СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3848/24
ун. № 759/10336/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справа передана судді 22.05.2024 року.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Підстави для застосування альтернативної та виключної підсудності наведені у статтях 28 та 30 ЦПК України відповідно.
Ч. 1 ст. 28 ЦПК України передбачає, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позивачка зазначає, що оскільки у позовній заяві присутні позовні вимоги щодо стягнення аліментів, вона має право за вибором позивача, на підставі ч. 1 ст. 28 ЦПК України, звернутись до Святошинського районного суду м. Києва за її місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Суд зауважує, що правила альтернативної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 28 ЦПК України стосуються саме зареєстрованого місця проживання позивача.
Жодного доказу того, що позивачка має зареєстроване місце проживання у Святошинському районі міста Києва суду не надано.
Крім того, самим позивачем вказано, що її адресою реєстрації є: АДРЕСА_2 .
Як встановлено судом, зареєстроване місце проживання відповідача також не відноситься до Святошинського району міста Києва.
Відтак, ОСОБА_1 має конкретизувати на яких підставах звертається із позовом саме до Святошинського районного суду м. Києва. Окремо суд зауважує, що Апостолівський районний суд Дніпропетровської області продовжує функціонувати.
Суд також звертає увагу на положення статей 175, 177 ЦПК України, якими встановлені вимоги до позовної заяви.
П. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
ОСОБА_1 не зазначає ціну позову, що свідчить про невиконання нею вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
П. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, при поданні позовної заяви про стягнення аліментів необхідно надати докази проживання дитини, на утримання якої будуть стягуватись аліменти, разом із позивачем.
ОСОБА_1 зазначає, що з проживає разом із сином.
Жодного доказу на підтвердження зазначеному надано не було. Зважаючи на викладене, суд не має можливості встановити з ким із батьків проживає дитина, на чиє утримання позивачка хоче стягнути аліменти із відповідача. Також позивачка не надає суду жодних даних щодо того, що дитина перебуває на її утриманні.
Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко
