Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 квітня 2024 року (о 12 год. 10 хв.)Справа № 280/6835/23 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Артоуз О.О.,
за участю секретаря Власюк В.І.,
представника позивача Швець Д.І.
представника відповідача Школова Ю.В.
розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (69071, м. Запоріжжя, вул. Кутузова, буд. 2, кв. 55; 69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, ЄДРПРОУ 41696968) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.05.2023 № 00006450709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 603 227,12 грн. (шістсот три тисячі двісті двадцять сім гривень 12 копійок);
стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області, за рахунок державних асигнувань, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 048,41 грн. (дев`ять тисяч сорок вісім гривень 41 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 05.04.2023 по 18.04.2023 контролюючим органом проведена фактична перевірка магазинів позивача. Вказана перевірка проведена безпідставно та поза межами передбачених чинним законодавством повноважень, а отже її результати не можуть бути достатніми доказами порушення позивачем вимог чинного законодавства.Обґрунтуванням встановленого у Акті порушення є виключно наявна у відповідача ще до початку перевірки інформації з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, однак така податкова інформація не може вважатись належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень допущених суб`єктом господарювання. Безпосередньо під час проведення перевірки жодних порушень вимог щодо форми та змісту розрахункового документа виявлено не було. Разом із тим, належним доказом на підтвердження обставин щодо видачі позивачем розрахункових документів невстановленої форми є відповідні розрахункові документи, на які контролюючий орган посилається в акті фактичної перевірки, однак єдиним доказом скоєного позивачем правопорушення є зведена інформація щодо розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв без маркування марки акцизного податку. Крім того вказано, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 150% вартості проданих із порушенням товарів, оскільки такий штраф передбачений виключно за повторне вчинення правопорушення. Враховуючи викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви з уточненим суб`єктним складом учасників справи.
14 вересня 2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява позивача.
Ухвалою суду від 19.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
13 жовтня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Запорізькій області на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на підставі наказу заступника керівника ГУ ДПС у Запорізькій області від 03.04.2023 № 375-п та на підставі направлень від 03.04.2023 №595, 594 проведено фактичну перевірку магазину за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, б. 69, в якому здійснює свою господарську діяльність ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ». За результатами вказаної перевірки складено та зареєстровано акт від 19.04.2023 № 541/08/01/07/09/41696968, відповідно до якого встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон України № 265/95-ВР), а саме - незастосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 723,60 грн., яке підтверджує опис наявності готівки на місці проведення розрахунків у сумі 1582,30 грн. та Х-звітом за 05.04.2023 про наявність в касі РРО фіскальний №3000748168 готівки в сумі 8 588,70 грн., всі наступні порушення пунктів 1, 2 статті 3 закону № 265, зокрема і випадки відсутності у фіскальних чеках РРО в липні, серпні та вересні 2022 року цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 402151,41 грн. слід вважати наступними випадками. Зауважено, що на підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 19.05.2023 №00006450709, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 603 227,12 грн. Разом з тим вказано, що фактичною підставою для проведення перевірки позивача відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України стало отримання інформації про ймовірне порушення позивачем вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг алкогольних та тютюнових напоїв та зауважено, що джерелом цієї інформації став лист ДПС України від 13.10.2022 №12358/7/99-00-07-04-02-07. Водночас зазначено, що зі змісту наказу вбачається, що перевірка позивача проводилась з метою перевірки дотримання норм законодавства які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення. На підставі вищевикладеного вказано, що всі зафіксовані актом перевірки фактичні обставини та виявлені порушення не виходили за межі фактичної перевірки відповідно до вимог пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, ст. 80 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2023 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 грудня 2023 року о/об 11:00 год.
Протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі на 09 січня 2024 року о/об 11:00 год.
09 січня 2024 року вирішено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі на 30 січня 2024 року о/об 11:00 год.
30 січня 2024 року відповідачем подано до суду інформацію за липень-серпень 2022 року з електронних копій фіскальних чеків РРО, які використовувалися ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, б. 69, та яка передана позивачем в електронному вигляді відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР до ДПС України.
В підготовчому засіданні 30.01.2024 оголошено перерву до 10:15 год. 12 лютого 2024 року.
Протокольною ухвалою суду від 12.02.2024 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 березня 2024 року о/об 12:00 год.
11 березня 2024 року позивачем надано до суду копії фіскальних чеків для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 12.03.2024 зупинено провадження у справі до 02.04.2024 та призначено наступне судове засідання призначити на 02 квітня 2024 року о/об 11:00 год.
В судовому засіданні 02.04.2024 поновлено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у заявах по суті справи. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2024 проти позову заперечила, із підстав викладених у заявах по суті справи. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 41696968) (далі ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ») зареєстроване як юридична особа 01.11.2017.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 52.10 Складське господарство; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 73.11 Рекламні агентства; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 03.04.2023 видано наказ №375-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ», відповідно якого на підставі вимог підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України наказано провести планову фактичну перевірку ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 41696968) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69, за період з 08.07.2022 по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами; з питань цін та ціноутворення.
Наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.04.2023 № 473-п продовжено строк фактичної перевірки ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ».
На підставі наказу від 03.04.2023 №375-п та направлень від 03.04.2023 № 594, 595 посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку магазину за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 69, в якому здійснює свою діяльність ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ».
Копію наказу від 03.04.2023 №375-п та направлень від 03.04.2023 № 594, 595 вручено (пред`явлено) представнику позивача перед початком перевірки.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 19.04.2023 №541/08/01/07/09/41696968 відповідно до якого, зокрема, встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, які полягають у наступному:
- реалізація товарів за готівкові кошти на суму 14 398 грн. по яким розрахункові операції проведені без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО), а саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі РРО фіскальний №3000748160 знаходились готівкові кошти у сумі 600 грн., при цьому згідно Х-звіту РРО сума готівкових коштів склала 300 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 300 грн.; згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в скринці каси РРО фіскальний №3000748169 знаходились готівкові кошти у сумі 4982,70 грн., при цьому згідно Х-звіту РРО сума готівкових коштів склала 2895,16 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 2087,54 грн.; згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі РРО фіскальний №3000748166 знаходились готівкові кошти у сумі 19507,00 грн., при цьому згідно Х-звіту РРО сума готівкових коштів склала 10913,10 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 8593,90 грн.; згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі РРО фіскальний №3000748170 знаходились готівкові кошти у сумі 5397,70 грн., при цьому згідно Х-звіту РРО сума готівкових коштів склала 2700 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 2693,70 грн.; згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в касі РРО фіскальний №3000748168 знаходились готівкові кошти у сумі 1582,30 грн., при цьому згідно Х-звіту РРО сума готівкових коштів склала 858,70 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 723,60 грн.;
- реалізацію товарів розрахунки за які проведено безготівково через платіжні термінали на суму 16 705,96 грн., по яким розрахункові операції проведені без застосування РРО, а саме: відповідно до наданих звітів з POS-терміналів проведені безготівкові розрахунки через платіжні термінали без застосування РРО на суму у розмірі 16705,96 грн. відповідно до звітів з POS-терміналів;
- відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 644 774,71 грн., які повинні маркуватись марками акцизного податку, без реквізитів марки акцизного податку. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП.
У зв`язку із відмовою уповноваженого представника ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» від підписання та отримання акта перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області було складено та підписано Акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 19.04.2023 №397/08/01/07/09/41696968.
На підставі матеріалів перевірки відповідачем 19.05.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №00006450709, яким за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №-265/95-ВР на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і пункту 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 603227,12 грн. При цьому, відповідно до розрахунку фінансових санкцій штрафи за реалізацію не підакцизних товарів за готівкові кошти по яким розрахункові операції проведені без застосування реєстраторів розрахункових операцій відповідачем на підставі пункту 12 розділу І «Прикінцеві положення» Закону України № 265/95-ВР застосовані не були.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно з частиною третьоюстатті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Щодо підстав для проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.
Пунктом1.1 статті 1 ПК України визначено платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно підпункту19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України,контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2пункту 62.2 статті62 ПК України.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3пункту 62.2 статті62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями75,80,81 ПК України.
За змістом абзацу 1пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК Українифактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду відступила від висновків, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15) тощо, у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.
У цій постанові Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Також слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.
Як встановлено судом, в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки від 03.04.2023 №375-п підставою перевірки зазначено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Виходячи іззмісту наведених вище правових норм в їх сукупності, суд доходить висновку, що не зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки, на підставі яких саме відомостей (інформації) відповідач вирішив провести перевірку, не свідчить про незаконність та безпідставність перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК Українив наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
До того ж діюче законодавство не встановлює вимог щодо змісту та способу зазначення інформації в наказі на проведення фактичної перевірки.
За поясненнями відповідача фактичною підставою для проведення перевірки TOB «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» відповідно до підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України стало отримання інформації про ймовірне порушення позивачем вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг алкогольних та тютюнових напоїв, джерелом якої став лист ДПС України від 13.10.2022 № 12358/7/99-00-07-04-02-07.
Відповідно до інформації, зазначеної у вказаному листі Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, а також підрозділам податкового аудиту з метою виконання функцій визначених законом та протидії порушенням в частині проведення розрахунків при продажу підакцизних товарів доручено організувати та провести фактичні перевірки господарських об`єктів, зазначених у додатку 1.
Суд зауважує, що внаслідок отримання такої інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю.
Порядок збору податкової інформації, а також джерела такої інформації встановлені статтею 72 ПК України.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК Українизібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Виходячи з вищенаведеного, суд не приймає доводи позивача з приводу того, що у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу від 03.04.2023 № 375-п, в якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки.
Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що в межах фактичної перевірки не можуть досліджуватися розрахункові та інші документи за минулі періоди, адже такі доводи не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, якими визначено виключно питання, які можуть бути предметом фактичної перевірки, та не містять заборони щодо дослідження документів та податкової інформації з цих питань під час перевірки.
При цьому, враховуючи те, що предметом розгляду справи є податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 № 00006450709, суд вважає за доцільне дослідити саме підстави його прийняття та встановити правомірність чи протиправність висновків контролюючого органу по суті виявленого порушення.
Так, щодо встановлених порушень в частині не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 31103,96 грн. суд зазначає таке.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами) в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженого Законом України № 3057-IX від 02.05.2023.
Згідно з пунктом 12 Розділу II Закону України № 265/95-ВР тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що розрахункові операції на загальну суму 31 103,96 грн. здійснені при продажу непідакцизних товарів. Факт вчинення правопорушення при продажу підакцизних товарів не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами.
Таким чином, у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, що передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України №265-ВР, за правопорушення у вигляді не застосування РРО при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 31103,96 грн., про що зазначено й самим відповідачем у розрахунку фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення.
Відтак, наведені вище обставини на думку суду не потребують додаткового дослідження під час розгляду даної справи.
Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію Із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Приписами пункту 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Контролюючий орган вважає, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13) тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1 та 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.
Водночас, слід зазначити, що безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений в пункті 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.
Під час перевірки контролюючим органом було встановлено факт непроведення позивачем при продажу товарів розрахункових операцій через РРО, та факт здійснення таких розрахункових операцій на неповну суму покупки, що є порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР. Але, з огляду на положень п. 12 Прикінцевих положень Закону України № 265/95-ВР до відповідальності позивача не притягнуто.
Щодо порушення пункту 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР суд зазначає, що відповідно до статті 8 цього Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням №13 визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, які обов`язкові реквізити має містити фіскальний чек на товари (послуги), зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення №13 установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, можна зробити висновок, що Закон України № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 встановлено, що на марки акцизного податку наноситься голографічний захисний елемент шириною 5 міліметрів, який містить спектральну мітку. На кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема: QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв); індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил).
Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Зі змісту Акту фактичної перевірки вбачається, що відповідачем, зокрема, встановлено допущення позивачем порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР у вигляді створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 644774,71 грн. (сума від реалізації підакцизного товару 402151,41 грн.), які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів марок акцизного податку, яке встановлено контролюючим органом на підставі аналізу даних інформаційної системи СОД РРО. Саме це порушення стало підставою для прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до п.74.1 ст. 74 ПК Україниподаткова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Таким чином, приписи п.83.1 ст.83 ПК України не забороняють посадовим особам контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки використовувати податкову інформацію, до якої відноситься інформація із СОД РРО щодо даних, що були отримані від РРО, у відкритому вигляді, в тому числі про проведені розрахункові операції через РРО та електронні розрахункові документи, фіскальні звітні чеки, фіскальні звіти.
Так, податковий орган, притягуючи позивача до відповідальності зазначив про створення позивачем в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв протягом липня серпня 2022 року на загальну суму 644 447,71 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів марок акцизного податку.
Відповідачем надано до матеріалів справи копії фіскальних чеків, описи наявності готівки на місці проведення розрахунків, z-звіти, інформацію за липень-серпень 2022 року з електронних копій фіскальних чеків РРО, які використовувалися ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, б. 69, та яка передана позивачем в електронному вигляді відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР до ДПС України, інші первинні документи, досліджені під час перевірки, які підтверджують висновки, викладені в Акті перевірки.
При цьому сам позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, яким може бути спростовано висновки податкового органу. Більш того, згідно пояснень представника позивача він не вбачає за необхідне спростувати висновки податкового органу про наявність порушень, з огляду на порушення податковим органом процедури проведення перевірки, та те, що фіскальні чеки щодо яких наявна інформація про відсутність марок акцизного податку не були предметом перевірки.
Суд зазначає, що надані позивачем окремі розрахункові документи за період з 25 по 31 серпня 2022 року не спростовують інформацію податкового органу та не свідчать про створення позивачем в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв протягом липня серпня 2022 року, які повинні маркуватися марками акцизного податку, з реквізитами марок акцизного податку.
Надаючи оцінку застосуванню штрафу у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів, тобто за повторні порушення, суд зазначає, що контролюючий орган посилається на порушення, встановлені актом від 19.04.2023 №541/08/01/07/09/41696968.
Щодо повторності адміністративних правопорушень, 21 січня 2020 року Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду визначив практику у такій категорії справ, яка встановлює, що відповідно до ч.1ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1ст.115 ПК України).
Статтею 19 Конституції Українизокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Закон № 265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У статті 2 Закону №265/95-BP визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1статті 3 Закону №265/95-ВР)
Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3 Закону №265/95-BP, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Таким чином, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).
Наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048, затверджено порядки щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій Розділом II Порядку реєстрації РРО встановлено, що при реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС відповідно до алгоритму його формування. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації. Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується. Під час фіскалізації до фіскальної пам`яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам`яті РРО Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб`єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах/електронних розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб`єкта господарювання як платника податків. Суб`єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб`єкт, територіальної громади.
Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 по справі № 815/4014/16 зробив висновок, щодо тлумачення відповідальності передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону №265/95-BP.Закон №265/95не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення. Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення. Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.
Аналізуючи зазначене Верховний Суд відзначив, що диспозиція пункту 1 частини 1статті 17 Закону №265/95говорить, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом. Вважаю за необхідне зазначити, що у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1ст.115 ПК України). Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки (схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2020 в справі № 820/11382/15).
Отже, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правильно визначив повторність порушень, допущених позивачем під час проведення вказаної перевірки.
Крім того, суд звертає увагу, що статтею 86 ПК України врегульовані питання оформлення результатів перевірок.
За приписами названої статті результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач відмовився від підписання акту перевірки. Більш того, позивач не скористався правом на подання заперечень на акт перевірки та документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку.
Відтак, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тоді як позивачем не спростовано недотримання вимог чинного законодавства щодо здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно положень ч. 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС Українипередбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст.77та ч. 2 ст.77 КАС Українипідтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС Україниобов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (69071, м. Запоріжжя, вул. Кутузова, буд. 2, кв. 55; 69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, ЄДРПРОУ 41696968) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10 квітня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз
