Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 500/3360/23 пров. № А/857/19747/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Затолочного В.С.,
за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року (суддя Черенюк О.В., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 06 жовтня 2023 року ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у червні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУНП в Тернопільській області Олександра Богомола № 1443 від 09.06.2023 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з березня 2021 року працює на посаді слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області. Оскаржуваним наказом позивачу оголошено сувору догану за порушення окремих норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України»; пунктів 3, 10 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 (далі Порядок №1104), пункту 30 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції), затвердженої спільним наказом ГПУ, МВС України, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 за №51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція). Зі змісту наказу № 1443 від 09.06.2023 вбачається, що позивач допустив такі порушення службової дисципліни: тривалий час не проводив процесуальних дій у кримінальних провадженнях, які перевірялися, а у деяких провадженнях взагалі не провів жодної слідчої дії, не призначив експертизи по вилучених грошах в сумі 500 гривень у кримінальному провадженні № 12023211110000304, зберігав згадані гроші не опечатаними і не упакованими, не облікував їх у книзі обліку доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження та не здав їх на зберігання матеріально відповідальній особі, у протоколах допиту свідків К. і ОСОБА_2 не були зазначені дата і час. З приводу цих обставин ОСОБА_1 у ході дисциплінарного провадження надав письмові пояснення з посиланням на те, що КПК України не визначені строки проведення досудового розслідування, окрім як вказівки на розумні строки. Поняття «розумні строки» не є конкретизованим, а оціночним та індивідуальним для кожної конкретної процесуальної дії і не може перевищувати чітких та визначених строків, які передбачені КПК України. Згідно з п.1 ч.2 ст. 219 КПК України мінімальний строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей до Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі ЄРДР) і до дня повідомлення особі про підозру становить 12 місяців. Діючий КПК України дозволяє слідчому проводити процесуальні дії на протязі щонайменше 12 місяців, а під час дії воєнного стану їх можна проводити на протязі ще більшого часу. По 7 кримінальних провадженнях, в яких позивач тривалий час не проводив процесуальних дій або ж не провів жодної процесуальної дії, то такі розслідуються ним з 14.03.2023, з 16.03.2023, 31.03.2023, 19.04.2023, 06.05.2023. Найдовше не проводилися процесуальні дії на протязі приблизно 2-х місяців, такі дії позивач вважає можна проводити 12 місяців, а під час дії воєнного стану згаданий строк не обчислюється і є ще більшим. Позивач вказує, що не мав можливості проводити досудові розслідування по вказаних кримінальних провадженнях, бо станом на 19.05.2023 у його провадженні їх було більше 20-ти за 2023 рік і фізично неможливо за такий короткий період часу (менше як за 2 місяці) провести повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування. В окремих кримінальних провадженнях тривалий час не проводив жодних процесуальних дій, бо всі можливі дії у них проведені, в інших надавав доручення оперативним працівникам. Позивач пояснює непроведення усіх слідчих дій по одних кримінальних провадженнях зайнятістю в інших цьогорічних кримінальних провадженнях, великим навантаженням, необхідністю слідчому погоджувати з прокурором та слідчим суддею велику кількість своїх рішень відповідно до вимог КПК України. Вказує на конфліктні ситуації із працівниками інших служб Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, непорозуміння з керівником СВ Чортківського РВП, упереджене ставлення до нього. При цьому позивач має захворювання (порушення ритму роботи серця) і наявна хвороба негативно впливає на його працездатність, він швидко втомлюється. У період з 04.04.2023 по 11.04.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області», а з 22.04.2023 по 26.04.2023 був відряджений до тренінгового центру ГУНП в Тернопільській області, через що не мав змоги проводити процесуальні дії по кримінальних провадженнях. Не погоджується ОСОБА_1 з тим, що допустив порушення вимог Порядку №1104, бо вилучені кошти в сумі 500 гривень зберігав разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі. Єдине, що порушив - зберігав їх у не опечатаному вигляді. Твердження про те, що він не забезпечив всебічне, повне і неупереджене досудове розслідування та не застосував усіх передбачених законом заходів для його ефективності, вважає безпідставним, бо досудове розслідування у тих кримінальних провадженнях, в яких було виявлено недоліки, тривають, рішення по них не прийняті. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задоволити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали службового розслідування не містять усіх зібраних документів, зокрема пояснення ОСОБА_3 . Апелянт не погоджується з судом першої інстанції в тому, що непроведення слідчих дій протягом першого місяця досудового розслідування є неналежним проведенням досудового розслідування. Вказує, що імовірність виявлення та встановлення обставин злочину є однаковою на протязі всього процесу досудового розслідування, а не лише на першому місяці, окрім випадків проведення невідкладних слідчих дій, зволікання з якими може призвести до втрати доказів, які зникають з плином часу. Наголошує, що строк протягом якого ОСОБА_1 не був на роботі, був значним, а саме 13 днів. Стосовно порушення порядку №1104 щодо упакування і опечатування та обліку речових доказів, вказує, що зазначений порядок не визначає, ким має проводитися упакування і опечатування та облік речових доказів. Вказує, що у вказаному порядку не згадується, що упакування та опечатування і облік речових доказів входить в обов`язки слідчого.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін..
Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює в органах Національної поліції з листопада 2015 року, з березня 2021 року на посаді слідчого слідчого відділу Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області.
22.05.2023 до ГУНП в Тернопільській області надійшов рапорт заступника начальника - начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 про організацію проведення службового розслідування за фактом неналежного досудового розслідування в окремих кримінальних провадженнях слідчим СВ Чортківського РВП ОСОБА_1 (а.с.36).
22.05.2023 до ГУНП в Тернопільській області надійшла доповідна записка старшого слідчого СВ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за фактом можливих порушень вимог кримінального процесуального законодавства України при проведенні досудового розслідування у 10-ти кримінальних провадженнях слідчим СВ Чортківського РВП ОСОБА_1 (а.с.130-131).
Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 25.05.2023 №1290 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» на підставі доповідної записки слідчого СВ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 призначено службове розслідування за можливих порушень вимог кримінального процесуального законодавства України при проведенні досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№12023211110000187, 12023211110000236, 12023211110000144, 12023211110000286, 12023211110000288, 12023211110000091, 12023211110000138, №12023211110000304, №120232111100000165, №120232111100000180 слідчим СВ Чортківського РВП Чорним В.Б. та створено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування (а.с.38).
За результатами службового розслідування складено висновок за фактом можливого порушення вимог КПК України від 06.06.2023, затверджений того ж дня начальником ГУНП в Тернопільській області Олександром Богомолом.
Службовим розслідуванням встановлено таке.
31.03.2023 ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР за №12023211110000187 за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. В ході вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчим Чорним В.Б. не проведено жодних слідчих дій, не допитано як потерпілого ОСОБА_6 та свідків з приводу обставин вчинення крадіжки.
У кримінальному провадженні №12023211110000286 від 06.05.2023 за фактом таємного викрадення майна ФОП ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, встановлено, що слідчий Чорний В.П. після прийняття 06.05.2023 до свого провадження жодних слідчих дій не проводив.
У кримінальному провадженні №12023211110000288 від 06.05.2023, за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, 17.05.2023 надано доручення в порядку ст.40 КПК України щодо допиту свідків та допиту потерпілої ОСОБА_8 , жодні слідчі (розшукові) дії слідчим Чорним В.Б. не проводились.
У кримінальному провадженні №12023211110000236 від 19.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, за фактом привласнення грошових коштів ОСОБА_9 шляхом зловживання службовим становищем встановлено, що слідчий Чорний В.Б. після прийняття 19.04.2023 до свого провадження жодних слідчих дій не проводив.
У кримінальному провадженні №12023211110000091 від 14.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за фактом заволодіння грошових коштів ОСОБА_10 встановлено, що слідчий Чорний В.Б. після прийняття 16.03.2023 до свого провадження жодних слідчих дій не проводив.
У кримінальному провадженні №12023211110000138 від 06.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за фактом заволодіння грошових коштів ОСОБА_11 встановлено, що слідчий Чорний В.Б. після прийняття 16.03.2023 до свого провадження жодних слідчих дій не проводив. В матеріалах вказаного кримінального провадження 16.04.2023 слідчим Кардиналом І.М. на підставі ухали слідчого судді Чортківського районного суду проведено тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться банківській установі ПАТ КБ «Приват банк». Однак слідчим Чорним В.Б. аналізу вказаної інформації не проведено, слідчі дії не проводились взагалі.
Вивченням матеріалів кримінального провадження №12023211110000144 від 08.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364-1 КК України, за фактом зловживання службовим становищем Спостережної ради ВАТ Чортківський завод «Агромаш» встановлено, що відсутнє повідомлення прокурору про початок досудового розслідування, повідомлення про початок досудового розслідування, постанова про визначення слідчого/групи слідчих для здійснення досудового розслідування. Окрім скерування 24.03.2023 запиту начальнику Чортківського РВП щодо витребування матеріалів ЄО за заявами ТзОВ «Тернопільрембуд» про вчинення правопорушень службовими особами ВАТ Чортківський завод «Агромаш» жодних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні не було проведено.
Вивченням матеріалів кримінального провадження №12023211110000304 від 13.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, за фактом надання неправомірної винагороди ОСОБА_12 службовій особі встановлено, що 13.05.2023 слідчим Чорним В.Б. проведено огляд місця події та вилучено грошові кошти в національній валюті номіналом 500 гривень. Такі кошти у порушення вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104 зберігалися у матеріалах кримінального провадження не упакованими та опечатаними, що може призвести до їх пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення, а також до цього часу вказані грошові кошти не обліковано в книзі обліку доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, а також не взятті на облік шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. Відповідно до пункту 30 Інструкції грошові кошти, валюта та інші цінні папери або інші цінності, що є речовими доказами не пізніше ніж у 3-денний строк після проведення необхідних досліджень здаються матеріально-відповідальній особі для зберігання у спеціально обладнаних для цієї мети приміщеннях, у касу фінансового підрозділу або до уповноваженого банку, на підставі постанови органу дізнання або досудового слідства, але в окремих опечатаних пакетах з описом вкладення.
15.05.2023 слідчим Чорним В.Б. винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів в національній валюті номіналом 500 гривень, тоді ж направлено клопотання про накладення арешту на майно (грошові кошти в національній валюті номіналом 500 гривень), однак ухвала суду відсутня у матеріалах кримінального провадження.
У висновку службового розслідування зазначено, що відповідні експертизи по вилучених грошових коштах в сумі 500 гривень не призначено. Крім вказаних, інші слідчі (розшукові) дії слідчим Чорним В.Б. у кримінальному провадженні не проводились.
Також у матеріалах цього кримінального провадження наявні протоколи допиту свідків, які складені з порушенням вимог п.1 ч.3 ст. 104 КПК України, зокрема у протоколі допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не вказані дата та час.
Вивченням матеріалів кримінальних проваджень №120232111100000165 від 21.03.2023 та №120232111100000180 від 28.03.2023 за ч.1 ст.115 КК України встановлено, що наявні висновки судово-медичної експертизи від 18.04.2023 та 27.04.2023, згідно яких встановлено, що причиною смерті є інші супутні хвороби, не пов`язані з насильницькою смертю, однак з вказаного часу остаточні рішення в порядку ст.284 КПК України слідчим Чорним В.Б. на час службового розслідування не прийняті.
Також у висновках службового розслідування вказано на не винесення постанов керівником органу досудового розслідування заступником начальника - начальником СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області підполковником поліції Дудином В.І. у кримінальних провадженнях №12023211110000286, №12023211110000236, №12023211110000091, №12023211110000138 про визначення слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 для здійснення досудового розслідування всупереч п.1 ч.2 ст.39 КПК України.
Вивченням матеріалів кримінальних проваджень встановлено, що заступником начальника - начальником СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області підполковником поліції Дудином В.І. відповідно до п.3 ч.2 ст.39 КПК України не вивчалися матеріали кримінальних проваджень, слідчому вказівки не надавались взагалі, кримінальні провадження не заслуховувались на оперативних нарадах.
В ході службового розслідування були опитані слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_1 . Письмові пояснення позивача зводяться до того, що строки досудових розслідувань ним дотримані, а непроведення слідчих дій пояснюється великим навантаженням (більше 20-ти кримінальних проваджень за 2023 рік). Позивач зазначив, що у період з 04.04.2023 по 11.04.2023 був на стаціонарному лікуванні у ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області», а з 22.04.2023 по 26.04.2023 - у відрядженні в тренінговому центрі ГУНП в Тернопільській області, через що також не мав змоги проводити процесуальні дії по кримінальних провадженнях. Стверджує, що саме найдовше він не проводив процесуальних дій не 2 місяці, а максимум 1,5. У квітні 2023 року він скерував до суду з обвинувальними актами два кримінальні провадження, які були зареєстровані 13.04.2023 та 19.04.2023, без жодного супроводу та будь-якої допомоги зі сторони інших галузевих служб Чортківського РВП та оперативних працівників.
Також позивач пояснював, що у кримінальних провадженнях №12023211110000138 та № 12023211110000091 він тривалий час не проводив жодних процесуальних дій через те, що вважав, що усі можливі слідчі (розшукові) дії, які тільки можна провести, у них проведені. У доповідній записці нічого не йдеться про те, які саме слідчі (розшукові) дії ще слід провести по даних двох кримінальних провадженнях, окрім того, що оглянути інформацію, яка була вилучена з банківської установи під час проведення тимчасового доступу.
Що стосується кримінального провадження № 12023211110000288, то він не проводив у ньому жодних процесуальних дій, окрім надання доручення оперативним працівникам.
Щодо кримінального провадження №12023211110000144, то наприкінці березня 2023 року направлено запит начальнику Чортківського РВП щодо витребування у нього матеріалів ЄО.
Кримінальні провадження № 12023211110000236 від 19.04.2023 та № 12023211110000286 від 06.05.2023 внесені в ЄРДР нещодавно, недовше як за 1 місяць до проведення перевірки з слідчого управління.
У кримінальному провадження № 12023211110000180 від 28.03.2028 висновок судово-медичної експертизи отримав нещодавно і без цього висновку позивач не міг закрити кримінальне провадження.
Висновок судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12023211110000165 він теж одержав у травні 2023 року. До 19.05.2023 він не прийняв у ньому рішення через те, що був зайнятий проведенням процесуальних дій у інших цьогорічних кримінальних провадженнях.
У поясненнях ОСОБА_1 не погоджується з тим, що порушив вимоги Порядку №1104 при здійсненні кримінального провадження №12023211110000304, тобто неналежно зберігав речові докази (кошти в сумі 500 гривень), бо пунктом 7 цього Порядку дозволено вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігати разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження.
Вказує, що зазначені гроші зберігав у своєму індивідуальному сейфі при матеріалах кримінального провадження з дотриманням вимог пунктів 7, 21 Порядку №1104. Визнає, що зберігав їх у не опечатаному вигляді.
У поясненнях позивач також зазначав про надмірне навантаження, відсутність часу через, зокрема, необхідність додаткового погодження слідчих дій з прокурором та слідчим суддею, невиконання доручень, наданих оперативному підрозділу в порядку ст.40, ст.41 КПК України, а також зауважив на погіршення стану здоров`я (порушення ритму роботи серця) та рекомендаціях лікаря про режим праці та відпочинку (а.с.48-51).
В ході службового розслідування відібранні пояснення у старших слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Кірієнка О.М., ОСОБА_14 , слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , слідчого СВ Заліщицького ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 , заступника начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_18 , начальника СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 (а.с.39-47).
У висновку службового розслідування зазначено, що вивченням кримінальних проваджень, зазначених у доповідній записці, та інших кримінальних проваджень виявлено неефективне проведення досудового розслідування кримінальних проваджень слідчим СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 . Встановлені порушення вимог кримінального процесуального законодавства є наслідком неналежної організації роботи та виконання службових обов`язків слідчим ОСОБА_1 .
Як вказано в акті службового розслідування, вказані порушення вимог кримінального процесуального законодавства, допущені слідчим СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях, є наслідком також неналежної організації роботи та виконання службових обов`язків зі сторони начальника слідчого відділу.
За результатами службового розслідування встановлено, що слідчим СВ Тернопільського Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 при проведені досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№12023211110000187, 12023211110000236, 12023211110000144, 12023211110000286, 12023211110000288, 12023211110000091, 12023211110000138 порушено вимоги ст.2, ч.2 ст. 9, ст.25, ч.1 ст.28, ч.4 ст. 38, ст. 40 КПК України в частині не забезпечення швидкого, всебічного, повного та неупередженого розслідування, не застосовування всіх передбачених законом заходів для його ефективності, порушення розумних строків при здійсненні досудового розслідування під час досудового розслідування кримінальних проваджень, у кримінальному провадженні №12023211110000304 не дотримано вимог п.1 ч.3 ст.104 КПК України, вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104, пункту 30 Інструкції, що виразилось у незабезпеченні належного обліку та умов зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12023211110000304, та вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліції України».
За 4 місяці 2023 року слідчим ОСОБА_1 внесено до ЄРДР 26 заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, здійснено 18 виїздів в складі СОГ, проводилось досудове розслідування у 22 кримінальних провадженнях, закрито в порядку ст.284 КПК України 7 кримінальних провадження, направлено до суду 5 кримінальних проваджень.
Обставини, що пом`якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 : вчинення дисциплінарного проступку під час дії дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеної наказом ГУНП в Тернопільській області №967 від 25.04.2023.
Як наслідок допущених порушень, дисциплінарна комісія рекомендувала оголосити ОСОБА_1 сувору догану (а.с.55-67).
На підставі висновку службового розслідування ГУНП в Тернопільській області виданий наказ №1443 від 09.06.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», пунктом 1 якого за порушення вимог ст.2, ч.2 ст.9, ст.25, ч.1 ст.28, ч.4 ст.38, ст.40 КПК України в частині не забезпечення швидкого, всебічного, повного та неупередженого розслідування, не застосовування всіх передбачених законом заходів для його ефективності, порушення розумних строків при здійсненні досудового розслідування під час досудового розслідування кримінальних проваджень №№12023211110000187, 12023211110000236, 12023211110000144, 12023211110000286, 12023211110000288, 12023211110000091, 12023211110000138, недотримання у кримінальному провадженні №12023211110000304 вимог п.1 ч.3 ст.104 КПК України, вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104, пункту 30 Інструкції, що виразилось у незабезпеченні належного обліку та умов зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12023211110000304, та вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліції України», слідчому СВ Тернопільського Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с.52-54).
Зі змісту оскаржуваного наказу №1443 від 09.06.2023 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вбачається, що в його основу покладені обставини, встановлені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування від 06.06.2023.
Позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому звернувся до суду із відповідним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у недотриманні положень кримінального процесуального законодавства в частині не забезпечення швидкого, всебічного, повного та неупередженого розслідування, не застосовування всіх передбачених законом заходів для його ефективності, порушення розумних строків при здійсненні досудового розслідування під час досудового розслідування кримінальних проваджень №№12023211110000187, 12023211110000236, 12023211110000144, 12023211110000286, 12023211110000288, 12023211110000091, 12023211110000138, порушені вимог КПК України при оформленні слідчих дій та вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104, пункту 30 Інструкції, що виразилось у незабезпеченні належного обліку та умов зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12023211110000304, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. Вказав, що встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для висновку про неналежне виконання обов`язків позивачем.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського (ч.1 ст.12 Закону №580-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Положеннями статті 15, 16 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Отже, в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Позивач мотивів щодо недотримання відповідачем процедури службового розслідування не наводить, окрім як упередженого до нього ставлення через те, що йому не вказали на всі виявлені порушення, чим позбавили права надати пояснення по одному з порушень (недотримання п.1 ч.3 ст.104 КПК України) та спростувати його, а також через те, що до службового розслідування долучили лише ті пояснення працівників СВ, які його характеризували посередньо чи негативно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що матеріали службового розслідування не містять усіх зібраних документів, зокрема пояснення ОСОБА_3 .
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 не надає жодних доказів, відтак такі покликання відхиляються судом.
Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на упередженість та необ`єктивність висновків дисциплінарної комісії з наведених ним підстав, бо такі не підтверджуються жодними доказами.
Пунктом 7 розділу V Порядку №893 передбачено, що збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Судом першої інстанції встановлено, що представник відповідача підтвердив, що до матеріалів службового розслідування долучені всі пояснення, які були відібрані під час проведення службового розслідування. Пояснення відібранні у працівників, які перебували на робочому місці і не були залучені до виконання слідчих дій.
З матеріалів службового розслідування судом встановлено, що таке проводилося через факти можливих порушень позивачем вимог КПК України під час проведення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях. Висновком підтверджено допущення позивачем порушень вимог ст.2, ч.2 ст.9, ст.25, ч.1 ст.28, ч.4 ст.38, ст.40 КПК України в частині не забезпечення швидкого, всебічного, повного та неупередженого розслідування, не застосовування всіх передбачених законом заходів для його ефективності, порушення розумних строків при здійсненні досудового розслідування під час досудового розслідування окремих кримінальних проваджень, а також вимог п.1 ч.3 ст.104 КПК України, вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104, пункту 30 Інструкції, що виразилось у незабезпеченні належного обліку та умов зберігання речових доказів в кримінальному провадженні.
Надаючи відповідь на питання, чи допущені позивачем порушення вимог КПК України, слід проаналізувати такі положення процесуального закону.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України визначає зміст принципу законності, частина друга цієї статті передбачає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 25 КПК України розкриває зміст такої засади кримінального провадження як публічність, зокрема, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Стаття 28 КПК України регламентує розумні строки кримінального провадження.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Частина перша статті 38 КПК України визначає, що органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють, серед інших, слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; органів Державного бюро розслідувань.
Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою (частина четверта статті 38 КПК України).
Відповідно до статті 40 КПК слідчий органу досудового розслідування несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Слідчий уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що предметом перевірки були кримінальні провадження №№12023211110000187, 12023211110000236, 12023211110000144, 12023211110000286, 12023211110000288, 12023211110000091, 12023211110000138, 12023211110000304.
Службовим розслідуванням встановлено, що у кримінальних провадженнях №12023211110000187 від 31.03.2023, 12023211110000286 від 06.05.2023 №12023211110000236 від 19.04.2023, №12023211110000236 від 19.04.2023 №12023211110000091 від 14.02.2023 (прийняте до провадження позивачем 16.03.2023) №12023211110000138 від 06.03.2023 (прийняте до провадження позивачем 16.03.2023), слідчим Чорним В.Б. не проведено жодних слідчих дій, а у кримінальному провадженні №12023211110000288 від 06.05.2023, надано 17.05.2023 лише доручення в порядку ст.40 КПК України щодо допиту свідків та допиту потерпілої, інші слідчі (розшукові) дії слідчим Чорним В.Б. не проводились, у кримінальному провадженні №12023211110000144 від 08.03.2023, лише скеровано запит від 24.03.2023 начальнику Чортківського РВП щодо витребування матеріалів ЄО за заявами ТзОВ «Тернопільрембуд» про вчинення правопорушень службовими особами ВАТ Чортківський завод «Агромаш», жодних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні не було проведено.
Фактично такі обставини визнає апелянт, проте вважає, що такі слідчі дії не проводилися з об`єктивних причин, а також слідчий не обмежений у строках досудового розслідування.
Апелянт не погоджується з судом першої інстанції в тому, що непроведення слідчих дій протягом першого місяця досудового розслідування є неналежним проведенням досудового розслідування. Вказує, що імовірність виявлення та встановлення обставин злочину є однаковою на протязі всього процесу досудового розслідування, а не лише на першому місяці, окрім випадків проведення невідкладних слідчих дій, зволікання з якими може призвести до втрати доказів, які зникають з плином часу. Наголошує, що строк протягом якого ОСОБА_1 не був на роботі, був значним, а саме 13 днів.
Апеляційний суд критично оцінює такі покликання апелянта, оскільки наведені кримінальні провадження більше 1,5 місяці перебували у провадженні слідчого і не вжиття жодних, встановлених КПК України слідчих (розшукових) дій, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень свідчать про неналежне виконання обов`язків слідчого.
Слід погодитися, що КПК України визначає на всіх стадіях кримінального провадження, у тому числі проведення досудового розслідування, дотримання розумних строків, як прийнятних та об`єктивно необхідних для виконання тієї чи іншої процесуальних дій. Такі дії і рішення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного для них КПК України. Забезпечення дотримання розумних строків на досудовому розслідуванні покладається на прокурора та слідчого суддю (щодо питань, віднесених до його компетенції), а під час судового провадження у всіх його стадіях - на суд. Для досудового розслідування граничні строки встановлені ст. 219 КПК України.
Разом з тим, не вчинення жодних слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у кримінальному провадженні, протягом першого місяця досудового розслідування, коли є найбільшою ймовірність з`ясування та виявлення обставин кримінального правопорушення, на думку суду, є неналежним проведенням досудового розслідування.
Дотримання розумних строків кримінального провадження є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого кримінального правопорушення, закріпленим у ст. 2 КПК України.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. . Для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути: 1) відібрано пояснення; 2) проведено медичне освідування; 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
Відтак суд вважає недостатніми підставами для виправдання зволікання слідчого у проведенні слідчих дій те, що відповідно до частини другої ст.219 КПК України у нього є достатній строк (12 місяців) для досудового розслідування.
Стосовно покликання апелянта на те, що строк протягом якого ОСОБА_1 не був на роботі, був значним, а саме 13 днів (з 04.04.2023 по 11.04.2023 та з 22.04.2023 по 26.04.2023).
Суд першої інстанції врахував відсутність на роботі ОСОБА_1 у квітні 2023 року з поважних причин з 04.04.2023 по 11.04.2023 та з 22.04.2023 по 26.04.2023, проте вважав, що строк відсутності був незначним, а тому така обставина суттєво не впливає на те, що позивач у кримінальних провадженнях, які ним розслідуються з березня 2023 року, не вчиняв жодних слідчих дій. Апеляційний суд погоджується з таким твердженням суду першої інстанції.
Також, ОСОБА_1 не спростовано несвоєчасність прийняття відповідних рішень у межах кримінальних проваджень №120232111100000165 від 21.03.2023 та №120232111100000180 від 28.03.2023 за ч.1 ст.115 КК України, по яких наявні висновки судово-медичної експертизи від 18.04.2023 та 27.04.2023 про причини смерті, які не пов`язані з насильницькою смертю. На момент проведення перевірки остаточні рішення в порядку ст.284 КПК України слідчим Чорним В.Б. не прийняті.
Стосовно виявлених порушень при здійсненні досудового слідства у кримінальному провадженні №12023211110000304, то судом встановлено, що дійсно має місце порушення вимог п.1 ч.3 ст.104 КПК України в частині не зазначення у протоколі допиту свідків місця та часу проведення процесуальної дії. Такі обставини визнає позивач, вказуючи, що після проведення перевірки з слідчого управління він заповнив у протоколах допиту свідків відповідні реквізити, а ч.1 ст.106 КПК України дозволяє слідчому складати протокол процесуальної дії після її завершення. З цього приводу суд зазначає, що у даному випадку позивач заповнив протокол допиту свідків не після завершення слідчої дії, а після виявлення такого недоліку службовим розслідуванням.
Стосовно порушень вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104, пункту 30 Інструкції, яке виразилось у незабезпеченні належного обліку та умов зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12023211110000304, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування та не заперечується позивачем 13.05.2023 слідчим Чорним В.Б. по вул. Володимира Великого у м. Заліщиках проведено огляд місця події, у ході якого вилучено грошові кошти в національній валюті номіналом 500 гривень. Дані кошти зберігалися разом з матеріалами кримінального провадження у сейфі слідчого.
Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначає Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, повинні бути належним чином упаковані та опечатані.
Спосіб упаковки повинен забезпечувати неможливість підміни або зміни вмісту без порушення її цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення.
На речові докази, які не можуть бути належним чином упаковані через громіздкість чи з інших причин, прикріплюється бирка у спосіб, що унеможливлює її зняття, зміну або пошкодження.
На упаковці (бирці) проставляються підписи осіб, які брали участь у процесуальній дії, та зазначається інформація про вміст упаковки, найменування проведеної процесуальної дії, дата її проведення та номер кримінального провадження.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1104 вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження.
Для обліку речових доказів у кожному органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, відповідальною особою ведеться книга обліку речових доказів (далі - книга обліку) за формою згідно з додатком 1, яка нумерується, прошнуровується, засвідчується підписом керівника слідчого підрозділу або підрозділу дізнання і скріплюється печаткою органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. Книга обліку зберігається у відповідальної особи (пункт 9 Порядку №1104).
Взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об`єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день (пункт 10 Порядку №1104).
Пунктом 21 Порядку №1104 визначено, що речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання, крім зберігання в індивідуальних сейфах, уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання (далі - уповноважений банк), з їх описом із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот, який додається до супровідного листа. У разі коли гроші (у готівковій формі) у національній валюті України чи іноземній валюті не містять слідів кримінального правопорушення, вони можуть передаватись уповноваженому банку без зазначення їх номіналу та номерів банкнот та зараховуватися на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) або у разі письмової відмови банку передаватися для зберігання в індивідуальних сейфах уповноваженого банку.
Відповідно до пункту 30 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції), затвердженої спільним наказом ГПУ, МВС України, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125, грошові кошти, валюта та інші цінні папери або інші цінності є речовими доказами, вони не пізніше ніж у 3-денний строк після проведення необхідних досліджень здаються матеріально-відповідальній особі для зберігання у спеціально обладнаних для цієї мети приміщеннях, у касу фінансового підрозділу або до уповноваженого банку, на підставі постанови органу дізнання або досудового слідства, але в окремих опечатаних пакетах з описом вкладення. У таких випадках у супровідному листі (постанові органу дізнання або досудового слідства) зазначається, що цінності, які надсилаються (здаються на зберігання), є речовими доказами і зберігаються до окремого розпорядження органу, що надіслав (здав) їх на зберігання.
У висновку службового розслідування зазначено, що 15.05.2023 слідчим Чорним В.Б. винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів у національній валюті номіналом 500 гривень, а також встановлено їх неналежне зберігання.
Апелянт стосовно порушення порядку №1104 щодо упакування і опечатування та обліку речових доказів, вказує, що зазначений порядок не визначає, ким має проводитися упакування і опечатування та облік речових доказів. Також вказує, що у вказаному порядку не згадується, що упакування та опечатування і облік речових доказів входить в обов`язки слідчого.
ОСОБА_1 визнає, що такі кошти зберігалися в індивідуальному сейфі разом з матеріалами кримінального провадження, проте не були належним чином упаковані та опечатані.
Апеляційний суд погоджується, що ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 3 Порядку №1104. Крім того, позивачем не спростоване недотримання вимог пункту 10 цього ж Порядку щодо взяття на облік речових доказів шляхом внесення відповідного запису до книги обліку.
Покликання апелянта про те, що даний Порядок №1104 не визначає ким здійснюється упакування та опечатування, то на думку колегії суддів такі спрямовані на уникнення відповідальності та такі слід оцінювати критично. Як вірно вказує суд першої інстанції, працюючи на посаді слідчого з березня 2021 року, ОСОБА_1 мав би знати нормативну базу та порядок обліку і зберігання речових доказів.
Стосовно порушення пунктів 30 Інструкції, то суд зазначає, якщо слідчий Чорний В.Б. у кримінальному провадженні №12023211110000304 не вважав за необхідне призначати експертизи щодо речових доказів (грошових коштів) чи проводити інші дослідження, то такі грошові кошти згідно з наведеною нормою здаються матеріально-відповідальній особі для зберігання у спеціально обладнаних для цієї мети приміщеннях, у касу фінансового підрозділу або до уповноваженого банку, на підставі постанови органу дізнання або досудового слідства, але в окремих опечатаних пакетах з описом вкладення.
Стосовно пояснень ОСОБА_1 про те, що 31.05.2023 кримінальне провадження №12023211110000304 закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального провадження, арешт грошових коштів скасований, то такі обставини не впливають на обов`язок слідчого вчиняти слідчі дії, забезпечувати зберігання та облік речових доказів у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.40 КПК України саме слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Враховуючи той факт, що слідчий у здійсненні повноважень є самостійним у своїй процесуальній діяльності, наслідком невиконання або неналежного виконання ним вимог кримінального процесуального законодавства є його особиста відповідальність. Відповідальність за належне зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, вилучених під час досудового слідства, покладається на слідчого, у провадженні якого перебуває відповідна кримінальна справа.
Апеляційний суд резюмує, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у недотриманні положень кримінального процесуального законодавства в частині не забезпечення швидкого, всебічного, повного та неупередженого розслідування, не застосовування всіх передбачених законом заходів для його ефективності, порушення розумних строків при здійсненні досудового розслідування під час досудового розслідування кримінальних проваджень №№12023211110000187, 12023211110000236, 12023211110000144, 12023211110000286, 12023211110000288, 12023211110000091, 12023211110000138, порушені вимог КПК України при оформленні слідчих дій та вимог пунктів 3, 10 Порядку №1104, пункту 30 Інструкції, що виразилось у незабезпеченні належного обліку та умов зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12023211110000304, є підтвердженим. Встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для висновку про неналежне виконання обов`язків позивачем.
У висновку службового розслідування відзначено, що вказане порушення стало можливим унаслідок неналежної організації роботи та виконання обов`язків слідчим ОСОБА_1 та належного контролю зі сторони начальника слідчого відділу.
Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
До позивача застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани. При цьому враховано, що на час застосування дисциплінарного стягнення діяло інше стягнення догана, застосоване згідно з наказом ГУНП в Тернопільській області від 25.04.2023 №967. Оскарження такого наказу ОСОБА_1 у судовому порядку та відсутність судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування відповідного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності на момент винесення оскаржуваного наказу дає підстави стверджувати, що позивач мав діюче дисциплінарне стягнення.
Крім того, застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Начальнику ГУНП в Тернопільській області одноособово надано право приймати рішення до поліцейських про застосовування виду дисциплінарного стягнення виходячи із тяжкості вчинення проступку.
Апеляційний суд резюмує, що відповідач діяв правомірно та законно, застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді оголошення суворої догани, в діях якого є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, а спірний наказ прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені наведеними законодавчими приписами.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у справі №500/3360/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року
