Єдиний державний реєстр судових рішень
712/3770/24
2-а/712/76/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду з вказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 11 березня 2024 року позивач отримала повідомлення в мобільному застосунку «ДІЯ» про арешт коштів на її рахунках на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
12 березня 2024 року у Відділі державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачу повідомили, що підставою для накладення арешту є постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1314724 від 26 січня 2024 року винесена інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Гайдамака Віталієм Олексійовичем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 340 гривень.
Згідно оскарженої постанови, 26 січня 2024 року о 13:15 год. в місті Черкаси по вулиці Смілянській, 133/2, позивач, керуючи транспортним засобом марки «Sens», номерний знак НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю 76 км/год, чим перевищила встановлені обмеження швидкості руху на 26 км/год. та порушила п. 12.9.6) Правил дорожнього руху України.
Позивач в своїй позовні заяві зазначає, що вказаним в оскарженій постанові транспортним засобом вона ніколи не керувала, кому він належить, їй не відомо, за вказаною в оскарженій постанові адресою ніколи не проживала, а працівники поліції 26 січня 2024 року її не зупиняли.
Враховуючи викладене, не погоджуючись оскарженою постановою позивач звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
В обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог зазначає, що 26 січня 2024 року в період часу з 07 години 00 хвилин по 19 годину 00 хвилин інспектор роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Гайдамака Віталій Олександрович ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконував службові обов`язки, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», шляхом здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками по вулиці Смілянській, 127 в місті Черкаси.
Близько 13 години 15 хвилин за допомогою лазерного вимірювача швидкості «LTI 20/20 ТruСАМ» з серійним номером ТС003047 зафіксовано, що водій, керуючи транспортним засобом марки «Daewoo» модель «Sens», номерний знак НОМЕР_1 , в межах населеного пункту м. Черкаси, рухався зі швидкістю 76 (сімдесят шість) км/год, при цьому перевищивши встановлене обмеження швидкості руху більше, ніж на 20 км/год, чим порушив п. 12.9.6) Правил дорожнього руху України, що, згідно п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», є підставою для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», інспектор, звертаючись до водія, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання), відповідно до ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», проінформував про порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2.4 ПДР України, інспектор оголосив законні вимоги щодо пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.
Після перевірки документів, відповідно до вимог ст.279 КУпАП, з урахуванням вимог ст.280 КУпАП, інспектором здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
Розглянувши справу, відповідно до ст.258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 83 КУпАП, з
врахуванням ч.2 ст.33 КУпАП, ст.251 КУпАП, ст.252 КУпАП, інспектором винесено постанову серії ЕНА № 1314724 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
В подальшому, згідно ст. 285 КУпАП, позивача було ознайомлено із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручено її копію, а також роз`яснено зміст ст.ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП щодо порядку оскарження постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року затверджено «Правила дорожнього руху України».
Згідно п. 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.3.6) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.4 ПДР України визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно п. 12.9.6) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що згаданим у оскарженій постанові транспортним засобом вона ніколи не керувала, кому він належить їй не відомо, за зазначеною в постанові адресою ніколи не проживала, а працівники поліції 26 січня 2024 року її не зупиняли.
Особу водія транспортного засобу марки «Daewoo» модель «Sens», номерний знак НОМЕР_1 , було, встановлено за пред`явленим позивачем посвідченням водія, виданим на її ім`я.
При цьому, до оскаржуваної постанови інспектором частково було помилково внесено не її анкетні дані, а відомості щодо власника транспортного засобу.
Факт здійснення зупинки вищезгаданого транспортного засобу в зазначені в оскарженій постанові дату та час підтверджується відеозаписом та роздруківкою з лазерного вимірювача швидкості «LTI 20/20 ТruСАМ» з серійним номером НОМЕР_2 , які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Допущена інспектором технічна описка в тексті постанови не може бути підставою для її скасування, оскільки не спростовує факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України.
Лише 28 березня 2024 року, після отримання відповідачем ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2024 року про відкриття провадження у справі відповідачу стало відомо про подання позивачем адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26 січня 2024 року, тобто більше ніж через 60 діб з дня її винесення, а тому відеозаписи з нагрудного портативного відеореєстратора (бодікамери) №472490 були видалені з серверів зберігання, що унеможливлює їх долучення до відзиву відповідача.
Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, проти задоволення заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постановою інспектора 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1314724 від 26 січня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Як зазначено в оскарженій постанові, «26 січня 2024 року о 13 годині 15 хвилин в м. Черкаси, по вул. Смілянська, 122/3, водій, керуючи транспортним засобом, рухався в населеному пункті м. Черкаси по вул. Смілянська, 122/3, зі швидкістю 76 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 26 км/год. Швидкість вимірювалася за допомогою приладу «ТruСАМ ТС003047», фото та відео з якого додається, чим порушив п. 12.9.б. ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3.»
Також в оскарженій постанові зазначено, що власником транспортного засобу «SENS», номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .
Згідно п. 7 оскарженої постанови серії ЕНА №1314724 від 26 січня 2024 року, до постанови додається відео з бодікамери 472490.
Представником відповідача - Департаменту патрульної поліції надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачу лише 28 березня 2024 року, після надходження до Департаменту патрульної поліції ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2024 року про відкриття провадження у справі стало відомо про звернення позивача до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26 січня 2023 року, тобто більше, ніж через 60 діб з дня її винесення, а тому відеозаписи з нагрудного портативного відеореєстратора (бодікамери) №472490 були видалені з серверів зберігання, що унеможливлює надання відповідачем вказаних доказів до відзиву на повну заяву.
На виконання вимог ст. 77 КАС України, представником Департаменту патрульної поліції до відзиву на позовну заяву долучено DVD-диск з фото- та відеозаписом з приладу «LTI 20/20 ТruСАМ» з серійним номером ТС003047.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Гайдамака Віталієм Олександровичем.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , відповідно до ст.ст.258, 283 КУпАП, згідно ч.2 ст.33, ст.ст. 251, 252 КУпАП, винесено постанову ЕАН № 1314724 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, якою накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Відповідно до статей 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказаним в оскарженій постанові транспортним засобом вона ніколи не керувала, кому він належить, їй не відомо, за вказаною в оскарженій постанові адресою ніколи не проживала, а працівники поліції 26 січня 2024 року її не зупиняли. Вказані доводи позивача відповідачем не спростовані.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб марки «Daewoo» модель «Sens», номерний знак НОМЕР_1 .
Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів врегульовані Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Згідно п. 2 розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Як зазначено в оскарженій постанові, факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується «відео з бодікамери 472490».
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що відеозаписи з нагрудного портативного відеореєстратора (бодікамери) №472490 видалені з серверів зберігання, що унеможливлює їх долучення до відзиву відповідача.
Крім того, згідно надано відвідачем відзиву, 26 січня 2024 року о 13 годині 15 хвилин в м. Черкаси, по вул. Смілянська, 122/3, водій, керуючи транспортним засобом, рухався в населеному пункті м. Черкаси по вул. Смілянська, 122/3, зі швидкістю 76 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 26 км/год. Швидкість вимірювалася за допомогою приладу «ТruСАМ ТС003047», фото та відео з якого додається, чим порушив п. 12.9.б. ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3.»
На виконання вимог ст. 77 КАС України, представником Департаменту патрульної поліції до відзиву на позовну заяву долучено DVD-диск з фото- та відеозаписом з приладу «LTI 20/20 ТruСАМ» з серійним номером ТС003047.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На виконання вимог ч.3 ст. 242 КАС України, судом безпосередньо в судовому засіданні був досліджений відеозапис з приладу «LTI 20/20 ТruСАМ» з серійним номером ТС003047, який міститься на DVD-диску, доданому відповідачем до відзиву останнього.
Вказаний відеозапис не містить доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в тому числі доказів перебування позивача за кермом автомобіля марки «Daewoo» модель «Sens», номерний знак НОМЕР_1 , в зазначений в оскарженій постанові серії ЕНА №1314724 від 26 січня 2024 року день і час, а також не містить доказів розгляду інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої останнім винесено оскаржену постанову серії ЕНА № 1314724 від 26 січня 2024 року та притягнуто позивача до адміністративної відпвлідальності.
Враховуючи викладене, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено належними, достатніми і допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін, як одному з складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В рішеннях ЄСПЛ значну роль в розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави - відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте, ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи, що копію оскарженої постанови позивачем отримано 12 березня 2024 року, при цьому, строк звернення до суду з вказаною позовною заявою позивачем не пропущений.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції № 5А02-3САС-6С0Е-5АМ4 від 18 березня 2024 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 251, 252, 258, 268, 278, 280, 285, 307, 308 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 72-79, 241, 242, 250, 256, 286, 288 КАС України,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Постанову серії ЕНА № 1314727 від 26 січня 2024 року, винесену інспектором 1 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Гайдамака Віталієм Олексійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ідентифікаційний номер юридичної особи Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, б. 3.
Суддя О.М. Борєйко
