Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 рокуСправа №160/33340/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-ТАЖ" (49047, м. Дніпро, вул. Театральна , 3, каб. 8, м. Дніпро, 49047) до Київської митниці ( 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
УСТАНОВИВ:
20 грудня 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-ТАЖ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, у якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:
- UА100330/2023/000060/2 від 07.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А100330/2023/000763,
-№А100330/2023/000061/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А1003 3 0/2023/000774,
- №А100330/2023/000062/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А100330/2023/000775.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду витребував у позивача додаткові документи, а не здійснив перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.
Ухвалою від 26 грудня 2023 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
12.01.2024 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах.
Під час перевірки та аналізу даних митних декларацій, а також відпрацювання згенерованих АСАУР митних формальностей, у відповідності з п.6 розділу 2 наказу ДФС України від 11.09.2015 №689 було здійснено аналіз щодо: включення всіх витрат; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 МК України, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок).
До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Рішення містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
17.01.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що заперечення відповідача викладені у відзиві на адміністративний позов не повинні братися до уваги, оскільки вони суперечать і правовій позиції Вищого Адміністративного суду України, викладеній у Постанові Пленуму від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», і чинній на теперішній час правовій позиції Верховного Суду у справах відповідної категорії у подібних правовідносинах, що має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах, і нормам чинного законодавства взагалі, а також фактичним обставинам даної справи в тому числі.
Згідно із частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (код ЄДРПОУ 40697101) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.07.2016.
Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
19.05.2023 між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD (продавець) та ТОВ «ВІН-ТАЖ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-423VIN (далі контракт), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого контракту, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.
У відповідності до пункту 1.4 контракту сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Можливе за додатковою згодою сторін.
Пунктом 1.5 контракту сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-проформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару.
Положеннями пункту 1.7 контракту визначено, що країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення Україна.
Згідно із пунктом 2.1 контракту ціна контракту встановлюється в доларах США.
Пунктом 2.2 контракту встановлено, що найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного контракту.
Відповідно до пункту 2.3 контракту, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил Інкотермс в редакції 2020 року.
У відповідності до пункту 3.1 контракту умови поставки, місце призначення та вид транспорту, що застосовується для перевезення товару від продавця покупцеві визначаються сторонами у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару, на базисних умовах, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.
Пунктом 4.3 контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 (дев`яноста) банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.
07.12.2023 позивач подав відповідачу ЕМД №23UA100330158070U1 з метою здійснити митне оформлення вказаної партії товару № 1, до якої входили: сонячны панелі 720 шт, країна виробництва - СN (Китайська народна республіка), якиц налдійшов на адресу позивача, на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 44589,60 USD (доларів США).
До вказаної ЕМД позивач додав такі документи:
-пакувальний лист PACKING LIST №11631017JK від 07.10.2023 (код документу 0271),
-рахунок-фактуру INVOICE №11631017JK від 07.10.2023 (код документу 0380),
-міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №419195С від 27.11.2023 (код документу 0730),
-документ про походження товару INVOICE №11631017JK від 07.10.2023 (код документу 0862),
-некласифікований комерційний документ, зокрема специфікація рахунку-фактури Specification for invoice №11631017JK/2 від 07.10.2023 (код документу 3000),
-висновок експерта №ГО-1365 від 15.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016),
-комерційну пропозицію OFFER №б/н від 07.10.2023 (код документу 3022),
-контракт №19-423 VIN від 19.04.2023 (код документу т4100),
-додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Розглянувши подані позивачем документи Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.
У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач листом від 0712/1 від 07.12.2023 року повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.
Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товару. відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000763, якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «ст. 54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 07.12.2023 №UA100330/2023/000060/2»..
У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100330/2023/000060/2 від 07.12.2023, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000763.
11.12.2023 для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом №19-423VIN, а саме: товару за №1: Сонячні панелі - 936шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача, на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 42 213.60 USD (доларів США), позивачем до Київської митниці була подана електронна митна декларація №23UA100330158283U8.
До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:
-пакувальний лист PACKING LIST №11631016JK від 27.09.2023 (код документу 0271);
-рахунок-фактуру INVOICE №11631016JK від 27.09.2023 (код документу 0380);
-міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №419218А від 24.11.2023 (код документу 0730);
- документ про походження товару INVOICE №11631016Ж від 27.09.2023 (код документу 0862);
- некласифікований комерційний документ, зокрема специфікація рахунку-фактури Specification for invoice №11631016JK/1 від 27.09.2023 (код документу 3000);
-висновок експерта №ГО-1376 від 07.12.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
-комерційну пропозицію OFFER №б/н від 27.09.2023 (код документу 3022);
-контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу ш4100);
-додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.
У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган листом від 11.12.2023 року № 1112/2, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.
Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товару відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, гранспортних засобів комерційного призначення №UAl00330/2023/000774, якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «cm.54 Митного содексу України зокрема митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості від 11.12.2023 MsUAl00330/2023/000061/2».
11.12.2023 для здійснення митного оформлення товарів за контрактом №19- 423V1N, а саме: товару за №1: Сонячні панелі - 936шт., країни виробництва - CN (Китайська Народна Республіка), який надійшов на адресу позивача, на умовах поставки CPT UA Київ, на загальну суму 42213,60 USD (доларів США), позивач до Київської митниці подав електронна митна декларація №23UA100330158284U7.
До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:
- пакувальний лист PACKING LIST №11631015JK від 18.09.2023 (код документу 0271);
- рахунок-фактуру INVOICE №11631015JK від 18.09.2023 (код документу 0380);
- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №419194 від 27.11.2023 (код документу 0730);
- документ про походження товару INVOICE №11631015JK від 18.09.2023 (код документу 0862);
- висновок експерта №ГО-1388 від 11.12.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
-комерційну пропозицію OFFER №б/н від 18.09.2023 (код документу 3022);
- контракт №19-423VIN від 19.04.2023 (код документу м4100);
- додаткову угоду №1 від 13.07.2023 до контракту №19-423VIN (код документу 4103).
Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.
У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган листом від 11.12.2023 року № 1112/3, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.
Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товару. Відповідачем було прийняте рішення про відмову у митному оформленні товарів та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000775. якою повідомив про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з таких причин: «cm.54 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування заявленої митної вартості від 11.12.2023 №UA100330/2023/000062/2».
Не погодившись з вказаними рішеннями і картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною 1 ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).
Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.
З матеріалів справи видно, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Стосовно витребування додаткових документів, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає, митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 МК України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дас підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у Відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У постановах від 31.03.2015 (у справі 21-127а15), та від 02.06.2015 (у справі 21- 498а15) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Витребовування митним органом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості без наявних на то підстав, не можна вважати належними діями митного органу щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів.
Стосовно включення ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортування та страхування товару, суд встановив, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України., у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів, а у гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо ці витрати (транспортування, завантаження, вивантаження, страхування, тощо) відповідно до умов поставки (графа З ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
Відповідно до даних гр.20, гр.21 та гр.22 кожної з поданих Декларацій митної вартості до митних декларацій «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№...», «витрати на навантаження, вивантаження, обробку №№...» та «витрати на страхування №№...» дорівнюють 0,00грн.
Отже, відсутність даних у гр.20, гр.21 та гр.22 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником саме у ціні товару.
Правильному застосуванню вказаної норми є врахування правових позицій Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлених ним у постановах у справах від 21.02.2020 №813/1229/16, від 23.01.2020 №814/4204/15.
Стосовно інформації, яка міститься в комерційній пропозиції, слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено будь-яких обов`язкових вимог щодо форми та змісту комерційної пропозиції, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд.
Сама комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється відповідним інвойсом.
Необхідно також зважити на положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, яким закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції.
З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, суд вважає, що митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.
Отже, комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, також є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Щодо обов`язковості для застосування висновків Дніпропетровської Торгово-
промислової палати України про якісні та вартісні характеристики товарів за змістом рішень про коригування вартості товарів, відповідач вказує на те, що висновки експерта ґрунтуються на повних та об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку позивача, є необгрунтованими та безпідставними.
Суд вважає, що слід врахувати правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з аналогічних правовідносин, висловлений у постанові від 06 листопада 2018 року по справі №810/2593/15 «стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати», в якому зазначено, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.
Щодо зазначення в інвойсі складових митної вартості товарусуд зазначає, що законодавством не передбачено заствердженої форми фактури-рахунку счи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення..
У інвойсах є посилання на зовнішньоекономічний контракт, змістом якого і визначені умови поставки, умови розрахунків та інше.
Пунктом 2.3. зовнішньоекономічного контракту №19-423 VIN від 19.04.2023 визначено: «Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних правил «ІНКОТЕРМС в редакції 2020».
Відповідно до змісту пункту 4.3. контракту: «покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 (дев`яноста) банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.»).
Таким чином, ця обставина не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості.
Стосовно надання додаткових документів слід зазначити, що позивач подав відповідачу на підтвердження заявленої митної вартості товарів документи, по кожній з поставок, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, в яких містяться достовірні відомості про визначення митної вартості, і які ґрунтуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Сам факт неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митницею у зв`язку із заявлениям товару за нижчою ціною, ніж рівень цін на подібні (аналогічні) товари, що є в ЄАІС, не є достатньою підставою для відмови в оформленні товару за основним методом визначення митної вартості, з урахуванням позиції Вищого Адміністративного Суду України, засвідченою Постановою Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року».
Стосовно «можливості коригування митної вартості за наявної інформації про вищий рівень цін у внутрішній базі митниці», суд встановив, що відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Системний аналіз відповідних правових норм Митного кодексу вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначеннямитної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи таким, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові колегії суддів Судової палати в адмінсітративних справах Верховного Суду україни від 13.07.2016 року у справі № 805/778/13-а.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17 в рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в цьому випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності вказаних відомостей.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 Митного кодексу України.
Відтак суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Беручи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом спірні рішення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому, як наслідок, є протиправними, а відтак, вказані рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає , що частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовна заява задоволена в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову до суду в розмірі 15922,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 55 від 13.12.2023, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (вул. Театральна, буд. 3, каб. 8, м. Дніпро, 49047, код ЄДРПОУ 40697101) до Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UА100330/2023/000060/2 від 07.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А100330/2023/000763,
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів№UА100330/2023/000061/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А1003 3 0/2023/000774,
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів№UА100330/2023/000062/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А100330/2023/000775.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (вул. Театральна, буд. 3, каб. 8, м. Дніпро, 49047, код ЄДРПОУ 40697101) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 15922,47 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 21.03.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук
