ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
"10" квітня 2024 р. справа № 300/21/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву від 04.04.2024 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №010943 від 19.12.2023,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №010943 від 19.12.2023 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин, 19.12.2023 прийнято постанову №010943 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00 гривень.
08.01.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами.
Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) 08.04.2024 надійшла заява про забезпечення позову від 04.04.2024 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №010943 від 19.12.2023 у виконавчому провадженні №74505816, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову від 04.04.2024, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
В контексті вказано слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 19.12.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки Гарасимко І.М. прийнято постанову №010943, якою на підставі абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 51 000,00 гривень (а.с.90).
Частиною 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.
Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
Із поданих позивачем копії документів слідує, що Головним державним виконавцем Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за постановою відповідача про накладення штрафу від 19.12.2023 за №010943 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74505816 від 21.03.2024, згідно змісту якої розпочате примусове стягнення на користь держави, застосованого до позивача штрафу в розмірі 51 000,00 гривень.
Вказана постанова державного виконавця свідчить про те, що на даний час в межах виконавчого провадження розпочате здійснюється примусове виконання постанови відповідача від 19.12.2023 за №010943.
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Зокрема, позивач не надав підтвердження про "накладення арештів на кошти та майно", "накладення арешту на розрахункові рахунки і на рухоме та нерухоме", "такі заходи унеможливлюють господарську діяльність в цілому", "зупинення господарської діяльності".
Відтак, аргументи, сформовані позивачем у заяві від 04.04.2024, ґрунтуються тільки на припущеннях та як надана суду постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2024 не містить відомостей про накладення арешту на майно (кошти), розрахункові рахунки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 тощо.
За наведених обставин та вказаних правових норм, заявлене клопотання про забезпечення позову від 04.04.2024 у спосіб зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови є безпідставним та необґрунтованим, а тому в забезпечені позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову від 04.04.2024, - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали суду).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи 39784625), вул.Незалежності, буд. 67, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.