ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2024 рокуСправа №160/2426/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
26.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, скасувавши рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2023 року № 045650017398 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2023 № 045650017398;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту звернення з 10.11.2023 року на підставі ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, зарахувавши період навчання до пільгового стажу за Списком № 2, а саме з 01.09.1986 року по 29.06.1990 року - навчання за фахом в Дніпропетровському хіміко-механічному технікумі.
В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії позивач мала необхідний стаж роботи на посаді за Списком № 2 та досягла віку 52 років, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, а отже відповідає всім вимогам законодавства щодо виходу на пенсію на пільгових умовах. Натомість відповідач, при наявності двох одночасно діючих законів, які регулюють однакові правовідносини, але містять для позивача різні правила призначення пенсії за Списком № 2 стосовно параметру вікового цензу, під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії замість застосування підходу, який найбільш сприятливий для заявника (позивача), застосував менш сприятливе право та порушив легітимні очікування позивача чим також порушив принципи верховенства права та норми Конституції України. На думку позивача, вона має право на пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, техніком тощо), а видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі. Отже, перерва між днем закінчення позивачем навчання та днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців то час навчання з 01.09.1986 року по 29.06.1990 року необхідно зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2.
05.03.2024 року від ГУ ПФУ у Львівській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-3 зазначив наступне. У своєму позові позивач посилається на пункт б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, проте, з 11.10.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148, яким внесено зміни, зокрема до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З набранням чинності змін до Закону 1058 пенсії на пільгових умовах Список №1 та Список №2 призначаються згідно положень ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не до ст. 13 Закону України Пенсійне забезпечення. Таким чином, посилання позивача у своєму позові щодо зобов`язання здійснити призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Пенсійне забезпечення є помилковим. До Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою від 10.11.2023 (встановленого взірця) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, додавши пакет документів. З 1 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України під час опрацювання заяв на призначення та перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності, який передбачений постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким розглянуто подану заяву від 10.11.2023 разом із документами ОСОБА_1 і прийнято рішення від 14.11.2023, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону 1058, про що повідомлено заявника листом. Згодом, до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області звернулася ОСОБА_1 із заявою від 19.12.2023 (встановленого взірця) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, додавши пакет документів. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, яким розглянуто подану заяву від 19.12.2023 разом із документами ОСОБА_1 і прийнято рішення від 20.12.2023, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону 1058, про що повідомлено заявника листом. До заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 заявникам подано трудову книжку НОМЕР_2 від 06.08.1990. До заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 заявником подано диплом № НТ № 926794 від 29.06.1990, згідно якого відомо, що ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 згідно свідоцтва прошлюб) навчалася у Дніпропетровському хіміко-механічному технікумі за спеціальністю технологія гуми у період з 01.09.1986 по 26.06.1990, який зараховано до страхового стажу. До заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 заявником подано архівну довідку №8/1-2776 від 30.09.2021, видану архівним управліннямдепартаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради. У даній довідці зазначено, що у архівному фонді ВАТ Дніпрошина є відомості, що ОСОБА_1 працювала з 01.08.1990 по 28.08.2006 у Дніпропетровському виробничому об`єднанні Дніпрошина XXV з`їзду КПРС, а з 01.10.2007 по 24.11.2008 у ВАТ Дніпрошина. У довідці №8/1-2776 від 30.09.2021 зазначено заробіток ОСОБА_1 за період з серпня 1990 по грудень 2001 (помісячно). У рішенні від 14.11.2023 зазначено, що вік позивача - 52 роки 01 місяць 27 днів, страховий стаж позивача складає 33 роки 02 місяці 14 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів заявником. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки від 30.09.2021 №8/1-2776 з 01.08.1990 по 28.08.2006 у Дніпропетровському виробничому об`єднанні Дніпрошина XXV з`їзду КПРС та період роботи з 01.10.2007 по 24.11.2008 у ВАТ Дніпрошина, архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховують до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років у разі відсутності підприємства (правонаступника). Прийнято рішення від 14.11.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону 1058, а саме 55 років, оскільки позивач є з 13.09.1971 р.н., і її вік на дату звернення становить 52 роки 01 місяць 27 днів, що є меншим, як цього передбачає п. 2 ч.2 ст. 114 Закону 1058. Згодом, Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області розглянуто заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів її роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та прийнято рішення від 07.12.2023 №6, яким підтверджено ОСОБА_1 стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 01.08.1990 по 31.12.2001. Отже, на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії до органу Пенсійного фонду України, пенсія за віком на пільгових умовах призначається на умовах Закону 1058 (п. 2 ч. 2 ст. 114), яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки у віці 55 років. Тому, посилання позивача на зазначене рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 і положення Закону України Про пенсійне забезпечення є безпідставними.
07.03.2024 року від ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. 19.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася за місцем реєстрації до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. У відповідності до Порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 19.12.2023 року та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. За результатами розгляду поданих документів управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.12.2023 року № 045650017398. Після винесення зазначене рішення направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та в подальшому долучено до матеріалів відмовної електронної пенсійної справи позивача. Вказаним рішенням встановлено наступне. Вік заявниці на дату звернення до органів Пенсійного фонду 52 роки 1 місяць 27 днів. Згідно наданих документів страховий стаж складає 33 роки 2 місяці 14 днів. Пільговий стаж за Списком № 2-11 років 5 місяців. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Отже, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно п.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку. Відповідно до частини 1 статті 58 Закону 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Встановлення підстав для призначення або відмови у призначенні (перерахунку) пенсії відноситься до повноважень Пенсійного фонду України і жоден інший орган не може підміняти собою виконання таким органом покладених на нього функцій. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії, це дискреційні повноваження вказаного органу. Уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надавалась оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії. Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах на даний час врегульовано саме частиною 2 статті 114 Закону 1058. Рішенням Конституційного суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції норми Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII. 11.10.2017 року набув чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2148 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, яким Закон № 1058 доповнено розділом ХІV-І Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян та відповідно статтею 114. Питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах на даний час врегульовано саме частиною 2 статті 114 Закону 1058. Правовим підґрунтям, яке визначає принципи, засади, механізми призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є саме Розділ XIV1 Закону № 1058. До того ж, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) було визнано неконституційною статтю 13, частину другу статті 14, пункти б-г статті 54 Закону 1788 зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VII. Тобто, конституційність положень Розділу XIVI не була предметом даної конституційної справи, а тому законних підстав у посадових осіб пенсійного фонду не застосовувати положення зазначеного розділу відсутні. З цього випливає, що посадовими особами Пенсійного фонду України було застосовано належний законодавчий акт та їх дії не суперечать нормам чинного законодавства, а отже відсутні підстави для скасування прийнятого рішення. До того ж Закон 1058 прийнято пізніше ніж Закон 1788, отже має пріоритетність застосування перед Законом 1788. Таким чином, відповідач діяв правомірно у відповідності до діючого законодавства, оскільки права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно Закону № 1058 у позивача не має в зв`язку з недосягненням пенсійного віку.
15.03.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зверталася 10.11.2023 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV). Постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 . Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 14.11.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за №045650017398 у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній необхідний пенсійний вік та пільговий стаж, визначений абзацом першим пункту другого частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж 33 роки 2 місяці 14 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - потребує підтвердження. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки від 30.09.2021 № 8/1-2776 з 01.08.1990 по 28.08.2006 у Дніпропетровському виробничому об`єднанні «Дніпрошина» ХХV з`їзду КПРС та період роботи з 01.10.2007 по 24.11.2008 у ВАТ «Дніпрошина», виданої архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховують до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років у разі відсутності підприємства (правонаступника). Так, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 (далі за текстом - Порядок № 18-1). Пунктом 3 Порядку № 18-1 установлено, що підтвердження періодів роботи, яке дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі за текстом - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі за текстом - Комісії). Відповідно до пункту 4 Порядку № 18-1 Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань. Згідно з пунктом 6 даної Порядку № 18-1 основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку. Рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення (пункт 10 Порядку № 18-1). Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, 07.12.2023 прийняла рішення за № 6, яким підтвердила періоди роботи у ВАТ «Дніпрошина» з 01.08.1990 по 31.12.2001 для зарахування до пільгового стажу за Списком №2. Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не оскаржувалось, воно є чинним та обов`язковим для врахування. 19.12.2023 ОСОБА_1 повторно звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із пакетом документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІV. За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 . Розглянувши означену заяву, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 20.12.2023 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 045650017398, оскільки ОСОБА_1 на дату звернення не досягла необхідного пенсійного віку, визначеного абзацом першим пункту другого частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV. В рішенні про відмову у призначенні пенсії розраховано стаж ОСОБА_1 , який склав: загальний страховий стаж 33 роки 2 місяці 14 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 11 років 5 місяців. Відповідно до абз. 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача або зарахувати стаж. Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дня звернення за призначенням відсутні. Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Отже, в аналогічному порядку після прийняття рішення про відмову у призначені пенсії, матеріали відмовної електронної пенсійної справи засобами програмного забезпечення передаються до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) особи, який би здійснював виплату пенсії у разі її призначення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Враховуючи те, що спір у даній справі виник у зв`язку з відмовою у призначенні пенсії за віком, яке прийняте у формі рішення від 14.11.2023 № 045650017398, складене відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та від 20.12.2023, складене відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то, відповідно, повторний розгляд заяви позивача повинен здійснити той суб`єкт владних повноважень, яким було прийнято оскаржуване рішення.
17.03.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив де зазначив, що на момент надання відповіді на відзив, а саме станом на 15.03.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не надано відзиву на позовну заяву по справі. З урахуванням того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області мають власні кабінети у підсистемі «Електронний суд», тому ухвалу про відкриття провадження у справі № 160/2426/24 отримано від Дніпропетровського окружного адміністративного суду так само як і представником позивача 12.02.2024, тому строк на подання відзивів відповідачами пропущено. А з урахуванням положень частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визнали позовні вимоги Позивача в повному обсязі. Оскільки позивач подавала заяву на призначення пенсії за вислугою років до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, і вона проживає на території Дніпропетровської області, тому слід зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1. На час виникнення спірних відносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV з іншого в частині як визначення віку набуття права на пенсію на пільгових умовах (перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років), так і тривалості загального страхового стажу, наявність якого є необхідною, для реалізації права на пенсію (за Законом №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 - 20 років, а за Законом №1058-ІV - 25 років). Органи Пенсійного фонду України поняттям «дискреційні повноваження» прикривають свої порушення конституційних прав позивача, що гарантовані головним законом держави.
25.03.2024 року від ГУ ПФУ у Львівській області до суду надійшло заперечення, в якому відповідач-3 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, обгранковуючи свою правову позицію, яка аналогічну у відзиві на позовну заяву. Також відповідач-3 зазначив, Аргументи даного заперечення зводяться до наступного. У своєму позові та у відповіді на відзив позивач посилається на пункт б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, проте, з 11.10.2017 набрав чинність Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017№2148, яким внесено зміни, зокрема до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З набранням чинності змін до Закону 1058 пенсії на пільгових умовах Список №1 та Список №2 призначаються згідно положень п ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не до ст. 13 Закону України Пенсійне забезпечення. Таким чином, посилання позивача у своєму позові та у відповіді на відзив щодо зобов`язання здійснити призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Пенсійне забезпечення є помилковим.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 29.01.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 31.01.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
12.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уперше, 10.11.2023 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 14.11.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за №045650017398 у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній необхідний пенсійний вік та пільговий стаж, визначений абзацом першим пункту другого частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, згідно наданих документів та індивідуальних відомостей встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж 33 роки 2 місяці 14 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - потребує підтвердження. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно архівної довідки від 30.09.2021 № 8/1-2776 з 01.08.1990 по 28.08.2006 у Дніпропетровському виробничому об`єднанні «Дніпрошина» ХХV з`їзду КПРС та період роботи з 01.10.2007 по 24.11.2008 у ВАТ «Дніпрошина», виданої архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховують до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років у разі відсутності підприємства (правонаступника).
З тексту згаданого рішення убачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.11.2023. На пільгових умовах пенсія за віком призначається відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років. Вік заявника 52 роки 01 місяць 27 днів. Необхідний страховий стаж згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 10 років. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Страховий стаж особи становить 33 роки 02 місяці 14 днів. Результати розгляду документів доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи, згідно архівної довідки від 30.09.2021 року №8/1-2776, виданої архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради: з 01.08.1990 по 28.08.2006 у Дніпропетровському виробничому об`єднанні «Дніпрошина» ХХV з`їзду КПРС, з 01.10.2007 по 24.11.2008 у ВАТ «Дніпрошина». Згідно з порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсій, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 №1231/13105: підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Для зарахування періоду роботи у Дніпропетровському виробничому об`єднанні «Дніпрошина» ХХV з`їзду КПРС, у ВАТ «Дніпрошина» до пільгового стажу необхідно надати рішення комісії Пенсійного фонду України з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Працює. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів 14.09.2023. Після подання відповідних документів буде повторно розглянуто право на пенсійну виплату. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління ПФУ від 12.10.2007 року №18-6, у разі якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, приймає рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, має право оскаржити таке рішення у органу Пенсійного фонду України вищого рівня, а також у судовому порядку.
Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.12.2023 року прийнято рішення №6, яким зараховано до пільгового стажу за списком № 2 ОСОБА_1 період роботи з 01.08.1990 по 31.12.2001. Інші періоди роботи не зараховані до пільгового стажу.
19.12.2023 року ОСОБА_1 повторно звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із пакетом документів щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІV.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши означену заяву, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 20.12.2023 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 045650017398, оскільки ОСОБА_1 на дату звернення не досягла необхідного пенсійного віку, визначеного абзацом першим пункту другого частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV. В рішенні про відмову у призначенні пенсії розраховано стаж ОСОБА_1 , який склав: загальний страховий стаж 33 роки 2 місяці 14 днів, пільговий стаж роботи за Списком № 2 - 11 років 5 місяців.
З означеного рішення від 20.12.2023 року №045650017398 убачається наступне. Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 19.12.2023. Пенсійний вік визначений п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 55 років. Вік заявника 52 роки 1 місяць 27 днів. Необхідний страховий п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить не менше 29 років 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах за списком № 2, у разі якщо працівники не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку - на 1 рік за кожні 2 такої роботи. Страховий стаж особи становить 33 роки 2 місяця 14 днів, а за Списком 2 складає 11 років 5 місяців. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пенсійного віку. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем-2 та відповіжчаем-3 спірних рішень та такими діями відповідачів позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно ізстаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою Україниухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII(далі - Закон № 2148-VIII), що доповнивЗакон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV(далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком№ 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписамистатті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII)право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідностатті 13 Закону № 1788-XIIв редакції, чинній до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ(далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б»статті 13 Закону № 1788-ХІІвік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), стаття13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконом № 213-VIII(пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеногоРішеннязастосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону № 1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положенняЗакону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змінЗаконом № 213-VIII.
У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносинЗакон № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормамиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, таЗаконом № 1058-ІV- з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якостізакону», передбаченуКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме нормиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020, а неЗакону № 1058-ІV.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 рокуза результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановлено судом, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач досягла необхідного визначеного пунктом «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що не заперечується ПФУ у відзиві.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу ПФУ не застосувало підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахувало висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Долученим до позовної заяви рішенням про відмову призначенні пенсії підтверджено, що обчислений пенсійним органом страховий стаж ОСОБА_1 загалом складає 33 роки 2 місяці 14 днів. Спеціальний страховий стаж складає 11 років 5 місяців 0 днів.
Тобто, загального страхового та спеціального стажу позивача достатньо для призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Таким чином, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №2 є більшим за 10 років.
Позивач звернулась із заявою про призначення пенсії у віці 52 роки 1 місяць 27 днів, як передбачено пунктом "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020.
А тому, за правилом, встановленим у абзаці четвертому пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII, ОСОБА_1 має право на зменшення пенсійного віку, визначеного статтею 12 Закону №1788- XII (55 років), на один рік за кожні два повні роки роботи за Списком №2.
Як наслідок, з урахуванням наявності у позивача стажу роботи за Списком №2 тривалістю 11 років 5 місяців 0 днів ОСОБА_1 має право на зменшення пенсійного віку, тобто має право реалізувати на пенсійне забезпечення у віці 52 роки 1 місяць 27днів.
На дату звернення до пенсійного органу із заявою від 10.11.2023 про призначення пенсії позивач досягла 52-річного віку, а тому, з урахуванням вищенаведеного, мала право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020.
Відтак, відмови органів Пенсійного фонду України у призначенні позивачу пенсії за віком, викладені у рішеннях від 14.11.2023 року №045650017398 та від 20.12.2023 року №045650017398, є необґрунтованими та безпідставними.
Слід також зазначити, що з 01 вересня 1986 року по 29 червня 1990 року позивач навчалась в Дніпропетровському хіміко - механічному технікумі за спеціальністю «Технологія гуми», що підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 .
З 01 серпня 1990 року позивач відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 була прийнята в складальний цех №3 виробництва великогабаритних шин у Дніпровському виробничому об`єднанні «Дніпрошина» XXV з`їзду КПРС.
На адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про надання інформації, а саме роз`яснень щодо включених періодів роботи, навчання до пільгового та загального страхового стажу, не надано жодної інформації про зарахування періоду навчання до пільгового стажу. Але як вбачається з наданого розрахунку стажу позивача період навчання з 01 вересня 1986 року по 29 червня 1990 року не зараховано до пільгового стажу.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За приписами п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально- виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально- курсовий комбінат; навчальний центр; інші тини закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Згідно з пунктом «д» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 4 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно- технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Статтею 17 Закону передбачено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.
Стаття 18 Закону містить перелік типів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, який не є вичерпним та включає інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Зміст професійної (професійно-технічної) освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів і визначається державними стандартами професійної (професійно-технічної) освіти з кожної професії для підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, зазначених у державному переліку професій (стаття 30 Закону).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, техніком тощо), а видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 04.03.2020 року у справі № 367/945/17 де Верховний Суд підтвердив, що навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу.
Отже, оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання та днем зарахування його на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців то час навчання з 01 вересня 1986 року по 29 червня 1990 року необхідно зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2023 року № 045650017398 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2023 № 045650017398 є протиправними та підлягають скасуванню.
В той же час, позовна вимога щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 не підлягає до задоволення, оскільки достатнім захистом порушеного права позивача є визнання судом протиправними та скасування спірних рішень про відмову у призначенні пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4статті 245 КАС Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IVвизначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного,а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 зарахувати період навчання до пільгового стажу за Списком № 2, а саме з 01.09.1986 року по 29.06.1990 року - навчання за фахом в Дніпропетровському хіміко-механічному технікумі та повторно розглянути заяву позивача від 10.11.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно відповідати за цими вимогами.
Відповідно до пункту 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в загальному розмірі 2422,40 грн.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, протиправними рішеннями яких безпосередньо порушено права позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.11.2023 року № 045650017398.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.12.2023 № 045650017398.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати період навчання ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2, а саме з 01.09.1986 року по 29.06.1990 року - навчання за фахом в Дніпропетровському хіміко-механічному технікумі та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від 10.11.2023 року за Списком №2 на підставіЗакону України «Про пенсійне забезпечення»в редакції відповідно дорішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник