Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №369/18964/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2633/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2024року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, працюючого в ПрАТ «Еліт Декор» на посаді пакувальника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.05.2023 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік,-,
визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.05.2023, з врахуванням вимог ст. 72 КК України та призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду І-ї інстанції, 14.07.2023 року близько 17 год. ОСОБА_8 , будучи раніше судимим за ч.1 ст. 309 КК України, перебуваючи поблизу КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня», яка розташована за адресою вул. Хрещатик, 83 м. Боярка Фастівського району Київської області , на узбіччі дороги, помітив поліетиленовий пакет, в якому знаходилась порошкоподібна речовина, яку він сприйняв за амфетамін за відомими йому зовнішніми та запаховими ознаками, після чого у нього виник умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, без мети збуту.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 незаконно придбав, піднявши з узбіччя дороги, поліетиленовий пакет, в якому знаходилась порошкоподібна речовина, який в подальшому поклав до правої кишені штанів, в які був одягнений, після чого незаконно зберігав для власного вживання, без мети збуту.
14.07.2023 о 17 год. 30 хв. поблизу будинку, який розташований за адресою вулиця Хрещатик, 81 м. Боярка Фастівського району Київської області , в порядку ст. 298-2 КПК України ОСОБА_8 був затриманий, під час чого в ході огляду особистих речей останнього виявлено та вилучено один пакет з полімерного матеріалу з порошкоподібною речовиною.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-23/37611-НЗПРАП від 17.08.2023 вилучена у ОСОБА_8 порошкоподібна речовина бежевого кольору містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну в речовині становить 0,224 г.
Амфетамін згідно «Списку №2 психотропних речовин, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого Кабінетом Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 зі змінами внесеними згідно постанови КМУ №1890 від 12.12.2002 року, №518 (518-2008-п) від 4.06.2008 року, № 1298 від 02.12.2009 року, № 373 від 31.05.2010 року, № 4 від 05.01.2011 року, № 327 від 02.03.2011 року, №796 від 27.07.2011, №1050 від 05.10.2011, №248 від 29.02.2012, №408 від 23.05.2012, №800 від 22.08.2012, №1129 від 05.12.2012, №15 від 09.01.2013, №234 від 08.04.2013, №712 від 26.12.2014 та №747 від 26.10.2016 року, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити та пом`якшити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, з розстрочкою виплати до одного року.
Мотивуючи свої вимоги вказує, що призначене судом покарання є явно несправедливим через суворість. Так, зазначає, що ОСОБА_8 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, інкримінований злочин відноситься до категорії нетяжких, шкоди державним чи приватним інтересам не завдано.
Також, захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_8 працює в ПрАТ "Еліт Декор" пакувальником, отримує стабільний дохід, у зв`язку з чим, покарання у виді штрафу до державного бюджету, а також відрахування з заробітної плати обвинуваченого податкові, в тому числі і військового збору, може бути більш доцільним та необхідним в умовах воєнного стану, ніж позбавлення волі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість, колегія суддів вважає слушними.
Так, відповідно до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Вказаних вимог закону, місцевим судом дотримано в повній мірі.
Так, призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, який раніше не судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнав щире каяття у скоєному злочині, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд визнав, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 309 КК України.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується.
Як встановлено під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні нетяжкого кримінального правопорушення, розмір вилученої у нього психотропної речовини є невеликим, шкоди державним чи приватним інтересам не завдано, судимий, має середню-спеціальну освіту, не одружений, на даний час працює в ПрАТ «Еліт Декор» на посаді пакувальника, має постійне місце проживання, щиро розкаюється у скоєному, усвідомлює протиправність своєї поведінки та засуджує свої дії, в суді апеляційної інстанції просив призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки на даний час має можливість його сплачувати.
З урахуванням наведеного, а також наявності пом`якшуючих покарання обставин, колегія суддів дійшла висновку, що необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання ОСОБА_8 , та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, з розстрочкою виплат рівними частками строком на 12 (дванадцять) місяців, на підставі ч. З ст. 53 КК України.
При цьому, вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2023 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з урахуванням положень ч. З ст. 72 КК України, підлягає самостійному виконанню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість вимог та доводів апеляційної скарги захисника, у зв`язку з чим її слід задовольнити, а вирок суду першої інстанції - змінити в частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України - змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_8 ча засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.
На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_8 виплату штрафу в розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, рівними частками строком на 12 (дванадцять) місяців по 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. щомісячно, до останнього календарного дня місяця включно.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.05.2024 року виконувати самостійно.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
