Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/2180/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Проскурні Я.О.,
представника відповідача Сиромятнікова В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області «Про відрядження працівників ГУНП» від 08.02.2024 № 298, в частині відрядження старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0130718), начальника відділення тактико-спеціальної підготовки БПОП ГУНП;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.02.2024 № 314, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме: звільнення зі служби в поліції;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області змінити підставу звільнення ОСОБА_1 за наказом начальника ГУНП в Полтавській області «По особовому складу» № 74 о/с від 14.02.2024 з п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) на п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його протиправно включено до наказу ГУНП «Про відрядження працівників ГУНП» від 08.02.2024 № 298, відповідно до якого відрядження тривало б до 180 діб, оскільки йому було погоджено рапорт від 06.02.2024 на звільнення зі служби за власним бажанням 21.02.2024. Крім того, вказує, службове розслідування щодо нього розпочато безпідставно, оскільки 09.02.2024 не відмовлявся від виконання наказу на відрядження, а лише намагався дізнатися про розгляд відповідачем рапорту на звільнення. Однак до видання наказу про відрядження ні керівником, ні дисциплінарною комісією йому не повідомлено про задоволення чи відмову в звільненні, що не враховано комісією при розгляді справи та не надано оцінку його поясненням щодо наявності рапорту, написаного до винесення наказу на відрядження, на звільнення зі служби, в якому він висловив бажання звільнитися зі служби в поліції у зв`язку з подальшим працевлаштуванням, а також той факт, що тривалість відрядження складає 6 місяців, що позбавляло його права на звільнення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2180/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 21 березня 2024 року.
У наданому 19.03.2024 відзиві представник Головного управління Національної поліції в Полтавській області просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що наказ ГУНП «Про відрядження працівників ГУНП» від 08.02.2024 № 298 є правомірним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо дати звільнення позивача, а тому відрядження не обмежувало його право на звільнення. Зауважив, що поліцейський зобов`язаний неухильно та у визначений строк виконувати накази, а у разі відсутності можливості виконати наказ зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У судове засідання 21 березня 2024 року позивач не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності; представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 з 20.12.2017 по 14.02.2024 проходив службу в ГУНП в Полтавській області, що підтверджується послужним списком позивача /том 1 а.с. 75 зворотній бік - 78/.
06.02.2024 ОСОБА_1 подав на ім`я начальника ГУНП в Полтавській області рапорт, у якому зазначив, що у зв`язку з небажанням в подальшому проходити службу в Національній поліції та подальшим працевлаштуванням на іншу роботу просив звільнити зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Вказував, що рішення щодо свого звільнення прийняв остаточно та просив звільнити в найкоротший термін, а саме 21.02.2024 /том 1 а.с. 74/.
Згідно з пунктом 1 наказу ГУНП «Про відрядження працівників ГУНП» від 08.02.2024 № 298, на виконання листа НПУ від 02.02.2024 № 7527дск, наказано, відрядити з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) до управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк Цунамі) в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють, м. Одеса, службовим транспортом Атаман Д-09216, д.н.з. НОМЕР_1 , Форд Транзит, д.н.з. НОМЕР_2 , працівників, у тому числі і, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0130718), начальника відділення тактико-спеціальної підготовки БПОП ГУНП /том 1 а.с. 90 зворотній бік - 91/.
Наказом ГУНП в Полтавській області «Про призначення та проведення службового розслідування» №139 від 09.02.2024 з метою з`ясування обставин зазначеного в доповідній записці командира БПОП ГУНП в Полтавській області, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей щодо порушення вимог службової дисципліни поліцейськими ГУНП, відповідно до статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, призначено за вказаним фактом службове розслідування у формі письмового провадження /том 1 а.с. 90/.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом невиконання наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП» поліцейськими БПОП ГУНП від 10.02.2024 (далі Висновок службового розслідування) /том 1 а.с. 79-88/.
У ході службового розслідування було встановлено, що 09.02.2024 до ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка (вих. № 291/115/21/01-2024 від 09.02.2024) командира БПОП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 про те, що відповідно до законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) збройних сил У країни з відсічі та стримування збройної агресії проти України та на виконання листа НГУ від 02.02.2024 № 7527дск, отримано вказівку Голови Національної поліції України генерала третього рангу ОСОБА_4 відрядити двадцять працівників підрозділу з 10.02.2024 до особливого розпорядження (але не більше 180 діб) до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») в оперативне підпорядкування полковника поліції ОСОБА_2 , начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», м. Одеса.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 298 визначено двадцять поліцейських підрозділу, які зобов`язані прибути 10.02.2024 у м. Одеса до управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», після доведення наказу ГУНП від 08.02.2024 №298 «Про відрядження працівників ГУНП».
Згідно доповідної записки, працівники підпорядкованого підрозділу відмовилися від виконання вимог даного наказу, зокрема, начальник відділення тактико-спеціальної підготовки батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Вивчивши отримані під час службового розслідування пояснення, відеоматеріали та враховуючи рапорт заступника начальника І УНІІ підполковника поліції ОСОБА_5 (вих.- № 608/115/11/04-2024 від 10.02.2024) дисциплінарна комісія розцінює відмову від виконання наказу, зокрема, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , як невиконання правомірного наказу, відданого в межах наданих повноважень та відповідно до закону, що є грубим порушенням службової дисципліни.
Відповідно до пункту 3 Висновку службового розслідування за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2, 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у невиконанні пункту 1 наказу начальника ГУНП від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП», відданого в межах повноважень та відповідно до закону, начальник відділення тактико-спеціальної підготовки батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 (0130718), заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.02.2024 № 314 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2, 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про національну поліцію», що виразилося у невиконанні пункту 1 наказу начальника ГУНП від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП», відданого в межах повноважень та відповідно до закону, начальника відділення тактико-спеціальної підготовки батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (0130718) звільнити зі служби в поліції /том 1 а.с. 118 зворотній бік -122/.
Згідно з витягом із наказу ГУНП в Полтавській області «По особовому складу» №74-о/с від 14.02.2024 згідно із Законом України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0130718), начальника відділення тактико-спеціальної підготовки батальйону поліції особливого призначення, 14 лютого 2024 року /том 1 а.с. 73/.
Позивач, не погодившись з наказами ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 298, від 12.02.2024 № 314, від 14.02.2024 №74-о/с та підставою звільнення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено обов`язки керівника щодо підлеглих.
Так, визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частини перша, третя, четверта та десята статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Пунктом 1 частини 2 цієї статті визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Пунктами 13, 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).
Предметом цього спору є правомірність рішення відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції внаслідок застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення зі служби за невиконання вимог наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП».
Суд встановив, що ОСОБА_1 06.02.2024, тобто до видання наказу від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП», подав на ім`я начальника ГУНП в Полтавській області рапорт, у якому у зв`язку з небажанням в подальшому проходити службу в Національній поліції та подальшим працевлаштуванням на іншу роботу просив звільнити зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Вказував, що рішення щодо свого звільнення прийняв остаточно та просив звільнити в найкоротший термін, а саме 21.02.2024 /том 1 а.с. 74/.
Таким чином, до моменту видання наказу від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП» позивач 06.02.2024 звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області з рапортом про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, який був прийнятий та погоджений командиром БПОП ГУНП в Полтавській області полковником поліції ОСОБА_8 та заступником начальника ГУНП Віталієм Мельничуком.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення № 114), передбачено, що це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.
Відповідно до п.10 Положення №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно з пп. "ж" п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і молодшого начальницького складу, звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.
Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (п. 68 Положення №114).
Положення №114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Верховний Суд України в постанові від 24 червні 2014 року у справі №21-241а14 зазначив, що в межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору вправі домовитися про звільнення у більш короткий строк.
Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник міліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Отже, видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника міліції зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною (аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.09.2017 по справі № 826/14071/17).
Таким чином, позивач мав право на звільнення у більш короткий термін, аніж три місяці за умови погодження дати звільнення сторонами.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 №1235 (далі Порядок №1235), розроблений відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.
Згідно із пунктом 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 1235 рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.
Розділом ІІ «Підстави для видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235 встановлено, що підставою для видання наказів по особовому складу є, зокрема, такі зміни в службовій діяльності, як звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до розділу ІІІ «Порядок підготовки та видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235:
- підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу (пункт 2);
- перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235 (далі - Перелік).
Суд враховує, що рапорт ОСОБА_1 від 06.02.2024 зареєстрований в журналі вхідної кореспонденції 06.02.2024, також на ньому містяться відмітки командира БПОП ГУНП в Полтавській області полковника поліції Володимира Негляда «Клопочу по суті рапорту» та заступника начальника ГУНП Віталія Мельничука «Не заперечую».
У рапорті на звільнення, поданому ОСОБА_1 , зазначено дату звільнення «у найкоротший термін, а саме 21.02.2024», а також зазначено причину звільнення «за власним бажанням» та «подальшим працевлаштуванням на іншу роботу».
Таким чином відповідач на момент включення ОСОБА_1 до наказу на відрядження був обізнаний щодо наміру позивача про звільнення зі служби за власним бажанням.
Також в ході службового розслідування позивачем повідомлялося про факт подання ним рапорту про звільнення та узгодження із керівництвом дати звільнення зі служби до прийняття до наказу про відрядження та відсутність результату його розгляду, що унеможливлює відбуття у відрядження терміном 180 діб, що підтверджується Актом перегляду відеозаписів із портативного відеореєстратора працівників БПОП від 09.02.2024 /том 1 а.с. 94/ та висновком службового розслідування.
Стосовно наявного у матеріалах службового розслідування Акту відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування від надання пояснення від 09.02.2024 16 год 58 хв, складеного членами дисциплінарної комісії, яким засвідчено факт відмови старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від надання пояснень в межах службового розслідування, то суд зазначає, що позивач відмови від надання пояснень не висловлював, натомість вказував на необхідність розгляду його рапорту до відрядження, про що свідчить відеозапис файлу «SGIGUNP_85512020240209164623_0009» (з 15:55:50 по 16:57:10).
З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи відповідача про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо обставин, за якими розпочато службове розслідування, суд враховує, що позивач неодноразово наголошував на поданні ним рапорту про звільнення за власним бажанням та цікавився відомостями про результат розгляду такого рапорту, проте відповідь не отримав.
У Висновку службового розслідування не надано оцінку усним поясненням позивача щодо виявлення ним бажання звільнитися зі служби та подання відповідного рапорту керівництву до винесення наказу на відрядження, а розцінено вказані доводи як відмову від надання пояснень.
Суд зазначає, що оскільки наказ ГУНП «Про відрядження працівників ГУНП» від 08.02.2024 №298 передбачав можливість відрядження позивача на строк до 6 місяців, що значно перевищує строк розгляду рапорту, а також строк, в який позивач бажав звільнитися (21.02.2024), позивач мав право на обізнаність щодо долі рапорту, оскільки перед таким довготривалим відрядженням йому не було повідомлено ані про задоволення його рапорту на звільнення, ані про відмову у задоволенні.
Позивач вчинив юридично значущі дії у межах закону і вправі був очікувати, що суб`єкт владних повноважень також буде діяти у межах та у спосіб, визначений законом.
Разом з тим, відповідачем при проведенні службового розслідуванні не надано оцінку вказаним обставинам, які перешкоджали позивачу у виконанні наказу на відрядження.
Суд наголошує, що незважаючи на те, відповідно до положень частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов`язаний неухильно та у визначений строк виконувати накази, частина 2 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачає, що у разі відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу, що позивачем дотримано.
Відповідно до частини другої статті 43 Конституції України використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Суд зауважує, що введення в Україні воєнного стану не свідчить про заборону звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, оскільки такі зміни до Закону України «Про Національну поліцію» не вносились.
До того ж, відповідач не надав доказів відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 06.02.2024 про звільнення зі служби у поліції за власним бажанням як на час направлення у відрядження, так і в ході службового розслідування.
За наведених обставин суд визнає обґрунтованими доводи позивача про передчасність висновків відповідача щодо порушення присяги ОСОБА_1 внаслідок невиконання вимог наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП», оскільки такі висновки зроблені без врахування обставин, що зумовлювали неможливість його виконання позивачем.
У контексті наведеного суд акцентує увагу на тому, що рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням позивачем поданий 06.02.2024, тоді як наказ «Про відрядження поліцейських ГУНП», висновок про невиконання якого слугував підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, виданий 08.02.2024.
З урахуванням наведеного, рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням позивачем був поданий не з метою ухилення від виконання вимог наказу ГУНП в Полтавській області від 08.02.2024 № 298 «Про відрядження поліцейських ГУНП», адже на момент подання позивачем рапорту від 06.02.2024 наказ від 08.02.2024 був відсутній.
У взаємозв`язку з наведеним суд також враховує доводи позивача про небажання проходити службу у поліції через намір змінити місце роботи, що законом не заборонено.
Також суд зазначає, що у Висновку службового розслідування та в наказі ГУНП в Полтавській області «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.02.2024 № 314 не обгрунтовано порушення позивачем саме Присяги поліцейського.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Вказані висновки зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а.
Таким чином, «службова дисципліна» та «Присяга» є відмінними поняттями, а тому порушення службової дисципліни не обов`язково несе за собою порушення Присяги.
При накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем не було враховано того, за час роботи в поліції позивач зарекомендував себе з позитивного боку, порушень законності та службової дисципліни не допускав. Крім того, виконував бойові завдання та має нагородження, про що зазначено у Службовій характеристиці /том 1 а.с. 115/ та у Висновку службового розслідування.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення поліцейським дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини поліцейського, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.
Отже, складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових (службових) обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових (службових) обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що відповідачем не забезпечено повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, заподіяної шкоди таким проступком, а тому наказ ГУНП в Полтавській області Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.02.2024 № 314, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме: звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим.
Крім того, суд зазначає, що на час видання наказу ГУНП в Полтавській області «По особовому складу» №74-о/с від 14.02.2024, яким звільнено ОСОБА_1 , існувало кілька підстав для звільнення позивача зі служби.
Однак відповідач, не розглянувши рапорт позивача про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, не надавши оцінку усім обставинам, що мали значення для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, обрав підставу для звільнення, яка погіршила становище позивача.
Враховуючи викладене та обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.02.2024 № 314, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме: звільнення зі служби в поліції; наказ ГУНП в Полтавській області «По особовому складу» від 14.02.2024 № 74 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 06.02.2024 про звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області «Про відрядження працівників ГУНП» від 08.02.2024 № 298, в частині відрядження старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0130718), начальника відділення тактико-спеціальної підготовки БПОП ГУНП, слід відмовити з огляду на те, що на час розгляду даної справи вказаний наказ вичерпав свою дію.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області змінити підставу звільнення ОСОБА_1 за наказом начальника ГУНП в Полтавській області «По особовому складу» № 74 о/с від 14.02.2024 з п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) на п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням), оскільки рапорт ОСОБА_1 відповідачем не був розглянутий належним чином, тому такі вимоги є передчасними.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, 36000, код ЄРДПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.02.2024 № 314, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме: звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області «По особовому складу» від 14.02.2024 № 74 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 06.02.2024 про звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.03.2024.
Суддя С.С. Бойко
