ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2024 Справа №607/6540/24 Провадження №3/607/3266/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
за участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,
прокурора Яциків О.П.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника адвоката Матвіяса А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали, які надійшли з Тернопільського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,жительки АДРЕСА_1 ,реєстраційний номеркартки платникаподатків НОМЕР_1 ,працюючої поліцейськимвзводу №1роти №2батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни,
за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу № 3 про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією від 20 березня 2024 року, ОСОБА_1 , яка проходить службу на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул.Котляревського, 24 відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 06.02.2024 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
24.04.2024 судом зареєстровано клопотання про закриття провадження у справі подане захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Матвіясм А.Б., в який останній вказує, що на його переконання ОСОБА_1 в судовому процесі довела наявність у неї поважних причин, які перешкодили своєчасно подати щорічну декларацію за 2022 рік. Зокрема, ОСОБА_2 як в письмових поясненнях, так і в судовому засіданні пояснила, чому прийняла рішення про подання декларації ближче до закінчення визначеного законом строку: обставини, які склались на роботі та в сімейному житті, наявність необхідних відомостей для декларування, оскільки 03.02.2023 нею вже подавалась аналогічна декларація за 2022 рік, тощо. До закінчення строку подачі декларації виникли обставини, що не залежали від її волі, які призвели до опіків рогівки ока та які перешкодили вчасному поданню електронної декларації. У противному випадку робота з комп`ютером могла призвести до непоправимого погіршення зору. Особа на власний розсуд користується рекомендаціями лікарями. При цьому, у тих обставинах ОСОБА_1 поважала за неможливе не виходити на роботу, оскільки могла виконувати службові повноваження, дотримуючись обмежень, рекомендованих лікарем, оскільки виконання таких обов`язків не потребувало роботи з моніторами оргтехніки, які мають шкідливе випромінювання. Вказані обставини на думку захисника свідчить про відсутність в діяннях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторін складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Додатково на думку захисника про відсутності умислу на вчинення інкримінованого правопорушення і підтверджує, що ОСОБА_1 не мала наміру укрити свій майновий стан у певному періоді, оскільки 03.02.2023 як претендент на зайняття відповідної посади в органах державної влади подала в установленому законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік. Окрім цього, в порушення ч. 2 ст. 251 КУпАП, службова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , обмежилась лише інформацією з сайту НАЗК про подання електронних декларацій та витребуванням документів про інформування ОСОБА_1 щодо обов`язку декларування, однак не перевіряла наявність поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації та не встановлювала суб`єктивному сторону правопорушення. Також, до часу складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не пропонували надати пояснення чи представити докази. Крім того, захисник зауважив, що хоча ОСОБА_1 і роз`яснили положення норм закону, які дозволяли скористатись правовою допомогою, однак письмової відмови від захисника не отримали. Крім того, вказує, що у матеріалах справи про адміністративні правопорушення немає відомостей щодо відсутності кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 за фактом неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що інкримінують як адміністративні правопорушення, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України. Також звертає увагу, що особа, яка склала протокол не підтвердила свої повноваження, так як будь-яких документів, витягів чи копій з них, які б уповноважували ОСОБА_3 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, до матеріалів справи не долучено. На підставі викладеного просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
У судовому засіданні прокурор Яциків О.П. просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та визначити адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки її вина доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Також, прокурор в судовому засіданні подала докази на підтвердження повноважень старшого оперуповноваженого відділу протидії корупції Тернопільського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_3 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суду пояснила, що у неї не було умислу спрямованого на неподання чи несвоєчасне подання щорічної декларації за 2022 рік. Так, зазначила, що їй було відомо про її обов`язок подати щорічну декларацію до 31.01.2024, проте завчасно вона цього зробити не могла, оскільки вона доглядала свою бабцю, яка хворіла. При цьому вона планувала подати декларацію у кінці січня, та як законом не заборонено робити цього в останні дні визначеного строку. Разом з тим, так як 29 січня 2024 року у неї був вихідний, вона запланувала на цей день відпочинок з друзями у м. Збаражі. Водночас під час відпочинку вона мила посуд та миючий засіб «Доместос» потрапив їй у очі, відтак вона звернулась у найближчий медичний заклад за допомогою, а саме у Збаразьку лікарню. В лікарні лікар оглянув її, надав медичну допомогу, а також призначив лікування та надав рекомендації, в тому числі заборону користування комп`ютерами та гаджетами. Вказала, що вона відчувала сильний біль в очах, який виникав від будь яких подразнюючих чинників, в тому числі таких як сонячне світло, у зв`язку із чим вона використовувала сонячні окуляри. Проте лікарняний вона не відкривала та 30.01.2024 вийшла на роботу, однак на роботі вона гаджетами не користувалась, а лише спілкувалась з людьми. Свою вину в інкримінованому їй правопорушенні визнала та щиро розкаялась.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Матвіяс А.Б. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, з підстав викладених у ньому. Разом з тим, зазначив, якщо суд прийде до переконання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, просив закрити провадження у справі за малозначністю вчиненого правопорушення. З приводу відсутності у матеріалах справи доказів наявності у оперуповноваженого ОСОБА_3 повноважень на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, то вказав, що не підтримує заперечення у цій частині.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, вона працює лікарем у Збаразькій міській лікарні. Вказала, що 29 січня 2024 року уже під кінець її зміни у приймальне відділення Збаразької міської лікарні звернулась ОСОБА_1 із скаргами на біль в очах в наслідок потрапляння у них миючого засобу «Доместос». Вказала, що вона надала ОСОБА_1 необхідну медичну допомогу, промила очі та призначила лікування. Крім того надала їй рекомендації щодо уникнення користування комп`ютерами та гаджетами, оскільки такі можуть спричини негативний вплив на очі. Також зазначила, що з огляду на характер травми вона вважала за необхідне відкрити ОСОБА_1 лікарняний, однак остання відмовилась його відкривати, зазначивши, що вона буде самостійно лікуватись за призначення та дотримуватись рекомендацій лікаря. Надала 06 лютого 2024 року, ОСОБА_1 їй подзвонила, повідомила про хід лікування та запитала чи можна вже їй користуватись комп`ютерами та гаджетами. Оцінивши із слів ОСОБА_1 її стан, вона відповіла, що якщо ОСОБА_1 не відчуває болі при роботі з ними то може користуватись.
Суд, заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_5 , особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Матвіяса А.Б., а також покази свідка, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП виходячи з наступних підстав:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст.172-6КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.1Закону України«Про запобіганнякорупції» суб`єкти декларування це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першоїстатті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цьогоЗакону.
Підпункт «з» п.1 ч.1 ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції» визначає,що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
В ході розгляду справи встановлено, що 07.02.2023 ОСОБА_1 склала Присягу працівника Національної поліції.
ОСОБА_1 07.02.2023 ознайомилась з Пам`яткою - ознайомленням поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Пам`яткою застереженням працівника Національної поліції України про спеціальні обмеження, передбачені ЗУ «Про запобігання корупції», про що свідчить її власноручні підписи, проставлені у відповідних графах.
Також, 07.02.2023 ОСОБА_6 ознайомилась із рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у тому числі, із положеннями про адміністративну та кримінальну відповідальність за неподання, несвоєчасне подання декларації, неповідомлення, а також несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, подання недостовірних відомостей про майно суб`єкта декларування, що підтверджується її власноручним записом, в якому ОСОБА_1 вказала, що з рекомендаціями ознайомлена, про вимоги законодавства попереджена.
Крім того, 07.02.2023 ОСОБА_1 було проведено інструктаж з основних положень ЗУ «Про запобігання корупції», що вбачається із Форми інструктажу в якій проставлено власноручний підпис ОСОБА_1 .
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про особовий склад» №144о/с від 14.02.2023, ОСОБА_1 прийнято на службу в поліції та призначено з 13 лютого 2023 року по управлінню патрульної поліції в Тернопільській області поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону та присвоєно спеціальне звання рядовий поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «По особовому складу» № 1319 о/с від 02.10.2023 капрала поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, звільнивши з посади поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області.
Відтак ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», та суб`єктом декларування.
Частиною 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Так, підпунктом 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23.07.2021 (далі - Порядок), щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Пунктом 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384 прийнятий 20.09.2023, набрав чинності 12.10.2023.
Таким чином, суб`єкти декларування зобов`язані були подати щорічні декларації за 2021 та 2022 роки до 31.01.2024.
Відповідно до роз`яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) обов`язок подавати щорічну декларацію виникає в суб`єкта декларування щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, або перебування на посаді та після відновлення декларування суб`єкти подають такі декларації не пізніше 31.01.2024.
Відтак, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та будучи особою, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», та суб`єктом декларування повинна була подати щорічну декларації за 2022 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не пізніше 31.01.2024.
Як вбачається з протоколу № 15 наради керівництва УПП в Тернопільській області ДПП від 06.10.2023, Голова наради начальник УПП в Тернопільській області ДПП майор поліції Шевчук Б. за участю секретаря старшого інспектора роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старший лейтенант поліції Михайлів Н, в присутності: заступника начальника управління - начальник ВМАЗ УПП в Тернопільській області ДПП капітан поліції Домс Д., заступника начальника управління начальник ВЧС УПП в Тернопільській області ДПП майор поліції Ганського С., заступника командира батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капітан поліції Мовчана А., т.в.о. командира роти ТОР УПП в Тернопільській області ДПП старший лейтенант поліції Гладчука Ю., заступника командира роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старший лейтенант поліції Мартинюк А., командира роти №? 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДП капітан поліції Кореницького В., т.в.о. командира роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старший лейтенант поліції Репели Й., командира роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДП старший лейтенант поліції Тернопільського Ю. ухвалили з поміж іншого довести особовому складу інформацію щодо відновлення декларування відповідно до Закону України від 05.09.2023 № 3374-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану». Відтак зобов`язано особовий склад подати декларації за звітні періоди 2021-2022 років до 31 січня 2024 року. Попередня дата контролю кількості поданих декларацій особовим складом УПП в Тернопільській області ДПП 30 жовтня 2023 року.
Відповідно до рапорту командира роти № 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Кореницького В. від 08.10.2023, інформацію згідно порядку денного протоколу наради №? 15 керівництва управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 06.10.2023 доведено до підпорядкованого особового складу під час проведення інструктажу перед заступанням на чергування.
Разом зтим, згідно з інформацією, яка наявна в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік лише 06.02.2024, оприлюднивши її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
З огляду на викладене суд вважає, що незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена наступними матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: відомостями зазначеними у протоколі № 3 про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією від 20 березня 2024 року; присягою працівника Національної поліції України ОСОБА_1 від 07 лютого 2023 року; формою інструктажу з основних положень ЗУ «Про запобігання корупції» від 07 лютого 2023 року; пам`яткою - ознайомленням поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення; пам`яткою застереженням працівника Національної поліції України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України; рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції»; витягом з наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про особовий склад» №144о/с від 14 лютого 2023 року; витягом з наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «По особовому складу» № 1319 о/с від 02 жовтня 2023 року; планом проведення додаткових занять із службової підготовки з особовим складом УПП в Тернопільській області з 20 по 24 листопада 2023 року від 10 листопада 2023 року; протоколом № 15 наради керівництва УПП в Тернопільській області ДПП від 06.10.2023; рапортом командира роти № 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Кореницького В. від 08.10.2023; скріншотами з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік 06.02.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 02.04.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.04.2024.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.172-6 КУпАП та винність останньої в його вчиненні
Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 та її захисника на поважні причини несвоєчасного подання нею щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік, оскільки такі не підтвердженні жодними доказами.
Так, згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 під поважними причинами розуміється неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з 1) хворобою, 2) перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), 3) технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, 4) витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, 5) перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Разом з тим, на підтвердження доводів з приводу отримання ОСОБА_1 травми, а саме, опіку рогівки ока, що перешкодило вчасному поданню нею електронної декларації стороною захисту не подано жодних доказів.
Водночас суд враховує пояснення свідка лікаря ОСОБА_4 , щодо того, що травму ока 29.01.2024 ОСОБА_1 дійсно отримала, однак такі пояснення не доводять, що вказана травма, мала характер такої, яка реально позбавила ОСОБА_1 фізичної можливості подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік у встановлено законом строк, з огляду на те, що лікарняний, у зв`язку із отриманою травмою ока ОСОБА_1 не відкривала та 30.01.2024 вийшла на роботу, приступивши до виконання своїх службових обов`язків.
При цьому, суд звертає увагу, що позиція сторони захисту містить розбіжності у поясненнях щодо наслідків травми ока отриманої ОСОБА_1 , оскільки у своїх письмових поясненнях від 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 вказує, що після травми відчувала сильний біль в очах, який виникав від будь яких подразнюючих чинників, в тому числі таких як просте сонячне світло, у зв`язку із чим вона була позбавлена можливості користуватись комп`ютером, натомість у клопотанні про закриття провадження у справі захисник зазначає, що ОСОБА_1 поважала за неможливе не виходити на роботу, оскільки виконання службових обов`язків не потребувало роботи з моніторами оргтехніки, які мають шкідливе випромінювання, не згадуючи при цьому жодних інших чинників, які за поясненнями ОСОБА_1 завдавали їй сильного болю.
Жодних інших доказів (довідок лікарів, виписок з лікарні, тощо), які б підтверджували хворобу ОСОБА_1 і відповідно поважність причин несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік матеріали справи не містять та стороною захисту не подано.
Відтак суд відхиляє доводи сторони захисту про поважні причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік та розцінює їх, як специфічний, обраний стороною захисту, спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
Крім того на переконання суду ОСОБА_1 легковажно поставилася до виконання покладеного на неї обов`язку, як на особу уповноважену на виконання функцій держави та місцевого самоврядування щодо подання щорічної декларації, відкладаючи подання такої декларації на останні дні встановленого строку, при тому, що подання щорічної декларації за 2022 рік не вимагало від неї особливих зусиль, з огляду на те, що як вказувала під час розгляду справи сама ОСОБА_1 та її захисник таку декларацію, вона вже подавала, відтак їй було необхідно лише створити нову декларацію на основі раніше поданої.
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 мала реальну можливість подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік, у встановлений законом строк, зокрема створивши таку на основі раніше поданої не пізніше 31 січня 2024 року, в яку в подальшому за необхідності після цієї дати ОСОБА_1 могла б внести зміни, однак цього не зробила.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).
Таким чином у судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 яка проходить службу на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, несвоєчасно, без поважних причин подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, а саме 06.02.2024, попри встановлений строк не пізніше 31.01.2024, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Водночас доводи сторони захисту викладені в судовому засіданні та в клопотанні про закриття провадженні у справі, суд вважає такими, що не спростовують доказів наданих на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Щодо клопотаннязахисника прозвільнення ОСОБА_1 від відповідальностіза малозначністювчиненого,то судзазначає, що згідно ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.
Положення ст.22КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративної відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Беручи до уваги встановлені матеріалами справи обставини, суд приходить до висновку, що вчинене правопорушення не є малозначним, у розумінні ст. 22 КУпАП, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування, а тому суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та закриття провадження у справі.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд приймає до уваги ст. 33, 34, 35 КУпАП в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність. приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом`якшують відповідальність, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність, а тому приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно ст. 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 172-6, 221, 283, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп., який стягнути в дохід держави.
Роз`яснити, що штраф має бути сплачений по рушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот), 00 грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяН. Р. Кунець
