УХВАЛА
05 березня 2024 року
м. Київ
справа №990/57/24
адміністративне провадження №П/990/57/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (Державна установа «Вінницька установа виконання покарань (№1)», 21001, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Брацлавська, 2) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (01220, місто Київ, вулиця Банкова, 11) про визнання протиправними та нечинними Положення, Указу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
01 березня 2024 року ОСОБА_1 подав на електронну адресу Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якому просить:
1) визнати протиправним та нечинним Положення про порядок здійснення помилування, затверджене Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015 (далі - Положення);
2) визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015 (далі - Указ № 223/2015);
3) визнати протиправною бездіяльність Президента України та зобов`язати вчинити дії, результатом яких буде Положення, що узгоджуватиметься з:
- Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)2021;
- рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 01 квітня 2021 року у справі Luzhynetsky v. Ukraine (заява № 58985/16), яке пов`язане з рішенням ЄСПЛ від 19 березня 2019 року у справі «Петухов проти України (№2)» (заява №41216/13);
- зі статтями 28, 3 Конституції України;
- зі статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
На обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності Положення та Указу № 223/2015, оскільки порядок звільнення від відбування покарання на довічне позбавлення волі внаслідок помилування не можна вважати таким, що містить реальну перспективу звільнення в розумінні принципів, що їх сформулював ЄСПЛ у своїй практиці щодо тлумачення статті 3 Конвенції. На думку позивача, внаслідок протиправної бездіяльності Президента України оскаржуване Положення протягом тривалого часу не приведене у відповідність до статті 3 Конвенції та статті 28 Конституції України.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М., суддів Єресько Л.О., Жука А.В., Радишевської О.Р., Соколова В.М.
Позовна заява ОСОБА_1 містить клопотання про звільнення його від сплати судового збору, умотивоване скрутним майновим станом, на підтвердження чого долучено довідку Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» від 15 лютого 2024 року № 5/1808, у якій зазначено, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» з 07 січня 2002 року по теперішній час, на особовому рахунку коштів немає.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Ураховуючи наведені доводи, Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов за формою та змістом відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 КАС України та підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі немає.
З огляду на матеріали та вимоги адміністративного позову справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України.
Положеннями статті 266 КАС України унормовано особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Частиною другою статті 266 КАС України передбачено, що адміністративні справи, зазначені у пунктах 1- 3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
Наведене узгоджується з пунктом 1 частини четвертої статті 257 КАС України, яким передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на частину другу статті 266, пункт 1 частини четвертої статті 257, частину п`яту статті 262 КАС України, Суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у складі колегії з п`яти суддів без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечення, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Згідно з частинами першою та другою статті 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 266 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.
Згідно з частиною четвертою статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Керуючись статтями 22, 171, 262, 264, 266 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними та нечинними Положення, Указу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у строк, установлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи здійснюватиметься за адресою: 01029, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Зобов`язати Офіс Президента України опублікувати оголошення про оскарження Указу Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015 «Про Положення про порядок здійснення помилування».
Оголошення опублікувати у виданні, в якому цей акт був офіційно оприлюднений.
Роз`яснити, що оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного нормативно-правового акта, реквізити цього акта, місце судового розгляду справи та номер такої справи.
Зобов`язати Офіс Президента України надати до Суду в строк до 05 квітня 2024 року письмові докази на підтвердження опублікування оголошення.
Установити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву/пояснень на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення/пояснень відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/пояснень і доданих до них доказів позивачу.
Установити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Установити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів позивачу.
Повідомити учасникам справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасникам справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці за веб-адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов
О.Р. Радишевська
Л.О. Єресько
А.В. Жук ,
Судді Верховного Суду