Єдиний державний реєстр судових рішень
03.04.2024
Справа №522/1621/24
Провадження №1-кп/522/1261/24
УХВАЛА
Іменем України
3 квітня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22023160000000388 від 05.10.2023 року, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Одеси, громадянина України, маючого незакінчену вищу освіту, малолітню дитину 2014 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України,
учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22023160000000388 від 05.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 мотивуючи його тим, що відносно обвинуваченого існують ризики, передбачені статтею 177 ч.1 п.п. 1, 3, 5 КПК України. Так, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, має можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 поклався на розсуд суду.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 серпня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні на строк до 23.10.2023 року та встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 п.п.1, 2, 3, 4, 5 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
7лютого 2024року Приморськимрайонним судомм.Одеси ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 7 квітня 2024 року та встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 п.п.1, 3, 5 КПК України.
Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на статтю 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей.
Що стосується ОСОБА_3 , суд бере до уваги, що він обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України, за який встановлена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьмидо п`ятнадцятироків зконфіскацією майнаабо безтакої. Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання винуватим, ОСОБА_3 може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.
Крім того,суд вважає,що відносно ОСОБА_3 продовжує існувати ризик, передбачений статтею 177 ч.1 п.3 КПК України, а саме - обвинувачений може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом. Так, з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, суд вважає, що ризик впливу на вказаних осіб, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом.
Також відноснообвинуваченого продовжуєіснувати ризикпередбачений статтею177ч.1п.5КПК України,оскільки перебуваючина свободі, ОСОБА_3 може продовжувати злочинну діяльність.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він обвинувачується, наразі не зменшилися та продовжують існувати з високою ймовірністю.
Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися відсуду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
Обставин, передбачених статтею 178 КПК України,які єперешкодою длязастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_3 судом не встановлено.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно статті 176 ч.6 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищезазначене,на теперішнійчас підставидля скасуваннячи зміниобраного відноснообвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.
На підставівикладеного,суд вважаєза необхіднепродовжити діюраніше обраногощодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як визначено положеннями статті 183 ч.4 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе не визначати ОСОБА_3 розмір застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176-178, 182-183, 197, 314-315 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 258-3 ч.1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 2 червня 2024 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1
