Справа №613/248/24 Провадження № 2/613/281/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області клопотання позивача про дозвіл на використання російської мови у судовому засіданні у цивільній справі № 613/248/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про захист прав споживачів та стягнення пені за невиконання банком фінансових послуг, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває зазначена цивільна справа.
18.03.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач ОСОБА_1 посилається на ст.10 Конституції України, ст.9 ЦПК України та зазначає, що добре розуміє Державну мову України, однак у судовому процесі по даній справі 613/248/24 просить дозволити йому використовувати рідну мову, якою він володіє російську мову.
Позивач у підготовчому засіданні подане клопотання підтримав, пояснив, що тривалий час, більше 20 років не мав розмовної практики українською мовою, та з метою уникнення спотворення певних слів і виразів просить надати йому дозвіл надавати пояснення російською мовою, якою він вільно володіє. Крім того, зазначив, що предмет позову у даній справі є специфічним та передбачає використання спеціальної термінології, якою він вільно володіє російською мовою.
Представник відповідача у підготовчому засіданні у вирішенні вказаного клопотання покладалася на розсуд суду.
Розглянувши клопотання позивача, вислухавши думку позивача, представника відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Водночас, відповідно до ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключноКонституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України. Дія цьогоЗаконуне поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Згідно положень ст.14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
За правилами ч. 1 ст. 75 ЦПК України, перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу.
Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних із викликом до суду.
Крім того, у відповідності до положень ч.2 ст.214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства, зокрема, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
Згідно зі ст. 227 ЦПК України суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них. Учасники справи з дозволу головуючого можуть ставити питання один одному.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються (ст.228 ЦПК України).
З викладеного вбачається, що суд, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин у справі, повинен забезпечити єдине розуміння учасниками справи тих обставин, які входять до предмету доказування у даній справі та обговорюються учасниками справи у судовому засіданні.
Суд зауважує, що предмет цієї справи є специфічним, як вірно зазначив позивач, та передбачає використання спеціальної термінології, а також спеціального законодавства, зокрема, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою НБУ № 65 від 19.05.2020 тощо, яке викладене українською мовою.
Суд відмічає, що у суду та у представника відповідача відсутня відповідна кваліфікація з російської мови, можливе виникнення непорозумінь в ході судового розгляду справи, неоднакового тлумачення одних і тих самих обставин та положень законодавства, які в подальшому можуть вплинути на результат розгляду справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги засади використання державної мови у судочинстві, положення ст.10 Конституції України, ст.9 ЦПК України, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», суд вважає, що у даному випадку, у відповідності до приписів ч.4 ст.9 ЦПК України, право позивача користуватися в судовому засіданні рідною мовою, якою він вільно володіє, забезпечується за допомогою участю в судовому засіданні перекладача, який є самостійним учасником судового процесу, має визначені процесуальним законом права та обов`язки і попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад.
Керуючись ст.ст.9, 10, ч.2 ст.258, ст.ст. 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на користування російською мовою у судовому засіданні відмовити.
Роз`яснити позивачу право користування у судовому засіданні послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.04.2024.
Суддя О.С. Сеник
