РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
10 липня 2024 р. Справа № 120/1442/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 позивач) з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області (далі УСЗН Жмеринської РДА Вінницької області, відповідач) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Однак, на звернення до управління ОСОБА_1 про встановлення статусу особи з інвалідністю та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідач відмовив у наданні вказаного статусу та видачі посвідчення. Підставами для відмови визначено, що позивач згідно норм Порядку № 685 від 08.09.2015, мав би надати довідку МСЕК про групу та причину інвалідності із визначенням причинного зв`язку - "поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини". Однак, останнім було надано довідку МСЕК про групу та причину інвалідності із визначенням причинного зв`язку - "поранення, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби".
Ухвалою від 12.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
23.02.2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Відповідач зазначив, що при розгляді заяви позивача управлінням виявлено, що в свідоцтві про хворобу, виданому ВЛК Західного регіону від 11.03.2015 року № 429/1, зазначено, що "поранення, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби", хоча травму позивач отримав під час виконання бойового завдання в ході АТО.
Однак, відповідно до п. 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року № 402, зазначено, що поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане зокрема, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, військово-лікарські комісії приймають постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, каліцтв та травм у формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов`язане із захистом Батьківщини". З підстав чого, позивачу було рекомендовано у місячний термін привести у відповідність документи, а саме: пов`язати причину поранення із захистом Батьківщини, отриманого під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно інформації, зазначеної у довідці № 442, ОСОБА_1 проходив ВЛК ВМКЦ ЦР від 23.09.2014 року та під час огляду комісією, встановлено, що "захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби".
Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ № 675091 дата огляду 09.08.2023 року позивачу повторно встановлена II група інвалідності, однак вже безстроково.
У зв`язку з чим, 02.10.2023 року позивач звернувся до управління із заявою щодо встановлення статусу та видачі відповідного посвідчення "особи з інвалідністю внаслідок війни", у зв`язку із перепроходженням медико-соціальної експертної комісії.
Під час розгляду заяви позивача, управлінням виявлено, що в свідоцтві про хворобу, виданим ВЛК Західного регіону від 11.03.20105 року № 429/1, зазначено, що "поранення, так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби", травму позивач отримав під час виконання бойового завдання в ході АТО в результаті мінометного обстрілу міжнародного аеропорту м. Луганськ.
При цьому, відповідно до п. 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року № 402, зазначено, що поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане зокрема, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, військово-лікарські комісії приймають постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, каліцтв та травм у формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов`язане із захистом Батьківщини". З підстав чого, позивачу було рекомендовано у місячний термін привести у відповідність документи, а саме: пов`язати причину поранення із захистом Батьківщини отриманого під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Для уточнення формулювання, відповідачем 10.10.2023 року за № 3031/01-17-03/1/10.23 направлено запит до військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Західного регіону.
21.11.2023 року військово-медичний клінічний центр Західного регіону повідомив, що згідно розділу ІІ, п. 21.9. перегляд причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) проводиться штатними військово-лікарськими комісіями, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд ВЛК може бути розглянуто у 16 Регіональній військово-лікарській комісії, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
14.11.2023 року відповідач листом № 3415/01-17/03/1/11.23 надав позивачу роз`яснення, яким рекомендувано в місячний термін привести у відповідність документи, а саме: пов`язати причину поранення із захистом Батьківщини, отриманого під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Також, 24.11.2023 року та 01.12.2023 року управлінням зроблено запити до Міністерства у справах ветеранів України щодо надання роз`яснення чи має управління правові підстави для продовження статусу ОСОБА_1 , згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати відповідне посвідчення.
Міністерство у справах ветеранів України, листами № 3786/01-17/03/1/12.23 від 01.12.2023 року за № 3693/01-17/03/1/11.23 зазначило про необхідність управлінню рекомендувати позивачу надіслати звернення щодо перегляду винесення ВЛК рішення за адресою: АДРЕСА_2 та зауважило про відсутність в управлінні правових підстав для встановлення статусу особи з інвалідністю відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення.
Позивач не погоджуючись з відмовою УСЗН Жмеринської РДА Вінницької області вважаючи таку відмову необґрунтованою та такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов`язаного з ним соціального захисту, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до статті 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Процитовані норми ст.ст. 4 та 7 Закону № 3551 були чинними у зазначеній редакції як на момент надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни так і на момент позбавлення цього статусу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Визначаючись щодо питання про відповідність позивача статусу особи з інвалідністю внаслідок війни суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 в справі № 824/32/19-а, від 18.11.2020 у справі № 1140/2362/18 та від 02.04.2021 у справі № 0540/9350/18 Судом касаційної інстанції сформовано усталені висновки щодо застосування ст.ст. 4 та 7 Закону № 3551, які є релевантними при розгляді позову ОСОБА_1 .
Зміст висновків Верховного Суду полягає у наступному:
"Для визначення права на встановлення статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" згідно з п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 підлягає встановленню те, що по-перше: особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, та, по-друге: такі особи стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
За змістом ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать виключно особи з числа військовослужбовців діючої армії та інші, які отримали інвалідність під час захисту Батьківщини, або ж виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, в районі воєнних дій.
При цьому, віднесення особи до інваліда війни відповідно до ст. 7 Закону № 3551 безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття "ветеран війни", яке міститься у статті 4 цього Закону".
Зважаючи на викладене Верховний Суд зазначив, що визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни", є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (п. 35 постанови від 02.04.2021 у справі № 0540/9350/18).
При цьому Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що отримання ушкодження здоров`я під час проходження військової служби (пов`язаного з проходженням служби) та подальше встановлення інвалідності внаслідок такого ушкодження, не є достатньою підставою для надання статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни". Визначальним є те, що таке ушкодження повинно бути пов`язане із безпосередньою участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Відтак, визначальним при розгляді справи є встановлення того, чи пов`язана інвалідність позивача з виконанням обов`язків військової служби поєднаним із безпосередньою участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, адже в іншому випадку особа не може вважатись інвалідом війни.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (у редакції, чинній станом на час встановлення позивачу IІ групи інвалідності безтерміново) Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Згідно з п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні
е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.
є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.
к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
З системного аналізу наведених положень слідує, що причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, де виконання військових обов`язків здійснюється відповідно до ч. 1-3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, є окремою та самостійною підставою для встановлення відповідної групи інвалідності, для якого не вимагається отримання такої травми під час участі у захисті Батьківщини та перебування на фронті чи в районах воєнних дій.
Разом із цим, за умови якщо поранення пов`язане із захистом Батьківщини (що є необхідним для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни), формулювання про причинний зв`язок ушкодження здоров`я із захистом Батьківщини повинно міститися у прийнятій Комісією постанові.
Водночас згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) включає періоди безпосереднього несення військової служби та виконання відповідних обов`язків.
Разом з тим, у ч. 1 ст. 7 Закону № 3551-XII законодавцем вжито формулювання "до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання,.... одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті,... або з участю в бойових діях у мирний час".
Аналіз вищенаведеної норми Закону свідчить на користь висновку про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 09.08.2023 Серія 12 ААВ №675091 причина встановленої другої групи інвалідності ОСОБА_1 - поранення, Так, пов`язане із виконанням військової служби.
Також, на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.09.2014 № 563/моб, встановлено, що позивач 31.08.2014 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення правої половини грудної клітки з наявністю стороннього тіла (осколка) в нижній частині правої легені правобічний гемопневмоторакс. Постгеморагічна анемія середнього ступеня тяжкості. Поранення отримане під час виконання бойового завдання в ході АТО в результаті мінометного обстрілу міжнародного аеропорту м. Луганськ. Підставу вказано: акт розслідування від 09.09.2014.
Отже, із зазначеного слідує, що усі досліджені судом докази підтверджують те, що ОСОБА_1 отримав поранення під час виконання обов`язків військової служби у зв`язку із захистом Батьківщини, а саме в ході проведення антитерористичної операції в результаті мінометного обстрілу міжнародного аеропорту м. Луганськ, що є достатньою умовою для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Окремо суд зазначає, що поняття "виконання обов`язків військової служби" та виконання "обов`язків із захисту Батьківщини чи участі в бойових діях на території інших держав" не є тотожними. Перша сфера обов`язків за своїм змістом є значно ширшою, а тому отримання поранення чи іншого ушкодження здоров`я навіть пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби не у кожному випадку є підставою для надання статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни". Натомість визначальної умовою для отримання такого статусу є пов`язаність причини інвалідності із захистом Батьківщини чи участю в бойових діях.
Аналізуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд дійшов висновку про те, що саме поняття "обов`язків військової служби" невід`ємно пов`язане з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаних під час захисту Батьківщини та виконанням службових обов`язків, про що йдеться у ч. 1ст. 7 Закону № 3551-ХІІ,у зв`язку із цим відповідач дійшов помилкового висновку про відмову у встановленні статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни" ОСОБА_1 .
Таким чином, відмова у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення є необґрунтованою й такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов`язаного з цим соціального захисту.
Разом з тим, якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 зі змінами та доповненнями (далі - Положення №302).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №632, яка набрала чинності з 31.08.2018, було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" та від 02.01.1995 №1 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302".
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 3 Положення № 302 відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".
Так, згідно приписів абзацу другого пункту 7 Положення № 302 (у редакції від 31.08.2018) "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
Абзацом другим пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що у зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.
Відповідно до пункту 10 Положення № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Аналіз наведених норм свідчить, що до інвалідів війни у розумінні пункту 2 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII належать, зокрема, інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, причинний зв`язок яких пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби та встановлюється на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.
Причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язані з виконанням службових обов`язків; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; захворювання, отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.
Тобто, чинним законодавством регламентовано перелік причин інвалідності, які можуть бути зазначені у довідці МСЕК.
Відповідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 09.08.2023 серії 12 ААГ № 675091, позивачу встановлена друга група інвалідності, поранення пов`язане з виконанням обов`язкової військової служби, інвалідність встановлена безтерміново.
З урахуванням зазначених норм суд доходить висновку, що позивач, як особа з інвалідністю, яка встановлена безтерміново, що підтверджено відповідною довідкою МСЕК, набув статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та, як наслідок, право на отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов`язання Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області встановити позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Забезпечуючи належний захист порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про відмову у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення. А відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач відповідно до п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від справляння такого.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни з видачею відповідного посвідчення.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації (вул. Центральна, 7, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 03191940)
Рішення суду сформовано: 10.07.2024.
СуддяБошкова Юлія Миколаївна