Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2024 р. Справа № 520/19210/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Валківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/19210/23
за позовом ОСОБА_1
до Валківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Валківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач), в якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати Висновок № 16/32.3-72 від 28.03.2023р. "Про внесення змін до актового запису цивільного стану", винесений Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- зобов`язати Валківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести до актового запису № 82 від 13.10.2016 року, складеного Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зміни (доповнення) про громадянство батька сина - ОСОБА_2 , як того, що є громадянином Російської Федерації.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим та безпідставним, оскільки жодними законодавчими нормами не передбачено, що доповнення (зміни) у актовий запис про народження дитини можливе лише за особистою заявою особою, громадянство якої не було зазначено. Відсутність запису про громадянства батька в свідоцтві про народження сина перешкоджає оформленню на нього відповідних документів, зокрема закордонного паспорту. Також, звертає увагу суду на те, що саме з вини посадових осіб відповідача свідоцтво про народження дитини було неналежно оформлено та видано.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року позов задоволено.
Суд вийшов межі позовних вимог, визнав протиправним та скасував Висновок № 16/32.3-72 від 28.03.2023р. "Про внесення змін до актового запису цивільного стану", винесений Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Зобов`язав Валківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису № 82 від 13.10.2016р. про народження дитини - ОСОБА_3 , склавши висновок про внесення змін до актового запису та внести зміни (доповнення) до актового запису № 82 від 13.10.2016р. про народження дитини ОСОБА_3 про громадянство батька ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_2 , як того, що є громадянином Російської Федерації.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Валківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивачки витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що під час державної реєстрації народження ОСОБА_3 заявником не були надані жодні документи, які б підтверджували громадянство та місце народження батька дитини, про що в графі 20 актового запису народження №82 від 13.10.2016 року, складеного Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зроблено відповідну відмітку. Крім того, на момент звернення позивачки до Краснокутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не було пред`явлено жодних документів, які б підтверджували громадянство батька в актовому записі про народження №82 від 13.10.2016 року, чи копій відповідних документів, завірених належним чином, про що свідчить перелік пред`явлених заявницею документів, вказаний у висновку №16/32.3-72 від 28.03.2023 року. Таким чином, на момент складання висновку № 16/32.3-72 від 28.03.2023 року Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області, єдиним джерелом інформації про громадянство батька є відомості про його громадянство як «нареченого» в актовому записі про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що безперечно не може бути підставою для внесення відомостей про громадянство батька до актового запису про народження. Наголошує, що оскаржуваний висновок складений у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а для позитивного вирішення питання внесення відомостей про громадянство батька дитини в графу "громадянство" в актовому записі про народження, ОСОБА_2 необхідно особисто звернутися до органів ДРАЦС із заявою про внесення змін до вказаного актового запису з обов`язковим пред`явлення оригіналу паспорта.
Позивачка надала письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 24.03.2016 року, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.03.2016 року зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу було зроблено запис за № 14. У вказаному свідоцтві зазначено громадянство ОСОБА_2 - "громадянин Російської Федерації".
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.10.2016 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис №82 від 13.10.2016 року.
Позивачка звернулась до Краснокутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про внесення змін до актового запису про народження №82 від 13.10.2016 року, складеного Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а саме - доповнення відомостей про громадянство батька дитини - "громадянин Російської Федерації".
У якості додатків до вказаної заяви надані наступні документи:
1. Витяг (копія) з паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_4, виданого Краснокутським PC ГУДМС України в Харківській області 15.04.2016 року.
2. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого Краснокутським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області 13.10.2016 року.
3. Копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого відділом ДРАЦС Краснокутського РУЮ у Харківській області 24.03.2016 року.
4. Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 №00039044506, сформований Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28.03.2023 року на підставі актового запису про народження № 82 від 13.10.2016 року, складеного Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
5. Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 №00039044866, сформований Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28.03.2023 року на підставі актового запису про шлюб № 14 від 24.03.2016 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції у Харківській області.
За результатами розгляду заяви про внесення змін до актового запису про народження, керівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану видано Висновок №16/32.3-72 від 28.03.2023р. про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану про народження сина заявниці №82 від 13.10.2016 року, складеного Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в зв`язку з відсутністю підстав для цього, оскільки заявником в даній справі повинен виступати сам гр. ОСОБА_2 , особисті дані якого не підлягають зміні без його відома.
В якості підстави відмови вказано, що "Аналіз документів, представлених заявницею та зібраних відділом свідчать, що на дату державної реєстрації шлюбу - 24.03.2016 року батько дитини - ОСОБА_2 являвся громадянином Російської Федерації, оскільки мав паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_3 , виданий Алексинським РВВС Тульської області Російської Федерації 06.07.2005 р. Зазначене підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 №00039044866, сформованим Краснокутським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28.03.2023 року на підставі актового запису про шлюб № 14 від 24.03.2016 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції у Харківській області. Але, не зважаючи на даний факт, внести доповнення щодо громадянства батька до актового запису про народження ОСОБА_3 являється неможливим, оскільки відомості про громадянство являються особистими даними громадянина і можуть бути доповнені лише за особистою заявою ОСОБА_2 ."
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивачка звернулась до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для державної реєстрації народження дитини достатньо заяви одного із батьків, а тому і для внесення змін до актового запису цивільного стану дитини достатньо заяви одного з батьків. Норми законодавства не місять прямої вимоги, вказаної у оскаржуваному висновку, а саме, що внесення доповнення щодо громадянства батька до актового запису про народження дитини можливо лише за особистою заявою батька. Інформація про громадянство батька є одночасно персональною інформацією як батька, так і дитини. У спірних правовідносинах в інтересах малолітньої дитини діє матір. До матеріалів справи надана копія паспорту громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 НОМЕР_3, виданого Алексинським РВВС Тульської області Російської Федерації 06.07.2005 р., з відповідним перекладом, який засвідчений нотаріусом. Як стверджує заявниця у відповіді на відзив, копія вказаного паспорту надавалась посадовим особам відповідача при зверненні у березні 2023 року. У свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 зазначено громадянство ОСОБА_2 - "громадянин Російської Федерації". У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України, відмовляючи у внесенні змін до актового запису № 82 від 13.10.2016р., а тому Висновок № 16/32.3-72 від 28.03.2023р. про внесення змін до актового запису цивільного стану є протиправним та підлягає скасуванню. А тому, на думку суду, є можливим внесення змін до актового запису Відділом за місцем зберігання першого примірника актового запису цивільного стану, після отримання позитивного висновку про внесення змін до актового запису.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України проголошено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Цивільного кодексу України встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Основним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану є Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VІ.
Відповідно до положень статті 1 цього Закону, він регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану та не поширюється на порядок проведення реєстрації громадянства України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (частина 4 статті 6).
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Відповідно до ч.1-4, 6 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджено наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила).
Пунктом 1.1 розділу І Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно з абзацем 1 пункту 1.5 розділу І Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.
Документи, складені іноземною мовою, подаються для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку (абзац 6 пункту 1.5 розділу І Правил).
Відповідно до пунктів 2.1 Правил, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).
Згідно з п. 2.5 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Відповідно до п. 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.7 Правил передбачено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому. Якщо в актовому записі про народження відсутні графи «По батькові» та «Місце народження», що стосуються відомостей про дитину, або відсутні відомості у цих графах, їх доповнення проводиться з урахуванням даних паспорта або паспортного документа особи, відносно якої складено запис, та імені батька дитини, зазначеного в ньому.
Відповідно до пункту 2.12. Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Пунктом 2.15.1 Правил встановлено, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо актовим записом про народження передбачені, але в ньому відсутні прізвище, власне ім`я, по батькові або громадянство батьків.
Відповідно до п.п.2.15.9 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
Системний аналіз вищевикладених норм дає суду підстави зробити висновок про те, що орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов`язаний прийняти заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, розглянути її у спосіб та в порядку, визначеному законодавством, та за результатами такого розгляду скласти письмовий висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Згідно з п.3.12 Правил, у разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України вказуються: коли і ким подана заява про поновлення актового запису; який конкретно актовий запис необхідно поновити; які документи були подані заявником та зібрані відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України (перелічити документи); що встановлено за результатами перевірки; причини відмови в поновленні актового запису; роз`яснення про можливість оскарження відмови в судовому порядку.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка звернулася до Краснокутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про народження №82 від 13.10.2016 року, складеного Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а саме: доповнення відомостей про громадянство батька дитини - "громадянин Російської Федерації".
При цьому, сторонами не заперечувалось, що батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , який є громадянином Російської Федерації, до органу реєстрації актів цивільного стану не звертався.
Суд зазначає, що правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI.
Так, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Разом з тим, згідно зі статтею 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ. Іноземець або особа без громадянства у разі втрати або обміну паспортного документа, а так само втрати чи викрадення посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання повинні протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Особа, яка не може отримати паспортний документ у зв`язку з тим, що вона не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону, має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою про визнання особою без громадянства, незважаючи на законність чи незаконність її перебування на території України.
Відтак, вказаними вище нормами Закону закріплено обов`язок іноземця мати дійсний паспортний документ.
Матеріали справи не містять доказів, що органу державної реєстрації актів цивільного стану надавався дійсний паспортний документ ОСОБА_2 , разом з його перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку.
Також позивачкою ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було зазначені причин, які б ускладнювали чи унеможливлювали особисте звернення батька дитини до органів державної реєстрації актів цивільного стану із відповідною заявою та необхідними документами.
Як зазначено у ч. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вказане, колегія суддів зазначає, що вирішення питання стосовно можливості внесення змін до актового запису відноситься до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану.
На підставі викладеного, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного висновку у відповідача були відсутні необхідні документи, на підставі яких можливо було внести зміни в актовий запис про народження, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправності оскаржуваного висновку та його скасування у судовому порядку.
Посилання суду першої інстанції на надану позивачкою під час розгляду справи копію паспорту громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 НОМЕР_3, виданого Алексинським РВВС Тульської області Російської Федерації 06.07.2005 р., з відповідним перекладом, який засвідчений нотаріусом, колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказані документи не надавались при зверненні із заявою, що підтверджується змістом оскаржуваного висновку.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх обґрунтованість.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Валківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 по справі № 520/19210/23 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
