Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9551/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Губської Л.В.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач-2), Військової частини НОМЕР_3 (далі - ВЧ НОМЕР_3 , відповідач-3), в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення в довідку на військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 КМУ від 17 липня 1992 № 393 сум отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ №168 від 28.02.2022;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку на військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 КМУ від 17 липня 1992 № 393, до якої включити суми отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ № 168 від 28.02.2022;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не включення в довідку на військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 КМУ від 17 липня 1992 № 393 сум отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ № 168 від 28.02.2022;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виготовити та направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку на військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 КМУ від 17 липня 1992 № 393 до якої включити суми отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ № 168 від 28.02.2022;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо не включення в довідку на військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 КМУ від 17 липня 1992 № 393 сум отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ №168 від 28.02.2022;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 виготовити та направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку на військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу 8 пункту 7 КМУ від 17 липня 1992 №393 до якої включити суми отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ № 168 від 28.02.2022.
Позивач в позовній заяві зазначив, що йому нараховувалась на виплачувалась додаткова винагорода відповідно до Постанови КМУ № 168, однак таку додаткову винагороду відповідачі не включили у довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер; одноразові додаткові види грошового забезпечення. З огляду на зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, яким регламентовано порядок та умови виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 передбачено виплату військовослужбовцям додаткової винагороди, яка включається до складу грошового забезпечення вказаних осіб.
Таким чином, вважає, що заперечення судом першої інстанції існування вищевказаного нормативно-правового акту є необ`єктивним та необґрунтованим. Вказує, що та обставина, що виплату зазначеної винагороди постановлено Кабінетом Міністрів України здійснювати на період дії воєнного стану жодним чином не спростовує притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку і протягом цього періоду виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 здійснюється щомісячно.
Відтак, вважає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не може вважатись одноразовою, оскільки вона мала систематичний характер, а відтак така має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
26 квітня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - без змін.
Також 16 травня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від ВЧ НОМЕР_2 , в якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 у період з 29.03.2022 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 від 06.07.2023 № 158 позивач звільнений з військової служби у запас (відповідно до наказу від 21.06.2023 № 72-РС) та виключений зі списків особового складу частини.
Суд встановив, що позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 17.08.2023 (а.с.2 7 зворотній бік).
ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 та ВЧ НОМЕР_3 видали довідки (а.с. 17-19) про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абз. 8 п.7 Постанови КМУ № 393.
Дії відповідачів щодо не включення до довідок про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення сум отриманої додаткової винагороди встановленої ПКМУ №168 від 28.02.2022 позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обчислюються з розміру окладу за посадою, окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки/доплати за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується протоколом призначення пенсії від 17.08.2023 (а.с. 27 зворотній бік).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вимоги позивача про включення розмірів додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ № 168 до довідок про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, виходячи з такого.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, яким регламентовано порядок та умови виплати додаткової винагороди, встановлено, що така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що додаткова винагорода, відповідно до постанови КМУ № 168, за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, яка виплачується на підставі наказів командирів та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Тобто, за відсутності хоча б однієї із вказаних складових, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Водночас, додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців є чітко унормованими та передбачені пунктом 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, до яких спірна додаткова винагорода з огляду характер та особливості такої виплати не включається.
Цим же пунктом Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам встановлено, що додаткова винагорода на період дії воєнного часу належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому судом першої інстанції вірно враховано, що частина 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносить до складу грошового забезпечення щомісячні додаткові види грошового забезпечення (зокрема винагороди, які мають постійний характер).
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо обставини утримання єдиного внеску із сум нарахованої додаткової винагороди, оскільки нормативно, а саме у статті 43 Закону 2262-XII чітко визначені складові грошового забезпечення військовослужбовця, що мають враховуватися при призначені пенсії. Враховуючи те, що додаткова винагорода не є ані основним, ані щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовця, то її врахування при призначені пенсії суперечитиме статті 43 Закону 2262-XII.
Водночас, колегія суддів відхиляє посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 № 825/997/17 з огляду на те, що вони не є релевантними до спірних правовідносин.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, судова колегія враховує, що при застосуванні правових позицій Верховного Суду до уваги має братися до уваги подібність правовідносин, що означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі судові рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року по справі № 910/719/19.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 28 травня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Л.В. Губська
Є.І. Мєзєнцев
