тернівському районі» Криворізької міської ради позивач відмовилась, про що Управлінням складений акт від 05.09.2023 у присутності позивача.
Враховуючи висновок Комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради від 05.01.2022 року № 13 та відмову позивача від соціальної послуги догляду вдома, відповідач відмовив в наданні соціальної послуги з догляду на професійній основі.
Не погодившись з висновками викладеними у відповіді від 07.09.2023 року , які на думку позивача, остання звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Конституцією України передбачено право громадян на соціальний захист.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон №2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
У відповідності до пункту 17 статті 1 Закону № 2671 соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.
Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8 Закону визначає суб`єкти системи надання соціальних послуг.
Так, суб`єктами системи надання соціальних послуг є: 1) уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг; 2) отримувачі соціальних послуг; 3) надавачі соціальних послуг; 4) об`єднання працівників системи надання соціальних послуг; 5) об`єднання надавачів соціальних послуг; 6) об`єднання отримувачів соціальних послуг.
Суб`єкти системи надання соціальних послуг взаємодіють на всіх етапах реалізації цього Закону, зокрема щодо: 1) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах; 2) розроблення та виконання програм надання соціальних послуг, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах; 3) організації, фінансування та надання соціальних послуг; 4) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості та контролю за дотриманням вимог, встановлених законодавством про соціальні послуги.
Порядок взаємодії суб`єктів системи надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Стаття 11 Закону визначає уповноважені органи системи надання соціальних послуг, за ч. 1 якої: До уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.
За положенням ст. 19 Закону, підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: 1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; 2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.
У разі звернення особи або її законного представника безпосередньо до надавача соціальних послуг такий надавач зобов`язаний надати їм допомогу в поданні заяви про надання соціальних послуг до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади не пізніше наступного робочого дня.
Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті.
У разі виявлення особи, яка за станом здоров`я не спроможна самостійно прийняти рішення про необхідність надання їй соціальних послуг, заяву про надання соціальних послуг зобов`язані подати законний представник такої особи, орган опіки та піклування або структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади.
Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.
За статтею 21 Закону, рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення.
Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 587 затверджено Порядок організації надання соціальних послуг, який визначає механізм виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або мають найвищий ризик потрапляння в такі обставини, та організації надання їм соціальних послуг відповідно до індивідуальних потреб. Організація перебування та надання соціальних послуг особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, у спеціалізованих службах підтримки постраждалих осіб здійснюється відповідно до стандартів надання соціальних послуг таким особам. (п.1).
Згідно із п. 5, 25, 36-37, 50 Порядку, суб`єктами виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають у складних життєвих обставинах, є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважений орган), центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), інші установи/заклади надання соціальних послуг, зокрема спеціалізовані служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі; служби у справах дітей, соціальні менеджери, фахівці із соціальної роботи, соціальні працівники або інші уповноважені посадові особи уповноваженого органу, заклади освіти, охорони здоров`я, установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об`єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності, волонтери (далі - суб`єкт).
Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку.
Після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім`ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Про прийняте рішення особа, її законний представник, уповноважена особа органу опіки та піклування інформується уповноваженим органом не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг у паперовій або електронній формі. У повідомленні про надання/відмову в наданні соціальних послуг обов`язково зазначаються підстави відмови.
Рішення про відмову в наданні соціальних послуг або припинення їх надання може бути оскаржено в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1040 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі» затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (далі - Порядок №1040).
Пункт 1 Порядку встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду, особам, які через порушення функцій організму не можуть пересуватися та самообслуговуватися.
За п.3 Порядку, компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, зазначеним у абзацах другому - шостому пункту 1 цього Порядку, якщо такі особи: отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду, стаціонарного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору; отримують виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи); 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України Про соціальні послуги; 4) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують соціальні послуги догляду вдома, денного догляду, паліативного догляду від надавача комунального чи недержавного сектору.
Відповідно до п 5 Порядку № 1040, особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік), який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад (далі - уповноважений орган).
Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають уповноваженому органу заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі за формою згідно з додатком 1 (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).
Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред`являються: паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання; документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.
Пунктом 6 Порядку, Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, або її законного представника здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, за показниками згідно з додатком 2.
Якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, уповноважений орган приймає рішення про надання таких послуг фізичною особою, такий орган протягом двох робочих днів після комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, надсилає письмове повідомлення фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, про вибір такої особи.
Відповідно до п. 7 Порядку компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, призначається уповноваженим органом згідно з поданою нею заявою про згоду надавати соціальні послуги.
Під час подання заяви про згоду надавати соціальні послуги пред`являються паспорт громадянина України, для іноземців та осіб без громадянства - довідка про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/паспортний документ іноземця та посвідка на тимчасове проживання або посвідка на постійне проживання та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.
Згідно із п. 14 Порядку уповноважений орган відповідно до поданого фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, акта проводить розрахунок компенсації та приймає рішення про її виплату.
Відповідно до п.21 Порядку рішення уповноваженого органу про припинення виплати або відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку.
З аналізу викладених законодавчих норм вбачається, що за результатами розгляду заяви особи про надання соціальних послуг зокрема надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, уповноважений орган приймає рішення про задоволення або відмову у задоволенні такої заяви, яке у разі незгоди з ним, може бути оскаржено особою.
Суд звертає увагу, що в цій позовній заяві позивач не погоджується з повторним розглядом заяви від 27.07.2022 року вх.243.
За результатом повторного розгляду заяви позивача від 27.07.2022 року вх 243 про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі особі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради рішенням від 07.09.2023 № 15/23-1-2/2191 відмовило у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі особі, з підстав відмови позивача від соціальної послуги догляду та відповідно до акту від 05.09.2023 року позивач просить здійснювати за нею догляд своїм сином ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з вищезазначеною відмовою позивач просить визнати висновки викладені в рішенні від 07.09.2023 № 15/23-1-2/2191 хибними та зобов`язати надати таку соціальну послугу, а саме: направлення її сина ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі.
Управління посилалось на неможливість призначити компенсацію з підстав визначених пунктами 1, 3 п. 3 Порядку та зазначено, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника та надбавку по догляду, як особи з інвалідністю І групи, позивачу надається соціальна послуга з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання державних соціальних послуг сином, який щомісячно отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.
Суд зазначає, що положення абз.1 п 5 Порядку № 1040 визначає, що у разі звернення особи або законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, із заявою про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі, така особа або її законний представника під час подання такої заяви обрають фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, який ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, районних у містах (у разі утворення), міських рад.
Вказаною нормою визначено саме можливість цією особою або її законим представником обрання фізичної особи із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
В рішенні від 07.09.2023 року № 15/23-1-22/2191 відповідач зазначив, зокрема, що під час відвідування позивача дома, остання просила, щоб соціальні послуги з догляду на професійній основі надавав її син ОСОБА_2 , про що складено акт від 05.09.2023 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Також в рішенні від 07.09.2023 року № 15/23-1-22/2191 зазначено, що син позивача ОСОБА_2 надає позивачці послуги з догляду на непрофесійній основі у період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року та отримує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсаційної фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 23.09.2020 року № 859.
Стосовно можливості направлення сина позивачці ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі, суд встановив таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1040 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі» затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі (далі - Порядок №1040).
Пункт 1 Порядку встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, пройшла підготовку та перепідготовку з основ догляду, особам, які через порушення функцій організму не можуть пересуватися та самообслуговуватися.
Відповідно до п 5 Порядку 1040 особи або законні представники осіб, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, який ведуть управління.
Особа або законний представник особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, подають до управління заяву про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі (далі - заява про потребу в наданні соціальних послуг).
Під час подання заяви про потребу в наданні соціальних послуг особою або законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на професійній основі, пред`являються:
- паспорт громадянина України;
- документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.
До заяви про потребу в наданні соціальних послуг додаються:
- висновок про стан здоров`я особи, яка через порушення функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує надання соціальних послуг з догляду, за формою, затвердженою МОЗ;
- копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю).
Відповідно до Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №430 "Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності"(далі - Постанова № 430), існує процедура внесення інформації до переліку фізичних осіб, а саме:
Згідно із п. 6 Порядку, фізичні особи звертаються за місцем проживання/перебування до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі. Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Управління приймає документи та надає фізичній особі перелік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб. Фізичні особи вибирають організацію з наданого переліку та отримують направлення на навчання (п.7 Постанови № 430).
Якщо протягом шести календарних місяців після подання заяви фізичною особою не подано копію довідки про проходження навчання, уповноважений орган відмовляє фізичній особі у включенні до переліку.
Згідно із п. 8 Постанови № 430 фізичні особи, які мають документ про медичну освіту, вважаються такими, що пройшли навчання і можуть надавати соціальні послуги з догляду. Такі особи додатково подають копію документа про медичну освіту.
Надавати послуги з догляду без проходження навчання, але склавши в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, іспит з основ догляду, може: непрацююча фізична особа, яка протягом не менше ніж три місяці до дня звернення із заявою, постійно надавала соціальні послуги.
Відповідно до п. 9 Постанови № 430 після проходження навчання та/або складення іспиту в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, фізичні особи отримують довідку.
Після отримання довідки про проходження навчання/перенавчання фізичні особи протягом п`яти робочих днів надсилають копію такої довідки до управління для включення такої особи до переліку.
Згідно із п. 10 Постанови № 430 управління веде облік фізичних осіб, які надають послуги з догляду та мають довідку про проходження навчання та/або складення іспиту, для подальшого залучення їх до надання послуг з догляду.
З аналізу викладеного вбачається, що включення особи до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі передбачено Постановою № 430.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності» затверджено Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (далі - Порядок ), а саме:
Цей Порядок визначає процедуру підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду окремим категоріям громадян відповідно до Закону України Про соціальні послуги без здійснення підприємницької діяльності.
Організації, які планують здійснювати навчання фізичних осіб, звертаються до управління з питань соціального захисту населення із заявою в довільній формі про можливість здійснення навчання. Управління ведуть облік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
Навчання фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності проводяться в Дніпропетровському обласного центру соціальних служб за адресою: 49054 м. Дніпро, проспект Олександра Поля 83/2. Навчання проводяться в онлайн або офлайн форматі, безкоштовно.
Фізичні особи звертаються за місцем проживання/пепебування до управління з заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік). Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Управління приймає документи та надає фізичній особі перелік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб. Фізичні особи вибирають організацію з наданого переліку та отримують направлення на навчання.
Після проходження навчання та/або складення іспиту в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, фізичні особи отримують довідку.
Після отримання довідки про проходження навчання/перенавчання фізичні особи протягом п`яти робочих днів надсилають копію такої довідки до управління для включення такої особи до переліку.
Управління веде облік фізичних осіб, які надають послуги з догляду та мають довідку про проходження навчання та/або складення іспиту, для подальшого залучення їх до надання послуг з догляду.
Враховуючи вищезазначене, особа яка бажає надавати соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі повинна особисто звернутися до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, надавши копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 при зверненні до управління з заявою в довільній формі про включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності надає копію паспорта та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, де зазначено реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 , проте в заяві зазначає адресу проживання: АДРЕСА_2 .
При перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання було встановлено, що по АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013 (витяги з реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання наявні в матеріалах справи) та докази реєстрації за адресою АДРЕСА_2 не надає.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) відмову особі лише з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на поняття надмірного формалізму, який відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/15257/15, від 25 березня 2020 року у справі № 805/4508/16-а, від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16, від 31 березня 2021 року у справі № 620/2520/20, від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21 та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.
Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг ЄСПЛ.
Отже, «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.
У цій справі суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді заяви ОСОБА_2 при зверненні до управління з заявою в довільній формі про включення його до переліку фізичних осіб ,які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності надає копію паспорта та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, де зазначено реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 , порте в заяві зазначає адресу проживання: АДРЕСА_2 .
На відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених статтею 2 КАС України, передбачає: 1) винесення судового рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості судового рішення шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути (нейтралізувати) ці процедурні порушення; добросовісності/недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; 3) застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору (передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи).
Суд наголошує, що основними правилами (підходами) до відмежування формалізму від надмірного формалізму є: 1) суть, за загальним правилом, переважає над формою; 2) до вирішення публічно-правових спорів, за загальним правилом, є незастосовними підходи кримінального процесу або процесу притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності, у частині оцінки процедурних порушень; 3) процедурні порушення суб`єкта владних повноважень, рішення (дії, бездіяльність) якого оцінюються судом, не можуть легалізувати сутнісні порушення суб`єкта приватного права (порушення з боку одного суб`єкта не можуть легалізувати порушення з боку іншого суб`єкта); 4) процедура вторинна якщо рішення суб`єкта владних повноважень: відповідає визначеним законом завдання (функціям) такого суб`єкта; має легітимну ціль; законодавство не містить імперативних заборон або наслідків недотримання таких процедур; 5) якщо є доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення; 6) за порушення процедури, у першу чергу, має нести відповідальність посадова особа, яка допустила таке порушення, а не страждати суспільні (публічні) інтереси або інтереси держави; 7) визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень з огляду на процедурні порушення, за загальним правилом, не повинно позбавляти (звільняти) його від обов`язку невідкладно прийняти нове рішення у відповідних правовідносинах з дотриманням процедури; 8) дотримання формальних процедур вимагає законодавство, а не дотримання деяких формальних процедур вимагає об`єктивна ситуація (доцільність, раціональність, домірність).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок amicus curiae, який було ухвалено Венеціанською комісією на 131-му пленарному засіданні (Венеція, 17- 18 червня 2022 року; CDL-AD (2022)012) на запит Конституційного Суду України, який розглядав конституційне подання від 29 січня 2020 року, підписане 50 народними депутатами України, про оскарження конституційності Закону «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», ухваленого Верховною Радою України 3 вересня № 27-IX, раніше проект Закону № 7203). Венеціанська комісія зазначила, що наслідком оголошення конституційних поправок неконституційними через порушення процедури їх розгляду та прийняття не повинно бути позбавлення дії актів законодавця. Крім того, коли рішення суду ґрунтується лише на формальних або процесуальних підставах, як це має місце у випадку зі скаргою, яка перебуває на розгляді в Конституційному Суді України, слід брати до уваги матеріальні наслідки такого рішення та застосовувати критерій пропорційності.
Враховуючи, зокрема, цей Висновок Венеціанської комісії, Конституційний Суд України виніс Рішення у справі щодо конституційного контролю змін до Конституції України після набрання ними чинності від 1 листопада 2022 року № 2-р/2022. Серед мотивів цього Рішення Судом зазначено, що здійснюючи конституційний контроль за дотриманням конституційної процедури розгляду, ухвалення або набрання чинності законами України відповідно до частини першої статті 152 Основного Закону України, Конституційний Суд України перевіряє не тільки дотримання формальних процедур, передбачених у Конституції України. Перевірці також підлягає додержання парламентом як представницьким органом народу своєї демократичної сутності, зокрема зваженість, послідовність та обґрунтованість процесу обговорення рішень, які він ухвалює, реальна можливість народних депутатів України здійснити свої права в цьому процесі.
Суд критично ставить до тверджень відповідача, що відсутність реєстрації місця проживання унеможливлює видання відповідачем направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі для подальшого залучення до надання послуг з догляду.
Наведене доводить, що відповідач, приймаючі спірне рішення 07.09.2023 року № 15/23-1-22/2191 за результатами повторного розгляду заяви від 27.07.2023 року вх.243 діяв без урахування вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив видати ОСОБА_2 направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі для подальшого залучення до надання послуг з догляду.
Відтак суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною діяльності відповідача за результатом розгляду заяви від 27.07.22р. вх. 243 та зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради надати соціальну послугу у виді направлення її сина ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі.
Стосовно належного відповідача, якого повинен зобов`язати суд здійснити відповідні дії.
Службова особа - це особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади або займає в установі пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
Стосовно посадової особи органів місцевого самоврядування слід зазначити, що це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій та отримує зарплату за рахунок місцевого бюджету.
В окремих випадках суб`єктами владних повноважень може бути інший суб`єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих функцій. Тобто, в окремих випадках, як суб`єкт владних повноважень може виступати особа, яка не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, але в силу повноважень, наданих законодавством, виконує окремі владні управлінські функції або делеговані повноваження.
Підводячи підсумок даному аналізу можна дати визначення суб`єктів владних повноважень: ними є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, які наділені сукупністю прав і обов`язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.
Таким чином, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору), то такий суб`єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб`єкта владних повноважень.
З урахуванням вищенаведеного належним суб`єктом владних управлінських функцій у цій справі є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної ради у м. Кривий Ріг ради.
Щодо позовних вимоги в частині встановлення наявності компетенції (повноважень) 07.09.2023р. при розгляді заяви від 27.07.2022р. вх. 243 діяти в межах статтями 19, 21, 22 Конституції України з урахуванням правового порядку ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» і визнати відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру і призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики, суд зазначає таке.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Ужитий у пункті 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За змістом пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Аналізуючи зміст наведених вище правових норм у контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом позивач, суд зазначає таке.
У своєму позові він просить суд, зокрема, встановити відсутність компетенції (повноважень) у посадової особи у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви, визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати отриматися від такої процедуру.
Відповідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
У справі, яка переглядається, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 820/3713/17, також постанові Верховного Суду від 05 липня 2019 року в справі №802/833/17-а, від 29 квітня 2020 року в справі №160/1106/19, від 23 лютого 2021 року в справі № 808/1259/18, від 26 травня 2022 року у справі №200/12247/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 1140/2176/18.
Враховуючи наведене, суд зробив висновок, що звертаючись до суду з позовом про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у відповідача позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, які не можуть бути поновлені судом адміністративної юрисдикції в межах даної справи.
Необхідно зазначити, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити у світлі частини 3 статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому в даному випадку відсутні підстави для зазначення суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.
Оскільки справу щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) у відповідача не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд зобов`язаний закрити провадження в цій частині відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень) встановлення наявності компетенції (повноважень) 07.09.2023р. при розгляді заяви від 27.07.2022р. вх. 243 діяти в межах статтями 19, 21, 22 Конституції України з урахуванням правового порядку ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» і визнати відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру і призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики.
Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Оскільки розгляд цього спору про встановлення відсутності компетенції (повноважень) з урахуванням його предмету і суб`єктного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23, код ЄДРПОУ 03192359), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправною діяльності - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради за результатом розгляду заяви від 27.07.22р. вх. 243.
Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради надати соціальну послугу у виді направлення сина позивача ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень) встановлення наявності компетенції (повноважень) 07.09.2023р. при розгляді заяви від 27.07.2022р. вх. 243 діяти в межах статей 19, 21, 22 Конституції України з урахуванням правового порядку ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» і визнати відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов`язати виконати таку процедуру і призначити дату, час підписання типового договору за формами, затвердженими Мінсоцполітики.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук