Справа № 131/422/24
провадження №3/136/248/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,
прокурора Максимишина О.В.,
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, працює на посаді секретаря навчальної частини в Іллінецького фахового аграрного коледжу, раніше не притягуваної до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 будучи присяжною Іллінецького районного суду Вінницької області, будучи згідно пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, припинивши виконувати відповідні повноваження 22.10.2023 в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 23.01.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).
Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, які нею не оспорювались, зазначивши, що не досконало вивчила діюче законодавство, у вчиненому щиро розкаялася, просила суворо її не карати.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим просив суд притягнути її до адміністративної відповідальності та накласти стягнення в мінімальному розмірі.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахувавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив, що відповідно до рішення 49 сесії 7 скликання Іллінецької районної ради Вінницької області за №783 від 23.10.2020, було затверджено списки присяжних Іллінецького районного суду Вінницької області згідно з додатком до цього рішення, у якому зазначено прізвище ОСОБА_1 під №7.
Відповідно до листа Іллінецького районного суду Вінницької області від 09.02.2022 за №6/9/2022, до відома ОСОБА_1 було доведено норми Закону України «Про запобігання корупції» про те, що присяжні є суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з табелями про присяжних у судовому засіданні при розгляді справ Іллінецького районного суду Вінницької області за 2022-2023 роки а.с.32-36), ОСОБА_1 приймала участь у судових засіданнях.
Відповідно до розрахункових листів за 2021-2023 роки ОСОБА_1 було нараховано винагорода як присяжній.
Як слідує із листа керівника апарату Іллінецького районного суду Вінницької області за №1/36/2024 від 19.02.2024, відповідно до рішення 49 сесії 7 скликання Іллінецької районної ради за №783 від 23.10.2020 було затверджено список присяжних, до якого увійшла ОСОБА_1 , утім її повноваження припинено 22.10.2023, оскільки на наступний строк її не було обрано.
Згідно статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Відповідно до ст.64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.
Згідно до пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, відносяться зокрема присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді.
Отож ОСОБА_1 , будучи обраною присяжною є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно абз. 1 ч. 2ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції"особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першоїстатті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
ВідповідноЗакону України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" від 20.09.2023 N 3384-1Х, який набрав чинності 12.10.2023 та яким відновлено обов`язок декларування.
Пунктами 1-1, 2-2 Роз`яснення НАЗК щодо застосування окремих положеньЗУ "Про запобігання корупції"стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 року N 4, де конкретизовано, що саме звільненні особи з 12.10.2023 повинні подати електронну декларацію протягом 30 днів з дня припинення перебування на посаді.
Приймаючи до уваги те, що повноваження ОСОБА_1 , як присяжної, закінчились 22.10.2023, оскільки її не було обрано на наступний період., відтак у неї виник обов`язок подати декларацію при звільненні упродовж періоду з 00:00 год. 23.10.2023 по 23:59 год. 22.11.2023.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , 23.01.2023 о 16:58 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за період не охоплений раніше поданими деклараціями (декларація при звільнені) (https://public.nazk.gov.ua/documents/692c200b-9e26-4dl3-a20c-545d5ba9a304).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.
Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.
Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність умислу для ознак складу даного правопорушення, юридичного значення не має, оскільки з об`єктивної сторони вказане правопорушення має формальний склад, тобто законодавець встановив відповідальність суб`єкта декларування безпосередньо за неподання або несвоєчасне подання декларації, незалежно від наявності такого умислу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що відсутні поважні причини неможливість подачі своєвчасно декларації, такі обставини викликані не досконалим вивченням законодавства.
Відповідальність за несвоєчасне поданнябез поважних причиндекларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена ч. 1 ст.172-6КУпАП.
З об`єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі та узгоджуються між собою.
Досліджені та перевірені судом обставини в контексті наданих доказів «поза розумним сумнівом» свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення судом враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненому визнала у повному обсязі, щиро розкаялась, готова нести стягнення, що суд визнає обставинами, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд враховує, що першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявлятися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування, а також зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимими.
Таким чином, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках діючого законодавства.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, що передбачений санкцією статті, за якою інкриміноване адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 23-24, 27, 33-35, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 221, 251-252, 276, 283-284, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 к., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області..
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Повний текст постанови складено 06.05.2024.
Суддя Світлана ШПОРТУН
